Модуль учета

 

 

 

 

2.4.2. Математичний опис рішення  задачі.

Загальна кількість  товару розраховується як алгебраїчна  сума товарів на кожному складі підрозділу:

 

                                         Sum_kol_i = ∑Kol_i,                      (2.1)

 

де Sum_kol_i – загальна кількість товару;

          Kol_i – кількість товару i-го виду на складі підрозділу;

n – номер складу.

 

При закупівлі товару до складу на підставі прибуткової накладної перераховується ціна та кількість товару. Загальна кількість товару на складі представляє собою алгебраїчну суму наявної кількості товару та кількості товару, що надійшов:

 

                                        Kol_i = Kol_i + Кількість_i,    (2.2)

 

де  Kol_i– кількість i-го товару на n-тому складі;

          Кількість_i – кількість i-го товару, що надійшов згідно з витратною накладною.

 

Рух товару здійснюється з одного місця зберігання на інше, відповідно повинна змінитися і  кількість товарів, що рухаються, на цих складах. Кількість товару на складі-відправнику розраховується за формулою:

 

                               Kol_i = Kol_i – Кількість_руху_і,   (2.3)

 

де Кількість_руху_і – це кількість i-го товару, що рухається.

 

Відповідно кількість  товару на складі-приймальнику розраховується за такою формулою:

 

                               Kol_i = Kol_i  +  Кількість_руху_і.   (2.4)

 

Продаж товарів здійснюється за ринковими цінами, які перевищують  закупівельну ціну товару (в іншому випадку діяльність підприємства не має сенсу) і також постійно змінюються. Згідно з цим, формула для розрахунку суми затрат на закупівлю товару з урахуванням ПДВ буде виглядати наступним чином:

 

                              Sum_i = 1,2×Cena_i× Кількість_прих_і,             (2.5)

 

де Sum_i – сума затрат на закупівлю і-го товару з урахуванням ПДВ;

          Кількість_прих_і – кількість оприбуткованого і-го товару.

 

В результаті продажу  товару, його кількість на відповідному місці зберігання зменшується, що відображається формулою:

 

                                 Kol_i = Kol_i – Кількість_прод_і,              (2.6)

 

де Кількість_прод_і – це кількість проданого i-го товару.

 

В результаті списання товару, його кількість на відповідному місці зберігання зменшується, що відображається формулою:

                               Kol_i = Kol_i – Кількість_спис_і,              (2.7)

 

де Кількість_спис_і – це кількість списаного i-го товару.

2.4.3. Алгоритм рішення.

Алгоритм вирішення задачі модуля «Облік руху товарів» призначений для відображення послідовності дій для вирішення цих завдань з зазначенням вхідної та вихідної інформації на кожному кроці. Алгоритм передбачає всі ситуації, що можуть виникнути в процесі вирішення задачі.

Опис алгоритму у  вигляді схеми алгоритму представлений в дод. Л.

 

2.4.4. Контрольний приклад.

Контрольний приклад  вирішення задачі наведемо на спрощеному наборі даних. Припустимо що на підприємстві існує, як найменш два склади, підприємство закупило на реалізацію певний товар (Філе куряче), причому на основному складі вже було 5.5 кг, а на складі кухня (ресторан) – 1 кг цього товару вартістю 36 грн. Закупівельна ціна товару становить 22 грн., кількість закупленого товару 15.35 кг.

Розрахуємо загальну кількість товару за формулою 2.1:

5,5+1 =6,5 (кг).

Сума затрат на закупівлю  товару з урахуванням ПДВ становитиме за формулою 2.5:

1,2×22×15,35 =405,24 (грн.)

Розрахуємо кількість  товару на основному складі при закупівлі (формула 2.2):

5,5+15,35 =20,85 (кг).

Нова загальна кількість  товару (формула 2.1):

20,85+1 =21,85 (кг).

Перемістимо 17 кг з основного складу на склад кухня(ресторан). Кількість товару на складі кухня(ресторан) становитиме (формула 2.4):

1+17=18 (кг).

А на основному складі (формула 2.3):

20,85 - 17 = 3,85 (кг).

В результаті продажу 14,65 кг кількість товару на складі кухня(ресторан)  зменшиться за формулою 2.6:

18 – 14,65 = 3,35 (кг).

Припустимо  на основному складі зіпсувалося 0,5 кг, кількість товару зменшиться за формулою 2.7:

3,35 – 0,5 = 2,85 (кг).

