Аналіз факторів та еластичність пропонування на прикладі пропозиції на ринку кукурудзи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 17:52, курсовая работа

Краткое описание

Другий розділ пов'язаний з темою визначників еластичності пропонування, адже аналіз їх є досить актуальним і важливим в наш час, це важливо для практики підприємства (і виробничого, і торговельного), політики держави, а отже для ефективного функціонування економіки в цілому.
Завданнями другого розділу є розгляд визначників еластичності на прикладі пропонування кукурудзи.
Пропозиція і попит — два важливих поняття економіки, які взаємозв’язані між собою. І якщо теоретично їх можна розділити, то практично – ні. У третьому розділі курсової роботи я розгляну взаємозв’язок між пропозицією та попитом на прикладі ринку кукурудзи.

Содержание работы

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТТЯ ПРОПОЗИЦІЇ ТА АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОПОНУВАННЯ НА РИНКУ КУКУРУДЗИ В УКРАЇНІ ТА В СВІТІ
1.1. Пропозиція - поняття, закон, функція, відображення.
1.2. Аналіз факторів, що впливають на пропонування на ринку кукурудзи в Україні та в Світі
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАСНИКИ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПРОПОНУВАННЯ НА ПРИКЛАДАХ З РИНКУ КУКУРУДЗИ
РОЗДІЛ 3. ЗВ'ЯЗОК ПРОПОЗИЦІЇ І ПОПИТУ; РИНКОВА РІВНОВАГА НА ПРИКЛАДІ РИНКУ КУКУРУДЗИ
3.1. Взаємодія пропозиції та попиту на прикладі кукурудзи
3.2. Вплив на рівновагу змін у пропозиції та попиті на прикладі ринку кукурудзи
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Содержимое работы - 1 файл

Курсова кукурудза.doc

— 1.01 Мб (Скачать файл)

Крім ціни, на рівень пропозиції впливають нецінові фактори.

В наступних пунктах детальніше розглянемо вплив на пропозицію цих факторів.

Ціни на ресурси. Як відзначалося вище при поясненні закону пропозиції, існує самий тісний зв'язок між витратами  виробництва і пропозицією. Крива пропозиції фірми ґрунтується на витратах виробництва; за додаткові одиниці продукту фірма повинна установити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих  витрат. Звідси випливає, що зниження ресурсних цін знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо.                             Приклад: якщо ціни на насіння і добрива знижуються, можна  чекати збільшення пропозиції кукурудзи (рис. 1.4, S1). І навпаки, підвищення цін на ресурси збільшить витрати виробництва і скоротить пропозицію, а отже і змістить криву пропозиції вліво (рис. 1.4, S2) [18].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.4. Вплив змін цін на ресурси на криву пропозиції кукурудзи

              Технологія. Удосконалювання технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншою витратою  ресурсів. При даних  цінах на ресурси знизяться виробничі витрати і збільшиться  пропозиція. Приклад: краща комп'ютерна програма для сівозмін, нові крапельні зрошувальні системи, створення більш ефективного хімікату проти кукурудзного шкідника, генетичне підібране насіння збільшує пропозицію кукурудзи,— все це зменшить витрати виробництва фермера і збільшить його пропозицію.

Податки і дотації. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків, скажемо, на чи продажі на власність збільшує витрати виробництва і скорочує пропозиція. Навпроти, дотації вважаються "податком  навпаки". Коли держава субсидіює  виробництво якого-небудь товару, воно фактично знижує витрати і збільшує його пропозицію. Якщо в даний період державі вигідно експортувати кукурудзу, то ця галузь отримає субсидію, або зменшення відсотку податку.             

У нашій державі ще не створена система оподаткування, яка відповідала б сучасним ринковим відносинам. В Украї­ні рівень оподаткування є одним із найвищих, що обґрунтовується як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. До перших належать: неможливість швидкого реформування відносин власності, комерціалізація охорони здоров'я, осві­ти, науки, культури, фінансування яких потребує значних коштів. Суб'єктивними факторами є: повільність ринкових перетворень, помилки у проведенні податкової політики, що спричинили масове ухилення від сплати податків і збіль­шення сектору тіньової економіки, дефіцит державного бю­джету, неефективні витрати тощо  [11].

