Аналіз кредитоспроможності підприємства

Розрахунок  цього показника по рокам показує, що підприємство значним образом  проводить заходи щодо оновлення  основних фондів не залучаючи для  цього позикові кошти, а за рахунок  власних альтернативних джерел (накопичення  зносу). Така політика підприємства знижує залежність підприємства від позикових  коштів та посилює його платоспроможність.

Останнім  етапом проведеня аналізу платоспроможності підприємства є аналіз співвідношення власних та позикових коштів.

Коефіціент співвідношення:

• 2001 рік: 433942 тис. грн / (784679 тис. грн + 28145 тис. грн)=0,53;
• 2002 рік: 409746 тис. грн / (750691 тис. грн + 66366 тис. грн) = 0,50;
• 2003 рік: 681363 тис. грн / (817179 тис. грн + 27372 тис. грн) = 0,81.

Проведені розрахунки показують, що розмір власних  коштів підприємства перевищує розмір запозичених. Це є дуже дорим фактором, тому що в іншому випадку платоспроможність підприємства знижується значним чином. Але для ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” спостерігається тенденція до вирівнювання розмірів вказаних показників. Це відбувається внаслідок збільшення рівня  кредиторської заборгованності, появлення великих сум штрафів та пені, а також резервування коштів для покриття необхідних витрат майбутніх періодів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ШЛЯХИ  ПІДВИЩЕННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

 

Як бачимо з попереднього розділу, кредитоспроможність  ВАТ “Інгулецького гірничо-збагачувального комбіната” була розглянута з двох сторін. По-перше, були розглянуті  показники кредитоспроможності підприємства з точки зору банківських установ, тобто з позиції отримання підприємством коротко або довгострокового кредиту. По-друге, були розглянуті показники, згідно яким підприємствами-партнерами робиться виновок, чи можна мати справу із розглядаємим підприємством у довгостроковій перспективі. Тобто, давати товари у борг, відвантажувати продукцію і таке інше. Такі відносини між підприємствами також можна розглядати як один з різновидів кредитних відносин. Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що розглядалися показники крелдитоспроможності підприємства з точки зору банку та точки зору підприємств-партнерів

 При  розгляданні кредитспроможності підприємства з боку банківських установ, було визначено, що коефіціент ліквідності підприємство являється меншим за одиницю, тобто воно не має можливості оперативно, в термін сплатити свої зобов¢язання по кредиту в банку. За це також свідчить і значення коефіціенту абсолютної ліквідності ВАТ, які за всі три роки майже в 10 разів менше за норматиний. Можна зробити чіткий висновок, що при звертанні такого підприємства до установи банку, вони скоріше за все зустріне негативну відповідь. Кредитоспроможність ВАТ з точки зору банків є дуже низькою.

Для підвищення цьього показника підприємству потрібно насамперед знижувати поточні зобов’язання. Наприклад, лише в 2002 році кредиторська заборгованість на кінець періоду зменшилась у порівнянні із такою сумою на початок періоду. Для цього потрібно проводити регулярні заходи щодо зниження кредиторської заборгованності, які полягають в зміцненні платіжної дисципліни та спробах своєчасно оплачувати товари, роботи та послуги. Але управління кредиторською заборгованістю залежить від стану дебіторської заборгованості та її розміру. Тому в розрізі прогнозування розміру кредитоспроможності підприємства з боку банківських установ, підприємство має приділити більше уваги зменшенню статті “Інші поточні зобов’язання”. До її складу входять суми нарахованих штрафів, пеней по актам перевірок податкової інспекції та контрольно-ревізійного управління. Також вагому частку в складі цієї статті становлять витрати на утримання зовнішнього благоустрою мікрорайона Інгулець. До зменшення цієї статті має призвести передача об’єктів зобвнішнього благоустрою до органів місцевого самоврядування. Такі заходи заплановані на кінець 2004 року.

Що стосується показника коефіціента покриття, то він для розглядаємого підприємства , як на початок періоду, так і на кінець його, менший за одиницю Тому можна зробити висновок, що межі кредитування порушені, і підприємство не має можливості розрахуватися з банком-кредитором при вчасній реалізації своїх активів. Таке положення також спричинилося значним розміром поточних зобов’язань підприємства, а точніше кредиторською заборгованістю та іншими поточними зобов’язаннями.

