Теорії виникнення держави

Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

    

Кафедра філософії 

та політології

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплексне практичне  індивідуальне завдання

                                                 з курсу «Політологія»

 

                                           Теорії виникнення держави

 

 

 

 

                                               Виконав :

                                                                                                  Студент групи Ф-14

                                                                                                            Лічний Антон

Перевірив:

                                                                                                                   Викладач:

                                                                                                                 Гурик М. І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль-2012

 

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ  І. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

1.1 Передумови виникнення держави

1.2 Причини виникнення держави

1.3 Форми виникнення держави

1.4 Теорії  походження держави

РОЗДІЛ  ІІ. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

2.1 Теологічна  теорія – вчення про бога

2.2 Історико-матеріалістична  теорія

2.3 Психологічна теорія

2.4 Теорія насильства

2.5 Теорія договірного походження держави (природно-правова теорія)

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

ВСТУП

Актуальність: основні  теорії походження держави є відмінною  темою для дослідження в сучасний час. Нові матеріали, відкритий доступ до літературних ресурсів дозволяють у повному обсязі і всесторонньо дослідити погляди мислителів, вчених, юристів та науковців на виникнення такого феномену як держава. Також необхідно  осмислити всі концепції походження держави, щоб розуміти проблеми сьогодення.

Об’єкт: теорії походження держави.

Предмет: дослідити  основні теорії походження держави.

Мета: дослідити  час переходу первообщиного суспільства на державу; довести, що виникнення держави не відокремлене явище, а залежить від багатьох факторів,що держава є вінцем розвитку суспільства.

Завдання: з’ясувати  причини і передумови виникнення держави: дослідити основні теорії виникнення держави.

 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

2. Передумови виникнення держави і права

З розвитком суспільства  у ньому відбулись істотні  зміни, які зумовили значні зміни  в організації суспільного життя. Зокрема, відбувався кількісний приріст  людей, що призводило до ускладнення  взаємовідносин між ними.

Крім того, так  званий перший суспільний поділ праці  та зростання її продуктивності зумовили поділ суспільства на соціальні  групи та майнове розшарування людей, що ще більше ускладнило взаємовідносини  між ними, загострило суперечності в їхніх інтересах та породжувало "війну всіх проти всіх", а  тому й зумовило необхідність розв'язання цих суперечностей. А оскільки існуючі  неофіційні способи організації  суспільних відносин виявились непридатними для розв'язання проблем, що постали  перед суспільством у нових умовах, то, таким чином, з'явилась потреба  в ефективнішому соціальному  інституті, який би взяв на себе функції  керівництва суспільством і розв'язання суперечностей, що в ньому виникали. Таким інститутом згодом і стала держава.

Саме тому основними  причинами виникнення держави, як правило, визнають необхідність: удосконалення  управління суспільством та підтримання  суспільного порядку; придушення опору  експлуатованих мас; захисту території  та ведення війн; організації значних  суспільних робіт.

Слід зазначити, що держава - це не єдиний засіб упорядкування  суспільних відносин. Ними є також  сім'я, релігія й церква, політичні  партії, громадські організації. Про  важливість цих соціальних інститутів свідчить те, що окремі з них тривалий час ефективно конкурували з  державою. Наприклад, в епоху Середньовіччя  конкуренцію державі створювали релігійні організації.А в радянський період така громадська організація, як Комуністична партія підкорила собі державу, і всі суспільно важливі рішення фактично приймалися її Центральним комітетом або на її з'їздах, а держава в особі Верховної Ради або її Президії лише згодом надавала цим рішенням формально-юридичного статусу.

Та, незважаючи на тимчасові  успіхи цих соціальних інститутів у  протистоянні з державою, вона все  ж виявилась найефективнішим  і найвпливовішим з-поміж них .

1.2 Причини виникнення держави

Виникнення держави та закономірний етап розвитку первісного суспільства, що характеризував перехід від природного до цивільного стану суспільства, його становлення і прогрес.

Виникнення держави  та - це складний і тривалий процес, який відбувається під впливом низки причин.

1. Економічні - три поділи праці (від землеробства відділяється скотарство; від скотарства та землеробства - ремесло: розвивається обмін і дрібна торгівля, виникає приватна власність).

2. Політичні - виникнення груп з протилежними інтересами (багаті та бідні), а також потреба в сильній владі, здатній урегулювати суспільні відносини.

3. Соціальні - виникнення сім'ї та впорядкування взаємин між людьми.

