Походження, сутність та функції грошей

Виконання грошима  функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою  для порівняння цін різних товарів. Отже, через міру вартості гроші  виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці. Тому міра вартості - суспільна функція, а масштаб цін - розрахункова міра, яку може змінювати держава. Зменшення вагового вмісту золота в грошовій одиниці означає девальвацію, підвищення - ревальвацію.

Друга функція - засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при   купівлі-продажу  товарів  гроші   (готівкою  або  на   банківському

рахунку)  обов”язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

      Акт реалізації товару на ринку  або  акт перетворення товару в гроші  – центральний, найважливіший у  ринковому господарстві. Процес товарно-грошового  обміну здійснюється за формулою: Т₁ – Г – Т₂; де  Т₁ – Г  -продаж товару;  Г – Т₂   -купівля іншого товару на гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб”єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

      Ці  дві основні функції найбільше  зумовлюють сутність грошей. Функція  грошей як засобу обігу доповнює  функцію грошей  як міри вартості, а  ідельна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб  обігу.

      Третя функція - засіб утворення скарбів і нагромадження - пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу. Оскільки гроші – це такий особливий товар, на який можна купити будь-який інший, то вони стають загальним втіленням суспільного багатства, яке товаровиробники прагнуть нагромаджувати. Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщо за обміном товару на гроші не настане обмін грошей на товар і гроші залишать сферу обігу і утворять скарб, виступаючи в своїй золотій або срібній "плоті". Специфіка грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що це гроші, по-перше, реальні і, по-друге, повноцінні, тобто такі, які мають власну вартість. При цьому можуть нагромаджуватися не тільки золото чи срібло, а й металеві та паперові знаки грошей. При золотому обігу резервуари скарбів були стихійним регулятором обігу грошової маси. Паперові ж гроші не можуть перетворюватися в скарб і регулювати грошовий обіг. За капіталізму гроші нагромаджуються головним чином не у вигляді скарбів, а як капітал.

    Четверта  функція - засіб платежу - відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу(продавець виступає як кредитор, а покупець - як боржник). З розвитком товарно-грошових відносин функція грошей як засобу платежу дедалі більше витісняє функцію засобу обігу. Остання виявляється лише у сфері роздрібного товарообігу.

Розширення товарно-грошових відносин за межі національних ринків привело до формування п'ятої функції грошей. Це - світові гроші. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості – золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки відіграють все більшу роль у міжнародних розрахунках. У функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Говорячи про  світові гроші потрібно розглянути поняття “конвертованість” валют. Здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсі називається конвертованістю (conversion (англ.) – перетворення).

      На  даний час повністю конвертованими  вважаються лише не більше десяти валют світу, з них п”ять - вільно використовувані: долар США, німецька марка, японська йена, англійський фунт стерлінгів і французький франк. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі, виступаючи в якості  міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах операцій. Світові гроші виступають як загальний платіжний і міжнародний купівельний засіб. Ця їхня властивість виявляється, коли видаються зовнішні кредити, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуції.

    Детальний розгляд кожної із виконуваних грошима  функції допоміг визначити грошову  суть. Отже, суть грошей випливає з їх функцій (насамперед – як засобу обміну і засобу платежу). Такий характерний  для сучасної економічної науки підхід – виводити суть грошей з їх функцій був визначений англійським економістом Дж. Хіксом, який сказав: “Гроші – це те, що використовується як гроші”.

ВИСНОВКИ

    На  основі матеріалу  викладеного у  роботі, можна зробити  такі висновки:

• гроші характеризуються ліквідністю, тобто використовуються для придбання товарів чи здійснення послуг. Вони загально-прийнятий засіб обігу;
• виникнення грошей пов’язане з розвитком обміну, торгових відносин;
• перші гроші були призначені для здійснення бартерних угод, благородні метали з часом витіснились паперовими грошима;
• гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;
• гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається

   ціна  товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою    

     вартістю товарів;

• гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

    - суть грошей закладена у 5 функціях:

а)засіб обігу і платежу. Гроші відіграють роль посередника в схемі Т-Г-Т (товар-гоші-товар), усуваючи незручність схеми Т-Т (відповідно, товар-товар). У період інфляції функція грошей як засіб обігу різко падає.  

б)міри вартості. Вираження вартості товару в грошах відбувається шляхом встановлення цін.

в)засіб нагромадження. Ця функція виникла в період обігу повноцінних грошей через прагнення людей до багатства.

г)світові гроші. Засіб міждержавних розрахунків (сучасна загальноєвропейська валюта - євро, в інших випадках - золото).

    Кожна функція розглядається в органічній єдності з іншими. 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Ніколенко, Ю.В. Підручник6 Основи економічної теорії/ Ю.В. Ніколенко, А.В. Демківський, В.А.Євтушенський. –  К.: Либідь, 1998. – 102с.;
2. Гальчинський А. Теорія грошей. Навчально-методичний посібник. – К. “Основи”, 1998;
3. Гриценко, А. Економіка України/ Гроші : виникнення, сутність, функції та агрегати/ А. Гриценко : 1999.- 62 с.;
4. Ковальчук, В. Економіка і теоретичні основи. / В.Ковальчук – Т.: 1997;
5. Основы экономмической теории/ Под ред. С. Мочерный – К.: 2000. –125с .