Логістичні системи

Міністерство  освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет  ім.. В.Гетьмана 
 
 
 
 
 
 

Реферування статей на тему: «»»Логістичні системи” 
 
 
 
 
 
 
 

виконав: студент 4 курсу

                спеціальності 6507

                3 групи

                Гравченко Т.М. 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2010

   В своїй роботі я розглянув три  статті присвячених логістичним  системам (сутність, завдання, функції, властивості).

   Було  проаналізовано такі публікації:

1. «Логістична система підприємства», Кобзєва К.В.
2. «Місце системного підходу в логістичних дослідженнях», Попова В. Д.
3. «Логістичні системи в управлінні торгівельним підприємством», Шмикова Л.М.

   В першій статті досліджуються властивості, які характерні логістичним системам та їх види на макрорівні. Логістична система має такі властивості:

• цілісна сукупність елементів
• між елементами логістичної системи є істотні зв'язки
• зв'язки впорядковані
• логістична система володіє інтеграційними якостями не властивими жодному з елементів окремо
• наявність великої кількості елементів (ланок)
• ієрархічність.

   Можна зазначити, що Попова виділяє схожі  властивості логістичної системи:

• складність
• ієрархічність
• емерджентність (цілісність)
• структурованість
• рухливість
• унікальність
• непередбачуваність
• невизначеність поведінки, адаптивність.

   Кобзєва в своїй статті розрізняє такі види ланок, що входять до логістичної  системи: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і грошові потоки. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо.

   Метою функціонування логістичної системи, виходячи з першої статті, є доставка товарів і виробів в задане місце, в потрібній кількості, в заданий час, при заданому рівні витрат.

   На  рівні макрологістики виділяють 3 види логістичних систем:

• Логістичні системи з прямими зв'язками. У цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минувши посередників.
• Ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник.
• Гнучкі логістичні системи. Рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як напряму, так і через посередників.

   Автор першої статті зазначає, що існує два основних типи логістичних систем: «які виштовхують», і «які витягують»:

• проходження продукції відбувається її «виштовхування» з одного етапу на іншу (від однієї ланки ланцюга на іншу, від однієї логістичної підсистеми в іншу), незалежно від готовності системи прийняти її на цьому етапі; готова продукція виштовхується на ринок.
• продукція передається з одного етапу проходження логістичного ланцюга на іншій тільки в міру необхідності, ніби «витягується» однією логістичною підсистемою з іншої. Готова продукція надходить споживачеві в суворій відповідності з його попитом.

   Також велику увагу Кобзєва приділяє увагу  питанню витрат. В статті вказано, що застосування логістичних розробок дозволяє: скоротити час виробництва товарів на 25 %, знизити собівартість виробництва продукції до 30%, скоротити обсяги матеріально-технічних запасів від 30 до 70%.

   Наступна  стаття присвячена виключно розумінню  сутності логістичної системи. Автор розглядає та аналізує велику кількість наукових праць і намагається знайти найкраще пояснення та визначення логістичної системи.

   Основна мета статті - проаналізувати основні наукові концепції щодо системного підходу та його місця й ролі в логістичних дослідженнях.

   Тому  окрім визначення логістичної системи, Попова розглядає також поняття системний підхід. Найбільш містким є визначення К.В. Інютіної: "Системний підхід - науковий напрям, в основу якого покладений розгляд і вивчення різних об'єктів як систем, у тому числі й економічних"

   Після аналізу властивостей, запропонованих різними науковцями, Попова робить висновок щодо визначення логістичної системи - це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, яка складається із взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними й супутніми їм потоками елементів, сукупність яких, межі й завдання функціонування об'єднані внутрішніми цілями організації.

   Остання стаття Шмикової присвячена логістичним  системам в управлінні торговельними  підприємствами. Основна увага приділялась  завданням логістичних систем та логістичним операціям. У практиці підприємств торгівлі найчастіше серед логістичних операцій переважають операції з матеріальним потоком: навантаження розвантаження, транспортування, складування тощо.

   Параметри логістичних операцій залежать від  багатьох початкових умов, а управління від стану, в якому перебуває  внутрішнє і зовнішнє середовище логістичної системи.