4. Психологічні - схильність психіки людини до покори кому-небудь. розподіл свідомості па права й обов'язки.

5. Культурні - духовний розвиток суспільства, поява релігії, письма тощо.

1.3 Форми виникнення держави

З огляду на названі  причини й історичні обставини, виокремлюють такі форми виникнення держави:

1) афінська - чиста, класична форма виникнення держави оскільки вони виникають унаслідок названих вище причин;

2) римська - виникнення держави прискорювалося в результаті боротьби плебеїв (прийшле населення Риму-безправне) й патриціїв (корінне населення - римляни, зокрема, аристократія, знать);

3) германська - держава  та право виникають у результаті  завоювання великих територій  як необхідні засоби утримання  і здійснення влади.

1.4 Теорії походження  держави

На сьогоднішній день існує достатньо багато теорій, так або інакше пояснюючих виникнення держави.

1. Теологічна теорія (від грец theos - бог, logos - вчення) – вчення про бога. Основними представниками були: Фома Аквінський, Ж.Марітен, Ф.Лебюфф, Д.Ейве, Кост – Флоре . Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку проте, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх. Ця теорія отримала широку підтримку в період середньовіччя, коли церква була домінуючою в усіх сферах суспільного життя].
2. Патріархальна теорія походження держави (Платон, Аристотель, Фільмер) представляє її продуктом природного розвитку, результатом поступового розростання сім'ї. В основі виникнення держави вбачає природний потяг людей до взаємного спілкування. Для цього вони об'єднуються в сім'ї, кілька сімей складають рід (селища), а з селищ утворюється держава. Державна влада є продовженням батьківської влади в сім'ї, влади домогосподаря. Держава — це найвища форма політичного спілкування людей. Так само як і теологічна, патріархальна теорія була спрямована на обґрунтування необмеженої влади царя, але витоки її вона вбачала в тих формах сім'ї, де існувала необмежена влада глави сім'ї, патріарха.
3. У XVII — XVIII століттях формується договірна теорія походження держави (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Лок, Ж.-Ж. Руссо, X.Гольбах, О. Радищев та ін.). Державі передує «природний стан» людей («природний стан» уявляють як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або «війни всіх проти всіх»). Кожна людина мала природні, невід'ємні права, але в процесі розвитку людства права одних людей вступають у суперечність з правами інших і порядок у суспільстві порушується, виникає насильство. Тому люди домовилися встановити над собою інституцію — державу, яка відповідала б за дотримання порядку, всезагальні інтереси і вимогам якої вони б підкорялися. Держава виникає внаслідок укладення людьми угоди між собою про свідоме самообмеження своєї свободи на користь загальних інтересів, спільного співіснування. Суспільний договір — це згода людей на об'єднання, утворення держави, він має конститутивний характер, оформляє встановлення державно-організованого суспільства. В договірній теорії розрізняють первинний договір (договір-об'єднання) і вторинний договір (договір-підпорядкування народу і державних органів правителям). Таким чином, держава народилася внаслідок розумної волі народу. Мається на увазі не формальне підписання письмового договору, а стан суспільства, коли люди свідомо і добровільно об'єдналися в державу шляхом мовчазного визнання єдиного об'єднуючого всіх центру. Договірна теорія мала демократичний зміст; прихильники цієї теорії використовували її для обґрунтування ідеї народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо, О. Радищев), конституційної монархії (Дж. Локк), природно-правової концепції прав людини і громадянина, права народів на насильницьку зміну державного устрою, який порушує природні права. Основні положення договірної теорії дістали закріплення в Декларації незалежності США і конституціях ряду західних країн.
4. Наприкінці XIX століття для пояснення причин виникнення держави була висунута теорія насильства, в рамках якої розрізняють теорію внутрішнього насильства (Є. Дюрінг): власність, класи і держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники теорії зовнішнього насильства (К. Каутський, Л. Гумилович) виокремлювали серед найважливіших чинників державотворення війни і територіальні завоювання. Головна причина виникнення держави — завоювання, насильство, поневолення одних племен іншими. Для закріплення влади переможця над завойованими народами, для насильства над ними і утворюється держава. Насильство розглядається як глобальне, а не локальне явище, яке не тільки породжує правлячих і тих, якими правлять, а й має соціально-економічні наслідки .
