Внутрішні джерела фінансування санації

      Розшифровка показників, що використовуються для  експрес-діагностики можливості банкрутства  підприємства, проводиться в наступній  таблиці.

      Таблиця 2

      За  результатами експрес-діагностики  банкрутства фінансовий стан підприємства можна схарактеризувати наступним  чином:

• легка фінансова криза (вірогідність банкрутства достатня). Способом реагування може виступати нормалізація поточної фінансової діяльності;
• глибока фінансова криза (ймовірність банкрутства висока). Для виходу з неї використовуються всі внутрішні механізми фінансової стабілізації;
• фінансова катастрофа (ймовірність банкрутства дуже висока). Для виходу з неї необхідно віднайти ефективні форми санації. При невдачі санаційних заходів застосовується механізм ліквідації.

      Отже, робимо висновки щодо банкрутства підприємства за результатами експрес-діагностики  ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт». Спочатку оцінка майнового і фінансового  стану: коефіцієнт співвідношення необоротних та оборотних активів дорівнює 0,20 грн/грн., його оптимальне значення має бути більшим за 1, отже оборотні активи у значній мірі перевищують необоротні.  Коефіцієнт зносу основних фондів складає 0,42 грн/грн., що є оптимальним значенням ( має бути менше 1 ), а отже це означає,що знос основних засобів зменшується. Коефіцієнт забезпеченості оборотних засобів дорівнює 0,72 грн/грн. Його оптимальне значення має бути >0,1, отже дане підприємство повністю забезпечує себе оборотними засобами. Загальна ліквідність або коефіцієнт покриття становить 3,58 грн/грн. Виходячи із встановлених нормативів 2-3 грн/грн. можна сказати, що дане підприємство є абсолютно ліквідним. Коефіцієнт швидкої ліквідності має значення 1,37 грн/грн. Це означає зростання швидкої ліквідності, що є позитивним для підприємства. Коефіцієнт незалежності (автономії) дорівнює 0,77 грн/грн. отже підприємство є повністю незалежним. Про що свідчить і коефіцієнт фінансової залежності який дорівнює 0,31 грн/грн., який і має бути менше 1.

      Досить  довгою є тривалість інкасації дебіторської заборгованості аж 145 діб, тривалість обороту товаро-матеріальних запасів 240 діб. Натомість дуже короткою є тривалість погашення кредиторської заборгованості лише 5 діб. Тривалість операційного циклу та фінансового циклу становлять 385 та 380 діб відповідно.

      Також була проведена оцінка ефективності використання економічного потенціалу ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт».  Так, фондовіддача становить 4,01 грн/грн. а отже має тенденцію зростання, бо її значення перевищує 1. Оборотність капіталу майже відповідає нормативному заченню 1, а саме 0,94 грн/грн. Оборотність власного капіталу теж має позитивне значення 1,02 грн/грн. Рівень витрат виробництва 0,60 грн/грн. теж є позитивним показником. Рентабельність підприємства має тенденцію зростання за всима показниками. Чистий грошовий потік позитивний і становить 132 991 тис.грн.

      Темпи росту виробництва і капіталу теж зростають і становлять відповідно 144,87% і 142,82%. У балансі не має «хворих» статей, присутній лише незначний неоплачений капітал у розмірі 8 тис.грн.

      Отже, за результатами експрес-діагностики  банкрутства фінансовий стан ТОВ  ІПК «Полтавазеронпродукт» є  досить стійким. Підприємство є ліквідним  і рентабельним, а отже банкрутство  йому не загрожує. Всі розраховані показники відповідають своїм нормативним значенням.

      У контрольній роботі було проведено  експрес-діагностику за двома напрямами:

      - оцінка ймовірності банкрутства  за моделями дискримінантного  аналізу;

      - оцінка індикаторів «кризового поля».

      За  обома розрахунками підприємство не є банкрутом і фінансова криза  йому не загрожує, адже воно є фінансово  стійким.  
 
 
 
 
 
 

      Розділ  III. Шляхи виходу підприємства з кризового стану

     3.1 Санація як основний  інструмент оздоровлення  економіки 

     У системі стабілізаційних заходів  держави, які направлені на виведення  підприємства з фінансової кризи, основна  роль відводиться санаційним заходам. Особливо гостра дана проблема в умовах перехідної економіки, де важливим чинником виступає вплив не тільки внутрішніх, але й зовнішніх економічних ризиків на діяльність підприємств. Так, багато великих промислових підприємств виявилися у важкому фінансовому стані через те, що налагоджені традиційні механізми постачання сировини та комплектуючих матеріалів, збуту продукції були зруйновані, а нові механізми і можливості в ринковій економіці не були використані або призвели до негативних наслідків у зв’язку з некомпетентними діями керівництва підприємств, недосконалістю нормативно-правової бази, через безгосподарність і фінансово-економічні злочини. У ринковій економіці підприємства, які не задовольняють вимогам нормального фінансово-економічного стану і знаходяться у важкому кризовому стані, проводять процедуру банкрутства, яка закінчується або ліквідацією, або санацією.