Вихідні документи, отримані в результаті роботи програми на контрольному прикладі представлено в додатку М.

 

 

2.5. Розроблення програмного  та лінгвістичного забезпечення

 

2.5.1. Вибір та обґрунтування програмного забезпечення.

Програмне забезпечення є однією із центральних забезпечуючих підсистем, яка тісно пов’язана і визначається інформаційним забезпеченням, технологією обробки даних, комплексом технічних засобів і організаційним забезпеченням.

Програмне забезпечення підрозділяється на:

системне (операційні системи, транслятори, бібліотеки програм, драйвери пристроїв, програмні кодеки, програмні засоби захисту);

інструментальне (засоби розробки програмного забезпечення, СУБД)

прикладне ПЗ (операційні оболонки, текстові редактори, електронні процесори, мультимедіа).

Посередником між апаратними засобами ЕОМ і користувальницькими програмами є операційна система, що представляє собою програму або групу програм, що забезпечують керування ресурсами, дисковими накопичувачами, друкувальними пристроями і звільняють програміста від повторного програмування часто використовуваних функцій. На сучасному етапі розвитку обчислювальної техніки операційна система (ОС) є основою для програмного забезпечення будь-який ЕОМ.

Система може бути запущена на Windows 98, проте із-за малої стабільності цієї системи використання такої ОС не рекомендується. Тому бажано використовувати системи на базі ОС Windows  2000, XP, 2003  Таким чином оптимальною для робочого місця користувача модулю є ОС Windows XP Professional.

Microsoft Windows XP Professional є оптимальним рішенням для підприємства будь-якого розміру. Незалежно від того, де встановлюється Windows XP Professional - на одному комп'ютері або в масштабі локальної мережі, - ця система підвищує обчислювальні можливості підприємства, одночасно скорочувавши сукупну вартість програмного забезпечення всіх настільних комп'ютерів.

Дана версія операційної  системи Windows поєднує в собі переваги Windows 2000 Professional (наприклад, засоби безпеки, керованість і надійність) з кращими  якостями Windows 98 і Windows ME (підтримка Plug and Play, простий призначений для користувача інтерфейс і передові служби підтримки). Це робить Windowsо XP Professional найбільш оптимальною операційною системою для настільних комп'ютерів, вживаних в корпоративному середовищі. Незалежно від того, де встановлюється Windows XP Professional - на одному комп'ютері або в масштабі локальної сіті - ця система підвищує обчислювальні можливості підприємства, одночасно скорочувавши сукупну вартість програмного забезпечення всіх настільних комп'ютерів.

Windows XP здатна обслуговувати мережі рівня підприємства (система передбачає можливість використання до 32 процесорів), вона також оснащується засобами, призначеними для користувачів малих офісів.

Задачу було вирішено за допомогою таких інструментальних засобів як: інтегрована об’єктно-орієнтована система С++Builder 6 та СУБД InterBase.

С++Builder 6 – потужна система визуального об’єктно-орієнтованого проектування, дозволяюча на найсучаснішому рівні створювати як окремі прикладні програми, так і розгалужені комплекси, призначені для роботи в корпоративних мережах і в інтернеті.  Вона дозволяє з невеликими витратами сил і часу створювати прикладні програми, що задовольняють всім вимогам Windows. відкриває необмежені можливості створювати скільки завгодно складні, розподілені прикладення,  що працюють з будь-якими базами даних. Основні можливості Borland С++ Builder:

швидка розробка прикладань для електронного бізнесу з використанням web-служб ;

могутні системи роботи з локальними і видаленими базами даних будь-яких типів;

створення міжплатформених  прикладань за допомогою Borland С++ Builder ;

забезпечення швидкого зв'язку з корпоративними базами даних ;

створення прикладань корпоративного класу для електронного бізнесу;

спрощення розробки розподілених прикладань, використовуючи повну інтеграцію Borland С++ Builder з Borland VisiBroker .

В даному проекті використовували  СУБД InterBase. Це зручна СУБД, яка має  наступні властивості:

підтримується реляційна  СУБД;

наявність розвинених діалогових засобів користування і засобів роботи з БД;

функціонує в мережі, що підтримує концепцію «клієнт-сервер»;

можливо створювати БД, до яких мають доступ декілька користувачів;

система стежить за розмежуванням  доступу різних користувачів з одними і тими самими даними;

підтримка мови SQL і можливість роботи з сервером БД (SQL–сервером).

