Глобальна інформаційна інфраструктура

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Мая 2012 в 20:02, контрольная работа

Краткое описание

Задача №1. За ІР-адресою і маскою підмережі побудувати адресу мережі та широкомовну адресу.
Задача №2. Для заданої пари хостів з відомими ІР і МАС-адресами побудувати заголовки ІР та Ethernet.
Задача №3. Побудувати послідовність ІР-пакетів при фрагментації дейтаграм.
Завдання №4. Відповідь на запитання повинна мати обсяг не менше 3 сторінок формату А4, набраних шрифтом Times New Roman розміру 14 із інтервалом не більше 1,5.

Содержимое работы - 1 файл

ГИИ.docx

— 46.38 Кб (Скачать файл)

«Аргентина  в космосі». 

У 1994р. в Аргентині урядовим декретом № 207/94 була затверджена Національна програма «Аргентина в космосі». Відповідно до цього документа вся діяльність в країні в космічній галузі регулюється Національною комісією з космічної діяльності - Conae (Comision Nacional de Actividades Espacial). Термін дії даної програми визначено в 10 років з продовженням кожні два роки після перегляду і внесення необхідних коректив. Діє програма «Аргентина в космосі 1997-2008», актуалізована в 2002г.Основной завданням прийнятого плану є виведення країни в число держав, які мають власними космічними технологіями. Найбільш перспективними галузями їх застосування були названі: телекомунікації; системи глобального позиціонування; запобігання та контроль за стихійними лихами; геологічний моніторинг; картографія та кадастр; контроль за використанням промислових потужностей та земель сільгосппризначення; спостереження за рибними популяціями; екологічний моніторинг; метеорологія.  
Conae здійснює керівництво всіма проектами з розвитку космічної галузі Аргентини, координує питання міжнародного співробітництва та курирує дослідні роботи. У її веденні також знаходяться всі складові частини космічної інфраструктури.  
Досягнення поставлених перед Conae завдань можливе на основі створення власної орбітальної угруповання, що складається з малих та середніх супутників, оснащених необхідною дослідницької та комерційної апаратурою.  
Наземна космічна інфраструктура. Аргентина має наземної базовими елементами наземної космічної інфраструктури, які зосереджені в Космічному центрі ім. Теофіло Табанера, розташованому в пров. Кордоба, г.Фальда-дель-Кармен. Вся інфраструктура складається з станції телеметрії, управління та прийому супутникової інформації.  
Станція дозволяє отримувати дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з таких космічних апаратів, як Landsat 7, ERS 2, OrbvewSpot, супутників серії Noaa, Eros, Al, Sac-C, IRS 1C, RadarSat і BIRD 1. Найближчим часом передбачається приступити до прийому даних зі супутникових систем ЕО1 і Aqua, а також LandSat 5 і Spot2. Управління пристроями прийому даних і антенами, перемикання їх з одного космічного апарату на інший здійснюється в автоматичному режимі.  
Комп'ютерні станції забезпечують обробку одержуваних даних в режимі реального часу. При отриманні супутникової інформації про природні катастрофи та інших надзвичайних ситуаціях спеціальні канали зв'язку дозволяють з високою швидкістю передати оброблені знімки в штаб-квартиру Conae в Буенос-Айресі, а також іншим зацікавленим аргентинським інститутам і організаціям.  
У 2002р. фахівцями Conae був завершений черговий етап розробки і проектування нової станції, призначеної для прийому даних і управління космічними апаратами в провінції Вогняна Земля. Станція створюється в рамках відповідної угоди між Conae і космічним агентством Італії для спільних робіт з супутниковою системою Siasge.  
Аргентинськими фахівцями ведуться дослідження зі створення високошвидкісної національної системи передачі супутникової інформації, яка повинна буде мати зв'язок з низкою міжнародних інформаційних мереж і дозволить забезпечити передачу значних обсягів даних ДЗЗ з різних супутникових систем одночасно.  
Основними завданнями щодо подальшого розвитку наземної інфраструктури є: розширення мережі прийомних станцій основного значення за рахунок їх будівництва-в Кордобі і на півдні країни. Це дозволить здійснювати одночасний прийом з декількох супутників найбільш об'ємної інформації; будівництво мережі невеликих прийомних станцій допоміжного значення (з діаметром антени до 4 метрів) у ряді провінцій для забезпечення їх потреб у космічній інформації; реалізація проекту створення спільного аргентино-бразильського центру збірки і тестування супутників .  
Орбітальні супутникові системи. З 1996р. Аргентиною ведеться розробка супутників серії SAC (Satelite de Aplicacion Scientifica), призначених для дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).  
У 1998р. за допомогою американської ракети - носія був виведений на орбіту перший апарат SAC-A, який за 6 міс. свого активного існування передав 600 зображень. В цьому ж році розпочато роботи по створенню супутників серії Saocom (Satelites de Observacion у Comunicaciones), призначених для телекомунікацій та ДЗЗ із застосуванням радіолокаційних станцій космічного базування.  
У 2000р. за допомогою американців виведений другий супутник SAC-C, оснащений мультиспектральний і високочутливої ​​камерами, здатний передавати знімки з роздільною здатністю до 35 м. Апарат був виготовлений на аргентинському державному підприємстві INVAP, його випробування проведені в бразильському Національному інституті космічних досліджень.  