5. Марксистське розуміння природи держави (класова теорія) було викладене Ф. Енгельсом у роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» (1884 р.). У ній відстоювалася теза, згідно з якою держава виникла через те, що первіснообщинний лад був підірваний поділом праці та його наслідками — розколом суспільства на класи, тобто обґрунтовувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як головну причину її виникнення, рушійну силу її існування.Держава виникла із необхідності стримувати пригнічений клас; вона зробилася знаряддям економічно панівного класу, який за допомогою держави став ще й політичне домінуючим у суспільстві.
6. Технократична теорія. Держава виникла як необхідний результат спілкування людини з технікою. Спільним для представників техніко-економічних теорій походження держави з переконання в тому, що розкладання первісного суспільства було пов'язане передусім із виникненням виробничих (замість збиральних) видів господарювання і їх розвитком. Автор теорії "неолітичної революції" Г. В. Чайлд вважав, що саме перехід до землеробства і тваринництва автоматично спричинив зростання виробництва, яке привело до збільшення населення, поглиблення спеціалізації праці, соціальної та майнової нерівності і, зрештою, до виникнення Французький етнограф і соціолог Клод Леві-Стросс розробив і обґрунтував ідею, держави .
7. Згідно з «гідравлічною» («іригаційною») теорією К. Віттфогеля передумовою ранньої державності був перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогосподарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Віттфогель пов'язував деспотичні форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційних споруд, для чого необхідно було жорстке централізоване управління і підпорядкування. Деспотизм він називав «гідравлічною» цивілізацією. Ця теорія має локальний характер: пояснює виникнення держави в регіонах з жарким кліматом і не пояснює особливості процесу державотворення в інших регіонах.
8. Автор органічної теорії походження держави Г. Спенсер (XIX ст.) порівнював суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства проглядаються загальні закономірності, притаманні всім живим організмам (зростання і ускладнення функцій організму, взаємозв'язок їх окремих частин, їх диференціація). Об'єднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-держави) Спенсер називає «агрегатами», які змінюються під впливом соціально-класового розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади.У державі всі її частини виконують певні функції: уряд — функції мозку; нижчі класи реалізують внутрішні функції, займаються землеробством, скотарством, забезпечують життєдіяльність суспільства; існує спеціальна розподільча система — торгівля, транспорт, засоби зв'язку; панівні класи відповідають за зовнішні функції (забезпечення оборони). Держава виникає внаслідок наступальних і оборонних війн одних суспільств проти інших. Спочатку обов'язком держави стає захист суспільства від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Потім основне своє завдання влада починає вбачати у забезпеченні благополуччя всього суспільства.
9. Космічна теорія. Держава завезені до нас іншими цивілізаціями.
10. Учення про державу Г.-В.-Ф. Гегеля. Він стверджував, що в основі всіх явищ природи і суспільства, а отже, держави і права, лежить абсолютний духовний і розумний початок — "абсолютна ідея" ("світовий розум", "світовий дух").У своєму творі "Філософія права" Гегель із позицій об'єктивного ідеалізму критикує теорію договірного походження держави . Він визнає заслугу Руссо у тому, що той бачив основу держави в спільній волі, але помилка Руссо, на думку Гегеля, полягає втому, що він виводить спільну волю з волі окремих особистостей, в той час, як воля держави є щось об'єктивне, сам по собі розумний початок, незалежний у своїй основі від визнання волі окремих осіб. Будучи об'єктивним ідеалістом, Гегель виводив державу і право з абсолютної ідеї, з вимог розуму. Він оспорював тезу прихильників договірної теорії про те, що держана створена людьми для забезпечення й охорони свободи особистості і власності. На думку Гегеля, держава не страхова установа, вона не служить окремим особам і не може бути їх творінням. Держава є вищою формою реалізації моралі. Вона не служить чиїмось інтересам, а є абсолютною самоціллю. Інакше кажучи, держава не служить, а панує, вона не засіб, а ціль, ціль у собі, вища за усі цілі. Держава має вище право по відношенню до особистості, а вищий обов'язок останньої - бути гідним членом держави. Гегель відкидає народний університет як підставу держави й ідею, демократії, що випливає з