Ціноутворення у міжнародній торгівлі і види світових цін

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 23:51, контрольная работа

Краткое описание

Як відомо, ціна - це грошовий вираз вартості товару. В основі вартості лежать затрати на виробництво та реалізацію продукції з врахуванням чистого доходу та платежів до бюджету. Із зміною вартості, як правило, змінюються і ціни на товари. В міжнародній торгівлі використовуються світові ціни. Вони виступають як ціни, що узгоджують між собою найбільші продавці та покупці, або як ціни основних світових торгових центрів, таких, наприклад, як Чикагська торгова біржа, Лондонська біржа металів тощо.

Содержимое работы - 1 файл

контр междунар эеономика.docx

— 124.98 Кб (Скачать файл)

Розглянемо особливості  класифікації світових цін. До світових цін належать: довідкові (офіційні ціни постачальників), прейскурантні, біржові, аукціонні, ціни каталогів, проспектів, торгів, пропозицій, фактичних угод та розрахункові ціни.

Повідкові ціни є одними з найбільш вживаних у зовнішньоторговельній  практиці. Основна перевага їх з  точки зору можливостей використання у розрахунках цін — регулярність публікації щодо всіх видів продукції, які реалізуються на світовому ринку. Довідкові ціни мають номінальний (а не реальний) характер і відіграють роль лише відправної точки, з якої починається у торгування цін  при укладанні угод. У більшості  випадків вони являють собою так  звані базисні ціни, тобто ціни товарів визначеної кількості і  якості в тому чи іншому завчасно визначеному  географічному пункті. Ці ціни, як правило, вищі за ціни реальних угод, тому що на практиці розмір знижок з довідкових цін, які надають фірми-експортери конкретним покупцям у процесі переговорів, сягають 15-30 %.

Прейскурантні ціни представляють  фірми-експортери у відповідь на запитання імпортерів, надсилаючи їм прейскуранти своєї продукції.

Біржові котирування та ціни аукціонів використовуються у світовій торгівлі стосовно широкого кола сировини, товарів мінерального та сільськогосподарського походження. Біржові котирування  являють собою ціни спеціально організованого постійно діючого ринку масових  якісно однорідних товарів. Сьогодні вони застосовуються більш ніж для 50 видів  сировинних товарів, на які припадає близько 15-20 % від усього експорту країн: зернові, продовольчі, цукор, сільськогосподарська непродовольча сировина.

Ціни міжнародних товарних аукціонів — ціни, які діють  на спеціально організованих на визначений строк і в завчасно обумовлених  місцях — ринках публічних торгів за максимально запропонованою ціною  на попередньо розглянуту покупцем партію товару (лот). Ціни на аукціонах встановлюються на основі співвідношення попиту та пропозиції, причому головною особливістю їх формування є наявність у більшості  випадків великої кількості покупців та одного чи декількох продавців. Цей  вид світових цін поширюється  на продукцію лісового та сільського господарства, рибальства, на хутряні  товари, торгівлю чаєм, коштовними каменями, речами старовини та мистецтва.

Різновидом цін міжнародних  товарних аукціонів є так звані  ф'ючерсні ціни. Як засвідчує практика, на сучасних західних біржах за один день укладаються мільйони ф'ючерсних контрактів на поставку товарів із зазначенням  ф'ючерсних цін. Ф'ючерсні ціни не зазнають суттєвих змін і вигідні покупцям за умов інфляції.

Ліни торгів — ціни, які  існують у торгівлі, що заснована  на видачі замовлень на поставку товарів, заздалегідь оголошених у спеціальному документі (тендері) за умов, що передбачають залучення до певного строку на принципах  конкуренції пропозицій від кількох  виробників з метою забезпечення найвигідніших умов угоди для  її організаторів. Відмінною рисою  такої форми торгівлі є наявність  кількох продавців (оферентів ) та одного покупця, який з цих пропозицій вибирає найвигіднішу, в тому числі й за ціною. Міжнародні торги проводяться з технічно складної та капіталомісткої продукції машинобудування з яскраво вираженими індивідуальними характеристиками. Ціни торгів охоплюють близько третини всіх експортних цін на машини та обладнання. Крім того, на торгах оцінюється будівництво промислових підприємств, мостів, залізничних та автомобільних шляхів, трубопроводів, портових та комунальних споруд, електростанцій, а також ліцензії та різні інженерно-консультаційні послуги. Виграти тендер для постачальника є дуже престижним, оскільки на торгах складається високий рівень конкуренції серед покупців, і ціни за цих умов на порівняльні види товарів та послуг, як правило, нижчі, ніж ціни на аналогічну продукцію, яка реалізується за звичайними комерційними контрактами, але при цьому виробник отримує додаткове підтвердження якості своєї продукції.

