Активи як об’єкт фінансового менеджменту, їх зміст, види та завдання управління

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2011 в 00:24, реферат

Краткое описание

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називають активами.

Активи — це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку; це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до збільшення економічних вигід у майбутньому.

Темою реферату обрано питання: “Активи як об’єкт фінансового менеджменту, їх зміст, види та завдання управління”.

Содержание работы

Вступ 3
1. Зміст поняття «активи» та його види. 4
2. Класифікація активів підприємства 9
3. Основні завдання управління активами 11
Висновки 14
Перелік використаної літератури 15

Содержимое работы - 1 файл

Готовий реферат з фін.менеджмента..docx

— 308.63 Кб (Скачать файл)

   б) оборотні активи: виробничі запаси; готова продукція; незавершене виробництво; дебіторська заборгованість; грошові кошти; поточні фінансові інвестиції.

   2. Залежно від характеру володіння  активами:

   а) власні активи: до них належать активи підприємства, які постійно перебувають у його володінні і відображаються в балансі;

   б) орендовані активи: активи, які тимчасово перебувають у володінні підприємства відповідно до укладених угод оренди (лізингу).

   3. Залежно від характеру обслуговування:

   а) операційні активи: активи, які безпосередньо  використовуються в комерційно-виробничій діяльності підприємства з метою  отримання операційного прибутку;

   б) інвестиційні активи: сукупність майнових цінностей підприємства, пов’язаних із здійсненням його інвестиційної  діяльності. До складу інвестиційних  активів включають: незавершене  будівництво; устаткування, призначене до монтажу; довгострокові фінансові  інвестиції, короткострокові фінансові  вкладення.

   4. Залежно від характеру фінансових  джерел формування активів:

   а) валові активи: сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих за рахунок власних і залучених коштів;

   б) чисті активи: сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих виключно за рахунок власних коштів. Вартість чистих активів визначається за формулою:  ЧА = А – ЗК, де ЧА – вартість чистих активів;

А – заг. сума активів підприємства; ЗК – заг. сума запозичених коштів.

3. Основні завдання  управління активами 

   При управлінні оборотними активами необхідно  комплексно оцінювати їх позитивні  та негативні сторони порівняно  з необоротними активами.

   Основне завдання управління необоротними активами полягає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. Можливості оперативного управління необоротними активами незначні. І, навпаки, політика управління оборотними активами відзначається значною маневреністю, можливістю активного впливу на їх розмір, склад, структуру, оборотність, ліквідність та прибутковість.

   До  основних завдань управління оборотними активами належать:

   1. Забезпечення безперебійності  виробничого процесу. Для реалізації цього завдання необхідно сформувати окремі види активів відповідно до обсягів господарської діяльності підприємства і тривалості його операційного та фінансового циклів. Схематично рух коштів протягом операційного та фінансового циклів проілюстровані на рис.3.

 
Рис.3.Рух коштів протягом операційного та фінансового циклів.9

   Як  видно з малюнків, фінансовий цикл відрізняється від операційного на час обертання кредиторської  заборгованості постачальників сировини та інших виробничих ресурсів. У формалізованому вигляді загальний час, протягом якого грошові кошти підприємства вилучаються з обігу, можна представити так:

   

   де   tфц – тривалість фінансового циклу;

         tоц – тривалість операційного циклу;

         tз – тривалість обертання виробничих запасів;

         tдз – тривалість обертання дебіторської заборгованості;

         tкз – тривалість обертання кредиторської заборгованості.

   Чим менша тривалість фінансового циклу, тим менше фінансових ресурсів потрібно для фінансування виробничих потреб підприємства (з урахуванням необхідності надання відстрочок платежів покупцям продукції для стимулювання збуту  та можливості отримання відстрочок платежів з боку постачальників).

   Зменшити  фінансовий цикл можна шляхом прискорення  обороту виробничих запасів та дебіторської заборгованості і некритичного уповільнення оборотність кредиторської заборгованості підприємства постачальникам.

   2. Прискорення оборотності загальної суми оборотних активів. Це завдання управління оборотними активами реалізовується шляхом збільшення частки активів з високою оборотністю і зменшення частки активів, що обертаються повільно.