                 Інший важливий фактор, що впливає на пропозицію, — це ціни споріднених товарів, зокрема товарів - субститутів, які можуть легко замінити один одного у виробничому процесі. Коли підвищується ціна на один товар-замінник, то пропозиція іншого замінника зменшується, а отже зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту.

Зниження ціни на пшеницю може спонукати фермера вирощувати і пропонувати до продажу більше кукурудзи по кожній з можливих цін. І навпроти, підвищення ціни на пшеницю може змусити фермерів скоротити виробництво і пропозицію кукурудзи.

   Розглянемо наступний фактор – очікування. Очікування продавців з приводу цін на їхній товар в майбутньому. Коли постачальник очікує, що в майбутньому ціни на його продукцію піднімуться, тоді він або затримує реалізацію сьогодні, щоб продати завтра, або починає нарощувати виробничі потужності для посилення позицій на ринку. Якщо продавці очікують зниження цін на їхню продукцію в майбутньому, вони прагнуть збути якомога більше сьогодні, а іноді навіть намагаються зменшити свої виробничі потужності або перемкнутися на пропозицію іншої продукції, падіння цін на яку не очікується. Багато чого залежить від достовірності очікувань і від ступеня очікуваної зміни цін у майбутньому.

Фермери можуть затримати вивіз кукурудзи поточного врожаю на ринок, очікуючи підвищення ціни на неї в майбутньому. Це викликає скорочення поточного пропозиції. Так само чекання істотного підвищення в найближчому майбутньому цін на продукцію фермера може скоротити поточне пропозиція цієї продукції.                                                                                                                   Число продавців. При даному обсязі виробництва кожної фірми чим більше число постачальників, тим більше ринкова пропозиція. В міру вступу в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщатися вправо. Чим менше в галузі кількість фірм, тим менше виявляється ринкова пропозиція. Це означає, що в міру виходу фірм із галузі крива пропозиції буде зміщатися вліво.

Специфічні фактори (погода, зміна моди, психологічна мотивація тощо). Наприклад, засуха в регіонах, що спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи, в обов'язковому порядку позначиться на рівні цін. Крім цього, звичайно ж, на вартість кукурудзи буде позначатися економічна обстановка, як в країні імпортера, так і в усьому світі. Регіональні ринки кукурудзи є основними дійовими особами, що впливають на вартість даної культури в цілому світі. [19].

 

Тепер прослідкуємо вплив вищезазначених факторів на пропозицію на ринку кукурудзи України та Світовому ринку.

Кукурудза - одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. 
                 Кукурудза - основна силосна культура. За врожайністю зеленої маси вона перевищує майже всі кормові культури. Один центнер силосу, виготовленого з кукурудзи у фазі молочно-воскової стиглості, відповідає 0,22-0,24 к.о., а воскової-0,28-0,32 к.о. Силос кукурудзи має добру перетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин.
                 Кукурудза має важливе значення в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи та каротин.                                          Незважаючи на квотування експорту зернових у сезоні 2009 -2010, Україна все ж увійшла до п'ятірки провідних країн-експортерів кукурудзи, зайнявши 4 місце після США, Аргентини та Бразилії. Серед країн-виробників зернових Україна займає 9 місце.

 

Посівні площі під урожай кукурудзи на зерно на 2009-2010 рр., за даними Держкомстату, у господарствах усіх категорій розширено до 2,4 млн. га. Сільгосппідприємства кукурудзою на зерно засіяли 1,5 млн га, з них сортами, які не включено в реєстр сортів рослин, та іншим несортовим насіннєвим матеріалом — 214,1 тис. га, або 17,3% площ [1].                                         

Виробництво кукурудзи є нижчим, ніж торік, через несприятливі погодні умови влітку, особливо на півдні й сході країни.

Ціна за тонну кукурудзи становить 1246,1 грн., що на 146,7 грн. більше ніж у торішньому сезоні.

