Чернігівський національний педагогічний університет  імені Т.Г.Шевченка

       Кафедра педагогіки та методики викладання іноземних  мов 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Курсова робота на тему:

       Способи семантизації іншомовної лексики у 6-7 класах

                                                                                  

                                                                                   Студентки 31 групи

                                                                                   філологічного факультету

                                                                                   Мазуренко О.Г

                                                                                   Науковий керівник :

                                                                                   Викладач  Антіпіна Я.І. 
 
 
 
 
 
 
 

       Чернігів - 2011

       ЗМІСТ 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..……………………………………... 3

ВСТУП…………………………………………………………………………... 4

РОЗДІЛ  1. Теоретичні передумови навчання лексики в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи  ……….......……………………………………….. 6

1. Сутність навчання лексики у середній школі……………………………6
2. Вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів 6-7 класів .….9
3. Труднощі навчання  лексики……………………………………………..12

РОЗДІЛ 2. Методика формування лексичної компетенції уроків навчання лексики в середній школі………………………………..…………………... 14

2.1.    Способи семантизації іншомовної лексики у 6-7 класі ………………. 14

2.2.    Комлекс вправ для навчання лексики …………………………………. 21

2.3     Фрагмент уроку з навчання лексики для 7 класу ……………………... 23

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….26

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………….…………….. 28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

       АМ  – англійська мова

       ІМ – іноземна мова

       МД – мовленнєва діяльність 

       СШ – середня школа

       ЛО  – лексична одиниця 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВСТУП

       У вітчизняній та зарубіжній методичній літературі однією з основних проблем  в наш час є робота над лексикою. Недостатній словниковий запас  викликає почуття невпевненості в учнів та небажання говорити іноземною мовою. Тому однією з основних задач на уроці є розширення словникового запасу учнів.

       Лексика в системі мовних засобів є  найважливішим компонентом мовленнєвої  діяльності: аудіювання й говоріння, читання й письма. Це визначає її важливе місце на кожному уроці  іноземної мови, тому формування в  учнів лексичних навичок постійно перебуває в полі зору вчителя. Його завдання полягає в тому, щоб досягти  повного засвоєння школярами  програмового лексичного мінімуму й  тривалого закріплення в їх пам'яті  активного словникового запасу на всіх етапах навчання.

       Методика  навчання іноземної лексики здавна привертала увагу вчителів і методистів, і для цього є вагомі причини. По-перше, важлива роль, яку відіграє знання словника в розвитку мовленнєвих умінь учнів. По-друге, трудомісткість процесу оволодіння словником. По-третє, складність самої проблеми, оскільки лексичний склад мови являє собою досить різноманітну й барвисту картину, а лексичні одиниці – різнопланові й багатомірні явища, істотні особливості засвоєння яких важко виявити й обернути на користь методики навчання.

       Завдання  практичного оволодіння іноземною  мовою потребує пошуку шляхів удосконалення  як методики вироблення мовленнєвих  умінь, так і великої уваги  до організації мовного матеріалу. У методичній літературі висвітлюється  низка питань, пов'язаних з роботою  над лексикою. Саме це і обумовлює актуальність проблеми.

       Об’єктом дослідження є процес формування лексичних навичок на середньому ступені навчання.

       Предмет дослідження – способи семантизації лексики на уроках англійської мови у 6-7 класах.

       Мета дослідження – проаналізувати, узагальнити і осмислити досвід навчання лексики англійської мовою, а також теоретично обґрунтувати та практично розробити методику навчання лексики в учнів середньої школи.

         Відповідно до цілей в роботі  ставляться наступні завдання:

       1. Проаналізувати особливості навчання лексики на середньому ступені навчання.

       2. Дослідити вікові та індивідуально психологічні особливості учнів 6-7 класів та їх урахування під час навчання лексики

       3.  Виокремити труднощі навчання лексики у середній школі.

       4. Розглянути різні способи семантизації та визначити їх переваги і недоліки.

       5. Визначити критерії добору вправ для навчання лексики.

       6. Розробити фрагмент уроку з  навчання лексики учнів середньої  школи.

       Для вирішення поставлених завдань  передбачається використати такі методи дослідження:

1. Вивчення теоретичної, науково-практичної літератури із даної проблематики.
2. Аналіз чинних підручників та програми з англійської мови для середніх класів СШ.
3. Методична розробка вправ з лексики для учнів СШ.

       Практична  цінність  даної роботи полягає у розробці методики  навчання лексиці учнів 6-7 класів та можливе її використання вчителями загальноосвітніх шкіл, студентами чи викладачами у навчальній діяльності.

 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови навчання лексики в середній школі 

1.1 Сутність навчання лексики у середній школі та його цілі 

       Знання  іноземної мови асоціюється із знанням  слів, у той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід’ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу. [17, с. 92].

