Аналіз впливу динаміки складових сукупного попиту на економічне зростання і розвиток Латвії

Для свого дослідження я обрала Латвію. Після отримання незалежності, Латвія провела серйозні економічні реформи, ввела власну валюту - лат - у 1993,прив’язану до німецької марки, провела приватизацію, і повернула власність колишнім власникам (реституція). Більшість заводів і колгоспів перетворились в кооперативні підприємства, що належать працівникам. Число підприємств, що мають приватних власників, поступово росте (в 1997 їх частка в ВВП становила 60%). Багато з них встановили партнерство з інвесторами з інших країн, особливо з Швеції, Німеччини і Польщі.

 До весни 1994 жорстка монетаристська політика Центрального банку Латвії знизила інфляцію в країні до 37% в порівнянні з 109% в 1993.

У 1994 і 1995 економічні реформи дали перші результати. Рівень інфляції продовжував знижуватися (до 26% в 1995). Десятирічний спад валового внутрішнього продукту (ВВП) сповільнився в 1993, а в 1994 почав рости. До 1994 понад 50% всіх сільськогосподарських угідь було передано фермерам, тоді як інша частина землі перейшла в руки сільськогосподарських кооперативів.

Латвія, Литва і Естонія підписали  угоду про митний союз, і обсяг  торгівлі між цими країнами швидко збільшився. Розвивалися також економічні зв'язки з членами СНД (особливо з  Росією, Україною і Білорусією). Збільшується і обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо зі скандинавськими країнами і Німеччиною.

 Економіка стабільно росте  на 5-7% (2006 - 12,6%, в основному за рахунок  збільшення обсягів реекспорту  російської сировини) на рік. У  1999-му році Латвія вступила  до Світової організації торгівлі (СОТ). У 2004-му році Латвія вступила до Європейського союзу (ЄС) - членство Латвії в НАТО і ЄС практично повністю інтеґрують її з країнами Заходу.

Основна частка сектора послуг ВВП  Латвії склала 70,6%, промисловість - 24,7%, сільське господарство - 4,7%. Латвія єдина  країна Євросоюзу, чий головний експортний товар це пиломатеріали (17%) і ліс-кругляк (5%). Майже стільки ж припадає на експорт заліза і металу в брусках. Доходи від транзитних перевезень становлять приблизно 66% від усього експорту послуг Латвії. 60% транзиту становить транспорт  нафти і нафтопродуктів. Основний напрямок транзитних потоків - з Росії  і СНД на Захід. Латвія підписала  угоду з Литвою та Естонією про  заснування митного союзу, і тому обсяг торгівлі між цими країнами досить великий. Розвивалися також  економічні зв'язки з членами СНД (особливо з Росією, Україною та Білоруссю). Збільшився й обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо з скандинавськими країнами і Німеччиною. Членство Латвії у  МВФ і Світовому банку забезпечило  країні необхідний інвестиційний капітал.

Латвія славиться виробництвом парфумерно-косметичної продукції. У країні розвинуті художні промисли: обробка шкіри, бурштину, різьба по дереву, вишивка.

Головна галузь сільського господарства - тваринництво (молочно-м'ясне скотарство і беконне свинарство). У республіці вирощують жито, пшениця, ячмінь льон-довгунець, цукровий буряк, кормових культур. Займаються картоплярством, овочівництвом, бджільництвом, засоби захисту рослин. Експорт: продукція машинобудування, легкої та харчової промисловості.

Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт – залізничний, автомобільний, річковий, морський. У 1992-1993 структура економіки Латвії почала перебудовуватися на принципах ринкового господарства. Ряд її секторів (торгівля, послуги, банки) звільнені від державного контролю; в інших секторах (освіта, охорона здоров'я) цей контроль зберігся.

В данному дослідженні я аналізуватиму вплив динаміки складових сукупного попиту на економічне зростання і розвиток Латвії. Джерело даних –сайт Євростату. Євростат – статистична служба Европейского союзу, яка займається  збором статистичної інформації по державах-членах ЄС и гармонізацією статистичних методів, що використовуються даними країнами.

              Формула розрахунку ВВП:

GDP=I+G+C+(Х-М), де

GDP – розмір ВВП

I – величина інвестицій

G – розмір державних видатків

C – величина споживчих видатків

Х – величина експортних операцій країни

М – розмір імпорту держави

В роботі я використовую дані, отримані за допомогою економетричного пакету E-views.

