Модуль учета

Для оцінки результатів діяльності об'єкта керування, виявлення резервів поліпшення його роботи, відхилень і факторів, що викликали ці відхилення проведемо фінансову оцінку діяльності ТОВ «А+».

Вхідні дані для аналізу були отримані із таких  форм фінансової звітності, як форма  №1 — «Баланс підприємства»,  №2 — «Звіт про фінансові результати», «Звіт про рух грошових коштів» (ф.3),  та форма №5 - «Примітки до річної фінансової звітності».

Аналіз фінансового  стану підприємства проводився за наступними групами показників:

аналіз майнового  стану підприємства;

аналіз ліквідності  підприємства;

аналіз фінансової стійкості підприємства;

аналіз ділової  активності підприємства;

аналіз рентабельності підприємства.

Результат аналізу  фінансово-економічного стану підприємства наведено у табл.1.1.

 

Таблиця 1.1

Зведена таблиця  показників фінансово–економічного

 стану  підприємства

Показник	Нормативне значення або  позитивна тенденція	2003 р на початок року (базовий період)	2004 р на початок року	2005 р
				на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6
1. Аналіз майнового  стану підприємства
1.1. Коефіцієнт зносу  основних засобів	Менше 50%	0,04	0,13	0,28	0,40
1.2. Коефіцієнт відновлення  основних засобів	зменшення	—	0,103	0,013	0,013
1.3. Коефіцієнт вибуття  основних засобів		—	0,01342	0,00015	0,00015
2. Аналіз ліквідності  підприємства
2.1. Коефіцієнт покриття		0,49	0,38	0,43	0,29
2.2. Коефіцієнт швидкої  ліквідності	0,6 – 0,8	0,31	0,2	0,25	0,21
2.3. Коефіцієнт абсолютної  ліквідності	>0 збільшення	0,11	0,03	0,05	0,02
2.4. Чистий оборотний  капітал	збільшення	256,3	952,4	1167,7	1462,5
3. Аналіз фінансової  стійкості підприємства
3.1. Коефіцієнт автономії		0,04	0,08	0,04	0,37
3.2. Коефіцієнт фінансування	зменшення	24,3	11,47	26,83	3,72

Закінчення  табл.1.1

1	2	3	4	5	6
3.3. Коефіцієнт забезпечення  власними обіговими коштами	> 0,1	1,03	1,64	1,31	2,44
3.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	> 0	12,32	7,01	15,3	2,64
4. Аналіз ділової активності  підприємства
4.1. Коефіцієнт оновлення  активів		2,57	2,42	1,96	2,54
4.2. Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості		4,94	4,54	2,95	3,82
4.3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості		12,67	11,61	7,08	9,16
4.4. Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів	Збільшення	2,06	3,26	4,05	3,91
4.5. Коефіцієнт оборотності  основних засобів		5,19	3,48	2,55	3,30
4.6. Коефіцієнт оборотності  власного капіталу		12,46	20,93	5,45	7,06
5. Аналіз рентабельності  підприємства
5.1. Коефіцієнт рентабельності  активів	>0 збільшення	0,13	0,12	0,27	0,12
5.2. Коефіцієнт рентабельності  власного капіталу	>0 збільшення	1,33	2	1,51	0,67
5.3. Коефіцієнт рентабельності  діяльності	>0 збільшення	0,05	0,05	0,14	0,05
5.4. Коефіцієнт рентабельності  продукції	>0 збільшення	0,09	0,04	0,11	0,04

 

 

1.2. Аналіз  існуючої ІС ТОВ «А+» та обґрунтування мети вирішення поставленої проблеми

 

 

У підсистемі управління матеріально-технічним  постачанням є автоматизованими наступні бізнес-процеси: ведення бази даних, формування електронних варіантів документів, формування звітних документів.

Характеристика  бізнес-процесу «Ведення бази даних». Умовою початку виконання бізнес-процесу є наявність заявки на внесення товару, котра складається менеджером з постачання та передається адміністратору БД для виконання необхідних операцій, або оновлення якихось даних одного з довідників. Цей бізнес-процес передує всім наступним тому, що у разі відсутності інформації по якомусь з товарів, який наведений у прибутковій відомості чи відомості реалізованих товарів, буде неможливе внесення його до електронних варіантів створюваних документів, а також формування необхідних звітних варіантів з достовірним відображенням інформації.

В ході виконання цього бізнес-процесу створюється нова картка товару, куди заноситься інформація про товар. По закінченні формується картка нового товару, яка зберігається у БД довідника товарів, та вноситься до меню. Таким чином, цей товар зможуть використовувати на підрозділах.

Характеристика  бізнес-процесу «Формування електронних варіантів документів». Умовою початку виконання бізнес-процесу є наявність постачання товарів на підприємство або реалізація товарів на підрозділах, сам факт продажу товарів на підприємстві. Тобто наявність вхідних документів. Таким чином для виконання цього бізнес-процесу необхідні наступні документи: «Прибуткова відомість», «Відомість реалізації товарів». Прибуткова відомість поступає від постачальників або закупників. Менеджер з постачання формує приходну накладну (п/н): найменування товару, одиниця вимірювання, кількість товару, ціна прибутку та сума, – щоб уникнути помилок при заповненні.

