Себестоимость продукции

При поліпшенні використовування основних фондів зниження собівартості відбувається в результаті підвищення надійності і довговічності устаткування; вдосконалення системи планово-запобіжного  ремонту; централізації і упровадження індустріальних методів ремонту, зміст  і експлуатації основних фондів.

Вдосконалення матеріально-технічного постачання і використовування матеріальних ресурсів знаходить віддзеркалення в зменшенні норм витрат сировини і матеріалів, зниженні їхньої собівартості за рахунок зменшення заготовчо-складських витрат. Транспортні витрати скорочуються в результаті зменшення витрат на доставку сировини і матеріалів, на транспортування готової продукції.

Певні резерви зниження собівартості закладені в усуненні або скороченні витрат, які не є необхідними при  нормальній організації виробничого  процесу (наднормативна витрата сировини, матеріалів, палива, енергії, доплати робітникам за відступ від нормальних умов праці і наднормові роботи, платежі по регресивних позовах і т. п.). Виявлення  витрат від браку вимагає особливих методів і уваги колективу підприємства. Усунення цих втрат є істотним резервом зниження собівартості продукції.

Наступний чинник, що впливає  на собівартість продукції  – це продуктивність праці. При цьому необхідно враховувати, що зниження собівартості продукції багато в чому визначається правильним співвідношенням темпів зростання продуктивності праці і зростання заробітної платні. Зростання продуктивності праці повинне випереджати зростання заробітної платні, забезпечуючи тим самим зниження собівартості продукції.

Розглянемо, в яких умовах при зростанні продуктивності праці  на підприємствах скорочуються витрати  праці з розрахунку на одиницю  продукції. Збільшення вироблення продукції  на одного робітника може бути досягнуте  за рахунок здійснення організаційно-технічних  заходів, завдяки чому змінюються норми  виробітку і відповідні ним розцінки за виконувані роботи і за рахунок  перевиконання встановлених норм виробітку  без проведення організаційно-технічних  заходів.

У першому випадку підприємство одержує економію на заробітній платні робітників. Пояснюється це тим, що у зв'язку із зниженням розцінок частка заробітної платні в собівартості одиниці продукції зменшується. Проте це не приводить до зниження середньої заробітної платні робітників, оскільки організаційно-технічні заходи, що проводяться, дають можливість робітникам з тими ж витратами праці виробити більше продукції.

У другому випадку величина витрат на заробітну платню робітників в собівартості одиниці продукції  не зменшується. Але із зростанням продуктивності праці збільшується обсяг виробництва, що приводить до економії за іншими статтями витрат, зокрема скорочуються витрати на обслуговування виробництва  і управлінню.

Також важливо скорочувати  цехові і загальнозаводські витрати. Це полягає, перш за все, в спрощенні  і здешевленні апарату управління, в економії на управлінських витратах.

 Зміна об'єму і структури  продукції може привести до  відносного зменшення умовно-постійних  витрат (окрім амортизації), амортизаційних  відрахувань, зміни номенклатури  і асортименту продукції, підвищення  її якості. Із збільшенням об'єму  виробництва кількість умовно-постійних  витрат на одиницю продукції  зменшується, що приводить до  зниження її собівартості.

Зміна номенклатури і асортименту  молочної продукції продукції є  одним з важливих чинників, що впливають  на рівень витрат на виробництво. При  різній рентабельності окремих виробів (по відношенню до собівартості) зрушення у складі продукції, пов'язані з  вдосконаленням її структури і підвищенням  ефективності виробництва, можуть приводити  і до зменшення і до збільшення витрат на виробництво.

Впливають на зниження собівартості продукції підприємства галузеві і  інші чинники: введення і освоєння нових  цехів, виробничих одиниць і виробництв, підготовка і освоєння виробництва  в діючих об'єднаннях і на підприємствах  й інші чинники. Значні резерви закладені  в зниженні витрат на підготовку і  освоєння нових видів продукції  і нових технологічних процесів.

Вплив на собівартість товарної продукції змін в розміщенні виробництва  аналізується тоді, коли однаковий  вид продукції виробляється на декількох  підприємствах, що мають неоднакові витрати в результаті застосування різних технологічних процесів. При  цьому доцільно провести розрахунок оптимального розміщення окремих видів  продукції на підприємствах об'єднання  з урахуванням використовування існуючих потужностей, зниження витрат виробництва і на основі зіставлення  оптимального варіанту з фактичним  виявити резерви.