Що стосується частки прибутку підприємства в його доходах, то згідно даних “Звіту про фінансові результатати”, вона не є досить високою. Причиною такому становищу слугує той факт, що підприємство  має на своєму балансі значну інфраструктуру об’єктів зовнішнього благоустрою, значну кількість житла та об’єктів комунальної сфери. Також значну частку займають сума безнадійної дебіторської заборгованності та відрахування до резерсу сумнівних боргів. Такі витрати збільшують статтю “Інші операційні витрати”. Позбутися таких витрат має вчасна робота з основними дебіторами та застосування умов попередньої оплати товарів.

Але тепер, ми маємо розглянути другу сторону  оцінки кредитоспроможності підприємства – з боку інших підприємств. При  визначенні рівня забезпеченності матеріальних запасів власними оборотними коштами, були  зроблені розрахунки значення цього показника. Значне перевищення отриманих результатів за одиницю, свідчить про те, що при виникненні такої потреби, підприємство буде мати змогу своєчасно розрахуватися з усіма своїми постачальниками, розраховуючи лише на власні кошти. Що стосується коефіціенту маневреності власних коштів, то можна зробити висновок, що вищезазначені кошти не покриваються джерелами власних коштів в повній мірі. Але, враховуючи, що основний та найбільш важливий вид оборотних коштів – матеріальні запаси – повністю покриваються власними джерелами покриття, можна зробити висновок, що для безперебійного постачання їх підприємству немає перешкод, тобто ВАТ має можливість розрахуватися з партнерами.

При розгляданні  коефіціенту покриття джерелами власних коштів основних засобів та необоротних активів, можемо бачити, що вони повністю покриті за рахунок власних джерел. Тобто в основній своїй масі, основні засоби підприємства залишаться при ньому, яки б не виникли обставини. Зважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у виробництві, продукції, наданні послуг підприємством, то таким показник є досить важливим і його сталість свідчить про кредитний потенціал підприємства.

При розгляданні  питання інтенсивності формування такого джерела власних коштів підприємства, як накопичення зносу, бачимо, що підприємство в значній мірі розраховує саме на цей важель при прийнятті рішення про відновлення власної бази основних засобів. Це свідчить про те, що підприємство має бажання оновлювати свої виробничі потужності (основні та допоміжні цехи, відновлення фізично та морально застарілого обладнання), а також базу автотранспорту та механізмів, які дуже важливі при видобуванні підприємством руд чорних металів.

При розгляді значення коефіціенту співвідношення власних та оборотних коштів підприємства, робиться виновок, що поточні зобов¢язання  підприємства цілком забезпечені власним капіталом, тобто в найближчому часі ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” не загрожує банкрутство.

При розгляданні  питань, пов¢язаних із показниками кредитоспроможності підприємства, можна зробити наступні висновки щодо шляхів поліпшення фінансовго стану підприємства та збільшення його кредитоспроможності:

1. Основним недоліком в роботі розглядаємого комунального підприємства є той факт, що воно має велику суму дебіторської та кредиторської заборгованності. Тому основним та найголовнішим видом збільшення  кредитоспроможності підприємства являється як посилення роботи з дебіторами, при необхідності передача справи до суду. Та економічна ситуація в країні, що склалася, дозволяє багатьом підприємствам розраховуватись за виконані їм роботи, та надані послуги.  Не видно ніяких причин, чому б, навіть збитковим підприємствам, не робити помісячні відрахування за виконані роботи та частково погашати заборгованнність. При проведенні необхідних заходів щодо зменшення дебіторської заборгованності, ВАТ буде мати можливість також зменшити свою кредиторську заборгованність, що в свою чергу підвищить кредитоспроможність підприємства;
2. Другим шляхом підвищення фінансової стійкості та кредитної привабливості підприємства може слугувать зниження неефективних витрат на погашення штрафів, пеней, неустоєк. Такі штрафи не тільки накладаються на підприємство податковими органами. але й спласуються покупцям з огляду на низький рівень поставляємої продукції. Для цього потрібно підвищити контроль заякістю випускаємої продукції, отримати сертифікат якості;
3. Що стосується збільшення прибутковості підприємства, то як один із шляхів її підвищення можна визначити можливість зниження інших операційних витрат підприємства за рахунок передачі об’єктів соціально-побутового обслуговування на баланс місцевих органів рад. Для цього існують всі законодавчі умови та згода Фонду комунальної власності міста. Такі заходи допоможуть збільшити розмір чистого прибутку підприємства;
4. Наступним пунктом програми підвищення кредитоспроможності підприємства повинно стати більш швидке оновлення виробничих потужностей підприємства, за рахунок чого знизяться розміри незавершеного будівництва та підприємство буде мати змогу випускати продукцію вищої якості.

