Виробнича потужність підприємств

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потребують лише деякі, а саме:

• коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;
• напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);
• коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — від ношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.

З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності  роботи устаткування. Проте використовуваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визнати досконалим, оскільки він не враховує внутрішньозмінних втрат робочого часу. У зв'язку з цим коефіцієнт змінності методологічно правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Отже, за коефіцієнта використання календарного фонду часу, наприклад, 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).

Протягом останніх років  на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межах відповідно 5—6 та 2—3% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50—55% загальної вартості.

Парк діючого виробничого  устаткування містить майже третину  фізично спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів.

ВИСНОВКИ

Виробничу потужність мають підприємства і їх підрозділи, яка характеризує їх потенційні можливості виготовляти максимальну кількість  продукції на певний момент часу при досягнутому рівні освоєння техніки і технології працюючими.

Наведені фактори, які впливають на величину і використання виробничих потужностей є важливим інструментом організації їх нарощування і використання з метою забезпечення вирішення поточних і ефективних завдань, пов'язаних з випуском продукції, яка користується попитом у споживачів.

  Застосування системи показників для проведення аналітичної оцінки використання виробничих потужностей діючих підприємств дає змогу отримати інформацію, на основі якої можна провести комплексний аналіз використання виробничої потужності підприємства і його підрозділів, встановити черговість проведення заходів щодо поліпшення використання виробничої потужності та розробити ефективні шляхи реалізації резервів виробничої потужності.

 Ефективне  використання виробничих потужностей  діючих підприємств може бути досягнуто шляхом використання наявних резервів, пов'язаних з регулюванням пропорцій величини їх пропускної спроможності. Використання цих резервів дає змогу домогтися значного збільшення випуску продукції діючими підприємствами при значній економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Список використаної літератури

1. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Л. А. Дробозина, Л. П. Окунева, Л. Д. Андросова и др.; Под ред. проф. Л. А. Дробозиной. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 2005. -479 с.
2. Финансы предприятий: Учеб. пособие / Н. Е. Заяц, М. К. Фисенко, Т. Н. Василевская и др. - Мн.: Высш. шк., 2003. - 256 с.
3. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С. Ф. Подкропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
4. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 460 с.