Розрахункова робота "Економіка підприємства і організація виробництва"

 

 

 

4. Аналіз варіантів  реалізації функції

 

На основі порівняльного аналізу  варіантів реалізації функцій за їхніми перевагами і недоліками і  коефіцієнтів вагомості параметрів (таблиці 1 та 5) обираємо наступні три варіанти реалізації функцій:

 

1)F1а+F2б+F3б+F4б+F5в

2)F1а+F2а+F3б+F4б+F5б

3)F1а+F2б+F3б+F4в+F5в

4)F1a+F2a+F3б+F4в+F5б

 

Розрахуємо узагальнюючі показники  якості ПП

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6 – Розрахунок показників рівня якості варіантів  реалізації основних функцій ПП

Основні функції	Варіант реалізації функції	Абсолютне значення параметра	Бальна оцінка параметра	Коефіцієнт вагомості параметра	Коефіцієнт рівня якості
F1(х4)	а	7	8	0.16	1.28
	б	12	4.33	0.16	0.693
F2(х1)	а	25	8.5	0.265	2.253
	б	40	7	0.265	1.855
F3(х3)	а	0.9	9	0.247	2.223
	б	0.3	3.75	0.247	0.926
F4(х4)	а	20	1.66	0.16	0.265
	б	15	3.33	0.16	0.533
	в	9	6	0.16	0.96
F5(х2)	а	50	1.66	0.127	0.211
	б	30	5	0.17	0.85
	в	25	6.25	0.17	0.63

 

За даними таблиці 6 визначимо показники рівня якості кожного з варіантів ПП:

 

Кт.у.₁ =1.28+1.855+0.926+0.533+0.63=5.224

Кт.у.₂ =1.28+2.253+0.926+0.533+0.85=5.842

Кт.у.₃ =1.28+1.855+0.926+0.96+0.63=5.651

Кт.у.₄ =1.28+2.253+0.926+0.96+0.85=6.279

 

Таким чином найкращим є третій варіант, у якого коефіцієнт технічного рівня має максимальне значення-4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Економічний  аналіз варіантів розробки ПП

 

Вихідні дані для визначення трудомісткості:

а)кількість макетів = 5. (ПІ – 2 набори, ПДІ – 1 набор, БД – 2 набори);

б)кількість різновидів вихідної інформації = 4;

в)ступінь новизни задачі ”В”;

г)складність алгоритма = 3;

д)складність організації контролю вхідної і вихідної інформації = 11 і 21;

е)вид інформації, що використовується = ПІ, ПДІ, БД

ж)мова програмування C++ - високий рівень;

з)можливість використання типових  модулів = 0.8;

 

 

5.1. Розрахунок трудомісткості  ПП

 

За допомогою таблиць 9.4-7 [1] визначаємо норму часу на задачу Тр = 200;

 

Розрахуємо поправковий коефіцієнт Кп:

де К₁, К₂, К₃ – поправкові коефіцієнти; За умови ступеня новизни задачі „В” і складності алгоритму 3 маємо К₁=1.0 К₂=0.6 К₃=0.5;

m,n,p – відповідно ПІ, ПДІ, БД кількість наборів даних. За умовою m=2, n=1, p=2;

Кп = 0.72;

 

Визначимо поправковий коефіцієнт Кск (за умови складності вхідної і вихідної інформації 11 і 21 відповідно):

Кск = 1.16;

 

Мова високого рівня

Км=1;

 

Використання стандартних модулів:

Кст = 0.8;

Кст.п = 1;

 

 

Таким чином, загальна трудомісткість складає:

То = 200*0.72*1.16*1*0.8*1 = 134 людино-дні.

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2. Вартісний аналіз  розробки ПП

 

Кількість людей при часі розробки ПП 0,5 року = 6 міс. Складає

N=T0/253*0.5=2люд

В розробці даного ПП бере участь 2 інженера-програміста при місячній заробітній платі 800 грн. і днів у місяці 21,1 (5-денний робочий тиждень).

