Анализ предприятия

4. Визначення необхідної кількості технологічного устаткування

Визначаємо необхідну кількість технологічного устаткування:

Розраховуємо дійсний річний фонд роботи одиниці обладнання:

Фд = Фкал. - Фвих. - Фсвят. - Фпередсвят. - Фремонт. (4.1)

де  Фд. - дійсний річний фонд роботи одиниці обладнання, год.;

Фкал. = 365 • 8=2920 год.- кількість годин у році;

Фвих. = 105 • 8=840 год.- кількість годин у вихідні дні, що є у цьому році;

Фсвят. = 10 • 8=88 год. - кількість годин у святкові дні, що є у цьому році;

Фпередсв.= 3 • 7,2=21,6 год. . - кількість годин у передсвяткові дні, що є у цьому році;

Фремонт. =205 год.- середня кількість часу ремонту одиниці обладнання за рік, год.

Фд=2920-840-88-21,6-205=1765,4 год.

Знаходимо кількість верстатів (n):

п = вн • Nшт/Фд • Кв (4.2)

п =953 шт.

де   вн - нормативна верстатомісткість одного виробу, тис. верстатогодин;

N шт. - річна програма, шт.;

Фд - дійсний річний фонд роботи одиниці обладнання, год.;

Кв - коефіцієнт виконання норм виробітку.

5. Визначення чисельності працюючих (за категоріями)

Визначаємо плановий бюджет робочого часу одного робітника за списком на 2006 рік. Кількість неробочих днів ( КНД ) :

КНД=КВ+КС (5.1)

КНД=105+10=115 днів

де  КВ - кількість вихідних днів;

КС - кількість святкових днів. До цієї категоріі відносяться:

1.Новий Рік 1.01

2.Різдво 7.01.

3.Міжнародний жіночий день 8.03

4.Пасха 19.04.

5.Травневі дні 1-2.05.

6.День Перемоги 9.05.

7.Трійця 07.06.

8.День Конституції 28.06.

9.День Незалежності 24.08.

Номінальний фонд часу робітника ( НФч ):

НФч=КФч-КНД (5.2)

НФч=365-116=249 днів

де  КФч - календарний фонд часу, днів;

КНД - кількість неробочих днів.

Неявка на роботу (НР):

НР=Вчд+Вп+Ву+НВх+НВо+НВад+П+Пр (5.3)

НР=13,2+0,5+0,5+6,23+0,75+0,75+0,75+0,75=24,41,

де   Вчд - чергові і додаткові відпустки, днів;

Вп - відпустки у зв'язку з пологами, днів;

Ву - відпустки учнів, днів;

НВх - невиходи через хворобу, днів;

НВо - невиходи через виконання державних та громадських обов'язків,днів;

НВад - невиходи з дозволу адміністрації (за фактом), днів;

П - прогули за фактом, днів,

Пр - цілоденні простої (за фактом), днів.

Явочний робочий час ( Ярч):

Ярч = (НФч - НР) • Нт (5.4)

Ярч=(249-23,41) • 8=1805 год.

де    НФч - номінальний фонд часу робітника, днів;

НР - неявка на роботу, днів;

Нт - номінальна тривалість робочого дня, год.

Втрати часу у зв'язку зі скороченням тривалості робочого дня, год.:

Вч = Вш + Вм + Вп + Ввз (5.5)

Вч=0,008+0,008+0,008+0,008=0,032 год,

де   Вш - втрати часу для зайнятих в шкідливих умовах праці, год.;

Вм - втрати часу для матерів-годувальниць, год.;

Вп - втрати часу для підлітків, год.;

Ввз - внутрішньозмінні простої, год.

Дійсний річний фонд робочого часу одного робітника ( Фд), год.:

Фд = Ярч - Вч • НФч (5.6)

Фд=1805-0,032 • 249=1796,8 год.

де   Ярч - явочний робочий час, год.;

Вч - втрати часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня,

Фч - номінальний фонд часу робітника, днів.

Результати обчислень заносимо в таблицю 5.1.

Визначаємо кількість основних робочих (Чр), чол:

Чр = tн • Nшт./ (Фд • Кв) (5.7)

Чр=1047 чол

де   tн - трудомісткість одного виробу, тис. нормогодин;

Nшт. - річна програма, шт.;

Фд - дійсний річний фонд роботи одного робітника, год.;

Кв-коефіцієнт виконання норм.

В тому числі робочих-верстатників (Чв):

Чв = вн • Nт./ (Фд • Кв.) (5.8)

Чв=937 чол.,

де   вн - верстатомісткість одного виробу, тис. верстатогодин;

Nшт. - річна програма, шт.;

Фд - дійсний річний фонд роботи одного робітника, год.;

Кв. - коефіцієнт виконання норм.

Розкриваємо сутність і зміст категорії «основні робочі».

Основні робочі-це люди,які безпосередньо приймають участь у здійсненні техно-логічних процесів, що зайняті виготовленням продукцій вручну, а також за допомогою найпростіших механізмів, пристосувань, інструментів;вони також зайняті управлінням, регулюванням і спостереженням за роботою автоматів, автоматичних приладів, а також безпосереднім управлінням або обслуговуванням машин, механізмів, агрегатів і установок.Сюди входять в тому числі телефоністи, телеграфісти, оператори обчислювальних машин.

