Поліграфія

Кваліфікаційні  вимоги галузі до фахівця кваліфікації „Технолог-видавець”

Завдання та обов’язки. Випускник повинен розробляти алгоритм технології виготовлення поліграфічної  продукції, що відповідає проектним  нормативам та якості. Проектувати  структурну схему видавничо-поліграфічної  системи та вибирати поопераційне технологічне устаткування, а також пристрої передавання  інформаційних потоків та засобів  контролю показників якості напівфабрикатів  та готової продукції. Забезпечувати  проектування, розробку або рекомендувати  готові операційні системи, розробляти в разі необхідності програмне забезпечення у видавничо-поліграфічних системах. Вибирати проміжні носії та формати  для збереження і перенесення  інформації. Інсталювати технічні елементи видавничо-поліграфічних систем, їх програмне забезпечення та інтерфейси. Проектувати і реалізувати локальні мережі між технічними пристроями. Виконувати калібрування засобів для  відтворення кольорових зображень  та здійснювати оцінку їх показників на відповідність якості. Вибирати технологічні параметри та налагоджувати  роботу сканерів, цифрових фотокамер, цифрового друкарського і брошурувально-палітурного  устаткування. Здійснювати періодичну перевірку роботи видавничо-поліграфічних  систем. Згідно з визначеними технологічними параметрами створювати системи  автоматизованого керування видавничо-поліграфічними виробництвами та забезпечувати  їх засобами захисту від несанкціонованого  втручання. Контролювати дотримання технологічної  дисципліни та правил експлуатації устаткування.

Повинен знати. Постанови, розпорядження, накази, інші нормативні документи керівних органів, які стосуються системи  видавничо-поліграфічного видавництва; обчислювальну математику та системи  перетворення сигналів; дискретне перетворення і квантування; архітектуру електронно-обчислювальних машин та комп’ютерів; мікропроцесори, мови програмування мікропроцесорів; послідовний, паралельний та інші інтерфейси, введення-виведення сигналів; компоненти комп’ютерної техніки; цифрові засоби занесення інформації та роботу локальних  інформаційних мереж: техніку від’єднання  і браузери Інтернет; засоби діагностики  і технічного обслуговування; файлові  системи; сканери, цифрові фотокамери, друкарське і брошурувально-палітурне  устаткування.

Кваліфікаційні  вимоги галузі до фахівця кваліфікації “Технолог друкованих видань”

Завдання  та обов'язки. Володіє методологією та навичками з реалізації основних етапів технологічного процесу виготовлення видань. Здійснює розробку та вибір технології виготовлення поліграфічної продукції. Оформляє технічну документацію відповідно до нормативних вимог. Складає графік проходження видань у виробництві. Координує роботу виробничих мікроструктур. Контролює своєчасне виконання технологічних операцій. Контролює якість поліграфічних матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції. Проектує схеми виготовлення друкованих видань. Здійснює оптимізацію технологічного процесу. Підписує до друку сигнальний примірник. Контролює безперервне забезпечення виробництва видавничо-поліграфічними матеріалами. Веде облік їх надходження та використання. Проводить експертизу технічного стану друкованих видань у бібліотечних фондах. Визначає види і характер руйнування їх конструкції. Проектує схему технологічного процесу реставрування видань. Вибирає методику, засоби та матеріали для проведення реставраційних робіт. Розробляє рекомендації щодо профілактики збереження бібліотечних фондів та їх реставрації.

Повинен знати. Постанови, стандарти, технологічні інструкції та інші нормативні документи керівних органів. Процеси виготовлення друкарських форм та друкування з них; розрахунок елементів конструкції друкованих видань. Технологію виготовлення книжково-журнальної продукції. Технологію верстання та друкування газет, акцидентної та ін. поліграфічної продукції. Способи оздоблення і захисту від підробок поліграфічної продукції. Складальне, формне, друкарське, брошурувально-палітурне та оздоблювальне устаткування. Методики підбору технологічних режимів проведення операцій під час виготовлення друкованих видань та реставрації бібліотечних фондів. Властивості поліграфічних матеріалів та їх вплив на якість готових видань.

