Радіаційний та хімічний хахист населення

Радіаційний та хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію і проведення знезаражування.

Організація дозиметричного та хімічного контролю. Дозиметричний та хімічний контроль проводиться під керівництвом начальників усіх ступенів та командирів формувань ІДО.

Дозиметричний контроль включає:

контроль опромінення;

контроль радіоактивного забруднення.

Контроль опромінення проводиться з метою отримання даних при поглинені дози радіації для первинної діагностики. Для вимірювання дози опромінення застосовуються дозиметри.

Контроль опромінення людей поділяється на дві групи — груповий та індивідуальний.

При груповому контролі один дозиметр видається на групу людей (бригаду, ланку тощо), або проводиться розрахунковим методом за допомогою формули:

де Д - поглинута доза;

Рсе - середній рівень радіації (визначається за допомогою приладу);

К - коефіцієнт ослаблення захисної споруди.

При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працівнику. Цей метод застосовується для тих категорій, до яких не можна застосовувати груповий метод.

Контроль опромінення потрібен для того, щоб поглинені дози радіації не перевищували допустимих норм опромінення.

Допустимі дози опромінення:

а) на воєнний час:

при одноразовому опроміненні (до 4 діб) — 50 Р;

при багаторазовому опроміненні за ЗО діб — 100 Р;

за 3 місяці — 200 Р; за 1 рік — 300 Р.

б) на мирний час:

у нормальних умовах на 1 рік — 0, 5 бер.;

для персоналу в нормальних умовах на 1 рік — 5 .Зер.;

для населення аварійне опромінення на 1 рік — 10 бер.;

для персоналу аварійне опромінення на 1 рік — 25 бер.

Згідно з Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" № 15/98-ВР передбачені наступні перевищення допустимої дози опромінення:

— для населення: 1 мЗв/рік (1000 мбер/рік — 0,1 бер);

—     для персоналу: не більше 20 мЗв/рік (2000 мбер/рік — 2 бер).

Контроль радіоактивного забруднення здійснюється з метою визначення ступеня забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інших об'єктів. Ступінь радіоактивного забруднення оцінюється шляхом замірів потужності експозиційної дози випромінювання від цих об'єктів приладами (ДП-5, ІМД-21 та інші) та порівнянням їх з нормою.
На мирний час користуємося нормами, які визначені в "Основних санітарних правилах. ОСП-72/87" та НРБУ-97.

Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності та ступеня зараження ОР, СДОР людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інше. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ППХР, ПХР-МВ), а також користуються хімічними лабораторіями (ПХЛ-54, ПХЛ-ЛБ).
Якщо немає можливості визначити ОР, СДОР — береться проба і скеровується на аналіз в СЕС.

Режими радіаційного захисту та порядок впровадження їх в дію

Під режимом радіаційного захисту розуміємо порядок дії людей, використання способів та засобів захисту в зонах радіаційного зараження, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.
Він передбачає послідовність та тривалість використання захисних споруд, захисних властивостей промислових та житлових приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості.

Тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів:

рівня радіації;

захисних властивостей захисних споруд;

захисних властивостей промислових та житлових будівель.

На випадок ядерного вибуху відпрацьовано 8 типових режимів радіаційного захисту:

—     № 1-3 — для населення, яке не працює;

—     № 4-7 — для робітників та службовців об'єктів, які продовжують виробничу діяльність в умовах радіаційного зараження (працюють у закритих приміщеннях);

—     № 8 — для особового складу формувань, які проводять аварійно-рятувальні роботи на зараженій місцевості.

Виконання режиму радіаційного захисту передбачає декілька етапів:

а) для населення:

1-й етап — укриття населення в захисних спорудах;

2-й етап — поперемінно укриття в захисних спорудах та будинках;

3-й етап — укриття в будинках з обмеженим перебуванням на вулиці;

б) для робітників та службовців:

1-й етап — укриття в захисних спорудах;

2-й етап — робота з використанням для відпочинку захисні споруди;

3-й етап — робота з відпочинком у житлових будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості.