У серпні на стан посівів вплинули гострий дефіцит вологи й високі температури повітря. У східних областях зафіксовано локальне вилягання посівів через зливи. Як зазначають фахівці Інституту зернового господарства, до початку серпня умови були сприятливими для посівів кукурудзи, тож були всі підстави сподіватися досить високого врожаю зерна кукурудзи — на рівні минулого року або дещо нижче. Однак гострий дефіцит вологи й високі температури повітря (32...36°C, або на 4...6°C вищі за середньодобову норму) практично повністю призупинили розвиток рослин.               Валовий збір кукурудзи на зерно цього року є на рівні 8,5  млн тонн. Нагадаємо, в 2008/09 МР, за офіційними даними, валовий збір кукурудзи на зерно становив 11,400 млн т, в 2007/08 МР — 7,400 млн т (у  вазі після доробки).

Найбільші валові збори кукурудзи в Україні, як водиться, дають Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська, Вінницька та Одеська області. Непогані врожаї мають також Донецька, Чернівецька й Харківська області.                                                                                     Левова частка внутрішнього споживання зерна кукурудзи припадає на кормове — майже 4 млн т за рік. На продовольчі цілі спрямовують близько 300 тис. т, на технічні — 200. Отже, попри відновлення виробництва кукурудзи, внутрішня пропозиція зерна цієї культури в Україні залишається значно нижчою, ніж наприкінці 80-х (майже вдвічі нижче й використання на корми).                                                                                                                                                          Подальші перспективи щодо внутрішнього пропонування кукурудзи залежать насамперед від стану вітчизняної тваринницької галузі (нарощуватиметься поголів’я — зростатимуть потреби в кормах), від розвитку біоетанольної галузі та іншого промислового використання зерна кукурудзи. Отже, доки не поліпшиться стан тваринницької галузі, кукурудза лишатиметься експортно-орієнтованою культурою.              Проте незатребуваною українська кукурудза не залишатиметься в жодному разі.                                                         До середини 90-х Україна була переважно нетто-імпортером зерна кукурудзи. Але останніми роками наявні надлишки (в тому числі за рахунок низького внутрішнього споживання), тож і зерно кукурудзи успішно експортується. Україна закріпилася в п’ятірці найпотужніших світових експортерів. Звісно, із великим відривом від таких потужних постачальників кукурудзи на зовнішні ринки, як США та Аргентина, але пропозиція української кукурудзи на зовнішньому ринку зростає.                                                                      Беручи до уваги такий аспект, як логістика, найбільш привабливими, з погляду здійснення постачань української кукурудзи, є такі імпортозалежні ринки, як країни Близького Сходу, Північної Африки, Південної Європи та СНД (переважно Росія й Білорусь).                                                                                                   Зауважу, що в країнах ЄС увезення кукурудзи обмежене ввізним митом (загальний митний тариф змінюється залежно від співвідношення репрезентативної світової та внутрішньої інтервенційної ціни, в разі торгівлі з деякими країнами діють пільгові режими). Та, як свідчить досвід двох останніх сезонів, за досить високих цін на південноамериканську кукурудзу, українську зможуть постачати доволі значними обсягами.                                                        У 2007/08 МР з України експортовано 2,1 млн т кукурудзи, у 2008/09 МР — 3,6. У новому сезоні відчувається зниження обсягу експорту та зниження пропонування кукурудзи. По-перше, через зниження експортного потенціалу — адже очікуємо на зниження врожаю. По-друге, через митну політику.  Динаміка та географія експорту тісно пов’язана з ціновою кон’юнктурою. Так, що вищі внутрішні ціни на кукурудзу (або що нижчі ціни у інших країнах-постачальниках), то важче конкурувати на зовнішніх ринках. Що нижчі внутрішні ціни в країнах-імпортерах, то важче пробитися на їхній ринок.                                           

Обсяг зміни пропозиції в Україні по сезонам внаслідок дії різник факторів, зображено на наступній діаграмі (рис. 1.5):

Рис. 1.5

Останніми роками ціни на внутрішньому ринку кукурудзи, зазвичай, різнилися залежно від регіону та якісних показників.             