5.Сучасний стан поліграфії в Україні.

Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та всуміжних з нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних данних. У поліграфічному секторі економики активно утвержується тенденція до збільшення кількості господарюючіх субьектів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в т.ч. 21 відсоток, колективної—56.6, приватної - 21.8. Це свідчіть про те, що поліграфія все впевніше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.

Численні приватні, колективні поліграфічні підпрємства та фірми, які

здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше  домінують на ринку пакувальної,рекламної, бланковоі ,та іншої комерційної продукції. Заради обективності слід сказати що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованної продукції.

В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище  поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло,е  адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструкту,велики виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.

Певна річ, розрахунки базуються  на реальних ринкових потребах. Наш  ринок свідчить про продовження  негативної тенденції зменшення  обсягів випуску неперіодичних  та періодичних друкованих видань та про збільшення вільних потужностей  із випуску книжкової і газетно-журнальної продукції.

Такі низькі показники  книговидавничої діяльності тримають на голодному пайку вітчизняну поліграфію.

Однак біда не тільки в цьому. Адже недоступність книги ущемляє  конституційне право громадян України  на одержання інформації, позбавляє  їх можливостей прилучатись до загальнолюдських цінностей.

Основною причиною такого глибокого спаду книговидання є  те, що в Україні не створені необхідні  економічні умови, які б сприяли  формуванню помірних цін на книгу, зробили  б її доступною широким верствам населення. А це, в свою чергу, стимулювало  б нарощування обсягів книговидання і книго-розповсюдження та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового  пресу на книгу, введення нульової ставки податку на додану вартість усіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюджен розповсюдженні книги. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, СІЛА, Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині, Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книгу в Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці, Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині — від 1 до 7 відсотків. Водночас більшість виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, "на плаву", прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють виробництво. Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід відокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання "Поліграфкнига", київська книжкова фабрика таАТЗТ "Книга", харківські — ім. Фрун-зе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають. Якщо щось і з'являється, то, з огляду засушливого податкового клімату, виконуються замовлення за рубежем, там, де сприятливіші економічні умови Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу.

Приємно, що пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання маємо  сьогодні багато. На цьому ринку  працює чимало відомих фірм, зокрема, "Поліг-рафімпорт", ЯМ Интернешнл Україна, "Прес-сервіс", представництво фірми "Гейдельберг", "Ві-ай-пі-системз", "Макхауз", "Інтертехнодрук". Вони не тільки здійснюють поставки устаткування, а й забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід.

Після проголошення незалежності України утворена нова Важлива підгалузь:виготовлення грошових знаків,цінних паперів,документів суворої звітності. Практично на голому місці в короткі строки створено відповідні потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено висококваліфіковані кадри. В результаті держава забезпечила себе цією стратегічно  важливою продукцією.

Водночас дії Міністерства фінансів щодо розширення переліку документів суворої звітності призвели до необґрунтованого монополізму у цій справі і  до значного подорожчання такої продукції. Відрадно, що в Україні останнім часом за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна  галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску  етикетково-пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними виготовлювачами.

Отже, існують великі поліграфічні можливості, а тому вважаємо, що виготовляти  таку продукцію за рубежем на замовлення наших споживачів і ввозити їїдо України необхідності немає. Тому слід виробити такі митні правила, щоб вони на дії сприяли вітчизняному виробнику. Сьогодні не можна обійти увагою ще одне гостре питання, яке у всіх перебуває, як кажуть, "на слуху". Всі ми добре усвідомлюємо, що перехід видавничої галузі до ринкових відносин вимагає нових організаційних форм, у тому числі реформування форми власності суб'єктів господарювання з тим, щоб оптимально поєднати комерцію зі збереженням та нагромадженням духовних цінностей. Тому підхід до цього має бути виваженим. Поспішність тут була б недоречною, більше того, згубною для видавничої справи.

Сьогодні є всі підстави для занепокоєння щодо утворення  на базі 53 державних видавництв і  поліграфічних підприємств нової  господарської структури монополістичного типу "Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", створення якої передбачає акціонування,