     Розглянемо  суть санації, цілі і види санаційних процедур. Термін “санація” походить від лат. “sanare” і перекладається як оздоровлення або видужання. Санація  може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства  з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості на довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємтсва, що перебуває на межі банкрутства [13;305].

     У Законі України “Про відновлення  платоспроможності боржника або  визнання його банкрутства” від 1999 р. під визначенням санації розуміють  систему заходів, які здійснюються під час виробництва у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації. Ця система направлена на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також на задоволення у повному об’ємі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу і (або) зміни організаційно-правової і виробничої структури боржника [3;38].

     Санація підприємства проводиться у зв’язку  із: забезпеченням подальшого розвитку пріоритетних галузей народного  господарства; галузевою або міжгалузевою переорієнтацією діяльності підприємства; здійсненням антимонопольних заходів; в інших випадках з ініціативи органу, уповноваженого управляти державним майном [4;245].

     Перерахуємо типи санаційних заходів (рис.3.1.). 

     Рис. 3.1. Типи санаційних заходів

     Санаційні заходи організаційно-правового характеру  направлені на удосконалення організаційної структури підприємства, організаційно-правових форм бізнесу, поліпшення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих відносин між членами трудового колективу.

     Виробничо-технічні санаційні заходи пов’язані, передусім, з модернізацією і оновленням виробничих фондів, із зменшенням простої  і збільшенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції, що випускається, і мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.

     Фінансово-економічні заходи щодо санації відображають фінансові  відносини, які виникають в процесі  мобілізації і використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємства.

     Соціальні санаційні заходи пов’язані із заходами по забезпеченню соціальної захищеності  працівників підприємств-боржників. У процесі виконання цих заходів  повинні бути надані різні соціальні гарантії працівникам, яких було вирішено звільнити в зв’язку з модифікацією або реконструкцією підприємства, повинні бути передбачені створення і фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати по безробіттю, надання звільненим працівникам позик, виплат по заробітній платі, вихідної допомоги.

     У зв’язку з цим можна виділити наступні форми санації підприємства. Кожна з цих форм передбачає різні варіанти. Розглянемо стисло суть.

     1. Санація підприємства, яка направлена на реорганізацію боргу (без зміни статусу юридичної особи підприємства, що санується), передбачає наступні варіанти:

• погашення боргу підприємства за рахунок коштів бюджету. У такій формі сануються тільки державні підприємства;
• погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського кредиту. Як один з варіантів цього виду санації може виступати переоформлення короткострокових кредитів підприємства в довгострокові;
• переклад боргу на іншу юридичну особу. Такою юридичною особою може бути будь-яке підприємство, що здійснює підприємницьку діяльність, яке побажало взяти участь в санації підприємства-боржника;
• випуск облігацій (і інших боргових цінних паперів) під гарантію санатора. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, який обслуговує, або державою.

     2. Санація підприємства, яка направлена  на його реорганізацію (із зміною, як правило, статусу юридичної  особи підприємства, що санується), носить наступні основні форми:

• злиття. Така форма санації здійснюється шляхом об’єднання підприємства-боржника з іншим фінансово стійким підприємством. Внаслідок такого об’єднання підприємство-боржник втрачає свій юридичний статус;
• поглинання. Ця форма санації здійснюється шляхом придбання підприємства-боржника підприємством-санатором. Підприємство-санатор таким чином може придбати цілісний майновий комплекс;
• розділення. Така форма санації може бути використана для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність;
• перетворення у відкрите акціонерне товариство. Така форма санації, здійснювана з ініціативи групи засновників, дозволяє істотно розширити фінансові можливості підприємства, забезпечити шляхи його виходу з кризи і дати новий імпульс його економічному розвитку;
• передача в оренду. Ця форма характерна для санування державних підприємств, при якій вони передаються в оренду членам трудового колективу;
• приватизація. У цій формі сануються державні підприємства. Внаслідок приватизації на торгах підприємство продається як цілісний майновий комплекс (або частина його) новому власнику.