Зміст 

Вступ ………………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1 Науково – теоритичне обгрунтування  ефективності використання основних виробничих фондів…………………………………………………….

1. Економічна суть, склад основних виробничих фондів та рівень ефективності їх використання в сільському господарстві України…………….
2. Методичні основи дослідження відтворення та ефективного використання основних виробничих фондів……………………………………..

РОЗДІЛ 2 Оцінка економічної ефективності використання основних засобів в  ДПДГ “Артеміда” м. Калинівка Вінницької області…………………………….

1. Організаційно-економічна характеристика………………………………..
2. Забезпеченість основними виробничими фондами та інтенсивність їх використання в ДПДГ “Артеміда”…………………………………………
3. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів у господарстві………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 3 Особливості відтворення основних виробничих фондів в аграрному виробництві…………………………………………………………….

1. Управління лізингом та технічним забезпеченням аграрних підприємств………………………………………………………………….
2. Перспективи підвищення ефективності використання виробничих фондів у господарстві………………………………………………………...

Висновки  …………………………………………………………………………...

Список  використаної літератури………………………………………………….

Додатки …………………………………………………………………………….. 
 
 
 
 

ВСТУП 

      В процесі будь – якого виробництва здійснюється поєднання робочої сили та засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці у вартісному виражені вони становлять виробничі фонди підприємтсва, щзо поділяються на основні та оборотні.

      Наявність основних та оборотних фондів є обовязковою умовою початку та здійснення виробництва в аграрних підприємствах. При створенні колективних господарств, основні засоби формувались за рахунок усуспільнення засобів виробництва і вступних внесків засновників. Створеним державним підприємствам, держава виділяла необхідні засоби виробництва у вигляді Статутного фонду. Дальше поповнення і відновлення виробничих фондів здійснювалися за рахунок частини продукції власного виробництва, відрахувань від чистого доходу, амортизаційного фонду, банківських кредитів на капіталовкладення, короткострокових позик на покриття сезонної нестачі оборотних засобів, а також орендних платежів, страхових відшкодувань, безплатної передачі майна держави, юридичних і приватних осіб тощо.

      Основні засоби – одне із складових національного  багатства України. До них належать земельні ділянки, будинки, споруди  та передавальні пристрої, машини й  обладнання, транспортні засоби, інструменти, багаторічні насадження, робоча і  продуктивна худоба та ін..

      До  основних засобів включаються оснонвні засоби державних, колективних, комунальних, громадських підприємств і організацій, фонди інших держав та міжнародних  організацій, а також основні  засоби, що перебувають в особистій  власності населення (житлові будинки, господарські будівлі, багаторічні насадження, робоча і продуктивна худоба).

       При формуванні основних засобів підприємств  повинні враховуватись особливості  кожного об'єкту їх складових. У кожному  конкретному випадку такий об'єкт  розглядається як закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, для обслуговування яких використовуються загальні пристосування, прилади керування та єдиний фундамент. В зв'язку з цим, кожен предмет чи об'єкт може виконувати свої функції, а їх комплекс певну роботу в складі комплексу, а не самостійно. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНЕ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ  

1. Економічна  суть, склад основних виробничих фондів та рівень ефективності їх використання в сільському господарстві України

      Основним  завданням функціонування підприємства є виготовлення продукції (надання послуг) в результаті поєднання і взаємодії в процесі виробництва трьох його основних елементів: засобів праці, предметів праці та праці людини [3].

     Фонди підприємства - вартісний вираз засобів  виробництва, що функціонують на виробництві.

      Засоби  праці разом із предметами праці  утворять засоби виробництва. Виражені у вартісній формі засоби виробництва по своєму матеріально-речовому змісту складають виробничі фонди підприємства.

   У залежності від їхнього функціонування в процесі виробництва, способі перенесення їхньої вартості на готовий продукт і характері відтворення розрізняють основні й оборотні фонди.

      Основні фонди являють собою частину  виробничих фондів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацьовування. [22. c.83-106].