   Автор виділяє три основні види логістичних  систем за ступенем значущості:

1. Глобальні завдання

• створення комплексних інтегрованих підсистем матеріальних, інформаційних і фінансових потоків;

• стратегічне узгодження планування та контролю за використанням логістичних потужностей сфери обігу;
• удосконалення логістичної концепції у межах обраної стратегії торговельного підприємства у ринковому середовищі;
• досягнення високої системної еластичності на зміни зовнішніх і внутрішніх умов
• функціонування.

2. Локальні завдання

• оптимізацію запасів товарів на усіх етапах товароруху;
• оптимальне зменшення періоду зберігання товарів;
• зменшення тривалості перевезень і раціональний розподіл транспортних засобів;
• зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга.

3. Загальні завдання

• багатоваріантне прогнозування обсягів запасів, перевезень і збуту;
• розробку та вдосконалення способів управління матеріальними, інформаційними, фінансовими потоками;
• стандартизацію вимог до якості логістичних послуг;
• раціональне формування господарських зв’язків у процесах постачання та збуту;
• оптимізацію технологічної структури транспортно - складських комплексів;
• визначення центрів витрат і втрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

 

   Розглянувши три статті, можна зробити висновок, що хоча кожен з авторів по-своєму визначає сутність, властивості, завдання логістичної системи, значення та розуміння даної проблеми буде однакове. Відмінність між авторами в тому, що Попова деталізує властивості ЛС, а Кобзєва виділила не таку велику кількість властивостей, але кожна з них має більш широке значення.

   Таким чином, поняття «логістична система» трактує як організаційно-управлінський механізм, пов’язаний із досягненням потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок організаційних перетворень у структурі управління (підрозділ логістики) та впровадженням управлінських процедур (операційних систем), основою яких є планування постачання, підтримки виробництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального потоку. 
 

  УДК 65.012.34 

  Логістична  система підприємства 

  Кобзєва К.В. 

  Стаття  присвячена теоретичному обґрунтуванню  функціонування логістичних систем.

  Вступ.

  Одне  з основних завдань логістики  полягає у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними й супроводжуючими їх грошовими та інформаційними потоками, що забезпечує високу якість поставки продукції підприємством. Із цим завданням тісно пов’язано вирішення таких проблем як контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління рухом товару; встановлення норм стандартизації й упакування; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжність між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва.

  Одним з важливих аспектів функціонування логістичної системи підприємства є оцінка логістичних витрат, розмір яких залежить від виду логістичної  системи, специфіки її функціонування. Для того, щоб мати нагоду виділити і оцінити логістичні витрати необхідно розуміти, що таке логістична система, як вона формується, які її існують види і як вона впливає на розмір логістичних витрат.

  Метою статті є розгляд сутності логістичної системи підприємства, щодо якої доцільно визначати величину логістичних витрат, контролювати їх та управляти ними.

  Виклад  основного матеріалу. Поняття логістичної системи є одним з базових понять логістики. Система (від грецького – ціле, складене з частин, з'єднання) розглядається як сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, які створюють певну цілісність, єдність.

  Існують чотири властивості, якими має володіти об'єкт, щоб його можна було вважати  системою.

  Перша властивість – цілісність. Система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Елементи існують лише в системі. Поза системою вони є лише об'єктами, яким властива потенційна здатність утворення системи. Елементи системи можуть бути різноякісними, але одночасно сумісними.

  Друга властивість – зв'язки. Між елементами системи існують суттєві зв'язки, які із закономірною необхідністю визначають інтеграційні якості цієї системи. Зв'язки можуть бути речовинні, інформаційні, прямі, зворотні тощо. Зв'язки між елементами усередині системи мають бути міцнішими, ніж зв'язки окремих елементів із зовнішнім середовищем, оскільки інакше система не зможе існувати.

  Третя властивість – організація. Наявність  чинників, що формують систему та елементи системи, лише припускає можливість її створення. Для появи системи необхідно сформувати впорядковані зв'язки, тобто певну структуру, організацію системи.

  Четверта  властивість – інтеграційні якості, що розглядаються як наявність у  системі інтеграційних якостей, тобто якостей, властивих системі в цілому, але не властивих жодному з її елементів окремо [2, с. 24].

  Під системою розуміють:

• комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії;
• елементи з відносинами між ними та між їх атрибутами;
• сукупність елементів, організованих таким чином, що зміна, виключення або введення нового елементу закономірно відображаються на решті елементів;
• взаємозв'язок різних елементів; все, що складається з пов'язаних один з одною частин;
• відображення входів і станів об'єкта у виходах об'єкта [5, с. 115].