Аналіз природно-ресурсного потенціалу національної економіки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2012 в 22:23, реферат

Краткое описание

Мета. Визначення природно-ресурсного потенціалу, його складові, сутність; визначення специфічних особливостей розміщення ресурсів на території України, детальне розглядання кожного виду природних ресурсів, дослідження сучасного стану і забезпеченості країни різними видами природних ресурсів.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПРИРОДНО-РЕСУРСННОГО ПОТЕНЦІАЛУ, ЙОГО СТРУКТУРА ТА ОЦІНКА ……………………………………………..4
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-РЕСЦРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ……………………………………………………..8
РОЗДІЛ 3. РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ – ГОЛОВНИЙ НАПРЯМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ……….15
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..20

Содержимое работы - 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ національна економіка.doc

— 125.50 Кб (Скачать файл)

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ ЕКОНОМІКИ  І ПРАВА

Кафедра економічної  теорії та міжнародної економіки

 

 

 

 

 

Реферат з курсу  «національна економіка» на тему:

Аналіз природно-ресурсного потенціалу національної економіки

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 1-ЕТ

Андросенко  Ольга

 

 

 

 

Черкаси-2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

  1. РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПРИРОДНО-РЕСУРСННОГО ПОТЕНЦІАЛУ, ЙОГО СТРУКТУРА ТА ОЦІНКА ……………………………………………..4
  2. РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-РЕСЦРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ……………………………………………………..8
  3. РОЗДІЛ 3. РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ – ГОЛОВНИЙ НАПРЯМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ……….15

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..20

 

ВСТУП

 

Україна – одна з найбільших держав світу. Вона займає в Європі друге (після  Росії) місце за територією – 603,7 км². Природні ресурси України значні і різноманітні, вони відносно добре  вивченні, інтенсивно розробляються  і використовуються у господарській діяльності. Цьому сприяє значна територіальна концентрація виробництва й населення, високий рівень розвитку продуктивних сил, вигідне економіко-географічне положення, унікальність природних ресурсів, зокрема мінеральних, земельних, рекреаційних.

Мета. Визначення природно-ресурсного потенціалу, його складові, сутність; визначення специфічних особливостей розміщення ресурсів на території України, детальне розглядання кожного виду природних ресурсів, дослідження сучасного стану і забезпеченості країни різними видами природних ресурсів.

Об’єкт дослідження. Національна економіка.

Предмет дослідження. Природно-ресурсний потенціал національної економіки.

Завдання:

  • Дослідити природно-ресурсний потенціал, його структуру
  • Оцінити природно-ресурсний потенціал  України
  • Визначити ресурсозбереження

Структурно  реферат складається з вступу 3 розділів, висновків, списку використаної літератури.

 

Сутність  природно-ресурсного потенціалу, його структура та оцінка

 

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території — це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у їх сукупній споживній вартості, У такому розумінні ПРП території посідає цілком певне місце в системі "суспільство — природа".

Потенціал природних ресурсів — це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольняти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різноманітних видів господарської діяльності. Величина потенціалу природного і потенціалу ландшафтного, на відміну від природно-ресурсного, оцінюється в природних (натуральних) показниках.

 ПРП  території – це цілісна система  складно організованих об'єктів.  Його цілісність визначається  закономірним сполученням взаємно  умовлених природних і соціально-економічних  зв’язків і залежностей, що поєднують територіальне всі природні ресурси. ПРП — це об'єктивна дійсність і водночас — сукупність економічних відношень, що складаються на базі його використання.

Найважливішою властивістю ПРП території як системи є те, що він становить природний комплекс, у якому існують тісний взаємозв'язок та ієрархічна підпорядкованість усіх компонентів, що його складають. Зміни в одному з них викликають відповідні зміни в іншому, й навпаки.

Для ПРП  території характерна наявність  компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структур.

Компонентна структура ПРП — це внутрішні  та міжвидові співвідношення природних  ресурсів (лісових, земельних, водних тощо). Щодо цього ПРП території може бути поділений на такі групи ресурсів:

мінеральні (паливно-енергетичні й металеві корисні копалини, нерудна сировина, сировина для металургійної промисловості, гірничо-хімічна сировина, будівельні матеріали);

водні (поверхневий стік, підземні води);

земельні (з урахуванням сільськогосподарського призначення й характеру ґрунтового покриву);

лісові (щорічний приріст деревини);

природно-рекреаційні (рекреаційні території, придатні для  створення санаторно-курортних закладів, баз відпочинку, туристичних маршрутів  тощо).

Функціональна структура ПРП відображає класифікацію природних ресурсів за їхньою здатністю до формування комплексів та участі в територіальному поділі праці, що втілюється в господарській спеціалізації окремих територій (видобуток вугілля, лісове господарство тощо).