      До  основних фондів відносяться тільки ті засоби праці, що створені працею і мають вартість (не відносяться засоби виробництва, що дані природою без сприяння людини).

      Оборотні  фонди - це предмети праці, що цілком споживаються в кожному циклі виробництва, змінюють свою натуральну форму і свою вартість переносять цілком на собівартість готової продукції.

     Невиробничі основні фонди - це основні фонди, що безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі і не переносять свою вартість на продукт (соціальна сфера, побутове обслуговування і т.п.), але знаходяться у введенні (на балансі) промислових підприємств.

       Отже, під основними засобами розуміють сукупність матеріальних коштів, які формує і утримує підприємство з метою використання їх в процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік. [53. c.109-114].

       При формуванні основних засобів підприємств повинні враховуватись особливості кожного об'єкту їх складових. У кожному конкретному випадку такий об'єкт розглядається як закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, для обслуговування яких використовуються загальні пристосування, прилади керування та єдиний фундамент. В зв'язку з цим, кожен предмет чи об'єкт може виконувати свої функції, а їх комплекс певну роботу в складі комплексу, а не самостійно.

      У тих випадках, коли об 'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного  використання (експлуатації), тоді кожна з його частин може вважатися об'єктом основних засобів і відповідним чином знаходити відображення в бухгалтерському обліку та у звітності підприємства.[17].

      Для забезпечення своєї діяльності кожне  підприємство повинно мати в наявності  не сукупність основних засобів, а таку їх кількість і в такому складі, як цього вимагає організація процесу виробництва. Основні засоби підприємств періодично оновлюються, поповнюються і вибувають із експлуатації. В загальному вигляді склад основних засобів підприємства подано на рис.1.1.

      Як  видно з рис.1.1., основні засоби підприємства складаються із трьох  основних груп: основні засоби (фонди), інші необоротні матеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції. Зупинимось більш ґрунтовно на характеристиці основної їх складової "Основних фондів"

Рис.1.1. Склад основних засобів підприємств.

1. будинки - архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці (виробничі корпуси цехів, гаражі, складські  приміщення, виробничі лабораторії);
2. спорудження - інженерно-будівельні об'єкти, призначені для 
   виконання тих чи інших технічних функцій, необхідних для процесу 
   виробництва і не зв'язаних зі зміною предметів праці (насосні станції, 
   тунелі, мости й очисні спорудження, резервуари і т.д.);
3. передаточні пристрої -  пристрої, за допомогою яких передаються енергія різних видів, а також рідкі і газоподібної речовини (нафтопроводи, газопровід і т.п.);
4. машини й устаткування в т.ч.:

   а) силові машини й устаткування, призначені для вироблення і перетворення енергії (генератори, двигуни);

   б) робочі машини й устаткування, які використовуються безпосередньо для впливу на предмет праці чи для його переміщення в процесі створення продукції чи надання послуг, тобто для особистої участі в технологічних процесах (верстати, преси, підйомно-транспортні механізми й ін.);

   в) вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, лабораторне устаткування і т.п.;

г) обчислювальна техніка;

д) інші машини й устаткування;

5. транспортні засоби, призначені для транспортування вантажів 
   і людей у межах підприємства і поза ним;
6. інструменти усіх видів і пристосування що прикріплюються 
   до машин для обробки виробу (затиски, тиски і т.д.). [22. c.89-91].

       Основні фонди - це найбільш активна частина  основних засобів підприємства, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі виготовлення продукції (надання послуг). Співвідношення окремих видів (груп) основних виробничих фондів, виражених у відсотках до їх загальної вартості на підприємстві характеризує їх видову (технологічну) структуру.

     При порівнянні різних виробництв найбільш раціональна структура буде на тому виробництві, де вище активна частина основних виробничих фондів.

     Під удосконалюванням структури основних виробничих фондів розуміється процес збільшення в загальному обсязі активної частини за рахунок пасивної.[19].