Знаходимо кількість допоміжних робочих (Др), чол.:

Др. = К • Чр (5.9)

Др=0,18 • 1047=188 чол.

де   К - чисельність допоміжних робочих, % від чисельності основних робочих;

Чр. - чисельність основних робочих, чол.

Таблиця 5.1.-Плановий бюджет робочого часу одного робітника за списком на 2009 рік

Розкриваємо сутність і зміст категорії «допоміжні робочі».

Допоміжні робочі – це люди,які забезпечують створення необхідних виробничих умов для раціональног здійснення основних технологічних процесів.Вони забезпечують стабільний стан основного парку обладнання, на них лежить відповідальність за своєчасне виконання основних виробничих планів.

Загальна чисельність робочих (Зч) складає, чол.:

Зч =Чр + Др (5.10)

Зч=1047+188=1235 чол.

де   Чр - чисельність основних робочих, чол.;

Др - чисельність допоміжних робочих, чол.

Знаходимо кількість інженерно-технічних працівників (ІТП), чол.:

ІТП=Зч • К (5.11)

ІТП=1235 • 0,15=185 чол.

де   Зч - загальна чисельність робочих, чол.;

К - питома вага ІТП у чисельності всіх робочих.

Розкриваємо сутність і зміст категорії «інженерно-технічні працівники».

Інженерно-технічні працівники – це працівники, котрі виконують функції тех-нічного регулювання і управління виробничим процесом на підприємстві.До цієї категорії відносяться:голови і працівники відділів, секторів, центрів, які невідносяться до категорії службовців чи працівників.

Кількість службовців (Сл) становить, чол.:

Сл = Зч • К (5.12)

Сл=1235 • 0,08=99 чол.

де  Зч - загальна чисельність робочих, чол.;

К - питома вага службовців у чисельності всіх робочих.

Розкриваємо сутність і зміст категорії «службовці».

Службовці – цепрацівники,які виконують технічне обслуговування підготовки і управління виробничим процесом: основні креслення і графічні роботи, ділова сфера, розміщення матеріалів, облік, розрахунки з працівниками, оформлення прийому і звільнення кадрів, виконання постачальницьких робіт.До цієї категорії відносяться: голови і працівники відділів: адміністративного, підготовки кадрів, соціально-побутового, статистики і обліку, спецвідділу, господарчого, юридичного, фінансового, матеріально-технічного постачання і збуту, а також заступники голови підприємства з цих питань.

Кількість МОП становить, чол.:

МОП = Зч • К (5.13)

МОП=1235 • 0,04=49 чол.

де   Зч - загальна чисельність робочих, чол.;

К - питома вага МОП у чисельності всіх робочих.

Розкриваємо сутність і зміст категорії «молодший обслуговуючий персонал».

Молодший обслуговуючий персонал – це робітники,які займаються обслу-говуванням службових і інших невиробничих приміщень.До цієї категорії відносяться: гардеробщики, ліфтери, прибиралбники, курєри, чергові, сторожі,  оператори звязку і т.д. Склад категорії у великій мірі залежить від галузевої приналежності підприємства.

Розраховуємо загальну чисельність працюючих (ЧП), чол.:

ЧП = Зч + ІТП + Сл + МОП (5.14)

ЧП=1235+185+99+49=1569 чол.

де   Зч - загальна чисельність робочих, чол.;

ІТП - чисельність інженерно-технічних працівників, чол.;

Сл - чисельність службовців, чол.;

МОП - чисельність молодшого обслуговуючого персоналу, чол.

   Розкриваємо сутність і зміст факторів та резервів росту продуктивності праці персоналу підприємства.

   Продуктивність праці - це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

   Розрізняють продуктивність індивідуальної праці, яка відображає затрати лише живої праці працівників, і продуктивність суспільної праці, що відображає затрати праці живої та уречевленої.

   Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу. Оберненим до виробітку є по-казник трудомісткості.

   Виділяють наступні фактори та резерви росту продуктивності праці:

1.Підвищення технічного рівня виробництва (механізація і автоматизація виробництва, застосування прогресивних технологій, модернізація обладнання, використання економічних видів сировини і матеріалів).

2. Структурні зрушення у виробництві (зміна питомої ваги окремих видів продукції у виробничій програмі, зміна питомої ваги кооперованих поставок).

3.Вдосконалення управління, організації виробництва і праці (вдосконалення організаційної структури управління підприємством, впровадження нових методів організації праці, підвищення трудової дисципліни, зміна режиму роботи підприємства та ін.).

4. Зміна обсягу виробництва.Відносне зменшення чисельності працівників при збільшенні обсягу виробництва призводить до реальної економії на масштабах

5. Галузеві фактори (збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах, зміна геологічних умов видобутку корисних копалин у добувних галузях, зміна процентів вмісту корисних компонентів у рудах).

6. Введення в дію й освоєння нових об'єктів (цехів).Зміна чисельності робітників визначається як різниця між чисельністю, що планується для нових об'єктів (вона встановлюється на основі технічних проектів), і тією чисельністю, яка була б необхідна для випуску продукції на них при базовій продуктивності праці по підприємству в цілому.

6. Визначення величини фонду заробітної плати (за категоріями працюючих)