Я склала таке рівняння регресії:

GROSS_DOMESTIC_P=C(1)+C(2)*HOUSEHOLD_AND_NP +C(3)*GROSS_FIXED_CAPI+C(4)* FINAL_CONSUMPTIO +C(5)*EXPORTS_OF_GOODS-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS

І отримала такі дані:

Dependent Variable: GROSS_DOMESTIC_P
Method: Least Squares
Date: 05/03/11   Time: 14:23
Sample: 1995:1 2010:4
Included observations: 64
GROSS_DOMESTIC_P=C(1)+C(2)*HOUSEHOLD_AND_NP+C(3)
*GROSS_FIXED_CAPI+C(4)*FINAL_CONSUMPTIO+C(5)
*EXPORTS_OF_GOODS-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS
	Coefficient	Std. Error	t-Statistic	Prob.
C(1)	-13.21620	20.16725	-0.655329	0.5148
C(2)	1.209913	0.083345	14.51684	0.0000
C(3)	0.458887	0.072789	6.304331	0.0000
C(4)	0.490484	0.129357	3.791700	0.0004
C(5)	0.479521	0.067939	7.058074	0.0000
C(6)	0.331394	0.070750	4.684011	0.0000
R-squared	0.998689	Mean dependent var		2894.284
Adjusted R-squared	0.998576	S.D. dependent var		1508.991
S.E. of regression	56.93801	Akaike info criterion		11.18054
Sum squared resid	188032.4	Schwarz criterion		11.38465
Log likelihood	-346.3476	Durbin-Watson stat		1.868638

                                                                                                                                        Рис.1                                                                                                

За допомогою кореляційної матриці  я перевіряю свою модель на мультиколінеарність:

	IMPORTS_OF_GOODS	HOUSEHOLD_AND_NP	GROSS_FIXED_CAPI	GROSS_DOMESTIC_P	FINAL_CONSUMPTIO	EXPORTS_OF_GOODS
IMPORTS_OF_GOODS	1.000000	0.976775	0.958992	0.971995	0.911351	0.956454
HOUSEHOLD_AND_NP	0.976775	1.000000	0.926767	0.998213	0.960557	0.978868
GROSS_FIXED_CAPI	0.971995	0.926767	1.000000	0.928693	0.895782	0.869610
GROSS_DOMESTIC_P	0.958992	0.998213	0.928693	1.000000	0.967529	0.978669
FINAL_CONSUMPTIO	0.911351	0.960557	0.895782	0.967529	1.000000	0.920917
EXPORTS_OF_GOODS	0.956454	0.978868	0.869610	0.978669	0.920917	1.000000

                                                                                                                                         Рис.2                                                                             

Дані кореляційної матриці показують  проблему мультиколінеарності. Для ії усунення використовую метод перших різниць(коефіцієнти близькі до одиниці):

Dependent Variable: GROSS_DOMESTIC_P(-1)
Method: Least Squares
Date: 05/03/11   Time: 14:32
Sample(adjusted): 1995:2 2010:4
Included observations: 63 after adjusting endpoints
GROSS_DOMESTIC_P(-1)=C(1)+C(2)*HOUSEHOLD_AND_NP(-1)
+C(3)*GROSS_FIXED_CAPI(-1)+C(4)*FINAL_CONSUMPTIO(-1)
+C(5)*EXPORTS_OF_GOODS-C(6)*IMPORTS_OF_GOODS(-1)
	Coefficient	Std. Error	t-Statistic	Prob.
C(1)	-34.39411	21.75787	-1.580766	0.1195
C(2)	1.158248	0.106470	10.87867	0.0000
C(3)	0.556756	0.093913	5.928441	0.0000
C(4)	0.747563	0.158462	4.717607	0.0000
C(5)	0.422560	0.075759	5.577708	0.0000
C(6)	0.358519	0.081374	4.405798	0.0000
R-squared	0.998433	Mean dependent var		2863.056
Adjusted R-squared	0.998295	S.D. dependent var		1500.119
S.E. of regression	61.93809	Akaike info criterion		11.01086
Sum squared resid	218670.6	Schwarz criterion		11.21326
Log likelihood	-346.1870	Durbin-Watson stat		2.061713

                                                                                                                                        Рис.3

Як бачимо нова моель є кращою за показниками Probability(по всім змінним – 0.0000) та Durbin-Watson stat(оскільки я працюю з часовими даними, може виникнути проблема автокореляції, а 2.06 належить проміжку,де автокореляція відсутня),тому для подальшої роботи я використовуватиму саме цю нову модель.

Тепер приступаємо до детальнішого аналізу моделі (рис.3).

З огляду на отримані коефіцієнти, рівняння набуде такого вигляду:

GROSS_DOMESTIC_P= -34.39411+1.158248* HOUSEHOLD_AND_NP +0.556756*GROSS_FIXED_CAPI+0.747563* FINAL_CONSUMPTIO+0.422560*EXPORTS_OF_GOODS-0.358319 *IMPORTS_OF_GOODS

Коли всі незалежні змінні дорівнюватимуть нулю, то рівень ВВП дорівнюватиме -34,39411 млн. євро,тобто економіка Латвії повністю залежна віж показників незалежних змінних і при рівності їх нулю працюватиме в збиток. Якщо величина споживчі видатки збільшаться на 1 млн. євро, то рівень ВВП збільшиться на 1.158248 млн. євро, якщо інвестиційні видатки збільшаться на  1 млн. євро, то ВВП збільшиться на 0.556756 млн. євро, якщо державні видатки збільшаться на 1 млн. євро, ВВП – на 0.747563млн. євро, якащо експорт збільшиться на 1 млн. євро, ВВП – на 0.422560 млн. євро, імпорт збільшиться на 1 млн. євро, ВВП – зменшиться на 0.358319 млн. євро.