нього. Верховна влада, на думку Гегеля, не може виражати інтереси народу, тому що народ не тільки не знає, чого хоче "розумна воля", але не знає навіть того, чого він самий хоче. Таким чином, вчення Гегеля про державу було спрямоване проти теорії договірного походження держави, природних і невідчужуваних прав людини, а в кінцевому підсумку проти ідей і цілей буржуазно-демократичної революції. По суті, гегелівська формула "Усе дійсне розумно" виправдовувала феодально-абсолютистський лад Прусської держави. Якщо ідеологи революційної буржуазії (Локк, Руссо та ін.) розвивали вільні від релігії погляди на державу, то Гегель у витончено-містичній формі відроджував релігійно-теологічне вчення про неї. У його вченні держава зображується як втілення вищих моральних цінностей, він створює справжній культ держави, повністю підпорядковуючи їй людину .
11. Психологічна теорія. Один із її основоположників професор Л.І. Петражицький (1867—1931) пояснював появу держави особливими властивостями людської психіки, зокрема прагненням людей до пошуку авторитету, якому можна було б підкорятися і вказівки якого виконувати в повсякденному житті. Таким чином, держава і право породжені не матеріальними умовами життя, як у марксистській доктрині, а особливими психічними властивостями людей, їхніми емоціями, переживаннями. Л. Петражицький, наприклад, стверджував, що без правових переживань людей неможливе існування стійких соціальних груп, а також суспільства і держави. Причиною виникнення держави є певний стан психіки людей. Постійна залежність людей первісного суспільства від авторитету вождів, служителів язичництва і чаклунів, страх перед їхньою магічною силою привели до виникнення державної влади, якій люди підкоряються добровільно. Психологічної теорії дотримувалися також учені Г. Тард (США), англійський етнограф Д. Фрезер (кінець XIX — початок XX ст.), російські юристи Н.М. Коркунов, М.М. Ковалевський.
12. Расова теорія. Одним із представників расової антропологічної школи в соціології був французький письменник Жозеф Артур де Гобіно (1816 - 1882). Згідно з його теорією в світі існують «вищі» раси, які народжені правити, та «нижчі» раси, яким за своєю природою призначено знаходитися в під шефстві у «вищих» . Цю ідею активно пропагував Адольф Гітлер під час його правління, вважаючи «вищою» расою німців – арійців, а «нижчою» євреїв та слов’ян.
13. XX ст. дало низку наукових концепцій сучасної держави, що обумовлено політичними процесами, які відбуваються в ній. Так, специфічний шлях розвитку державності деяких країн Азії та Африки (державна влада тут була узурпована партійною верхівкою) породив наукову концепцію так званої перехідної державності .Перехідна держава не вписується в рамки марксистсько-ленінської формаційної типології (рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична). Не підпадає вона й під критерій цивілізаційного підходу. Відповідно до даної концепції перехідною є державність, що виникає в ході національно – визвольної боротьби незалежних народів і спирається на різнотипні виробничі відносини. У подальшому, в міру переважаючого розвитку пануючої форми власності, подібні держави повинні приєднатися оперного історичного типу держави – капіталістичної або соціалістичної. Перехідні держави були в усі історичні періоди.
14. Концепція держави «загального благодення» (Дж. Мюрдаль, Дж. Стречи та ін.) висунута в середині ХХ ст. у відношенні розвинутих капіталістичних держав. Ця теорія є противагою, антиподом концепції держави «нічного сторожа», що відстоювала невтручання держави в економічну сферу, у відносини робітника і підприємця, у соціальні питання . Ця концепція є одним із варіантів теорії соціальної держави.
15. Теорія еліт. Сутність цієї теорії полягає в боротьбі панівної меншості, яка керує державою, та підпорядкованої більшості до якої належить усе інше населення. Представники: Г. Москва та В. Парето.
16. Теорія «глобалізації» виникла на рубежі ХХ і ХХІ. Родоначальник Р. Робертсон. Ця теорія іде далі теорії «конвергенції»,оскільки стверджує не тільки про збільшення держав, але і про стирання державних кордонів у результаті уніфікації всіх сфер життєдіяльності різних суспільств світу. При цьому еталоном для всіх держав світу є західний світ, його цінності, ринкова економіка, технологічний прогрес. 
1.   Держави соціально – демократичної орієнтації. Це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії; це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин та перехід до створення умов, потрібних для повного і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації й прогресу суспільства на засадах соціальної демократії .

