Міжнародний кредит, його форми i використання в Украiнi

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА КРЕДИТУ 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»

НА ТЕМУ:

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ, ЙОГО ФОРМИ І ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  

  
 
 
 
 

Запоріжжя

2011 
Зміст

 

Вступ

    Однією з головних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних розрахунків у кредит. Останніми роками в зовнішній торгівлі України істотно зросло значення кредиту. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом реалізації продуктів на світовому ринку. Тому не випадково на світовому ринку вони є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи строки поставок.

    Міжнародний кредит – кредит, що надається державами, банками, фірмами, іншими юридичними або фізичними особами одних країн уряду, банкам, фірмам інших країн. 

    Умови міжнародного кредиту відображають його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для вирішення завдань економічних агентів ринку і держави. 

    Процес змін, який спостерігається в даний час в Україні, проник у всі сфери економічного життя. У підприємств всіх форм власності все частіше виникає потреба залучення позикових засобів для здійснення своєї діяльності і здобування прибутку. Найбільш поширеною формою залучення засобів є отримання банківської позики за кредитним договором. 

    В даний час кредити обслуговують більшість видів зовнішньоекономічних зв'язків – зовнішню торгівлю, обмін послугами, зарубіжну інвестиційну діяльність, виробничі і науково-технічні зв'язки і т. д. У ході зовнішньоекономічної діяльності підприємства і організації, як правило, одночасно виступають і як боржники, і як кредитори, привертаючи і надаючи необхідні кредити.

 

1. Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту в процесі відтворення

    Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин, пов'язаний із наданням у  тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

    Джерелами міжнародного кредиту є:

• тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;
• грошові накопичення держави, мобілізовані банком;
• грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

    Міжнародні  кредитні відносини ґрунтуються  на певній методологічній основі. Одним  із її елементів є принципи, яких мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої операції на міжнародному ринку банківських  кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

    Основні принципи міжнародного кредиту такі:

• повернення — відображає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником;
• строковість — передбачає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначений строк, зафіксований у кредитній угоді;
• платність — означає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й про плати права їх використання;
• забезпеченість — передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальником узятих на себе зобов'язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;
• цільовий характер — притаманний більшості кредитів і відображає необхідність цільового використання коштів, які отримані від кредитора [14].

    До  базових функцій міжнародного кредиту можна віднести:

• перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва (Через механізм міжнародного кредиту позичковий капітал потрапляє в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою отримання прибутків. Тим самим кредит сприяє вирівнюванню національного прибутку в середній прибуток і підвищенню його маси);
• Економія витрат обігу у сфері міжнародних розрахунків через заміну справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обігу міжнародними кредитними операціями. На основі міжнародного кредиту виникли кредитні кошти міжнародних розрахунків - векселі, чеки, а також банківські перекази, депозитні сертифікати та ін.;
• прискорення концентрації і централізації капіталу (Завдяки залученню іноземних кредитів прискорюється процес капіталізації додаткової вартості, розсуваються межі індивідуального нагромадження, капітали підприємців однієї країни збільшуються за рахунок приєднання до них коштів інших країн);
• обслуговування міжнародного товарообігу;
• прискорення науково-технічного прогресу.

    Суб’єкти міжнародного кредиту – державні структури, банки, міжнародні та регіональні фінансові організації, юридичні та фізичні особи. Серед міжнародних кредитних організацій центральне місце посідають МВФ – Міжнародний валютний фонд, МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку, ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку.

    Об’єктами міжнародного кредиту є грошовий і товарний капітал.

    За суб’єктами кредитної угоди та їх комбінацією можна виділити ряд основних типів кредитних відносин:

• між банками та підприємствами;
• між банками і державою;
• між підприємствами, організаціями та установами
• між банками та населенням;
• між підприємцями і населенням;
• між фізичними особами.

    Через виконання взаємозв'язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

    

    Табл.1 Роль міжнародного кредиту

    Основна вимога до міжнародного кредиту — ефективне його використання. У разі невиконання цієї вимоги загострюється проблема зростання зовнішнього боргу й навіть виникнення дефолту.

 

2. Форми міжнародного кредиту

     Різноманітність форм міжнародного кредиту в найбільш загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин [11].

     1. За цільовим  призначенням:

• зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді. Вони можуть бути:
• комерційні кредити, безпосередньо пов'язані з зовнішньою торгівлею та послугами;
• фінансові кредити, це надання засобів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також у третіх валютах. Використовуються на будь-які інші цілі, включаючи прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію.
• "проміжні" кредити, призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних виконання підрядних робіт.
• Незв'язані, або фінансові, кредити — це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.

    2. За загальними джерелами:

    

    Рис. 2. Форми міжнародного кредиту за джерелами формування ресурсів

    3. За формою кредитування:

• Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.
• Валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.

    4. За формою забезпечення:

• Забезпечені кредити – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.

    Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах:

• тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);
• застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);
• застава товару в переробці (із заставою товару можна виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).

    Застава є засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави.

• Бланкові кредити – кредити, надані просто під зобов’язання боржника вчасно погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.

    5. За строками:

• Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців.
• Короткострокові – до 1 року.
• Середньострокові – від 1 до 5 років.
• Довгострокові – понад 5-7 років.

    6. За валютою позики:

• у валюті країни-позичальника;
• у валюті країни-кредитора;
• у валюті третьої країни;
• у міжнародній грошовій одиниці.

    8. За кредиторами:

• Приватні кредити – надаються приватними особами.
• Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами. Він є позичкою, яка надається експортером однієї країни імпортеру іншої у вигляді відстрочки платежу.
• Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).
• Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави.
• Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.
• Змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи.

    Кредитування зовнішньої торгівлі охоплює кредитування експорту та кредитування імпорту. Кредитування експорту може здійснюватися у таких формах:

• авансові платежі, які надають країни-експортери іноземним виробникам;
• банківського кредитування; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити;
• факторинг - придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. Експортер поступається факторинговій фірмі правом отримання платежів від платників за поставлені товари. Остання в свою чергу зобов’язується повертати йому гроші у міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу;
• форфейтинг – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобов’язань та разового збору за зобов’язання купити векселі експортера.;
• лізинг – кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну;
• компенсаційні угоди – форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит [13].