Особливості відтворення основних виробничих фондів в аграрному виробництві

      Поряд з технічними і організаційними  факторами важливу роль в підвищенні ефективності використання основних засобів  повинні відігравати фактори  матеріального стимулювання працівників підприємств. Мова йде про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

     Проблему  забезпеченості господарства основними  виробничими фондами можна вирішити шляхом оновлення, реконструкції, модернізації діючих основних виробничих фондів. Майже  всі основні фонди вичерпали свій виробний потенціал, що призвело до зростання їх фондомісткості і, відповідно, зниження фондовіддачі. Повне відтворення основних виробничих фондів на теперішній час просто неможливо, а тому більш доцільно було б провести модернізацію, добудову та реконструкцію, тому що базис для такого перетворення існує. Як відомо з виробничої практики, використання таких заходів дозволяє поліпшити основні виробничі фонди і поряд з повним їх оновленням господарство понесе менші затрати на 15 - 20 %.

       Важливим заходом у поліпшенні процесу відтворення основних фондів є вдосконалення політики управління основними засобами. Політика управління основними засобами підприємства передбачає постійне здійснення перегляду наявного складу основних засобів і порівняння його з отриманими фінансовими результатами. При цьому використовується це порівняння з попередніми роками і визначається при якій політиці і при якій структурі виробничих фондів підприємство працювало найрентабельніше і на разі визначаються шляхи оптимізації складу виробничих фондів.

     Для визначення основних напрямів оптимізації  складу основних засобів підприємства необхідно враховувати потребу  у основних засобах за окремими групами  основних фондів (виробничі будинки  і приміщення; машини та обладнання що використовуються у виробничому процесі; машини та обладнання, що використовуються у процесі управління виробничою діяльністю).

     На  першому етапі  процесу управління основними засобами визначається потреба  у окремих видах основних засобів, що використовуються у виробничому технологічному процесі.

     На  другому етапі визначається потреба  у окремих видах машин і  обладнання, що використовується у  процесі управління господарською  діяльністю.

     На  третьому етапі визначається потреба  у приміщеннях для здійснення безпосередньо виробничого процесу і розміщення персоналу управління.

     Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології здійснення операційного процесу, що використовується на підприємстві.

     При визначенні вартості об’єму необоротних  операційних активів, необхідних підприємству, враховується форма задоволення потреби у окремих її видах – придбання у власність, фінансова чи операційна оренда.

     Таким чином, перспективи підвищення ефективності використання основних засобів у  підприємстві пов’язані з вдосконаленням механізму відтворення основних засобів, поліпшенням їх структури за матеріально речовим складом., підвищенням рівня інтенсивності використання основних засобів у господарстві. Сприяти підвищенню ефективності основних засобів у господарстві може належна фінансово-кредитна та амортизаційна політика держави. 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

      Вивчивши  та проаналізувавши економічну ефективність використання виробничих фондів в ДПДГ «Артеміда» ми прийшли до таких висновків:

1. Ефективність сільськогосподарського виробництва України у великій мірі залежить від рівня забезпеченості та ефективності використання виробничими фондами. Виробничі фонди є вагомою складовою сільськогосподарського виробництва. На цей час в сільськогосподарських підприємствах України ефективність використання виробничих фондів занижена через незбалансованість співвідношення між основними і оборотними фондами.
2. Дослідження економічної ефективності використання виробничих фондів проводилося на матеріалах ДПДГ “Артеміда” м. Калинівка.

      3. Природнокліматичні та економічні умови, включаючи фінансовий стан господарства є сприятливими для забезпечення відтворювальних процесів на підприємстві У господарстві на кожен гектар сільськогосподарських угідь у звітному році було вироблено 227,2 тис.грн. товарної продукції. Господарство прибуткове. У 2006році рівень рентабельності досягав 10,1 %.

      4. Забезпеченість та ефективність  використання виробничих фондів  у великій мірі впливають на  ефективність сільськогосподарського  виробництва. У господарстві в  звітному році забезпеченість  основними фондами складає 1232,5 тис.грн. на 100га сільськогосподарських угідь. Фондоозброєність праці становить 169,2 тис. грн. на одного працюючого. Ці показники є значно вищими середньорайонного рівня.

      5. Ефективність використання виробничих  фондів залежить від їх структури. в ДПДГ “Артеміда” м. Калинівка серед усіх основних фондів у 2006році майже 75% займає пасивна частина фондів, а їх активна частина становить лише 25% основних виробничих фондів господарства.

      6. У господарстві віддача від  використання виробничих фондів збільшується на кожну гривню використаних основних фондів у господарстві виробляється 14 коп. товарної продукції. Фондомісткість продукції за аналізований період має тенденцію до зниження. За останні 3 роки вона зменшилась на 40 %, і в 2006році становить 7,14 грн. на кожну грн. товарної продукції.