ВИСНОВКИ

1. Собівартість продукції  є якісним показником, що характеризує  виробничо-господарську діяльність  підприємства. Собівартість відображає  витрати підприємства на виробництво  і збут продукції, виражені  в грошовому вимірюванні. Окрім  цього, в собівартості як в  узагальнювальному економічному  показнику знаходять своє віддзеркалення  всі сторони діяльності підприємства: ступінь технологічного оснащення  виробництва і освоєння технологічних  процесів; рівень організації виробництва  і праці, ступінь використовування  виробничих потужностей; економічність  використовування матеріальних  і трудових ресурсів і інші  умови і чинники, що характеризують  виробничо-господарську діяльність.

2. Для комплексного аналізу  собівартості продукції застосовуються  спеціальні показники, які дозволяють  розраховувати і аналізувати  витрати підприємства на весь  об'єм виробленої товарної продукції,  витрати на виробництво конкретного  виду продукції, а також витрати  підприємства на отримання кожного  рубля виручки. 

3. З метою спрощення  розрахунків і для систематизації  даних всі витрати підприємства  класифікуються. Причому дана класифікація  є універсальною для всіх промислових  підприємств, можуть змінюватися  лише деякі статті залежно  від спеціалізації підприємства.

4. Найважливішим моментом  у вивченні такого показника,  як собівартість є розгляд  чинників, що впливають на показник  і визначення основних напрямів  по зниженню собівартості. Від  того, як вирішує підприємство  дане питання залежить отримання  найбільшого ефекту з якнайменшими  витратами, зростання накопичень, економія трудових, матеріальних  і фінансових ресурсів. Собівартість  відображає велику частину вартості  продукції і залежить від зміни  умов виробництва і реалізації  продукції. Тому істотний вплив  на рівень витрат роблять техніко-економічні  чинники виробництва. Цей вплив  виявляється залежно від змін  в техніці, технології, організації  виробництва, в структурі і  якості продукції і від величини витрат на її виробництво. Звідси витікає, що виявлення резервів зниження собівартості повинне спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використовування виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків; а також всіх складових собівартості.

5. Систематичне зниження  собівартості забезпечує не тільки  зростання прибутку підприємства, але і дає державі додаткові  засоби як для подальшого розвитку  суспільного виробництва, так  і для підвищення матеріального  добробуту працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств / В. Г. Андрійчук. – Київ: Вид-во «Економіка», 2003. - 512 с.
2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа / М. И. Баканов. – Москва: «Астра», 2009. – 467 с.
3. Белоусова І. К., Чумаченко М. Б. Дискусійні проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції / І. К. Белоусова, М. Б. Чумаченко — Київ: Вид-тво «Арій»,  2008. — 267 с.
4. Березін О. В. Продовольчий ринок України  / О.В. Березін. – Київ: Вид-во ЦУЛ, 2008. – 84 с.
5. Болюх М. А., Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх. – Київ: Вид-во «Академія», 2001. — 540 с.
6. Васильчак С.В. Особливості функціонування ринку молока і молочної продукції / С.В. Васильчак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2005. – 345 с.
7. Гусева И.Б. Управление затратами в системе контроллинга / И. Б. Гусева. – Новгород: Вид-во «Астра», 2006. – 158 с.
8. Давидович І.Є. Управління витратами: Навч. посіб. / І. Є. Давидович. – Київ: ЦУЛ, 2008. – 345 с.
9. Коломойцев В.Е. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, підприємництво: Навч. посіб. – Київ: «Молодь», 2000. – 383 с.
10.   Корнієнко Ю. Ю. Удосконалення обліку витрат та калькулювання собівартості продукції у комплексних виробництвах / Ю. Ю. Корнієнко — Луганськ: Вид-во «Економікс», 2002. — 244 с.
11. Кудлай В. Г.  Ринок молока і молокопродуктів: стан, тенденції та перспективи розвитку / В. Г.  Кудлай. – Київ: Вид-во «<s