Поточний сезон навряд чи стане винятком у цьому плані, проте під час формування внутрішньої ціни ймовірно збільшуватиметься вплив вітчизняних переробників (через держрегулювання). Це стримуватиме ціни. Щоправда, ціни не повинні бути низькими через очікуване зниження пропозиції кукурудзи. До того ж, досить напружена ситуація на ринку пшениці (навіть в умовах обмежень на вивезення, бо пшеницю надактивно експортували на початку сезону).                                                                                                  Найбільшими світовими виробниками кукурудзи є США та Китаї. За ними (із значним відривом) ідуть країни ЄС, Бразилія, Мексика та Аргентина. У новому сезоні відчутне зниження валового збору кукурудзи на зерно прогнозують для ЄС, підвищення — для Аргентини.                                           Міжнародна зернова рада (ІGC) зазначила, що світове виробництво кукурудзи в 2009/10 МР є на рівні 794 млн т проти 789,427 млн т торік. Прогнози та оцінки Мінсільгоспу США (USDA) дещо різняться — 790,8 проти 789,427 млн т.                                                                                                                                            Щодо світової торгівлі зерном кукурудзи, то обсяг річного експорту-імпорту останніми роками становить 75–80 млн т, з яких понад 60% (у поточному сезоні може перевищити 70%) поставляють на зовнішні ринки США. Другим за обсягами експортером є Аргентина (10–14 млн т). Далі — Китай, Україна та Бразилія.             

Для порівняння виробництва кукурудзи між країнами приведемо наступну таблицю:             

                                          Таблиця 1.2 Світове виробництво кукурудзи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           

                                                       

Зазначу, що в 2007/08 та 2008/09 МР експорт кукурудзи з України перевищував 2 млн т. За підсумками 2007/08 МР, Україна вийшла на четверту за обсягами експорту позицію серед провідних країн-постачальників кукурудзи на зовнішні ринки.                                                                      Головними імпортерами кукурудзи є Японія (річний імпорт на рівні 16,5 млн т) та Південна Корея (8,4–8,7 млн т). Імпортні закупки в межах 4–7 млн т здійснюють Мексика, Єгипет і Тайвань.                                                                       Зауважу, що в зазначених умовах (зниження перехідних запасів, зростаюче споживання, стійкий попит з боку імпортерів) слід очікувати на підвищення рівня світових цін на кукурудзу. Однак чи скористаються українські експортери з цієї ситуації невідомо, а про сільгоспвиробників — годі й казати. Передусім через невизначеність із зовнішньоторговельною політикою.                                                                                                                                                           Внутрішні ціни станом на середину жовтня 2010 р. на таку ситуацію відреагували стабілізацією: ціни не зменшуються, проте й не зростають .                            Президент компанії Ag Resource, під час Всесвітньої Зернової Конференції Ден Бейс на початку року, зробив такий прогноз: «Цей рік буде роком кукурудзи, оскільки вона займає лідируючі позиції завдяки зростання пропозиції біопалива та збільшення її частки серед конкуруючих культур. Скорочення обсягів виробництва кукурудзи у Китаї, Мексиці та Аргентині збільшить пропозицію американської кукурудзу починаючи з листопада».                            Але повністю не виправдалися очікування щодо зростання обсягів виробництва кукурудзи генно-модифікованих сортів. Ден Бейс сказав:  «Я не побачив сплеску виробництва генно-модифікованих сортів, який нам обіцяли». «Оскільки велика частка зусиль щодо виробництва більших обсягів етанолу базується на переконанні, що врожайність відповідних культур зросте за рахунок генно-модифікованих сортів, необхідним є збільшення посівних площ під зерно», додав він.                                                                                                  В той же час Роб Мерфі, аналітик компанії Informa Economics, прокоментував погляди пана Бейса як надмірно оптимістичні, скажавши при цьому наступне: «Зниження курсу долара США та приток спекулятивних грошей напередодні перерахування щорічного індексу (annual index rebalancing) підвищує кукурудзяні ф’ючерси до рівнів, які важко обґрунтувати з позиції фундаментальних показників».                                                        Він зазначив, що американський експорт не готовий до зростання, а збільшення використання кукурудзи для виробництва етанолу обмежуватиметься Стандартами на поновлюване паливо, якщо Управління охорони навколишнього середовища не дозволить перевищувати 10%-ову межу вмісту етанолу у паливі. Крім того, у світі достатньо багато виробляється пшениці, що звужує перспективи зростання пропозиції кукурудзи.                                                                                                                                                         

Світовий ринок кукурудзи можна сьогодні умовно розділити на два сегменти: європейський ринок з його високими цінами й американський ринок з порівняно низькими цінами, хоча там теж намітилася тенденція до посилення цін і котирувань. Після впливу фінансової та економічної кризи, ринок кукурудзи залишається схильним до постійного коливання цін, які то зростають, то знижуються, коливається і пропозиція.