Концепція «клієнт-сервер» пов’язана з комп’ютерами спільного користування (серверами), які керують спільними ресурсами, що надають доступ до цих ресурсів як сервісу своїм клієнтам.

Серверна частина проекту містить БД, яка включає:

усі нормативні та оперативні дані, структуровані у вигляді  таблиць БД;

генератори та тригери, які виступають засобами генерації  унікальних значень для індексних (ключових) полів;

обробка інформації та подання  відповіді клієнту на запит, що реалізовано засобами мови SQL.

 

2.5.2. Опис програми.

 

В результаті автоматизації  вирішення задачі «Облік руху товарів» було розроблено програмний продукт « Облік руху товарів «, що реалізує режими: «Файл», «Звіти», «Сервіс».

Призначення програми – автоматизація функцій адміністратора БД і менеджера з постачання.

Програма складається  з клієнтської та серверної частини.

Серверна частина являє  собою сервер бази даних і саму базу даних, що знаходиться на віддаленому  комп’ютері.  Сервер бази даних здійснює всі операції по зберіганню, обробці та передачі інформації клієнтській частині.

В якості сервера виступає СУБД InterBase версії 7.0.

Клієнтська частина  програмного комплексу розроблена на мові програмування С++ в середовищі Borland С++ Builder 6.0 і реалізує функції складського обліку товарів.

Основними елементами інтерфейсу програми з користувачем є меню та панель режимів оперативного обліку діяльності підприємства.

Пункт меню «Файл» містить підпункти «Довідники», «Документи» та «Вихід».

Підпункт меню «Довідники» містить команди, що визивають вікна для ведення всіх довідників, що містяться в БД. Є можливість додавання нового запису, редагування та видалення записів.

Підпункт меню «Документи»  реалізує складський облік товарів, тобто тут формуються електронні варіанти всіх накладних, а саме: прибуткова накладна, внутрішнє переміщення, списання товарів, розхідна накладна, бланк інвентаризації.

Підпункт меню «Вихід»  завершує процес виконання програми.

Пункт меню «Звіти» містить пункти для виклику відповідних режимів оперативного обліку та призначений для формування звітної документації по залишкам та руху товарів. Залишки товарів формуються автоматично на підставі інформації про рух, закупівлю, продаж та інвентаризацію товарів.

Пункт меню «Сервіс» здійснює страхове копіювання і відновлення БД.

Окрім зазначених можливостей автоматизований модуль «Облік руху товарів» має наступні переваги:

перевірка коректності  введеної інформації про рух товарів, продаж, видатки, тощо;

формування будь-яких звітів у форматі Word;

вибірка даних за критеріями;

резервне копіювання та відновлення БД;

зручний, зрозумілий та максимально  спрощений інтерфейс, орієнтований на користувача, що незнайомий з тонкощами  ведення складського обліку.

 

 

2.5.3. Оцінка рівня складності програми.

Технічна складність проекту (TCF — Technical Complexity Factor) розраховується на основі показників технічної складності. Кожному показнику присвоюється значення Ti в діапазоні в 0 до 5 (0 означає  відсутності значення показника  для даного проекту, 5 — найвище (пріоритетне) значення). Значення технічної складності обчислюється за формулою:

 

                                                         (2.8)

 

Значення показників технічної складності з урахуванням  їх ваги наведено у табл. 2.15.

 

Таблиця 2.15

Показники технічної  складності

Показник	Опис показника	Вага	Значення	Значення з урахуванням  ваги
T1	Розподілена система	2	2	4
T2	Висока продуктивність (пропускна здатність)	1	4	4
T3	Робота кінцевих користувачів в режимі on-line	1	1	1
T4	Складна обробка даних	1	4	4
T5	Повторне використання коду	1	3	3
T6	Простота встановлення	0,5	4	2
T7	Простота використання	0,5	4	2
T8	Рухомість	2	3	6
T9	Простота внесення змін	1	3	3
T10	Паралелізм	1	1	1
T11	Спеціальні вимоги до безпеки	1	3	3
T12	Безпосередній доступ до системи зі сторони зовнішніх  користувачів	1	1	1
T13	Спеціальні вимоги до навчання користувачів	1	2	2
Σ				36