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

Прагнення зрозуміти природу держави, усвідомити їхні місце та значення в житті людини й суспільства змушувало дослідників з'ясовувати причини та умови виникнення цих інститутів.

В юридичній науці  існує багато різноманітних теорій, що по-різному пояснюють виникнення держави. Різноманітність вчень про державу та право зумовлюються, з одного боку, різними історичними умовами, в яких вони формувались, а з іншого - впливом на зміст теорій суб'єктивного чинника (поглядів мислителів на виникнення держави і права).

У сучасній літературі з теорії держави та існують два основних підходи до з'ясування цієї проблеми. Одні науковці (М. Марченко) розглядають теорії походження держави та права разом, інші вчені (О. Скакун) . більш поглиблено з'ясовують особливості державних і правових явищ.

Докладніше розглянемо традиційні теорії походження держави.

2.1 Теологічна  теорія – вчення про бога

Основними представниками були: Фома Аквінський, Аврелій Августин, Ж. Марітен, Ф. Лебюфф, Д. Ейве, Кост – Флоре.

Одним з її представників  був Хома Аквінський (1225 - 1274). Його вчення побудоване на ієрархії форм: від Бога — чистого розуму— до духовного й матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку проте, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх . «Правитель в державі – писав він, - займає таке місце, як і Бог у Всесвіті».

Зазначена теорія доволі багатоаспектна, що, безперечно, пояснюється особливими історичними  і матеріальними умовами існування  різних держав як Стародавнього Сходу, так і Стародавнього Заходу (Греція, Рим).

У стародавніх  народів політико-правова думка  має міфологічні витоки і розвиває уявлення про те, що земні проблеми є частиною загальносвітових, космічних, мають божественне походження. У  руслі такого розуміння і висвітлюються  в міфах теми суспільного і  державного ладу, земного життя людей, їх взаємовідносин між собою, прав і  обов'язків.

Як зазначалося, основна ідея теологічної теорії - божественне першоджерело походження і сутності держави: вся влада  від Бога. Це надавало їй безумовної святості.

У законах Хаммурапі записано «Бог Мардух створив чорноголових й поставив мене, Хаммурапі, правити чорноголовими» .

Так, за древньокитайським міфом про походження і характер земної влади, саме персона правителя Піднебесної (тобто імператора Китаю) має єдиний зв'язок із вищими сферами. Вся влада символізує особу правителя у вигляді внутрішньої сили, а інші посадові особи і державний апарат у цілому є лише проводирями вищої влади.

У Єгипті, Вавилоні, Індії існувала інша версія. Боги як джерело влади правителя продовжують  залишатися вершителями земних та інших  справ. Згідно з міфами єгиптян, а  потім і греків, Боги виступають також як першопочаткові безпосередні правителі і законодавці заснованих ними суспільств і держав.

А ось якої думки  дотримувались древні євреї. За їх версією, єдиний, істинний Бог є покровителем усього єврейського народу, його царем (верховним законодавцем, правителем і суддею). Закони єврейського народу отримані від Бога (законодавство Мойсея).

Закони, правосуддя, справедливість по-єгипетськи уособлює богиня МААТ (МА-АТ). Судді носили її зображення і вважали себе її жерцями. Божественний характер земної влади фараонів, жерців і урядовців, а також офіційно схвалених правил поведінки — основних джерел тодішнього права (звичаїв, законів, рішень суддів) — означав, що всі вони відповідають або повинні відповідати МААТ — природно-божественному порядку справедливості. Подібне розуміння знаходить своє вираження в Рігведі (священних гімнах індоаріїв), дао (давньокитайській міфології), дикі (у древніх греків). У кожному з цих джерел йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право.

Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений висновок» .

2.2 Історико-матеріалістична  теорія

Її основні  постулати викладені в працях К.Маркса і Ф.Енгельса «Німецька  ідеологія», «Маніфест Комуністичної  партії», у книзі Енгельса «Походження  сім’ї, приватної власності і  держави». Сутність її полягає в  тому, що держава виникає як результат  розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й  визначає соціальні зміни в суспільстві . Теорія включає в себе два підходи: а) підхід радянської науки, пов'язаний із виникненням класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов); б) підхід, пов'язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникненням "загальних справ" і необхідності удосконалення управління суспільством (Л. Морган). Як вважають учені, саме ця теорія має наукове обґрунтування, і обидва підходи рівною мірою мали місце при виникненні держави і права.

2.3 Психологічна теорія

Представники  цієї теорії (Цицерон, Н.М. Коркунов, Л.И. Петражицький, 3. Фрейд, Дж.Ф. Мейт-ленд-Джонс) обґрунтовують походження держави й права особливими властивостями людської психіки: уродженою потребою жити разом, усвідомлення масою своєї залежності від влади, біопсихологічними, сексуальними інстинктами, діяльністю тої або іншої «сильної особистості».