Логістичні системи

  Існують різноманітні системи. Як одна з них  виділяється логістична система, що є однією з підсистем, системи  підприємства.

  Практично будь-яке визначення логістичної  системи, що зустрічається в літературі, є або вузьким – не охоплює  тих або інших типів об'єктів, яких прийнято називати системами, або ж, хоча і дозволяє більш менш відрізнити системи від інших об'єктів, є дуже спрощеним – характеризує логістичні системи недостатньо повно для розуміння їх суті.

  Найбільш  узагальненим є визначення логістичної  системи, дане А.Н. Родніковим. Воно свідчить: «Логістична система – це адаптивна система із зворотним зв'язком, виконуюча ті або інші логістичні функції і логістичні операції, яка складається, як правило, з декількох підсистем і що має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем» [7]. У якості логістичної системі розглядається виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Логістичні системи виділяються складом елементів, характером зв'язків між ними, організацією і інтеграційними властивостями. Відмітні ознаки логістичної системи:

• наявність потокового процесу;
• певна системна цілісність.

  Охарактеризуємо властивості логістичних систем [2, с.15]:

  1. Логістична система є цілісна  сукупність елементів, що взаємодіють  один з одним. Виділяють наступні елементи логістичних систем: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, кадри, збут. Елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні. Сумісність забезпечується єдністю мети, якій підлегле функціонування логістичних систем.

  2. Між елементами логістичної системи  є істотні зв'язки, які із закономірною  необхідністю визначають інтеграційні  якості системи.

  3. Зв'язки між елементами логістичної  системи певним чином впорядковані, тобто логістична система має  організацію.

  4. Логістична система володіє інтеграційними якостями не властивими жодному з елементів окремо. Це здатність поставити потрібний товар в потрібне місце необхідної якості з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюється.

  5. Складність логістичної системи  характеризується такими основними  ознаками, як наявність великої  кількості елементів (ланок); складним  характером взаємодії між окремими  елементами; складністю функцій,  виконуваних системою; наявністю  складно організованого управління; дією на систему великої кількості стохастичних чинників зовнішнього середовища.

  6. Ієрархічність, тобто підлеглість  елементів нижчого рівня (порядку,  рангу) елементам вищого рівня  в плані лінійного або функціонального  логістичного управління.

  Будь-яка  логістична система (ЛС) складається  з сукупності елементів-ланок, між  якими встановлені певні функціональні  зв'язки і відносини. Ланкою логістичної  системи називається економічно або функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій зміні в рамках поставленої задачі аналізу або побудови логістичної системи, виконує свою мету, пов'язану з певними логістичними операціями або функціями.

  Ланки ЛС можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і грошові потоки. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо. Ланками логістичної системи можуть виступати підприємства — постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства і їх підрозділи, збутові, торгові, посередницькі організації різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, біржі, банки і інші фінансові установи, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу і зв'язки тощо.

  Особливостями ланок, з яких може складатися логістична система, є:

• різна форма власності і організаційно-правова форма;
• відмінності в характері і цілях функціонування;
• різна потужність і концентрація використовуваного технологічного устаткування і споживаних ресурсів;
• розосередженість технічних засобів і трудових ресурсів на великій території;
• висока мобільність засобів транспорту;
• залежність результатів діяльності від великої кількості зовнішніх чинників і суміжних ланок.

  Метою функціонування логістичної системи  є доставка товарів і виробів  в задане місце, в потрібній кількості, в заданий час, при заданому рівні витрат [2, с. 15].

  Межі  логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва (рис.1.) . Спочатку закупляються засоби виробництва, які у вигляді матеріального  потоку, поступають в логістичну систему  і потім йдуть з логістичної  системи в споживання, в обмін на поступаючи в логістичну систему грошові ресурси.

  На  рівні макрологістики виділяють 3 види логістичних систем:

  1. Логістичні системи з прямими  зв'язками. У цих логістичних системах  матеріальний потік проходить  безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минувши посередників.

  2. Ешелоновані логістичні системи.  У таких системах на шляху  матеріального потоку є хоча  б один посередник.

  3. Гнучкі логістичні системи. Рух  матеріального потоку від виробника  продукції до її споживача може здійснюватися як напряму, так і через посередників [1, с. 29-32].  
 
 

  

  Рисунок 1 – Цикл обігу засобів виробництва 

  Необхідно зазначити, що існує два основних типи логістичних систем: «які виштовхують», і «які витягують». В системі з  виштовхуванням виробу, проходження продукції відбувається її «виштовхування» з одного етапу на іншу (від однієї ланки ланцюга на іншу, від однієї логістичної підсистеми в іншу), незалежно від готовності системи прийняти її на цьому етапі; готова продукція виштовхується на ринок.

  У логістичних системах, що «витягують», продукція передається з одного етапу проходження логістичного ланцюга на іншій тільки в міру необхідності, ніби «витягується» однією логістичною підсистемою з іншої. Готова продукція надходить споживачеві в суворій відповідності з його попитом. Скороченню виробничих запасів при одночасному збільшенні гнучкості виробництва сприяє система потокового виробництва з «витягуванням» виробів (Pull system). Система з виштовхуванням виробу, та система з витягуванням виробу зображені на рисунках 2 та 3 .

   

  

 

  Рисунок 2 – Логістична система з виштовхуванням виробу, впровадженого у виробництво

  

  Рисунок 3 – Система з витягуванням виробу, впровадженого у виробництво 

  Логістичні  системи, «що витягують», добре пристосовані для задоволення частих і невеликих коливань попиту за номенклатурою, властивих ринковій економіці, тому що в них практично відсутні запаси. Необхідними умовами функціонування цих систем є зв’язок з надійними постачальниками й споживачами, суворе дотримання строків поставки. Тому ця система у чистому вигляді не набула широкого застосування як в Україні, так і за кордоном [9, с. 285].

  Існування логістичних систем привело до утворення  нового терміну “логістичні витрати”. Логістичними витратами слід вважати витрати, пов'язані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. Основу логістичних витрат складають витрати на виконання логістичних операцій. По економічному складу логістичні витрати частково супостатні з витратами на виробництво і обіг товарів. Тому можна сказати, що об’єктом управління логістичної системи є логістичні витрати.

  Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію витрат. Калькуляція витрат здійснюється не за функціональними принципами, а з орієнтацією на кінцевий результат: спочатку визначають обсяг і характер роботи логістичної системи, а потім витрати, пов'язані з її виконанням. При цьому одержав розвиток новий підхід до розрахунку витрат, який полягає в розробці місій, тобто визначенні цілей, які повинні бути досягнуті логістичною системою в рамках нової ситуації “товар—ринок” [3].

  Ефективність  логістичної системи може бути оцінена, виходячи з цілей її створення. Як показує досвід українських підприємств, її обґрунтована побудова дозволяє знизити загальну суму відповідних витрат на 15-20 %. За звітними даними Європейської логістичної асоціації за 2004 рік застосування логістичних розробок дозволяє: скоротити час виробництва товарів на 25 %, знизити собівартість виробництва продукції до 30%, скоротити обсяги матеріально-технічних запасів від 30 до 70% [8].

  Висновки. Таким чином, якщо розуміти сутність та процес створення логістичної системи, то є змога оптимізувати та управляти логістичними витратами. Можна припустити, що ці витрати пропорційні обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів обумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, обумовлених їх існуванням.

  Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати прибутку і меншою є собівартість, і більшим прибуток. Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства. Обсяг виробничих запасів більшою мірою визначається ефективністю функціонування постачальницького апарату. Обсяг запасів незавершеного виробництва визначається особливостями технологічного процесу, ступенем раціональності процедур його оперативно-календарного планування та впливом випадкових факторів. Обсяг запасів готової продукції визначається їх середньодобовим надходженням на склад та середнім часом знаходження на складі [6, с. 215-216].

  Таким чином, якщо розуміти механізм витрат на підприємстві, то є змога використати  ці знання для прийняття виважених  стратегічних рішень стосовно продуктів  підприємства, покупців та ринків; вжити  оптимальних заходів, спрямованих на управління витратами, та виявлення можливостей для заощадження коштів.

  ЛІТЕРАТУРА 

  1. T.В. Алесинская Основы логистики.  Общие вопросы логистического  управления. Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005.

  2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2 т./ Ника-Центр— К.: 1999.— Т.2.— 512с.

  3. Димарчук С. М. Логістична система  управління та її взаємозв’язок  з стратегією підприємства // Вісник  ДУ “Львівська політехніка”, 2000.—  № 390.— С. 20–22.

  4. Лубочнов В. Маркетинговая логистика // Риск, 1996,— № 4–5.— С. 50–55.

  5. Миротин Л.Б., Ташбаев И. Э. Логистика  для предпринимателя: основные  понятия, положения, процедуры:  Уч. Пособие– М: Инфра-М, 2002. –  252 с.

  6. Окландер М.А. Логістична система  підприємства: Монографія. - О.: «Астропринт», 2004. – 312 с.

  7. Родников А.Н. Логистика: Терминологический  словарь. М.: Економіка, 1995. – 252с.

  8. Родіонова О.Є., Дерев’янко О.Г.  Упровадження інтегрованої системи  логістики//www.google.ru

  9. Семенов Г.А., Гиря М.Г. Еволюція  поняття «логістика». Характеристика логістичних систем // «Держава та регіони». 2006. – 280-289с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Місце системного підходу  в логістичних  дослідженнях - Попова В. Д.

  Проведено аналіз теоретичних положень щодо визначення системного підходу, розглянуто основні поняття та властивості логістичної системи.

  Ключові слова: Системний підхід, логістичне управління, система, логістична система. 

  I. Вступ

  Основним  завданням будь-якого підприємства є його функціонування та розвиток у сучасних ринкових умовах, а інструментом його вирішення є якісне задоволення потреба споживача. Саме таку генеральну мету, що визначається правилом "восьми R": товар, кількість, якість, місце, час, інформація, споживач, ціна [7, с. 10], - ставить для себе логістика. При вирішенні й оптимізації завдань, які ведуть до зазначеної мети, необхідно кількісно оцінити всі взаємозалежні фактори, значущі для функціонування суб'єкта господарювання, що реалізуються за допомогою: системного підходу, всебічного використання інформаційних технологій, а також шляхом застосування економіко-математичних і статистичних методів, які становлять наукове підґрунтя логістики [11, с. 59; 14, с. 19].