Експерти зернового ринку зауважують, що надалі пропозиція кукурудзу залишатиметься досить високою за рахунок інтересу з боку США, країн ЄС і Китаю. При цьому пропонуватиметься  в основному не кормове зерно, а сировина для виробництва

В якості ще одного серйозного чинника, що впливає на світові ціни на кукурудзу, експерти називають ціни на нафту. Останнім часом намітилася чітка тенденція збільшення кореляції між цінами на біопаливо й цінами на нафту.

Отже, при аналізі факторів, що впливають на пропозицію на ринку кукурудзи слід виділити як ціну реалізації, так і нецінові чинники, що впливають на пропозицію з різною інтенсивністю. Ступінь їх впливу фіксується в еластичності пропозиції.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ВИЗНАСНИКИ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПРОПОНУВАННЯ НА ПРИКЛАДАХ З РИНКУ КУКУРУДЗИ 

Еластичність — це міра чутливості однієї змінної щодо іншої. Точніше, це числовий показник процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1 % іншої величини [6].

Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни ве­личини пропозиції товару () до відсотка зміни його ціни () (формула 2.1):    

                                            

 

Визначники еластичності пропозиції

Основний визначник еластичності пропо­зиції за ціною — це кількість часу, який має виробник для реагування на конкретну зміну ціни товару. Можна сподіватися, що чим більше часу має фірма для пристосування до певної зміни ціни, тим більше зміниться обсяг продукції і тим більшою буде еластичність про­позиції. Реакція фірми на зростання ціни на певний залежить від здатності фірми до пере­міщення ресурсів з виробництва інших продук­тів (ціни яких вважаємо незмінними) до вироб­ництва певного товару. Переміщення ресурсів по­требує часу: чим більше часу, тим вища «мо­більність» ресурсів. Отже, більшими будуть зміна обсягу продукції і еластичність пропо­зиції.

При аналізі впливу часу на еластичність пропозиції економісти розрізняють найкоротший ринковий період, короткостроковий період і довгостроковий період.

1. Найкоротший ринковий період. Найкоротший ринковий період настільки коротко­часний, що виробники не можуть відреагувати на зміни величини попиту та ціни. Припустимо, що дрібний фермер виставив на ринок весь сезонний врожай кукурудзи і йому потрібно її продати в даний час через скрутну фінансову ситуацію. Крива пропозиції буде повністю нееластичною (вертикальною); фермер продасть увесь врожай незалежно від того, високою чи низькою буде ціна. Фермер не може запропо­нувати більше кукурудзи, якщо її ціна виявиться вищою, ніж він сподівався. Йому, можливо, і хотілося б запропонувати більше, але кукурудзу не можна виростити за ніч. Щоб відреагувати на вищу за сподівану ціну і виробити більше кукурудзи, потрібний новий сільськогосподарський сезон. Крім того, йому потрібно погасити борги вчасно, і тому фермер не може вилучити кукурудзу з ринку, якщо ж ціна нижча за сподівану. Фермер все одно прода­ватиме всю кукурудзу. У цьому випадку витрати виробництва не матимуть значення при прий­нятті рішення. Навіть якщо ціна кукурудзи буде нижчою за витрати виробництва, фермер прода­ватиме всю продукцію, щоб уникнути ще біль­ших втрат фінансових проблем. Упродовж дуже короткого часу пропозиція кукурудзи з боку нашого фермера фіксована; він пропонує весь урожай кукурудзи незалежно від ціни.

Информация о работе Аналіз факторів та еластичність пропонування на прикладі пропозиції на ринку кукурудзи