Територіальна структура ПРП характеризує різні форми просторової організації природно-ресурсних комплексів ( вугілля + залізна руда для виплавляння металу тощо).

Організаційна структура ПРП розглядає природні ресурси під кутом зору їхньої самоорганізації, само відтворення, а також щодо ефективності їхньої експлуатації, охорони й відтворення[1, 72].

Розвиток ПРП  території в часі має циклічний  характер і веде до формування ресурсних  циклів, які відображають життєдіяльність  потенціалу природних ресурсів. Під  ресурсним циклом розуміється сукупність перетворень і просторових переміщень певної речовини або групи речовин, що присутні на всіх етапах використання його людиною (виявлення, підготовка до експлуатації, вилучення з природного середовища, перероблення, споживання, повернення в природу) в межах суспільної ланки загального кругообігу даної речовини на Землі.

Раціональне використання та охорона ПРП — найважливіша проблема сучасності в багатьох регіонах світу. Під охороною ПРП розуміють  систему заходів, що спрямовані на підтримання якісних і кількісних параметрів його продуктивності в інтересах розвитку суспільства. Охорона і відновлення ПРП охоплює широкий комплекс заходів щодо функціонування природокористування — технологічних, відтворювальних, господарських.

Важливим завданням природокористування є також відновлення природних ресурсів, родючість ґрунтів, відновлення рибних ресурсів, продуктивності лісів та ін. Високий рівень концентрації промисловості в багатьох регіонах світу, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, не завжди виважена з економічного погляду, політика в розміщенні й розвитку окремих галузей виробництва призвели до надмірних техногенних навантажень на природні ресурси. В умовах ринкової економіки найважливішою проблемою в системі природокористування є відпрацювання механізму фінансування природо захисних заходів. У багатьох країнах світу для вирішення цієї проблеми вводяться екологічні податки, плата за користування природними ресурсами, пільги при кредитуванні ресурсозберігальних технологій тощо. Корисним ринковим механізмом стимулювання виробництва альтернативної екологічної продукції є екобанки.

Діяльність  людини додає до ПРП території  якісно нову ознаку: поряд із самоорганізованою  вона стає керованою системою, спрямованість  функціонування якої підпорядкована не лише саморегуляції потоків речовини, енергії та інформації, а й економічним інтересам. Маючи безпосередній зв'язок із суспільним виробництвом, із задоволенням потреб людей, ПРП території великою мірою є фактичним потенціалом усього подальшого прогресу суспільства.

Природно-ресурсний  потенціал — важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування  під природними ресурсами розуміють  тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять:

географічне положення;

кліматичні  умови;

особливості рельєфу;

розміщення  ресурсного потенціалу.

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу [1, с. 154—155]. Компонентна структура характеризує внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна характеризує різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна характеризує можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів. Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Природно-ресурсний  потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні, космічні ресурси.

За ознакою  вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологічною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.

В основі економічної  класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси: виробничого  й невиробничого, галузевого й міжгалузевого, промислового й сільськогосподарського, одноцільового та багатоцільового призначення.

Використання  в економічній системі природних  ресурсів вимагає їх адекватної оцінки. Існує два основних види оцінки: технологічна (виробнича) та економічна. При технологічній оцінці виявляється ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання. Нерідко технологічна оцінка виражається в балах та категоріях. Вона здійснюється, як правило, перед економічною.

Економічна  оцінка природних ресурсів — необхідний етап для забезпечення їх ефективного  використання.

 

Характеристика природно-ресурсного потенціалу України

 

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін.

Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металічних, нерудної сировини для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини, будівельних матеріалів.

Сукупна продуктивність мінерально-сировинного потенціалу України, оцінюється в 17,3 млрд. дол. США. Переважну частину цієї вартості складає природно-ресурсний потенціал  паливно-енергетичних ресурсів (71,9%), частка металічної сировини становить 16,6%, будматеріалів — 6,9%, нерудної сировини для металургійної промисловості — 2,3%, гірничо-хімічної сировини -2,2%[3, 45].

В структурі паливних ресурсів України домінує кам'яне і буре вугілля, складають 45,7 млрд. то і є цілком достатніми для забезпечення власних потреб. Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля — переважно в Дніпровському басейні.

В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор'ї. Початкові розвідані запаси становили понад 3,4 млрд.т. умовного палива. Ступінь виснаження розвідних запасів становить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд.т. умовного палива ще не розвіданих запасів. За існуючими оцінками ресурси нафти і природного газу в Україні дозволяють збільшити їх видобуток майже вдвічі. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.

На території України  розміщено понад 1,5 тис. родовищ торфу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Загальні запаси залізних руд України оцінюються в 27,4 млрд.т., а прогнозовані — у 20 млрд.т. Основні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і Закарпатті; титану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

Информация о работе Аналіз природно-ресурсного потенціалу національної економіки