Ціни фактичних угод - ціни, які віддзеркалюють конкретні  умови реалізації товару і є найвагомішим критерієм для визначення рівня  цін у контракті. Порівняння цін  фактичних угод з довідковими  дає можливість якнайправильніше встановити рівень ціни у контракті.

Ціни пропозицій великих  фірм більш-менш показові порівняно  з цінами фактичних угод, головним чином тому, що вони мають, по суті, характер довідкових, оскільки початкові ціни внаслідок у торгування при укладанні  угод звичайно знижуються на 10-15 %. Відмінність  їх від цін, що містяться у прейскурантах  та каталогах фірм, полягає втому, що вони значною мірою орієнтовані  на конкретного покупця, а їх публікація не має регулярного характеру.

Розрахункові ціни приймаються  у тих випадках, коли відсутня необхідна  інформація, на підставі якої може бути здійснено обґрунтування зовнішньоторговельної  ціни для конкретної угоди. Розрахунок цін здійснюється на основі даних  регулярних публікацій. Ці дані містять  індекси експортних та імпортних  цін стосовно широкого кола товарів  та товарних груп. Індекси зовнішньоторговельних  цін застосовуються для аналізу  основних тенденцій цін на окремі товари, дослідження сучасної та довгострокової кон'юнктури ринку, а також для  оцінки рівня цін на конкретну  дату за відсутності абсолютних значень.

Різновидом розрахункових  цін є середньостатистичні експортні  та імпортні ціни. Вони більш показові, ніж довідкові ціни, проте відображають не стільки ціни конкретних фактично здійснених експортно-імпортних угод, скільки експорт та імпорт за відповідний  період часу. Використання середньостатистичних зовнішньоторговельних цін допустиме  лише щодо однорідної технічно нескладної продукції, якісні характеристики якої визначаються невеликою низкою параметрів (сировина, напівфабрикати, прості види обладнання).

У цілому жоден із наведених  показників не може бути визнаним універсальним  носієм усієї необхідної цінової  інформації, що повністю відображає процес формування та змінювання цін світового  ринку, тому для розрахунку цін зовнішньоторговельних  контрактів необхідно використовувати їх у комплексі. Формування світової ціни, на яку орієнтуються при укладанні зовнішньоторговельних угод, має певні особливості, зокрема, при вирішенні питання про ціну на окремі товарні групи продукції на світовому ринку. З огляду на локальне розміщення джерел сировини, географічну визначеність їх стосовно сировини ця проблема вирішується простіше, ніж щодо готової продукції. Крім того, слід також враховувати, що застосування розглянутих вище видів світових цін пов'язане з практикою умов поставок (FAC, FOB, FOR, CIF, KAFtoujo), на рівень світових цін впливає багато факторів: власні витрати, ціни конкурентів, еластичність споживчого попиту, реакція оптовиків, вплив маркетингових зусиль, втручання держави та ін.

Контрактна ціна - ціна, зафіксована  в контракті на момент його укладання, впродовж чинності контракту чи до моменту виконання контракту. Контрактна ціна є ціною реальних угод і дає  найвірогідніше інформацію щодо цін, через  це вона, як правило, є комерційною  таємницею. Ціна контракту встановлюється у валюті держави - експортера, імпортера  або у валюті третьої держави.

Зовнішньоторговельна ціна — ціна на експортні та імпортні товари, яка встановлюється за взаємним договором між продавцем та покупцем товару. Проте ціна контракту в  багатьох випадках не збігається з  ціною, яку покупець сплачує продавцеві при його виконанні. Це пояснюється  умовами обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням товарів від виробника  до кордону і від кордону до споживача. Формування зовнішньоторговельних  цін має свою специфіку, яка залежить від їх видів.

У практиці зовнішньої торгівлі використовується безліч видів цін, пов'язаних з тими чи іншими особливостями  купівлі-продажу. Для їх визначення існують спеціальні додатки, які  необхідно застосовувати, щоб уникнути плутанини, що може призвести до великих  збитків. Розрізняють такі зовнішньоторговельні ціни:

— базисну, яка використовується для визначення сорту або якості товару; її узгоджують на переговорах  між продавцем та покупцем; вона є початковою для визначення ціни фактично поставленого товару, коли якості останнього відрізняються від тих, що обумовлені у контракті;

— фактурну (купівлі-продажу), що визначається умовами поставки, зазначеними у контракті; для стислості фактурну ціну позначають таким чином: "C1F", "FOB", "FOR" або "франко".

