Аналіз впливу динаміки складових сукупного попиту на економічне зростання і розвиток Латвії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2012 в 23:16, доклад

Краткое описание

Для свого дослідження я обрала Латвію. Після отримання незалежності, Латвія провела серйозні економічні реформи, ввела власну валюту - лат - у 1993,прив’язану до німецької марки, провела приватизацію, і повернула власність колишнім власникам (реституція). Більшість заводів і колгоспів перетворились в кооперативні підприємства, що належать працівникам. Число підприємств, що мають приватних власників, поступово росте (в 1997 їх частка в ВВП становила 60%). Багато з них встановили партнерство з інвесторами з інших країн, особливо з Швеції, Німеччини і Польщі.

Содержимое работы - 1 файл

Дослідження.Латвія.docx

— 91.15 Кб (Скачать файл)

Хоча темпи спаду ВВП  залишаються  високими, вони поступово починають  сповільнюватися, поліпшуються і інші індикатори, що свідчить про поступову  стабілізацію економіки.

В останньому кварталі 2009 року стабілізувалися  темпи скорочення обороту роздрібної торгівлі, з'явилися перші позитивні  сигнали в промисловому секторі, продовжував поліпшуватися зовнішньоторговельний  баланс. Динаміка цих показників дозволяє сподіватися на стабілізацію економіки  і поновлення її зростання у другому  півріччі 2010 року.

ВВП Латвії в 2010 р. знизився на 0,3% в  порівнянні з показником 2009 р. Зростання  ВВП Латвії в III кварталі 2010 р. склав 2,5% у річному вирахуванні, а з  урахуванням сезонних чинників - 2,9%. У порівнянні з II кварталом с. р. зростання  ВВП склало 0,9%. Такий показник зумовлений приростом у торгівлі на 17,4%, в  ​​галузі транспорту і зв'язку - на 5,4%, в ​​обробній промисловості - на 20,2%. Скорочення обсягів виробництва  спостерігалось у будівництві і  склало 13,1%. Питома вага торгівлі у структурі  ВВП Латвії становить 17,4%, галузі транспорту та зв'язку - 13,8%, обробній промисловості - 12,6%, будівництва - 6,4%.

 У свою чергу, в четвертому  кварталі 2010 р., за сезонно вирівняним  даними ВВП виріс на 3,6% в порівнянні  з аналогічним періодом 2009 р.

Зміни ВВП в 2010 р. зумовили зростання  на 10,6% обсягів торгівлі, обробної промисловості (+17,9%), на транспорті та у зв'язку (+1,6%) при збереженні спаду в будівництві (-9,6%) . Питома вага торгівлі у структурі  ВВП Латвії становить 15,1%, обробної промисловості - 13%, галузі транспорту та зв'язку - 11,5%, будівництва - 5,4%.

Експорт товарів (72,3% загального обсягу експорту) виріс на 14,1%, експорт послуг - на 13%. Обсяги імпорту товарів (85,1% загального обсягу) збільшилися на 17,8%, імпорту  послуг - на 11%.

 Незважаючи на те, що темпи  зростання латвійського валового  внутрішнього продукту (ВВП) як  і раніше відстають від найближчих  сусідів, у наступному році  ВВП Латвії буде рости швидше, ніж у Литві та Естонії.

Вже зараз є експортні сектори, які демонструють зростання, однак  цього поки не достатньо, щоб говорити про повне відновлення економіки.  2011 рік, має бути роком економічного підйому, і економіка відновиться  дуже швидко.

ВВП Латвії в наступному році продемонструє  більш швидше зростання, ніж у  Литві та Естонії, тому що в сусідніх країнах відновлення економіки  вже почалося і в подальшому не буде йти так швидко.

В основному зростання латвійської  економіки пов'язане із зовнішніми ринками, внутрішнє ж споживання як і раніше слабка і не може чинити серйозного впливу на підйом економіки.

Останні дані про ВВП показали не тільки цифри падіння ВВП, а й  зміни в обсягах економічної  структури ВВП. Приміром, ті галузі, які були орієнтовані в основному  на внутрішнє споживання і переживали бум зростання в період з 2004 по 2007 рік, сьогодні впали в обсягах та їх вага в структурі ВВП знизився. Це будівництво, торгівля та фінансове посередництво. У свою чергу, обробна промисловість, сільське господарство, транспорт та галузь зв'язку стали займати більший обсяг у структурі народного господарства. Це гарні процеси, які ведуть до створення такої структури ВВП, яка буде "працювати"для країни в довгостроковій перспективі. На сьогодні рушійною силою економіки є виробництво і експорт.