Для розрахунку вартості ПП використовуємо формулу:

С_ПП = С_ЗП + С_М + С_Н+C_ВІД        (1)

де С_ЗП – заробітна плата розробників пакету, грн.;

С_М – вартість машинного часу, витраченого на налагодження ПП, грн.;

С_Н – накладні витрати, що включають заробітну плату персоналу, витрати по охороні праці і техніці безпеки та ін., грн. (для КПІ С_Н = 70%).

Заробітна плата  розробників ПП:

С_ЗП = С_О· (1 + Н_Д /100%) · (1 + Н_П /100% + Н_С /100% + Н_З /100%),      (2)

де С_О – основна заробітна плата розробників ПП;

    Н_Д – норматив додаткової зарплатні 35%

        Н_П – відрахування в пенсійний фонд 33,2%

    Н_С – норматив відрахувань на соціальне страхування 1,5%

    Н_З – відрахування в фонд безробітних 1,3%

Основна заробітна плата розробників  ПП:

С_О = С_ДН · Т · (1 + К_ПР),        (3)

де С_ДН – денна зарплатня розробників, грн.;

     Т – трудомісткість розробки, людино-дні;

     К_ПР – коефіцієнт, що враховує виплату премій (6%).

грн.

Тепер, знаючи загальну трудомісткість розробки ПП., можемо знайти основну заробітну плату програміста:

С_О = 76 · 200 · (1 + 0,06) = 16112грн.

Таким чином, за формулою (2) обчислюємо заробітну плату розробників ПП:

С_ЗП = 14098 · (1 + 0,35) · (1 + 0,332 + 0,015 + 0,013) = 25883,93 грн.

Накладні витрати (70% від [С_О + С_Д]):

С_Н = 0,7*(С₀ + С_д) = 0,7(С₀ + 0,3*С₀) = 0,7*1,3*С₀ = 12829,18 грн.

Витрати на оплату машинного часу:

С_М = С_М-Ч · Т_М,          (4)

де С_М-Ч – собівартість однієї машино-години ПЕОМ, грн.;

     Т_М – машинний час, витрачений на налагодження ПП, г.

ПП розроблений  на ПЕОМ IBM PC AT з операційною системою WINDOWS XP.

Вартість однієї машино-години роботи ПЕОМ:

С_М-Ч = Сексп / Ч_кор,         (5)

де Сексп – річні експлуатаційні витрати підприємства, пов’язані з експлуатацією техніки, грн;

    Ч_кор – річний фонд корисної роботи технічного забезпечення системи.

    Сексп – включає в себе наступне:

    С_ЗП – основну і додаткову заробітну плату персоналу, який обслуговує техніку з урахуванням відрахувань;

    С_А – амортизаційні відрахування;

    С_Е – витрати на оплату електроенергії, що витрачається технічними засобами, включаючи допоміжне обладнання;

    С_Р – витрати на поточні ремонти та на профілактичне обслуговування технічних засобів;

    С_П – інші витрати.

Сума основної заробітної плати розраховується, виходячи зі штату обслуговуючого персоналу і посадових окладів. Один інженер-електронщик 3-ї категорії з посадовим окладом 600 грн. обслуговує 4 ПЕОМ. Отже, для двох машин:

С_О = (12 · 600) / 2 = 3600 грн.

Додаткова заробітна  плата при нормі 35%:

С_Д = 3600 · 0,35 = 1260 грн.

Відрахування  органам соціального страхування  при нормативі 1,5%:

С_С = (3600 + 1260) · 0,015 = 79,2 грн.

Відрахування  в фонд сприяння зайнятості населення  при нормативі 1,3%:

С_ФЗ = (3600 + 1260) · 0,013 = 63,18 грн.

Відрахування в пенсійний фонд при нормативі 33,2%:

С_ПФ = (3600+1260) · 0,32 = 1555,2 грн.

Заробітна плата  персоналу, обслуговуючого техніку, з  урахуванням відрахувань становить

С_З = 6406,92 грн.

Вартість ПЕОМ дорівнює 5000 грн.

Амортизаційні відрахування при нормі амортизації 60%:

С_А¹ = 5000 · 0,6 = 3000 грн;

           

Тоді амортизаційні відрахування двох машин становитимуть:

С_А = 3000*2 = 6000 грн.