       Уточнення складу лексичних одиниць і завдань  навчання лексики дозволяє сформулювати головну практичну мету словесної  роботи в середній школі: рецептивне і репродуктивне оволодіння словами, усталеними зворотами, клішованими  зворотами в ході формування їх реального  і розширення потенціального словникового запасу, а також розвиток лексичної  здогадки в інтересах навчання говоріння, читання і аудіювання іноземної  мовою.

         Крім того, в середній школі  в ході оволодіння лексикою  вирішуються також загальноосвітні  завдання. Хоча на уроках іноземної  мови не відбувається ознайомлення  з мовними поняттями, було б  неправильно припускати, що навчання  позбавлено освітньої цінності: остання складається не стільки  з оволодіння новими поняттями,  скільки зі збагачення уже  існуючих. Так, засвоюючи іншомовну  лексику, учень стикається з  новим способом позначення понять, відомих йому з попереднього  досвіду й закріплених рідною  мовою. Перед ним розкриваються  нові способи членування іноземною  мовою явищ навколишнього середовища  за допомогою своєрідної мережі  лексико-семантичних відношень,  властивих цій мові. Ознайомлення  з мовним способом позначення  понять стимулює їх більш всестороннє і глибоке осмислення, у тому числі і в ході наявних чи не наявних порівнянь виучуваних лексичних одиниць з еквівалентними одиницями рідної мови. Подібні мисленнєві операції мають значну освітню цінність [7, с. 162].

       Наступна  мета навчання лексики – виховна. Можна помітити, що повною мірою  виховна дія на учнів виявляється  лише при навчанні мовленнєвої діяльності, коли виховує не окреме слово, а закінчена думка. Хоча це цілком справедливо, проте не слід забувати, що для вираження соціально значущого змісту мало одного лише задуму, потрібен достатній запас мовних засобів. Вирішення виховних завдань потребує включення в готовий словник учнів семантично вартісних слів, які відповідають ситуативному і тематичному напрямку її мови, які допомагають досягнути комунікативних цілей, реалізації виховних аспектів навчання.

       Метою навчання лексичної сторони усного мовлення є оволодіння будівельним  матеріалом для здійснення усно-мовного  спілкування, тобто безпосередніми засобами передачі понять, думки в  цілому.

       Психологи вважають, що слова – найважливіші засоби (інструменти) другої сигнальної системи. Відображуючи дійсність і  називаючи поняття, вони зберігаються у згорнутій формі в нашій  довготривалій пам’яті.

       Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість  уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і  змісту навчання іноземних мов у  певному типі навчального закладу.

       Результат відбору лексики оформлюється у  вигляді словника-мінімума і враховується авторами підручників, посібників, збірників, текстів для домашнього читання  під час їх складання [6, с.110].

       У шкільному лексичному мінімумі розрізняють  активний мінімум та пасивний мінімум.

       Активний  лексичний мінімум – це той  лексичний матеріал, яким учні повинні  користуватися для вираження  своїх думок в усній та письмовій  формі, а також розуміти думки  інших людей при аудіюванні та читанні.

       Пасивний  лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при  сприйманні чужих думок в усній  та письмовій формі.

       Згідно  з теорією І.В.Рахманова, критерії вживання лексики потрібно розділяти  на дві групи: основні і допоміжні. До основних належать:

       Сполучуваність, під якою розуміють здатність  лексичних одиниць вступати в  сполучення з іншими одиницями у  процесі утворення фрази, яку  використовують у мовленнєвому акті.

       Семантична  цілісність, під якою розуміють вибір  лексичних одиниць, які виражають  найважливіші поняття з різних сфер людської діяльності.

       Стилістична необмеженість, у відповідності  до якої при відборі словника-мінімума перевага надається нейтральному лексичному матеріалу, що враховує специфіку повсякденно-побутового мовлення і книжно-писемного стилю.

       Це  дозволяє залишити за межами мінімуму все, що тяжіє до вузько направлених  і спеціалізованих сфер спілкування, у тому числі діалектизми, термінологію, архаїзми, арго.

       Практика  відбору показала, що слів, які відповідають цим трьом критеріям, дуже багато, так як вони не "вкладаються" у  шкільний курс навчання. Тому необхідно  продовжувати "просіювання" слів через сито додаткових критеріїв, до яких відносять: багатозначність, словотвірна  здатність, частотність, будівельна спроможність.

       Отже, ці принципи показують, що дуже тяжко  і ретельно визначається частота  вживання кожної лексичної одиниці  перед тим, як її включити до мінімального словникового запасу, наскільки серйозно потрібно підходити до відбору лексики  на всіх етапах навчання англійської мови у школі [15, с.38].