Ще можна  дослідити вплив відсоткових  змін кожної із незалежних змінних  на залежну змінну ВВП. Для цього будуємо log-log модель (рис.5). Рівняння набуло нового вигляду:

LOG(GROSS_DOMESTIC_P)=0.656003+0.706413*LOG(HOUSEHOLD_AND_NP)+0.092975*LOG(GROSS_FIXED_CAPI)+0.142495*LOG(FINAL_CONSUMPTIO)+0.232569*LOG(EXPORTS_OF_GOODS)-0.158366*LOG(IMPORTS_OF_GOODS)

Оцінюючи показники Probability, Akaike info criterion і Schwarz criterion, R-squared, Durbin-Watson stat, бачимо, що суттєвих змін вони не зазнали і їх різниці не відіграють істотного впливу.

Аналіз коефіцієнтів дозволяє стверджувати, що збільшення на 1%

    • Споживчих видатків збільшить ВВП на 0.706418%
    • Інвестиційних видатків збільшить ВВП на 0.092975%
    • Державних видатків збільшить ВВП на 0.142495%
    • Експорту збільшить ВВП на 0.232569%
    • Імпорту зменшить ВВП на 0.158366%

Durbin-Watson stat=2.083740 - говорить про відсутність автокореляції.

Dependent Variable: LOG(GROSS_DOMESTIC_P)

Method: Least Squares

Date: 05/04/11   Time: 12:35

Sample: 1995:1 2010:4

Included observations: 64

LOG(GROSS_DOMESTIC_P)=C(1)+C(2)*LOG(HOUSEHOLD_AND_NP

        )+C(3)*LOG(GROSS_FIXED_CAPI)+C(4)*LOG(FINAL_CONSUMP

        TIO)+C(5)*LOG(EXPORTS_OF_GOODS)-C(6)

        *LOG(IMPORTS_OF_GOODS)

 

Coefficient

Std. Error

t-Statistic

Prob. 

C(1)

0.656003

0.068781

9.537565

0.0000

C(2)

0.706413

0.060216

11.73129

0.0000

C(3)

0.092975

0.016269

5.714901

0.0000

C(4)

0.142495

0.027286

5.222253

0.0000

C(5)

0.232569

0.041329

5.627282

0.0000

C(6)

0.158366

0.041014

3.861292

0.0003

R-squared

0.998525

    Mean dependent var

7.828483

Adjusted R-squared

0.998398

    S.D. dependent var

0.550793

S.E. of regression

0.022043

    Akaike info criterion

-4.702595

Sum squared resid

0.028182

    Schwarz criterion

-4.500200

Log likelihood

156.4830

    Durbin-Watson stat

2.083740


                                                                                                           Рис. 5

Таким самим  методом досліджуємо модель динаміки залежності показника ВВП на душу населення. Рівняння матиме такий самий вигляд (рис.5): GROSS_DOMESTIC_P=C(1)+C(2)*FINAL_CONSUMPTIO+C(3)*GROSS_FIXED_CAPI+C(4)*HOUSEHOLD_AND_NP+C(5)*EXPORTS_OF_GOODS-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS

Dependent Variable: GROSS_DOMESTIC_P

Method: Least Squares

Date: 05/03/11   Time: 15:10

Sample: 1995:1 2010:4

Included observations: 64

GROSS_DOMESTIC_P=C(1)+C(2)*HOUSEHOLD_AND_NP+C(3)

        *GROSS_FIXED_CAPI+C(4)*FINAL_CONSUMPTIO+C(5)

        *EXPORTS_OF_GOODS-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS

 

Coefficient

Std. Error

t-Statistic

Prob. 

C(1)

-1.750047

16.10579

-0.108660

0.9138

C(2)

1.109378

0.110463

10.04297

0.0000

C(3)

0.224509

0.102230

2.196122

0.0321

C(4)

0.472965

0.163402

2.894483

0.0053

C(5)

0.451293

0.094786

4.761171

0.0000

C(6)

0.084716

0.100560

0.842441

0.4030

R-squared

0.994224

    Mean dependent var

1256.250

Adjusted R-squared

0.993726

    S.D. dependent var

678.6717

S.E. of regression

53.75834

    Akaike info criterion

10.89593

Sum squared resid

167617.6

    Schwarz criterion

11.09833

Log likelihood

-342.6699

    Durbin-Watson stat

1.958708





 
                                                                                                                                       Рис. 6

Як бачимо виникає проблема з Probability у показника імпорту. Також може виникнути проблема мультиколінеарності даних. Тому перевіряємо значення кореляції між незалежними змінними (рис.6). Кореляційна матриця підтвердила існування мультиколінеарності між змінними. Спробуємо усунути її методом перших різниць (рис.7). рівняння набуде нового вигляду: GROSS_DOMESTIC_P(-1)=C(1)+C(2)*FINAL_CONSUMPTIO(-1)+C(3)*GROSS_FIXED_CAPI(-1)+C(4)*HOUSEHOLD_AND_NP(-1)+C(5)*EXPORTS_OF_GOODS(-1)-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS(-1)