      Незважаючи  на досить стабільний фінансовий стан, для здійснення нормального виробництва, підвищення економічної ефективності виробничих фондів пропонуємо:

1. Здійснювати правильний і раціональний розподіл інвестицій між видами діяльності і галузями сільськогосподарського виробництва та їх ефективне використання. Таким чином, можна підняти до одного рівня всі свої виробничі потужності.
2. З метою поліпшення відтворення основних фондів у виробництві застосовувати лізинг. Фінансування та кредитування лізингових операцій в останні роки досягло певних успіхів у державній підтримці підприємств через здешевлення кредитів комерційних банків. Запрваджене щорічного зниження пільгових процентних кредитних ставок банків. Так, вони дорівнювали: у 2004р. — 35%, 2005р. - 27%, 2006р. – менше 20%.
3. Залучати закордонні інвестиції, що дають змогу використовувати найновіші технології світового рівня, виробляти конкурентноспроможну на ринку продукцію, підвищувати загальну і фінансову ефективність вітчизняного виробника.
4. Поліпшувати ефективність використання інвестицій у господарстві доцільно за рахунок: удосконалення проектно-кошторисної справи; скорочення стадій інвестиційного циклу; належної організації праці.
5. Вдосконалювати організаційно-виробничу структуру господарства та відповідну їх структуру управління.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Андрійчук В.Г.Економіка аграрних підприємств. – К.: ДЕУ, 1996. – 510с.
2. Баранов Д.А. Сроки амортизации й обновление основних производственних фондов: вопроси теории й методологии. — М.: Наука, 1997. — 219 с.
3. Боброва О.Г. Переоцінка основних засобів та формування витрат підприємства за статтею «Амортизація» // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2005. -С. 267-272.
4. Безуглий А.К. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка, Фінанси, Право. – 2004. - №8. – С.5-11.
5. Герасим П.М. Аграрна економіка. – Львів: ДАУ, 1998. – 98 с.
6. Гузенко Е.Л. Инвестиционная политика воспроизводства основных фондов // Єкономіка, Фінанси, Право. – 2003. - №4. – С.22-30.
7. Дацій О.І. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів в сільському господарстві та шляхи її підвищення / автореферат кандидата економічних наук. – ДДАУ. – 2004. – 20с.
8. Ефективність використання основних виробничих засобів в аграрному секторі // Економіка АПК. – 2005. - №4.- С. 16 – 22.
9. Ефективність використання виробничого потенціалу в аграрній сфері АПК // Економіка АПК. – 2004. - №4. – С. 16 – 22.
10. Економіка підприємства: Підручник/ за заг. Ред. Й.М.Петровича. – Львів: «Новий Світ - 2000», 2004.-680 с.
11. Кириленко І.Г. Аграрна реформа: час соціальних пріоритетів // Економіка АПК. - 2004.- №3.- С. 71 – 75
12. Мацибора В.Т. Економіка сільського господарства. – К.: Вища школа, 1994. – 416 с.
13. Ковальчук М.І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч. – метод. Посібник – К.: КНЕУ, 2002. – 282 с.
14. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
15. Руснак П.П. Економіка сільського господарства.-К.: Урожай, 1998. - 320с.
16. Рівень сукупної рентабельності (збитковості) основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2004. - №4. – С.10-12.
17. Стратегічні напрямки розвитку сільськогосподарського машинобудування в  Україні // Економіка АПК. – 2005. - № 1- С. 3 – 12.
18. Статистичний щорічник Вінниччини за 2005 р. – Вінниця, 2005.- 627 с.
19. Фукс А.Е. Амортизація і оновлення основного капіталу. - К.: ДЕУ, 2002. – 160с.
20. Шваб Л.І. Економіка підприємства: навч. пос. для студ. Вищих навч. закладів. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 568с.
21. Швиденко Г.О., Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: НЕІ, 2000. – 248 с.
22. Шот А. Оновлення основних фондів – складова частина структурної перебудови економіки // Регіональна економіка. – 2002. - №1. – С.93-99
23. Шебанін В.С. Державна технічна політика у контексті оновлення  і розвитку матеріально-ресурсних засобів аграрного виробництва// Економіка АПК. - 2004.- №1.- С. 12 – 15.   

     Додаток А

      Склад та структура с.-г. угідь

     Додаток В

Визначення  коефіцієнта спеціалізації 

      Ксп = 100 / ∑Т (2 х і – 1)) = 100: (20,9*1+18,3*3+17,8*5+16,9*7+7,6*9+6,5*11+5,8*13+3,7*15+2,4*17+0,07*19)=100 / 596,03=0,18 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток Б

Структура товарної продукції в ДПДГ “Артеміда”