Ресторанне приміщення

Насамперед, потрібно чітко визначити мету, що фірма  ставить перед собою, беручи участь у виставці. Як правило, коло таких  цілей включає: 

• демонстрацію продукції, представлення нових товарів (послуг); 

• просування торгової марки, поліпшення іміджу фірми; 

• вивчення ринків збуту, формування дилерської мережі; 

• рекламу фірми; 

• безпосередній  збут продукції; 

• вивчення продукції  і стратегії конкурентів. 

Сучасна виставка —  багаторівневий інструмент маркетингу, площадка, де експонент може одночасно  рекламувати, продавати свою продукцію  і формувати образ своєї фірми. Разом з тим це клуб професіоналів, свого роду індикатор стану і  перспектив розвитку галузі. Цю «професійну» складову в значній мірі формує ділова програма виставки, що включає в  себе цілий спектр різнопланових  заходів. 

Для компаній-організаторів  ділова програма виставки — інструмент «примусового» залучення цільової аудиторії. 

Історія виставок

Складно сказати, коли у світі пройшла перша виставка . Люди, які хотіли принести щось нове, давно зрозуміли, що кожне нововведення, кожне ноу-хау потрібно ретельно продемонструвати.

Історія виставкового бізнесу в кожній країні і в  кожному місті різна. Так, наприклад, перша російська промислова виставка пройшла в Санкт-Петербурзі в  травні 1829 року. Довгий час під час  Радянського союзу "потьомкінські" виставки досягнень народного господарства були виключно столичними. У регіонах же не було ні професіоналів виставкової  справи, ні культури участі в промислових  виставках серед бізнесменів.

У 1951 році була проведена  перша Всесвітня промислова виставка в Лондоні. З того часу проводити  всесвітні виставки стало доброю традицією - кожні спочатку 7, а потім 2 роки проводилися Всесвітні виставки. З 1878 року почали входити в практику будівлі для виставки, що складаються  з декількох павільйонів. До цього часу всі виставки проходили в одному будинку. На початку 20 століття в Берліні делегати 14-ти країн підписали угоду про правила організації виставок, які довгий час були негласними правилами проведення виставкових заходів у багатьох країнах.

В Україні першими  виставками можна вважати Сорочинські  ярмарки, на яких демонструвалися новинки  сільського господарства, ремісників, роботи художників.

Сучасна історія  виставкового бізнесу в Росії  налічує трохи більше 20 років. За цей дуже невеликий проміжок часу вже накопичено досить великий досвід організації та проведення, як виставок місцевого масштабу, так і Міжнародних та Всесвітніх виставок. Неодноразово представники країн СНД брали участь у міжнародних виставках і конгресах. 
 

Цілями проведення виставок можуть бути: 

1) надання підприємствам,  організаціям, особам, що займаються  індивідуально-трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг, 

2) розгортання рекламної  кампанії; 

3) інформування потенційних  споживачів про нову продукцію,  сфери її застосування і можливості  придбання; 

4) обмін комерційною  інформацією з іншими регіонами,  що сприяє раціоналізації господарських  зв’язків; 

5) висвітлення досягнень  і перспектив у галузі розвитку  науки і техніки, освоєння і  впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів; 

6) визначення можливого  попиту на товари, що розробляються; 

7) порівняння даної  продукції з продукцією конкурентів; 

8) висновок операцій. 

Виконуючи одну з  функцій маркетингу, виставки в сучасних умовах вирішують наступні завдання: 

1) дослідження ринку; 

2) своєчасне забезпечення  інформацією підприємств-учасників; 

3) розвиток прямих  особистих контактів з новими  партнерами. 

4) постійна адаптація  пропозиції до диференційованих  вимог ринку, дослідження його  тенденцій; 

5) своєчасне вдосконалення  або раціоналізація оновлення  продукції залежно від змін  вимог споживачів; 

6) активний розвиток  маркетингу, особливо у сфері  просування товару на ринок; 

7) систематичний  аналіз умов конкуренції, якісне  поліпшення комерційних пропозицій, зміна виробничої орієнтації; 

8) розвиток різних  типів ділової співпраці. 

На думку фахівців, сфера діяльності виставок на початку 

XXI ст. визначатиметься таким чином: 

1) глобальна - де  буде зосереджена пропозиція  і попит у світовому масштабі; 

2) європейська - яка.  буде служити дзеркалом європейського  ринку; 

3) місцева - обмеженого  радіусу дії, стосовно специфіки  регіону; 

4) європейська регіональна  - рамки якої будуть вужчими,  ніж у загальноєвропейських, але  значно ширшими, ніж у звичайних  регіональних виставок. 

Торгові виставки поділяються  на наступні види: 

1) за місцем проведення; 

2) за частотою  проведення; 

3) за напрямом  роботи; 

4) за видами пропозиції; 

5) залежно від  попиту. 

1. За місцем проведення: 

1) виставки, що проводяться  на території країни; 

2) виставки, що проводяться  за кордоном. 

Виставки поділяються  на регіональні, міжрегіональні, національні  та міжнародні. 

Регіональні виставки мають радіус дії до 100 км, репрезентують  одну або декілька галузей і призначені для демонстрації можливостей малих  підприємств. 

Міжрегіональні виставки мають таку саму структуру, але більший  радіус дії і залучають більше підприємств. 