Відомість реалізованих товарів поступає з підрозділів  адміністратору БД, котрий формує і  заповнює розхідну накладну (р/н): найменування товару, одиниця вимірювання, кількість  товару, ціна реалізації та сума продажу. В результаті виконання цього бізнес-процесу формуються ті ж документи, проте вже в електронному вигляді. Ці документи необхідні для виконання наступного бізнес-процесу. Метою бізнес-процесу є автоматизування документообігу на підприємстві, який є першим та начальним кроком до автоматизації всієї підсистеми управління матеріально-технічним постачанням, а саме автоматизувати реєстрацію приходу товарів на підприємство та продажу товарів на підприємстві, для встановлення кількісних залишків товарів, що є допоміжним засобом у системі внутрішнього контролю підприємства за діяльністю підрозділів, та розміру одержуваного прибутку від реалізації товарів. Послідовність дій виконання відбувається у наступному порядку: на початок робочої зміни формуються приходні накладні менеджером з постачання, потім в кінці робочої зміни з підрозділів передаються відомості реалізованих товарів, котрі переносяться у систему адміністратором БД і на підставі цих даних формуються розхідні накладні. Виконання відбувається по мірі надходження документів до діючих осіб, що відповідають за його автоматизацію. У ТОВ «А+» цей бізнес-процес автоматизований з певними недоліками незручності в організації виконання.

Характеристика  бізнес-процесу «Формування звітних документів». Умовою початку виконання бізнес-процесу є наявність електронних варіантів документів п/н та р/н за вибраний календарний період. В результаті використання цього бізнес-процесу з приходних накладних формується список документів по п/н, а з розхідних накладних формується марочний звіт. Метою бізнес-процесу є автоматизувати формування звітів з послідуючим контролем діяльності підприємства. Виконання бізнес-процесу відбувається після виконання попередніх двох бізнес-процесів, при задані запиту на формування звітів.

Існуючі бізнес-процеси  описуються за допомогою функціональної моделі (методологія IDEF0). Методологія IDEF0 передбачає побудову ієрархічної  системи діаграм – одиничних  описів фрагментів системи. Контекстна діаграма є вершиною деревовидної структури діаграм та являє собою загальний опис системи та її взаємодії з навколишнім середовищем. Таким чином визначимо єдину роботу контекстної діаграми як «Облік руху товарів». Далі визначимо вхідні та вихідні дані, а також механізми керування та управління.

Так на вхід задачі «Облік руху товарів» поступають наступні документі: «Заявка на внесення товару», «Прибуткова відомість», «Відомість реалізованих товарів». На виході задачі формуються такі документи: «Список документів по п/н» та «Марочний звіт». На управління цим бізнес-процесом подається «План типових заходів» та «Положення по ІАС». Механізмом керування виступають менеджер з постачання та адміністратор БД.

Далі система  розбивається на більш дрібні рівні  опису системи і так далі, доки не буде досягнуто потрібного ступеня деталізації. Першим етапом є створення концептуальної моделі, представлена у додатку А.

Здійснімо декомпозицію діяльності підсистеми за рівнями побудував  діаграму IDEF0. Проведемо декомпозицію контекстної діаграми, яка складається  з таких задач:

ведення бази даних;

формування  електронних варіантів документів;

формування  звітних документів.

Далі декомпозуємо блоки отриманої діаграми.

Так декомпозиція бізнес-процесу «Ведення бази даних» проводиться за допомогою методології DFD. Діаграми DFD представляють мережу зв’язаних між собою робіт. Їх зручно використовувати для опису документообігу та обробки інформації, яка складається з таких робіт:

ведення довідника  товарів;

ведення довідника  постачальників;

ведення довідника  підрозділів;

ведення довідника одиниць вимірювання;

ведення довідника  типів документа;

ведення довідника  операцій;

оновлення БД, формування картки нового товару.

Тут менеджер з постачання є джерелом даних  ззовні моделі, котрий на вхід посилає  «Заявку на внесення товару», а адміністратор БД оновлює інформацію довідників. По закінченні цього бізнес-процесу сховища даних дозволяють описати дані, які необхідно зберегти в пам'яті перш, ніж використовувати в роботах.

Декомпозиція  бізнес-процесу «Формування електронних  варіантів документів» проводиться за допомогою методології IDEF3. Модель IDEF3 використовується для опису технологічних процесів і логіки їх взаємозв'язку, тобто визначає характеристики робіт, послідовність і їх причинно-наслідкові зв'язки. При декомпозиції блок розбивається на наступні одиниці робіт (роботи):

формування  п/н;

формування  р/н;

впорядкування послідовності документів.

Робота «Формування  п/н» зв’язана з об’єктом посилань «Менеджер з постачання», отримуючи від нього Прибуткові відомості, в яких знаходиться інформація про товари, котрі прибуткуються на підприємство. Робота «Формування р/н» зв’язана з об’єктом посилань «Адміністратор БД», котрий отримує «Відомість реалізації товарів» з підрозділів і переробляє ці дані на автоматизовану інформацію. В результаті виконання цієї роботи на вихід поступають електронні варіанти впорядкованих документів п/н та р/н, котрі потім будуть використані для формування достовірних звітів.

Декомпозиція  бізнес-процесу «Формування звітних  документів» проводиться за допомогою  методології IDEF3:

формування  списку документів по п/н;

формування  марочного звіту.

Таким чином  при використанні перехрестя «Асинхронне І», яке розгалужує електронні варіанти документів п/н та р/н, що спрощує формування звітів з впорядкованої інформації. Таким чином, на виході формуються «Список документів по п/н» та «Марочний звіт», для кожного з котрих використовується інформація лише тих документів з яких вони формуються.

Проведений  аналіз організації автоматизованого обліку руху товарів та існуючої інформаційної  системи вирішення задачі на підприємстві ТОВ «А+» показав, що стосовно рівня автоматизації розглядуваних процесів, можна висунути наступні пропозиції щодо автоматизації:

                повністю автоматизувати формування вхідних документів, враховуючи специфіку підприємства;

                 продумати автоматизацію внутрішніх переміщень та списання товарів на підрозділах;