Користуючись режимами, необхідно вважати, що робоче місце повинно бути розташовано в закритому приміщенні. Якщо люди працюють на відкритій місцевості, то запроваджується режим № 8, який передбачає позмінну роботу особового складу формувань в умовах радіаційного зараження.

При рівнях радіації, коли захист не може бути забезпечений введенням режиму, проводиться евакуація. Рішення на евакуацію приймає старший начальник.

Таким чином, завчасне розроблення та впровадження режимів радіаційного захисту робітників та службовців об'єктів, а також населення зменшить або повністю виключить ураження людей.

Забезпечення засобами радіаційно-хімічного захисту
До засобів радіаційно-хімічного захисту відносяться:
1. Засоби індивідуального захисту, до яких належать:

—     засоби захисту органів дихання:

а) протигази:

загальновійськові: РШ-4, ПМГ, ПБФ;

цивільні: ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7У, ГП-7В;

б) респіратори:

Р-2;
РУ-бОм, РПГ-67 — промислові;

ШБ-1 (пелюсток) та інші;

в) простіші:

ВМП — ватно-марлева пов'язка;

ПТМ-1 — протипильова тканинна маска;

засоби захисту органів шкіри:

а) спеціальні засоби:

— Л-1— легкий захисний костюм;

ЗЗК — загальновійськовий захисний костюм;

ЗКЗК — загальновійськовий комплексний захисний комплект;

ЗФО-58 — захисно-фільтруючий одяг;

б) щоденний і робочий одяг (обробляється пастою К-4, або мильно-
масляною емульсією для надання водонепроникності).

2. Прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного
контролю:
радіаційної розвідки:

ДП-64 — індикатор;

ДП-3 — рентгенометр;

ДП-5А(Б,В) — радіометр-рентгенометр;

ДП-100, "Бела" — радіометри ;

ІМД-1, ІМД-21 — вимірювачі потужності дози;

"Прип'ять" та інші побутові прилади;

хімічної розвідки:

ВПХР — військовий прилад хімічної розвідки;

ППХР — напівавтоматичний прилад хімічної розвідки;

ГІХР-МВ — прилад хімічної розвідки медичний (ветеринарний);

ПХЛ-54 — польова хімічна лабораторія;

ГСП, ГСА — газоаналізатори;

дозиметричного контролю: ДП-24; ДП-22В; ІД-1; ІД-11; ДК-02; ІД-02, та інші - дозиметри.

3. Засоби фільтровентиляції і регенерації повітря:
ФВК-1, ФВК-2 — фільтровентиляційний комплекс; ВПУ-200, ФП-300, ФП-1000 — фільтр поглинач; РУ-150/6 — регенераційна установка; РП-50, РП-100 — регенераційний патрон.

4. Комплекти і прилади спеціальної обробки і знезараження:

— ІПП-8 — індивідуальний протихімічний пакет;

ІДК-1 — індивідуальний дегазуючий комплект;

ДК-4 — дегазуючий комплект;

ІДП-С — індивідуальний дегазуючий пакет селікагелевий.

5. Медичне майно:

АІ-2 — індивідуальна аптечка;

ППІ — індивідуальний перев'язочний пакет;

ІПП-8 — індивідуальний протихімічний пакет.

З метою захисту формувань ЦО, робітників, службовців і решти населення області від РР, ОР, СДОР штабами ЦО організовується забезпечення їх засобами радіаційного та хімічного захисту.

Майно накопичується 2-х видів:

—     запаси ОГД (купуються і зберігаються об'єктами). Право використання має начальник ЦО ОГД. Накопичується — 105 % від штату мирного часу;

—      майно довгострокового збереження облдержадміністрації для забезпечення непрацюючого населення та робітників і службовців бюджетних організацій зберігається на спеціальних складах.

Забезпечення засобами РХЗ здійснюється:
— для особового складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони —
згідно з положенням про НФ та нормами забезпечення; робітники та службовці — протигаз, респіратор, аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-7), індивідуальний перев'язочний пакеї (ШП);

Видача засобів радіаційного та хімічного захисту організовується при можливій загрозі радіоактивного та хімічного зараження при розташуванні формувань, робітників, службовців і решти населення в місцях постійного проживання, роботи. 

