Інноваційний потенціал розвитку шкільних мереж у системі середньої освіти Великої Британії

Базою наукової складової інноваційного потенціалу є досягнутий рівень наукових знань, що дає змогу швидко й ефективно створювати та поширювати інноваційний досвід у межах шкільної мережі та поза нею. Наукові знання стають одним із найважливіших факторів здійснення інноваційної освітньої діяльності. Мережі можуть утілити і пристосувати як більш різноманітні, так і більш традиційні знання і стратегії до специфічних контекстів у порівнянні з ієрархічними структурами.

Дієвим механізмом поширення інноваційних процесів залишається  оновлення традиційної освітньої  практики новими сучасними проектами, зокрема створенням інноваційних шкільних мереж, які ми вважаємо платформою для інноваційної освітньої діяльності. Тому особливого значення набуває інтелектуальна складова інноваційного потенціалу. Вона формується за рахунок постійного оновлення шкільних мереж інформацією та знаннями, формування умінь і навичок на основі спеціального методу виробництва знань, який полягає у:

1) відкритому доступі мереж до різноманітної інформації;

2) наданні більших можливостей, ніж це роблять традиційні ієрархічні структури;

3) створенні більш гнучкої та водночас більш стабільної системи для координованого та інтерактивного навчання;

4) винайденні більш простих механізмів для створення і доступу до знання.

Креативна складова інноваційного потенціалу характеризує здатність системи до створення нового та впровадження нововведень. Шкільні мережі є саме такими організаційними формами, які не лише поширюють інноваційний досвід, але й допомагають школам налагодити партнерські процеси, які приводять до якісної практики. Вони є утворенням нового типу об’єднань на мезорівні освітніх систем, що слугують ініціатором та стимулятором освітніх перетворень, а також є інноваціями самі по собі.

Духовна складова інноваційного потенціалу безпосередньо  відповідає за формування особистості, закладає в ній почуття відповідальності. Шкільні мережі засновані на технології співробітництва, яка пропонує демократизм, партнерство, рівноправ’я, паритетність у стосунках. Основним показником успішної діяльності шкільних мереж є високий рівень розвитку культури довіри та культури діяльності.

Висновки.

Отже, інноваційні шкільні мережі уможливлюють розвиток реформ не просто в окремих навчальних закладах. Об’єднання в мережі допомагає подолати ізольованість шкіл у рамках децентралізованих освітніх систем та збільшити їх інноваційну спроможність. Тобто, інноваційний потенціал шкільних мереж Великої Британії визначає реальні можливості навчально-виховного процесу. Він стає основою для педагогічної системи у досягненні вищого рівня розвитку, збільшення творчих здібностей та готовності до інноваційної діяльності. У такому контексті перспективним бачиться дослідження інноваційного потенціалу розвитку шкільних мереж у системі середньої освіти України.

Література

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська – К. : Академвидав, 2004. – 351 с.

2. Калишенко В. Інноваційний потенціал підприємства як об’єкт економічного дослідження / В. Калишенко, Л. Мартюшева // Фінанси України. – 2002. – № 10. – С. 61–66.

3. Кочубей Н. В. Синергетические концепты и нелинейные контексты : монография / Н. В. Кочубей. – Сумы : Университетская книга, 2009. – 236 с.

4. Малицька І. Д. Освітні мережі як сучасні інформаційно-комунікаційні технології в системах освіти зарубіжних країн [Електронний ресурс] / І. Д. Малицька : Режим доступу / http//www/nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em8/content/08midcfo.htm.

5. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. – 2002. – 24 квітня – 1 травня. – № 26. – С. 2–4.

6. Сморгунов Л. В. Сетевая методология исследования политики [Електронный ресурс] / Л. В. Сморгунов : Режим доступу / http://politanalysis.narod.ua/smorgunov2.html.

7. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність / В. В. Химинець – Тернопіль : Мандрівець, 2009. – 360 с.

8. Холл Х. Р. Организации : структуры, процессы, результаты / Ричард Х. Холл. – СПб, 2001. – 509 с.

9. Jackson D. Networked learning communities : characteristics of «networked learning» – what are we learning? / D. Jackson // Paper prepared for the the International Congress for School Effectiveness and Improvement conference, Building Bridges for Sustainable School Improvement. – Rotterdam, 2004. – 56 p.

10. McCarthy H. Network logic : Who governs in an interconnected world? / Helen McCarthy, Paul Miller, Paul Skidmore – London : Demos Publications, 2004. – 227 p.

11. OECD Networks of Innovation : Towards new model of managing schools and systems. – Paris : OECD Publications, 2003. – 182 p.

12. Sliwka A. Networks for educational innovation : A comperative analyses / A. Sliwka // Networks of innovation. – Paris : OECD Publications, 2003. – P. 49–64.

Відомості про автора

Чистякова Ірина  Анатоліївна

Аспірант кафедри  педагогіки

Сумського державного педагогічного університету імені  А. С. Макаренка

Домашня адреса: 40002 м. Суми, вул. Чайковського, б. 4.