Витрати на оплату електроенергії визначають, виходячи з виробничого споживання електроенергії і встановленої оплати 1 кВт-г:

С_Е = П_і · Ч_кор.і · K_е.в.і · n_i · Ц_Е,        (16)

де П – встановлена потужність одиниці i-го типу обладнання, кВт;

    Ч_кор – річний фонд корисного часу роботи i-го типу обладнання;

    K_е.в.і – коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (по потужності);

    n_i – кількість одиниць i-го типу обладнання;

    Ц_Е – встановлена платня за 1 кВт-г електроенергії, що використовується.

У випадку, що розглядається, використовується один тип обладнання – ПЕОМ IBM PC AT. Для даної ПЕОМ П = 0,5 кВт; K_е.в. = 0,8; Ц_Е = 0,25 грн.

Річний фонд корисного часу роботи ПЕОМ:

Ч_кор = F_р · (t_ном – t_р),         (17)

де F_р – кількість робочих днів у році, F_р = 253 дні;

     t_ном – номінальна кількість годин подобової роботи обладнання, t_ном = 8г;

    t_р – кількість годин у добі на поточний ремонт і обслуговування:

t_р = 0,15 · t_ном = 0,15 · 8 = 1,2 г.

Тоді, підставивши значення в формулу (17), отримуємо:

Ч_кор = 253 · (8 – 1,2) = 1720,4 г,

а витрати на оплату електроенергії тоді дорівнюють по формулі (16) наступному:

С_Е = 0,5 · 1720,4 · 0,8 ·2 · 0,25 = 344,08 грн.

Витрати на поточні ремонти  і профілактичне обслуговування:

С_Р = 0,01 · а · К_i · n_i,         (18)

де а – середньостатистичний норматив витрат на утримання і поточний ремонт обладнання,

 а = 4%:                                         С_Р = 0,01 · 4 · 5000 ∙ 2 = 400 грн.

Інші витрати  приймаються в розмірі 7% від суми всіх минулих статей витрат:

С_П = 0,07 · (6406,92 + 6000 + 344,08 + 400) = 920,57 грн.

Сума експлуатаційних  витрат, що забезпечують функціонування технічних засобів, що використовуються:               Сексп = 6406,92 + 6000 + 344,08 + 400 + 920,57 = 14071,57

Вартість однієї машино-години:

С_М-Ч = 14071,57 / 1720,4 = 8,18 грн/г.

            Машинний час, витрачений на  налагодження ПП :

г

            Тоді, витрати на оплату машинного  часу за формулою (14):

С_М = 8,18 ∙303,6 = 2483,45 грн.

Тоді вартість розробки:

С_ПП = 12829,18 + 2483,45+ 25090,21 = 40402,84 грн.

Вибір найкращого з чотирьох варіантів  ПП виконуємо на основі показників техніко-економічного рівня кожного варіанту:

К_{т.е.у k} = К_{т.у k}/ З_к,         (19)

де З_к – приведені витрати на ПП, грн;

     К_{т.у k} – узагальнений рівень якості даного розв’язку.

З_k = C_k + Е_н · К_k,         (20)

де C_k – поточні витрати на експлуатацію по k-му варіанту ПП;

     К_k – капітальні витрати, пов’язані з розробкою k-го варіанта ПП;

     Е_н – коефіцієнт економічної ефективності ПП, приймається Е_н = 0,15.

Для варіантів, що розглядаються, поточні  витрати на експлуатацію ПП приблизно рівні і включають наступні компоненти:

С_М – вартість машинного часу для виконання програми;

З_М – витрати на матеріали.

Витрати на оплату машинного часу С_М визначаємо, враховуючи, що

С_М = С_М-Ч · t_M,          (21)

де С_М-Ч – вартість одного машинного часу, С_М-Ч = 8,18 грн./г;

t_M – час підрахунку ПЕОМ, t_M = 150 г.

Тоді

С_М = 8,18 · 150 = 1227 грн.

Під час експлуатації даного ПП потрібен один оптичний диск, вартістю 10 грн. для зберігання програмного забезпечення (ПО). Отже, витрати на матеріали: