Сутність і завдання транспортної логістики

5. Методи системного аналізу та моделювання логістичних систем

Особливістю системного аналізу є сполучення якісних і формальних методів. Таке сполучення складає основу будь-якої використаної методики.

Методи типу «мозкового штурму». Основна мета методів цього типу - пошук нових ідей, їхнє широке обговорення і конструктивна критика. Гіпотеза полягає в припущенні, що серед великої кількості ідей є декілька гарних. При проведенні обговорень стосовно досліджуваної проблеми застосовують наступні правила:

1) сформулювати проблему в основних термінах, виділивши центральний пункт;

2) не оголошувати помилковою й не припиняти дослідження жодної ідеї;

3) підтримувати ідею будь-якого роду, навіть якщо її доречність здається сумнівною;

4) надавати підтримку і усіляке заохочення, щоб звільнити учасників обговорення від скутості.

Метод сценаріїв є засобом первинного впорядкування проблеми в галузі обслуговування споживача, отримання й збору інформації стосовно взаємозв'язків розв'язуваної проблеми з іншими, а також стосовно можливих та ймовірних напрямків майбутнього розвитку.

Сценарій являє собою переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного логістичного об'єкта за умови різних сполучень певних (заздалегідь виділених) умов.

Група експертів складає план сценарію, де описуються функціональні галузі логістики, а також фактори зовнішнього середовища, що враховують під час постановки і розв'язання завдань у галузі обслуговування споживачів.

Методи експертних оцінок. Основою цих методів є різні форми експертного опитування з наступним оцінюванням і вибором найкращого варіанта.

Можливість використання експертних оцінок, обґрунтування їхньої об'єктивності ґрунтується на тому, що невідома характеристика досліджуваного об'єкта трактується як випадкова величина, відбиттям закону розподілу якої є індивідуальна оцінка експерта стосовно вірогідності і значимості тієї або іншої події.

Методи типу «Дельфі». На відміну від методу сценаріїв, припускає попереднє ознайомлення експертів із ситуацією за допомогою будь-якої моделі. Етапи методу Дельфі:

1) здійснюється пошук експертів;

2) кожному з експертів пропонують однакові питання;

3) кожен експерт виробляє свої оцінки незалежно від інших експертів;

4) відповіді збирають і статистично усереднюють;

5) експертам, відповіді яких сильно відхиляються від середніх значень, пропонують обґрунтувати свої оцінки;

6) експерти розробляють обґрунтування і виносять їх на розгляд;

7) середнє значення і відповідні обґрунтування пред'являють усім експертам.

Методи типу «дерева цілей». Дерево цілей являє собою зв'язувальний граф, вершини якого інтерпретуються як цілі логістичної системи, а ребра або дуги - як зв'язки між ними. Це основний інструмент зв'язання цілей верхнього рівня організаційної структури підприємства з конкретними засобами їхнього досягнення на нижньому операційному рівні.

Матричні форми представлення й аналізу даних.

Матриця - це наочна форма подання даних, форма, що розкриває внутрішні зв'язки між елементами, вона допомагає з'ясувати й проаналізувати частини, які не можна спостерігати. Прикладом використання властивостей матриці є періодична система Д.І. Менделєєва.

Морфологічні методи. Основна ідея морфологічного підходу полягає в систематичному знаходженні всіх можливих варіантів розв'язання проблеми шляхом комбінування виділених елементів або їхніх ознак.

Загальна схема якісного системного дослідження включає наступні етапи:

1) установлення загальносистемних і індивідуальних властивостей системи;

2) визначення типу системи і особливостей її поводження;

3) виявлення головного системоутворюючого фактора - функції (функцій) системи;

4) виділення вхідних елементів (ресурсів) системи;

5) вивчення структури системи як єдності компонентів і зв'язків, що містить у собі наступні етапи:

- декомпозицію системи - виділення усіх її рівнів, аж до елементарного;

- вивчення структури підсистем і особливостей елементів системи;

- дослідження функцій, що виконуються в системі;

- розгляд процесора - великого системного блоку, що складається з підсистем (у їхніх взаємозв'язках і взаємозалежностях).

6) вичленовування, якісний і кількісний аналіз виходів системи (кінцевого продукту);

7) дослідження мети системи і її впливів на процеси, що відбуваються у системі;

8) вивчення входів, виходів, підсистем у функціональному аспекті;

9) системний синтез: дослідження організації системи за умови поєднання структурного й функціонального аспектів з оцінкою рівня організованості і його впливів на систему;

10) визначення специфічних системних критеріїв ефективності і оптимальності, виходячи із загальносистемних понять ефективності і оптимальності та їхнього рівня, а також ефективності і оптимальності підсистем у їхньому співвідношенні одна з одною і системою в цілому.

Моделі логістичних систем

Широке застосування в логістиці мають різні методи моделювання, тобто дослідження логістичних систем і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей.

Під логістичною моделлю розуміють будь-який образ, абстрактний або матеріальний, логістичного процесу або логістичної системи, використаний у якості їхнього замісника.

Моделювання ґрунтується на подібності систем або процесів, що може бути повною або частковою.

Основна мета моделювання - прогноз поведінки процесу або системи. Ключове питання моделювання - "Що буде, якщо...?"

Істотною характеристикою будь-якої моделі є ступінь повноти подібності моделі об'єкту, який моделюється. За цією ознакою усі моделі можна розділити на ізоморфні й гомоморфні .

Ізоморфні моделі - це моделі, що включають усі характеристики об'єкта - оригіналу, здатні, власне кажучи, замінити його.

Гомоморфні моделі. У їхній основі лежить неповна часткова подоба моделі досліджуваному об'єкту. При цьому деякі сторони функціонування реального об'єкта не моделюються зовсім.

Матеріальні моделі відтворюють основні геометричні, фізичні, динамічні й функціональні характеристики досліджуваного явища або об'єкта. До цієї категорії належать, зокрема, зменшені макети підприємств оптової торгівлі, що дозволяють вирішити питання оптимального розміщення устаткування і організації вантажних потоків.

Абстрактне моделювання часто є єдиним способом моделювання в логістиці. Його підрозділяють на символічне й математичне.

Мовні моделі - це словесні моделі в основі яких лежить набір слів (словник), очищених від неоднозначності. Цей словник зветься "тезаурус".

Знакові моделі. Якщо ввести умовну позначку окремих понять, тобто знаки, а також домовитися про операції між цими знаками, то можна дати символічний опис об'єкта.

Математичним моделюванням називають процес установлення відповідності певному реальному об'єкту математичного об'єкта, що зветься математична модель. У логістиці широко застосовуються два види математичного моделювання: аналітичне й імітаційне.

Аналітичне моделювання - це математичний прийом дослідження логістичних систем, що дозволяє отримувати точні рішення. Аналітичне моделювання здійснюється в наступній послідовності.

При імітаційному моделюванні закономірності, що визначають характер кількісних відносин усередині логістичних процесів, залишаються непізнаними. У цьому плані логістичний процес залишається для експериментатора "чорним ящиком".

6. Функціональний логістичний менеджмент

Логістичний менеджмент у виробничих фірмах починається з приймання і обробки замовлення споживачів (покупців) ГП. Укрупнено, не стосуючись маркетингової стратегії фірми, можна сказати, що задачею логістичного менеджменту є якісне задоволення попиту від приймання замовлення до доставки ГП кінцевому споживачу у відповідності з правилами логістичного міксу (див тему 3). Загальна процедура управління замовленнями включає в себе декілька етапів, утворюючи так званий логістичний цикл замовлення:

          - приймання і попередня обробка інформації про замовлення ;

- передача ;

- конфігурування ;

- визначення джерел виконання замовлення ;

- планування ;

- моніторинг виконання і доставки замовлення споживачу.

Основною метою логістичного менеджменту закупівель є надійне і якісне забезпечення як підприємств матеріального виробництва, так і організацій і установ інших сфер господарського комплексу, необхідними для виконання виробничих і інших функціональних завдань МР. Проте досягнення цієї мети може бути виконано з різними затратами ресурсів, тому перед логістичним менеджментом виникає проблема оптимізації, як в ланцюгу “постачання – виробництво”, так і в повному логістичному ланцюгу (включаючи кінцевого споживача).

Закордонні спеціалісти по логістиці часто розглядають управління закупівлями як “дистрибуцію навпаки”, маючи на увазі, що у обох сферах реалізуються одні і ті ж логістичні активності: процедури замовлень, транспортування, вантажопереробка, управління запасами, складування і ін. Разом з тим, не дивлячись на зовнішню подібність, є принципові відмінності, що зв’язані перш за все з відмінностями у цільових установках управління цими ключовими логістичними операціями при реалізації глобальної мети бізнесу, яка відповідає місії фірми на ринку.

Розробка логістичної стратегії займає центральне місце в логістичному адмініструванні діяльності фірм поряд з корпоративною маркетинговою і виробничими стратегіями і встановленням місії, тобто це той вихідний фундамент, який відповідає на два основних питання: що фірма представляє собою в даний час і куди вона прагне?

Один із етапів розробки логістичної стратегії є розробка логістичного стратегічного плану з визначенням агрегованих показників як в цілому для логістичної системи, так і для окремих рівнів менеджменту. На цьому етапі затверджується організаційна структура ЛС, визначається базова логістична інформаційна система, система оцінки виконання стратегічних задач і моніторингу. Особлива увага тут приділяється зменшенню затрат, мінімізації інвестицій ЛС, покращенню логістичного сервісу.

Персонал логістичного менеджменту фірм має постійну потребу в аналізі результатів прийнятих управлінських рішень і системних характеристик. При цьому аналіз проводиться, як правило, по базисним і ключовим логістичним операціям і в цілому для визначення рівня досягнення стратегічних, тактичних і оперативних цілей логістичного менеджменту. Під аналізом результатів управлінських рішень в логістиці в широкому розумінні за звичай приймається розкладання (декомпозиція) об’єкту чи процесу що вивчається на частини з метою економічного, фінансового, технічного і т.п. дослідження цих частин. З позицій логістики перш за все представляє інтерес економічний і фінансовий аналіз-аудит, що приймаються логістичними менеджерами фірм, і які в кінцевому підсумку відображаються на рівні загальних затрат, прибутку, рентабельності і інших результуючих показниках.

В основу логістичного аналізу покладені такі принципи, як науковість, системний підхід, динамічність, виділення пріоритетних напрямів, комплексність повнота і достовірність інформаційної бази і ін. Методи і прийоми що при цьому застосовуються , характерні для загального техніко-економічного аналізу виробничо-господарської діяльності.