R-squared=0,998433 – отже незалежні змінні пояснюють ВВП на 99%. Цей показник такий високий,тому що ми досліджуємо сталу модель, а 1%-це ті невраховані фактори,що можуть впливати на ВВП (політичні еліти, кількість нових підприємств, вплив «чорного ринку» та ін.)

Показники Akaike info criterion і Schwarz criterion в другій моделі є нижчими ніж в першій,що знову ж таки свідчить про те,що саме друга модель дослідження є кращою.

Щоб проаналізувати тенденції змін кожного показника виведемо графіки їх динаміки (рис.4). З них добре видно, що всі показники постійно стабільно зростали з деякими незначними відхиленнями до початку світової економічної кризи в 2008 році.

                                                                                                                                  Рис. 4 
Економіка Латвії переживає стрімкий і успішний розвиток після того, як країна здобула свою незалежність і увійшла в ЄС. Разом з тим, велика кількість іноземних інвестицій надходить в цю країну. Для закордонних підприємців Прибалтика є регіоном унікальної можливості для розширення їхнього бізнесу на Балтійському ринку. Свій капітал в Латвію інвестують Німеччина, Росія, США, Швеція, Данія, Фінляндія. У структурі ВВП 72% припадає на сектор послуг.

В 2004 році Латвія показала найвищий приріст  ВВП серед 25 країн учасниць ЄС. Ця тенденція зберігається і в2005,і  в 2006 роках(приріст латвійського ВВП  за 2006 рік склав 11,9 відсотка, за 2005 - 10,6 відсотка). Латвія досягла найбільшого  зростання в сфері послуг,в  той час як частка промисловості  національної економіки країни значно нижча.

Економіка Латвії зросла на 11,2% в 1-му кварталі 2007 р. і на 8% в 4-му кварталі 2007 р. У 2007 р. ВВП виріс на 10,2%.

У першому півріччі 2008 року приріст  внутрішнього валового продукту (ВВП) Латвії в порівнянні з аналогічним  періодом 2007 року склав 1,6%, свідчать дані Центрального статистичного управління.

У другому кварталі в порівнянні з тим же періодом минулого року приріст ВВП становив 0,1%.

На початку року темпи зростання  ВВП суттєво сповільнилися після  кількох років швидкого підйому. У першому кварталі приріст ВВП  у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав всього 3,3%.

Змінам ВВП сприяв ріст у таких  галузях, як транспорт та зв'язок (частка в структурі ВВП - 11,2%) - на 2%, будівництво (9%) - на 5,7%.

У промисловості, частка якої в структурі  ВВП становить 12,8%, у торгівлі (17%), у сільському та лісовому господарстві (3%) спостерігалося зниження відповідно на 4,6%, 5,9% і 0,5%.

У другому кварталі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року найбільшими групами витрат у приватному споживанні були продовольство (26%), де витрати зросли на 16,5%, утримання  житла (12%), де витрати зросли на 42,2%, культура та відпочинок (8,7%), де зареєстровано  збільшення на 13,7%.Витрати на одяг і взуття (14,3% у структурі споживання) знизилися на 1,6%.

Нефінансові інвестиції в першому півріччі зменшились на 7%. Експорт товарів зріс на 3,8%, а експорт послуг - на 0,4%. Обсяг імпорту товарів скоротився на 10,7%, а імпорту послуг виріс на 3,3%

Економіка Латвії переживає спад: за перші три місяці 2009 року ВВП скоротився на 18,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2008  року. Таким чином, падіння продуктивності в промисловості і сфері обслуговування, що почалося 2008 року, продовжилося і в першому кварталі 2009 року.Латвія – країна Євросоюзу, що найбільш тяжко переживає економічну кризу.

Спад в економіці, причиною якого стала глобальна економічна криза, посилився падінням споживчого попиту усередині країни.

У грудні 2008 Міжнародний валютний фонд схвалив виділення Латвії кредиту в 7,5 мільярдів євро.

Найсильніше криза торкнулася саме інфраструктури: в порівнянні з аналогічним періодом в 2008 році продуктивність в цій сфері знизилася на 34%.

Економічна ситуація в Латвії залишається  однєю з гірших в Євросоюзі.

 Латвія вступила в ЄС в  2004 році і з цієї миті 4 роки  підряд її економіка росла  в середньому на 10% в рік,експерти  вважають, що такі високі темпи  зростання зумовили таке серйозне  падіння.

Крім того, Єврокомісія затвердила план рекапіталізації другого за величиною банку Латвії — JSC Parex: у план включені додаткові фінансові вливання з боку держави.

У першому кварталі 2009 року ВВП  Латвії зменшився на 17,8%, у другому  кварталі - на 18,1%, в ​​третьому - на 19,1%, у четвертому - на 16,8%.