 

 

 

IMPORTS_OF_GOODS

 

HOUSEHOLD_AND_NP

 

GROSS_FIXED_CAPI

 

GROSS_DOMESTIC_P

 

FINAL_CONSUMPTIO

 

EXPORTS_OF_GOODS

 

IMPORTS_OF_GOODS

 

1.000000

 

0.973847

 

0.950175

 

0.971520

 

0.898348

 

0.948977

 

HOUSEHOLD_AND_NP

 

     0.973847

 

1.000000

 

0.916841

 

0.995581

 

0.933418

 

0.968879

 

GROSS_FIXED_CAPI

 

0.950175

 

0.916841

 

1.000000

 

0.919487

 

0.872467

 

0.868868

 

GROSS_DOMESTIC_P

 

0.971520

 

0.995581

 

0.919487

 

1.000000

 

0.937892

 

0.973786

             

FINAL_CONSUMPTIO

0.898348

0.933418

0.872467

0.937892

1.000000

0.884242

 

EXPORTS_OF_GOODS

 

0.948977

 

0.968879

 

0.868868

 

0.973786

 

0.884242

 

1.000000


                                                                                                                                                                              Рис. 7

 

Dependent Variable: GROSS_DOMESTIC_P(-1)

Method: Least Squares

Date: 05/03/11   Time: 15:18

Sample(adjusted): 1995:2 2010:4

Included observations: 63 after adjusting endpoints

GROSS_DOMESTIC_P(-1)=C(1)+C(2)*HOUSEHOLD_AND_NP(-1)

        +C(3)*GROSS_FIXED_CAPI(-1)+C(4)*FINAL_CONSUMPTIO(-1)

        +C(5)*EXPORTS_OF_GOODS(-1)-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS(

        -1)

 

Coefficient

Std. Error

t-Statistic

Prob. 

C(1)

-0.666980

16.45460

-0.040535

0.9678

C(2)

1.125931

0.118914

9.468478

0.0000

C(3)

0.227048

0.103183

2.200453

0.0318

C(4)

0.459699

0.167999

2.736317

0.0083

C(5)

0.431861

0.107424

4.020168

0.0002

C(6)

0.086465

0.101397

0.852734

0.3974

R-squared

0.994054

    Mean dependent var

1241.270

Adjusted R-squared

0.993532

    S.D. dependent var

673.3726

S.E. of regression

54.15387

    Akaike info criterion

10.91193

Sum squared resid

167160.6

    Schwarz criterion

11.11604

Log likelihood

-337.7258

    Durbin-Watson stat

1.949429


                                                                                                                                            Рис. 8

Порівнявши  показники, бачимо, що першій моделі кращі Durbin-Watson stat та R-squared, Akaike info criterion і Schwarz criterion, в другій - Probability, різниця між ними є дуже незначною, тому моделі суттєво не відрізняються між собою. Все ж для дослідження обираю першу модель і за допомогою LM-тесту (рис.9). перевіряю її на автокореляцію залишків. Показник показник Probability – низький, тому роблю висновок,що автокореляція відсутня.

Breusch-Godfrey Serial Correlation LM Test:

F-statistic

0.222539

    Probability

0.000231

Obs*R-squared

1.040632

    Probability

0.000009

         

Test Equation:

Dependent Variable: RESID

Method: Least Squares

Date: 05/04/11   Time: 12:26

Presample missing value lagged residuals set to zero.

Variable

Coefficient

Std. Error

t-Statistic

Prob. 

C(1)

-0.028732

17.30261

-0.001661

0.7487

C(2)

0.042093

0.134134

0.313812

0.7549

C(3)

0.002377

0.111336

0.021354

0.2830

C(4)

-0.073181

0.198126

-0.369364

0.1133

C(5)

0.000330

0.111842

0.002951

0.4977

C(6)

0.023197

0.113895

0.203667

0.6394

RESID(-1)

0.000244

0.147067

0.001656

0.7987

RESID(-2)

-0.114900

0.152742

-0.752251

0.1552

RESID(-3)

0.003675

0.144688

0.025398

0.3798

RESID(-4)

-0.105324

0.155459

-0.677508

0.1010

R-squared

0.016518

    Mean dependent var

3.67E-14

Adjusted R-squared

-0.150488

    S.D. dependent var

51.92435

S.E. of regression

55.69449

    Akaike info criterion

11.02226

Sum squared resid

164399.4

    Schwarz criterion

11.36244

Log likelihood

-337.2011

    Durbin-Watson stat

1.973356

Информация о работе Аналіз впливу динаміки складових сукупного попиту на економічне зростання і розвиток Латвії