Узагальнюючи  вищесказане, можна зробити висновок, що підприємство являється кредитоспорможним з боку підприємств-партнерів, та має низьку кредитоспроможність з боку банківських установ. Такий висновок повинен вплинути на стратегічне планування діяльності підприємства. При складання довгострокових та короткострокових планів, керівництво ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” має враховувати той факт, що отримання додаткових банківських кредитів для підприємства є досить проблематичним. Але, разом з тим, при взаємовідносинах з постачальниками воно має позитивні рекоменлації. Тобто, зарекомендувавши себе дисциплінованим платником за отримані товари, розглядаєме підприємство має можливість отримувати безвідсотковий кредит у вигляді поставок товарів з послідуючої їх оплатою. Для протікання виробничого процесу такі висновки є позитивними, тому що підприємство буде мати можливість вчасно отримувати матеріали для забезпечення власного виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В ході написання  даної курсової роботи, було виділене поняття кредитоспроможності підприємства, розглянуті основні її критерії. Таким  чином, під кредитоспроможністю  банківських клієнтів варто розуміти такий фінансово-господарський стан підприємства, що дає впевненість  в ефективному використанні позикових  засобів, спроможність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору.  Вивчення банками  різноманітних чинників, що можуть спричинити за собою неповернення кредитів, або, навпроти, забезпечують їхнє своєчасне  повернення, складають зміст банківського аналізу кредитоспроможності. Також  були виділені показники, згіднол з якими. не тільки банки, але й підприємства-партнери можуть зробити висновки щодо фінансового стану підприємства та його кредитоспроможності. Такі дві методики визначення кредитоспроможності відрізняються одна від одної метою свого дослідження.

В роботі були детально розглянуті та описані  показники, по яким розраховується рівень кредитоспроможності підприємства, як для банків, так і для підприємств. Практичні розрахунки були зроблені на основі даних ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” , з точки зору підприємства-позичальника в банківській установі і як підприємства-партнера з усіма витікаючими наслідками щодо отримання кредитів та їх використання.

В результаті було встановлено, що підприємство майже  не має шансу отримати банківську позику, при детальному вивченні всіх його показників та коефіціентів. При визначенні спроможності підприємства вчасно виплатити всі свої зобов¢язання, випливає що воно має таку можливість та може розраховувати навіть лише на власні джерела покриття.

В третьому розділі роботи, були уважно розглянуті всі ті фактори,  що впливають  на роботу, фінансову стійкість та кредитоспроможність піжприємства. Після вивчення цих даних було зроблені деякі рекомендації підприємству, щодо підвищення рівня його кредитоспроможності.

Однією  з найголовніших цілей підвищення кредитоспроможності підприємства являється посилення роботи з  дебіторами, при необхідності передача справи до суду. Такі дії допоможуть підприємству розрахуватися по основним своїм кредиторам та зменшити суму поточних зобов’язань.

Також для  успішного подолання деякої кризи  в галузі фінансового стану, підприємству рекомендується зменшити розмір інших  поточних витрат, таких як витрати  на утримання соціально-культурної сфери, яку планується передати у  власність місцевій раді, зменшення  рівня виплат по претензіям підприємств-замовників, шляхом підвищення якості продукції  та втілення міжнародних стандартів.

Також зменшити поточні витрати підприємства можна  за рахунок суцільного та всебічного контролю за веденням бухгалтерського  та податкового обліку з метою  зменшення штрафів, що накладають державною  податковою інспекцією та контрольно-ревізійним управлінням міста.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV;
2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов¢язань і господарських операцій, затверждена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291;
4. Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторскього висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств і підприємств – емітентів облігацій, затверджені рішенням Державної комісії із цінних паперів і фондового ринку від 11.03.2001 р. №56 і схвалені Аудиторською палатою України;
5. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану платоспроможності підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій  від 27.06.97 №81;
6. Деньги и Кредит №4, 1993, Кирисюк Г.М., Ляховский В.С, «Оценка банком кредитоспособности заемщика»;
7. Фінанси України  №2 1996, Чикіна М.О. “О показниках кредитоспроможності”;
8. Хелферст, Эрик «Техника финансового анализа», М: - ЮНИТИ, 1996, 663 с;
9. Чебанова Н.В., Василенко Ю.О. “Бухгалтерський фінансовий облік”, К:-Академія, 2002, 672 с;
10. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. «Финансы предприятия», М:-Инфра – М, 1998, 343 с.