Національні виставки - це своєрідна вітрина національної промисловості, проводяться на території  країни або за кордоном з метою  демонстрації продукції національного  виробництва і стимулювання її продажу, мають міжгалузевий характер. 

Міжнародного характеру  набувають ті виставки, в яких беруть участь експоненти із зарубіжних країн, яких повинно бути не менше ніж 10-15% від загальної кількості учасників. 

Залежно від спеціалізації, організаційних особливостей і рівня  проведення виділяють наступні основні  види міжнародних виставок: 

1) міжнародні спеціалізовані  виставки, тематика яких охоплює  цілу галузь науки і техніки  (наприклад, »Хімія»); 

2) міжнародні спеціалізовані  виставки (салони), тематика яких  охоплює окремі напрями підгалузі  науки і техніки (наприклад,  »Зварювання», авіасалони в Бурже); 

3) міжнародні виставки, що проводяться в рамках конгресів,  конференцій, симпозіумів. 

2. За частотою  проведення виставки бувають: 

1) періодичні - через  два, три роки; 

2) щорічні; 

3) сезонні. 

Частота проведення залежить від різновидів продукції (експонатів), яка пропонується, й  умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися 2-4 рази протягом року, а  демонстрація новинок технології - з інтервалом від 2 до 5 років. 

3. За напрямами  роботи розрізняють: 

1) торгові виставки, на яких відбувається продаж  товарів або отримання замовлень; 

2) інформативні виставки; 

3) виставки, що проводяться  з метою розвитку комунікацій  і встановлення контактів. 

4. За видами пропозиції  виставки бувають: 

1) універсальні; 

2) багатогалузеві; 

3) галузеві. 

5. Залежно від  попиту розрізняють: 

1) виставки товарів  масового споживання; , 2) виставки  інвестиційних (промислових) товарів; 

3) виставки технологій; 

4) виставки інвестицій  та ін. 

Окрім того, виставки можуть бути постійними і пересувними. Так, наприклад, у США налічується  близько 200 постійно діючих виставкових  центрів (галузевих і не галузевих). 

Особливу увагу  заслуговують Всесвітні торгові  виставки, які з’явилися на початку  XIX ст. Вони відображають технологічний розвиток усього людства і стають значною політичною і культурною подією. На честь таких виставок часто створюються архітектурні шедеври: наприклад, Кришталевий Палац у Лондоні (1851) або Ейфелева башта (1889). 

Всесвітня виставка - це захід, що має на меті продемонструвати засоби, якими володіє людство  для задоволення своїх різносторонніх потреб. Так, у 2000 р. пройшла всесвітня  виставка »ЕХРО-2000» у Ганновері  під девізом »Людина-Природа-Техніка». Чергова всесвітня виставка проходитиме  в Японії в 2005 р. 

В українському виставковому бізнесі солідною репутацією користуються такі могутні фірми, як »Зовнішекспобізнес», Національний виставковий центр, Торговельно-промислова палата України. Ці найбільші організатори виставок мають базу даних фірм різних галузей, контактують з досить широким колом потенційних експонентів. 

Регулярно проводяться  престижні і представницькі спеціалізовані виставки. Серед них такі відомі, як »Світ Arpo», »EN-TER’EX», »Автосалон МАС» та ін. їх організують українські фірми »Примус-Україна», »Євроіндекс», »Автоекспо», »Галицькі контракти», »Морські технології», »Експодонбас». 

Серед професіоналів  великою популярністю користується найбільша в Україні виставка комп’ютерної техніки, програмного  забезпечення, засобів комунікації  та офісного устаткування - »ENTER’EX». Ця виставка - продукт праці та фантазій рекламно-видавничої фірми »Євроіндекс». 

Найактивніше виставковою  діяльністю займаються у Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку. 

Динаміка проведення виставок в спеціалізованому виставковому центрі »Експодонбас» за період з 1998 по 2001 р. наведена на рис. 11.3. 

Кількість виставок 
 
 

за період з 1998 по 2001 р. 

Процес організації  виставки є складним комплексом організаційних, договірних, а в деяких випадках і дипломатичних заходів. Іноді  організація великої виставки займає 1-2 роки. 

Підготовка і проведення виставки включає наступні етапи 

1. Ухвалення рішення  про проведення виставки. 

2. Офіційне оголошення  про проведення виставки із  зазначенням цілей, основної тематики, термінів подання заявок і  роботи виставки. 

3. Формування структури  управління підготовкою і проведенням  виставки. Прийняття заявок на  участь у виставці. Наприклад,  на великих виставках він закінчується, як правило, за 2, 3 або 5 міс.  до початку роботи виставки. 

4. Комплекс підготовчих  організаційно-технічних заходів  (розподіл виставкової площі між  учасниками, визначення розмірів  авансових платежів і т. д.). 

5. Монтаж експозиції - повинен бути закінчений за 4$ год. до відкриття виставки, 

6. Урочисте відкриття  виставки й офіційний перегляд. 

7. Відкриття виставки  для відвідувачів. 

8. Забезпечення робочої  програми виставки. 

9. Офіційне закриття  виставки. 

10. Демонтаж виставкової  експозиції. 

11. Підбиття підсумків  виставки. 

Виставки функціонують за рахунок грошових надходжень, а  саме: 

• від внесків  її учасників; 

• вхідної плати  відвідувачів; 

• посередницьких послуг; 

• оплати реклами; 

• здачі в оренду експозиційної площі;