Картель — 1) угода між конкуруючими продавцями з метою підняття ціни і обмеження обсягу пропонування; 2) форма змови між великими підприємствами про умови продажу, строки платежу, сфери збуту, квоти у виробництві, встановлення цін і розподіл прибутків між окремими підприємствами.

  Концентрація  виробництва — зосередження все більшої кількості виробничих ресурсів і випуску продукції на великих підприємствах.

  Концентрація  капіталу — збільшення розмірів капіталу за рахунок капіталізації (реінвестиції) прибутку.

  Концерн — велика багатогалузева корпорація.

  Максимізація  прибутку монополією — встановлення обсягу виробництва на такому рівні, де граничні витрати дорівнюють граничному доходу (ГВ = ГД), але ціна перевищує рівень граничного доходу (Р > ГД).

  Монополістичний капіталізм — економічний лад із системою великих підприємств, що вступили один з одним у різного роду союзи чи угоди, і як монополії займають панівне становище в економіці та ринках недосконалої конкуренції; стадія у розвитку капіталізму.

  Монополія — ринок, на якому кількість продавців (підприємств) така незначна, що кожен продавець може впливати на загальне пропонування (через виробництво) і ціну товару.

  Недосконала конкуренція — ринкова ситуація, коли підприємство чи об’єднання підприємств, виробляє і поставляє таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни.

  Олігополія  — така ситуація в умовах недосконалої конкуренції, коли виробництво в галузі контролюється невеликою кількістю виробників.

  Особиста  унія — «перехресні директорати», коли представники однієї корпорації входять до директоратів інших, і навпаки.

  Синдикат — форма монополістичних об’єднань, що ставить за мету усунення конкуренції між його учасниками у сфері збуту і закупівлі товарів. Його члени зберігають виробничу і втрачають комерційну самостійність.

  Система участі — взаємне володіння нефінансовими і банківськими корпораціями частками акціонерного капіталу.

  Трест — акціонерне товариство, в якому підприємства, що вступають до нього, втрачають не тільки комерційну, але й виробничу самостійність, перетворюються в акціонерів тресту.

  Фінансова олігархія — капіталістична еліта, до якої належить верхівка монополістичної буржуазії, а також провідні менеджери найбільших корпорацій.

  Фінансові групи — об’єднання фінансових і нефінансових монополій (олігополій) на основі системи участі, особистої унії та інших зв’язків, у тому числі родинних.

  Фінансово-монополістичний  капітал — банківський монополістичний капітал, що зрісся з монополістичним капіталом нефінансових галузей економіки.

  Централізація капіталу — збільшення розміру капіталу шляхом об’єднання капіталів декількох економічних суб’єктів у один.

 
     Контрольні  запитання і навчальні  завдання

  1. Назвіть і обґрунтуйте інституціональні основи капіталізму вільної конкуренції.

  2. Чому за капіталізму вільної конкуренції існує монопсонія на ринку праці?

  3. У чому полягає різниця між капіталізмом вільної конкуренції і монополістичним капіталізмом?

  4. Обґрунтуйте, чому і яким чином монополія має можливість одержувати монополістичний прибуток.

  5. Чому в умовах монополістичного капіталізму існує багато немонополістичних (середніх, малих і дрібних) підприємств? Наведіть приклади.

  6. Назвіть позитивні риси монополії. За яких умов монополія є об’єктивно необхідною?

  7. Чим недосконала конкуренція відрізняється від досконалої?

  8. Чи можна стверджувати, що економіка монополістичного капіталізму регулюється ринками недосконалої конкуренції?

  9. Які чинники існування в умовах монополістичного капіталізму великої кількості середніх, малих і дрібних підприємств?

  10. Чи можна економічну формацію США назвати системою монополістичного капіталізму?

  11. Як ви ставитеся до існування в капіталістичній економіці фінансової олігархії? Чи існує така в Україні?