Крім базисних та фактурних  цін у зовнішній торгівлі також  використовуються монопольні, номінальні, оптові, роздрібні, ринкові, довідкові  та інші види цін.

 

7.3. Механізм розрахунку  зовнішньоторговельних цін

 

Ціноутворення у зовнішній  торгівлі дещо відрізняється від  формування цін на внутрішньому ринку. Однак формування зовнішньоторговельних  цін також починається з рівня  підприємства - виробника.

 

В основі розрахунку експортних цін на продукцію лежать передусім  власні витрати виробництва експортера, до яких згодом додаються витрати  на транспортування вантажів одержувачам, митні збори у розмірі 0,15% від  вартості вантажу, вивізне мито, яке  диференційоване щодо видів продукції, а іноді дорівнює самій ціні. Як правило, в експортну ціну закладається рентабельність у розмірі не нижче 30%.

 

Формування імпортних  цін також має свою специфіку  і відрізняється від практики формування експортних цін. Ціна імпорту  складається насамперед з ціни держави-постачальника  та тих елементів, які до неї включає  держава - отримувач. Держава - отримувач  до ціни імпорту з вивізним митом  додає ще свої складові, утому числі  ввізне мито та ін. У зв'язку з цим  на імпортну продукцію існує такий  склад ціни: митна вартість товару, митні збори, мито, акцизний збір (для  підакцизних видів продукції), податок  на додану вартість, збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, єдиний збір. Митна вартість товару визначається відповідно до Закону України "Про  Митний тариф", а також до Порядку  визначення митної вартості товарів  та інших предметів при переміщенні  через митний кордон України [491- Ставки митних зборів та мита також визначаються згідно з цим законом і є  різними для різних видів продукції, що буде розглянуто нижче. Зараз же зупинимось на особливостях розрахунку інших складових імпортної ціни.

 

В Інструкції про порядок  стягнення акцизного збору при  ввезенні товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України  передбачені дві формули для  розрахунку сум акцизного збору:

 

якщо ставка акцизного  збору встановлена у відсотках  до митної вартості товару, сума акцизу розраховується за формулою:

якщо ставка встановлена  в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, сума акцизу розраховується за формулою:

 

 

Декретом КМУ "Про акцизний збір" встановлено, що від сплати акцизного збору звільняються лише операції з імпорту призначених  для власного використання органами розвідки України техніки, обладнання, майна та матеріалів. Також акцизний збір не стягується з предметів, які  не є об'єктами купівлі-продажу або  обміну і які ввозяться на митну  територію України в режимі тимчасового  ввезення (крім легкових транспортних засобів, що ввозяться фізичними  та юридичними особами-резидентами), майна, яке ввозиться згідно з договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

 

Крім того, сьогодні існує  декілька міжнародних угод, у відповідності  з положеннями яких при ввезенні підакцизних товарів акцизний збір не стягується*3.

 

*3: {Повний перелік законодавчих  та нормативних актів, на підставі  яких здійснюється звільнення  від обкладання акцизним збором, наведений в додатку 9 до наказуДМСУ І №307 від 09.07.97 р. (в редакції наказу ДМСУ №207 від 18.04.2002 p.).}

 

Базою оподаткування ПДВ  товарів які ввозяться на територію  України, є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, визначена за вільними або регульованими цінами, але не менша митної вартості, вказаної у вантажній товарній декларації з урахуванням витрат, які входять  у ціну товарів, акцизного збору, ввізного мита та інших податків та зборів, що входять в ціну товару.

 

Не сплачується ПДВ  при ввезенні на митну територію  України товарів, вартість яких менша 100 доларів США. Крім того, сьогодні діє перелік російських товарів, ввезення яких в Україну з митної території Російської Федерації  звільняється від сплати ПДВ. Це, зокрема, нафта сира, газовий конденсат  природний, газ природний, неопромінені паливні елементи, стержні із вигоряючими  поглиначами.

 

Слід також зазначити, що в Україні діє Угода про  принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг) між державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав, згідно з якою:

 

жодна зі сторін угоди не обкладає непрямими податками (акцизом, митом, ПДВ) товари (роботи, послуги), які  експортуються на територію іншої  сторони угоди;

 

товари, що імпортуються на митну територію однієї зі сторін угоди, експортовані з митної території  іншої сторони угоди, обкладаються непрямими податками в країні-імпортері  у відповідності з її національним законодавством.

Информация о работе Ціноутворення у міжнародній торгівлі і види світових цін