Aргентінскіе орбітальні системи, що використовуються для отримання даних ДЗЗ, працюють в двох діапазонах - оптичному і мікрохвильовому. Космічні апарати оптичного діапазону відносяться до серії SAC (SAC С і SAC-D/Aquarius). Ці системи призначені в основному для вивчення магнітного поля Землі, атмосферних явищ, стану водного середовища, шляхів міграції морських особин і ін Ряд проектів з використанням можливостей супутникових систем даної мережі здійснюється спільно з національним аерокосмічним агентством США, космічними центрами Італії та Данії.  
Космічні апарати мікрохвильового діапазону відносяться до серії Saocom і включає в себе орбітальні системи Saocom 1A і Saocom 1В, що працюють на частоті 1,3 ГГц. Їх використання полягає в основному для виявлення і подальшого контролю за розвитком надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Роботи ведуться у співпраці з дослідницькими центрами Італії та Бельгії.  
До 2008р. заплановано проведення наступних заходів: будівництво та виведення на орбіту супутників SAC-D і SAC-E; розробка, будівництво та виведення на орбіту супутників серії Saocom.  
Інформаційні системи. Робота в даному напрямку передбачає створення гнучкої системи обробки, зберігання і доведення до кінцевого споживача даних, отриманих з національних та іноземних супутників. Ці функції виконує «Регіональний центр супутникових даних» (Centre Regional de Datos Satelitales - Credas), розташований в провінції Кордоба. Основним завданням, що стоїть перед Conae, є його інтеграція в існуючу загальнонаціональну Систему географічної інформації та забезпечення її доступності одночасно більшому числі користувачів.  
Conae створена інтернет-сторінка, що підтримує спеціальний розділ, передплатники якого можуть отримати доступ до каталогу даних ДЗЗ.Йдеться про стан навколишнього середовища, включаючи стихійні лиха, про ключові географічних і геологічних параметрах різних районів країни, про стан посівів сільгоспкультур і т.д. До кінця 2003р. планується завершити роботу над новим інформаційним сайтом, який буде представляти споживачам широкий вибір космічних знімків в Відповідної обробці.  
Засоби доставки в космос. Основним завданням у цій сфері є забезпечення наявних у країни потреб з виведення на орбіту космічних апаратів. Аргентина має певними технологічними заделами, в принципі, дозволяють приступити до створення власної ракети-носія. У 1998р. було офіційно оголошено про початок під контролем США робіт в цій галузі. Для цього на базі авіазаводу, що належить фірмі «Локхід-Мартін», розташованого в провінції Кордоба, навіть була створена спільна аргентино-американська компанія «Velsa».Проект визнано економічно недоцільним і було прийнято рішення про переорієнтацію Аргентини на співпрацю з Бразилією, вже має просунуті напрацювання в даній області. Аргентина продовжує дотримуватися взятих на себе раніше міжнародних домовленостей, в т.ч. Режиму нерозповсюдження ракетних технологій.  
Проведення НДДКР, підготовка наукових кадрів. Провідним аргентинським дослідним центром, що спеціалізується на космічній тематиці, є «Інститут космічних досліджень ім. Маріо Гулич »(IG), розташований в провінції Кордоба. Проведені в ньому роботи за своєю пріоритетності розподілені: на першому місці стоять НДДКР, безпосередньо пов'язані з діючими проектами Conae; на другому - роботи, що здійснюються спільно з іншими країнами, що можуть принести конкретну користь для аргентинської космічної програми; на третьому - теоретичні дослідження, які в перспективі можуть якісно вплинути на національні проекти. Підготовка молодих фахівців ведеться в Національному університеті Кордоби при активній підтримці Conae і IG.  
Особливістю аргентинської Національної космічної програми є те, що вже спочатку в неї була закладена орієнтація на співпрацю з іншими країнами, в першу чергу з США та Бразилією. НАСА було віддано право виведення на орбіту всіх супутників серії SAC в обмін на установку на їх борту, серед іншої, американської дослідницької апаратури.  
Міжнародна діяльність. Conae веде активну міжнародну діяльність, в рамках якої здійснює спільні проекти з Європейським космічним агентством і національними космічними відомствами країн, що входять в ЄС; Національною адміністрацією США по дослідженню океану і атмосфери; Космічним агентством Канади; дослідними центрами та інститутами Німеччини, Алжиру, Бразилії, Бельгії , Данії, Великобританії, Італії, Україні, а також Россіі.Об'еми російсько-аргентинського космічного співробітництва в даний час незначні....
 

 

Використана література 

    1. Семенов Ю.В. Проектирование сетей связи следующего поколения. – СПб.: Наука и техника, 2010. – 241 с.

    2. И.Г. Бакланов. NGN: принципы построения и организации. – М.: Эко-Трендз, 2008. – 400 с.

    3. Таненбаум Э. Компьютерные сети; [пер. с англ. В. Шрага]. – Спб.: Питер, 2002. – 848 с.

    4. Олифер В.Г. Компьютерные сети. Принципы, технологи протоколы: учебник для вузов. 4-е изд. – Спб.: Питер, 2010 – 672 с.

    5. Куроуз Дж., Росс К. Компьютерные сети. Многоуровневая архитектура Интернета. 2-е изд.; [пер. с англ. В. Шрага]. – СПб.: Питер, 2004. – 765 с.


Информация о работе Глобальна інформаційна інфраструктура