   До  активів з високою оборотністю можна віднести: запаси сировини і матеріалів, за якими не створюються страхові резерви; запаси готової продукції, що користується значним попитом; грошові кошти, які постійно перебувають у платіжному обороті. Активи з низькою оборотністю відповідно включають: сезонні запаси сировини і матеріалів; запаси готової продукції зі зниженим попитом; довгострокову та короткострокову дебіторську заборгованість; усі форми поточних фінансових інвестицій строком більше шести місяців; неліквідні фінансові інструменти.

   3. Забезпечення ліквідності оборотних активів, достатньої для підтримки платоспроможності підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями. Це управлінське завдання реалізується за допомогою постійного контролю за розміром оборотних активів у грошовій, абсолютно ліквідній формі, а також шляхом забезпечення відповідної частини високоліквідних активів у вигляді поточних фінансових інвестицій та інших активів, які за необхідності можуть швидко трансформуватися у грошові кошти.

   4. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. Реалізувати це управлінське завдання можна шляхом своєчасного використання тимчасово вільних залишків грошових активів для формування ефективного портфеля поточних фінансових інвестицій, що можуть принести підприємству прямий дохід у формі процентів або дивідендів, розміщення коштів на депозит, відкриття контокорентних рахунків у банку. З метою максимізації прибутковості оборотних активів необхідно оптимально поєднувати активи, що дають прямий дохід, і ті активи, які такого доходу не приносять.

   5. Мінімізація ризиків і втрат, пов'язаних з формуванням і використанням оборотних активів. Всі види оборотних активів тією чи іншою мірою пов'язані з ризиком втрати. Так, грошовим активам в основному властивий ризик інфляційних втрат; поточним фінансовим інвестиціям — ризик втрати частини доходу у зв'язку з несприятливою кон'юнктурою фінансового ринку, а також ризик інфляційних втрат; дебіторській заборгованості – ризик неповернення або несвоєчасного повернення, а також ризик інфляційних втрат та ін. Тому політика управління оборотними активами має бути направлена на мінімізацію ризику їх втрат на підприємстві, особливо в умовах дії інфляційних факторів.10

   висновки 

   Отже, в процесі написання реферату на тему «Активи як об’єкт фінансового менеджменту, їх зміст, види та завдання управління» було зроблено наступні висновки:

  1. Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємтвом, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання.
  2. Згідно ПБО 2 Баланс і активи підприємства поділяються на обортні та необоротні активи. Необоротні активи - це активи підприємства, термін експлуатації або погашення яких перевищує один рік. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати Балансу.
  3. Всі активи підприємства класифікуютьс за наступними ознаками: а) за об’єктом фінансового управління; б) за речовою формою об’єкта інвестування; в) за формою отримання доходу та ін..
  4. Основне завдання управління необоротними активами полягає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. До основних завдань управління оборотними активами належать:

   1) Забезпечення безперебійності виробничого процесу.

   2) Прискорення оборотності загальної суми оборотних активів.

   3) Забезпечення ліквідності оборотних активів, достатньої для підтримки платоспроможності підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями.

   4) Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів.

   5) Мінімізація ризиків і втрат, пов'язаних з формуванням і використанням оборотних активів.

Перелік використаної  літератури 

  1. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 485с.
  2. Момот Т.В., Безугла В.О., Тараруєв Ю.О., Кадничанський М.В., Чалий І.Г. Фінансовий менеджмент: Навч.посіб. /  За ред. Момот Т.В. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 712 с.
  3. Поддєрьогін А.М. та ін. Фінансовий менеджмент: Підручник – К.: КНЕУ, 2005. – 535 с.
  4. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: курс лекцій – К.: КНЕУ, 1999
  5. Семенов Г.А., Бугай В.З., Семенов А.Г., Бугай А.В. Фінансове планування і управління на підприємствах: Навч. посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.
  6. Тимощенко Ю.М. Фінансовий менеджмент активів підприємств, актуальні напрямки його розвитку // Вісник Університету банківської справи НБУ, 2010. - №1(7). с. 94-97.

Информация о работе Активи як об’єкт фінансового менеджменту, їх зміст, види та завдання управління