Використання засобів індивідуального захисту
Засоби індивідуального захисту призначаються для захисту людини від радіоактивних, отруйних речовин та бактеріальних засобів.
Фільтруючі протигази є основним засобом захисту людини. Принцип захисної дії заснований на очищенні повітря що вдихаємо за допомогою фільтра від різних шкідливих домішок.

Фільтруючий протигаз ГП-7 порівняно з ГП-5 має низку переваг. Так, використання обтюратора (тоненький підгорнутий край маски) зменшує тиск на обличчя, що дозволяє користуватися протигазом людям, які не мають відповідної підготовки. Зменшений опір коробки дихання. Трикотажний чохол відіграє роль аерозольного фільтра. Крім того, маска забезпечена переговорним пристроєм та пристроєм для прийому води з фляги без знімання шолом-маски.

Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться у повітрі. Вони дозволяють працювати навіть там, де повністю відсутній кисень.
До ізолюючих відносяться також ранцеві протигази, в яких необхідна для дихання повітряна суміш під тиском зберігається у балоні і через редуктор подається під маску.

Шлангові протигази використовуються при виконанні робіт легкої або середнього ступеня важкості, при цьому чисте повітря подається з відстані до 101 від робочого місця. При використанні повітродувки роботи можуть проводитися, на відстані 20 м, а при необхідності — 40 м.

Простіші засоби захисту органів дихання

Респіратор Р-2 -- фільтруюча напівмаска, має два клапани вдиху та один видиху з запобіжним екраном, наголовником із лямок та носовим затискачем. При вдиханні повітря проходить через усю поверхню респіратора фільтрується та через клапан вдихання потрапляє в органи дихання. Відпрацьоване повітря виходить через клапан видихання. Виготовляється трьох ростів. Підбір здійснюється за виміром висоти обличчя. Ріст 1 - до 109 мм, 2 - 109-119 мм, 3- від 119 мм та більше.

Ватно-марлева пов'язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з марлі та прошарку вати.

Засоби захисту шкіри

Для захисту шкіри використовуються як спеціальні, так і простіші засоби захисту. Спеціальними засобами захисту оснащується переважно особовий склад формувань, який призначений для проведення аварійно-рятувальних робіт на зараженій місцевості, проведення радіаційної та хімічної розвідки.

За типом захисної дії спеціальні засоби індивідуального захисту шкіри поділяються на ізолюючі та фільтруючі. Засоби захисту шкіри, які виготовлені із ізолюючих матеріалів, можуть бути герметичні (комбінезони, костюми) та негерметичні (накидки, фартухи). Всі вони виготовляються із газо- та вологонепроникної тканини.

До засобів захисту шкіри ізолюючого типу відносяться загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) та легкий захисний костюм (Л-1).

До складу загальновійськового захисного комплекту входять захисний плащ (ОП-1), захисні панчохи і захисні рукавиці. Захисні плащі виготовляються із прогумованої термостійкої тканини. Захисні рукавиці бувають літніми — п'ятипалі із гуми та зимові — двопалі із прогумованої тканини.

Комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО) захищає шкіру людини від отруйних і сильнодіючих отруйних речовин, що перебувають у вигляді пару та від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів у вигляді аерозолів.

До його складу входять бабовнянопаперовий комбінезон, який змочується розчином спеціальної пасти — хімічними речовинами, що затримують пари ОР (адсорбцного типу) або нейтралізують їх (хемосорбцного типу), а також белизни, підшоломника та двох пар онуч (одна з яких змочується тим самим розчином, що і комбінезон). 

Для проведення дегазаційних робіт та захисту виробничого персоналу на підприємствах використовують різні табельні протикислотні та протилужні костюми, фартухи, чоботи та рукавиці.
Костюм протилужно-кислотний застосовуються при роботі з їдким натрієм, його розчинами з концентрацією до 35% і розчинами кислот з концентрацією до 22%. У комплект костюма входять: куртка, штани, головний убір, чоботи, рукавиці та шолом-маска.