Автоматизація процесів каталогізації документів в Україні

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУК УКРАЇНИ 
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра Джерелознавства. Історіографії

та спеціальних історичних дисциплін

 

 

 

Курсова робота

На тему : «Автоматизація процесів каталогізації документів в Україні»

 

 

 

 

 

Виконав:         студентка 5 курсу

заочного відділення

групи № 2327-2з

Протоерєскул М.Г

 

Перевірив:        Головко Ю.І. 

 

 

 

 

Запоріжжя

2011

 

ЗМІСТ

 

І. Вступ…………………………………………………………………………..5

ІІ. Аспекти впровадження автоматизованих систем документообігу………...9

1. Особливості електронного документообігу………………………………….9

2. Запровадження єдиної системи  стандартизації документів………………..10

ІІІ. Автоматизація створення каталогів документів…………………………...16

1. Переваги автоматизації документообігу…………………………………….16

2. База даних  як одиниця автоматизації системи  документообігу………….20

3. Програми із систематизованого  обліку документів………………………...22

IV.Можливості використання інтернет-технологій для автоматизації каталогізації документів………………………………………………………..26

V. Висновки…………………………………………………………………….31

Література……………………………………………………………………...33

 

 

СПИСОК  УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

БД –  база даних

ДКУД  – Державний класифікатор управлінської  документації

ДСТУ  – державний стандарт України

УСД –  уніфікована система документації

УФД –  уніфікована форма документів

 

 

І. ВСТУП

 

В умовах глобалізації та інформатизації суспільства  на державні підприємства, установи, приватні організації обрушився великий  потік інформації. Розвиток обчислювальної техніки, всесвітня мережа Інтернет призвели до глобальних змін у процесах створення, розповсюдження та обміну інформацією [13, 95]. У процесі документообігу на сьогоднішній день неможливо ігнорувати все зростаючий потік документів, ведення електронного документообігу. Це змушує запроваджувати роботу з новими джерелами інформації, удосконалювати нові форми документообігу, розробляти процеси автоматизації документообігу. З огляду на вище зазначені факти дійсності обрана тема є надзвичайно актуальною з точки зору сучасних проблем діловодства та потреб впровадження єдиної системи електронного документообігу з метою автоматизації інформаційно-документного забезпечення діяльності будь-якого підприємства.

Організація й робота з різними документами  охоплюють усі процеси, які відносяться  до запису (фіксування) на різних носіях та оформлення за встановленими правилами інформації, необхідної для здійснення управлінських функцій. Документування здійснюється як природною мовою (рукописні, машинописні документи), так і штучними мовами з використанням нових носіїв. У роботі розглядається використання комп’ютерної техніки для автоматизації ведення діловодства, зокрема для укомплектування каталогів документів.

Організація роботи з документами – головна  задача управління у будь-якому закладі: від офісу невеликого підприємства до державної установи або крупної корпорації.

Метою роботи є дослідження можливостей автоматизації  документообігу й створення каталогів  документів та розробка рекомендацій щодо оптимізації процесів автоматизації  каталогізації.

Діяльність  будь-якого підприємства регулюється  діючою законодавчою базою, наказами та розпорядженнями керівництва, умовами  підписаного договору, встановленими  правилами ведення тих чи інших  операцій тощо. Усі ці „регулятори” оформлюються у вигляді документів – зафіксованих текстів законів, наказів, договорів. Виходячи з цього, можна сказати, що вся діяльність будь-якого підприємства заснована  на послідовному виконанні документів. А успіх їх виконання визначає результативність діяльності підприємства. Оскільки на сьогодні значно зросла кількість документів та вимоги до них, умовою успішного діловодства є автоматизація процесу документообігу та створення баз даних документів, зручних для використання та обробки.

Об’єктом  нашого дослідження став процес документообігу на сучасному етапі розвитку. Предмет  дослідження становлять процеси  автоматизації документообігу, зокрема  автоматичні процеси створення  каталогів документів.

Коли  мова заходить про автоматизацію  документообігу, часто в цю сферу  потрапляють програми, які не мають  прямого відношення до даної проблеми – текстові редактори, програми розпізнавання  символів і т.д. У загальнодержавних  стандартах термін „документообіг”  позначає контрольний рух документів як всередині організації, так і  за її межами. Електронний документообіг  охоплює крім цього стадії підготовки документів і вільний обмін інформацією  по комп’ютерній мережі. У даній  роботі розглядаються ті програмні продукти, що підпадають під це визначення.

Технологія  діловодства передбачає ведення  регістраційно-контрольних та звітних  форм і журналів. Для забезпечення єдиного порідку обробки документів передбачається створення спеціалізованих  служб: управління справами, секретаріатів, канцелярій. Основна проблема традиційної  технології – централізоване відстеження  руху документів в реальному масштабі часу, оскільки вимагає як централізованих даних оперативної інформації, так і ведення значної кількості різних журналів та картотек.

Програмні продукти цього напрямку зберігають усі традиції і норми діловодства, прийняті в конкретній організації. Вони лише супроводжують паперовий  документообіг, зменшуючи трудоємність рутинних операцій з обробки документів. Однак така система повинна буди здатною суттєво розширити межі традиційного документообігу за рахунок  обробки документів на персональному  комп’ютері і створення електронних  баз даних – каталогів, зручних  для повсякденного використання. Системи цього напрямку – своєрідні  мости до поступового переходу від  паперових до електронних документів.

Для досягнення мети дослідження, тобто для вивчення можливостей автоматизації документообігу й створення каталогів документів, у процесі роботи над обраною темою слід вирішити такі завдання:

• проаналізувати діючу систему документообігу;
• розглянути можливості автоматизованого документообігу;
• дослідити особливості електронного документообігу та його переваги;
• вивчити існуючі програми з електронного обліку документів;
• розробити рекомендації щодо автоматизації документообігу.

Робота  складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатку. У вступі обґрунтовується доцільність вивчення обраного питання, визначається мета та завдання дослідження, вказується предмет та об’єкт вивчення.

Перший  розділ „Аспекти впровадження автоматизованих  систем документообігу” присвячений проблемам запровадження єдиної системи стандартизації документів, особливостям електронного документообігу. У другому розділі „Автоматизація створення каталогів документів” аналізуються існуючі програми із систематизованого обліку документів, вивчається поняття „база даних” як головна одиниця автоматизованої системи документообігу. У третьому розділі розглядаються можливості використання Інтернет-технологій для автоматизації каталогізації документів, даються рекомендації щодо автоматизації документообігу.

Робота  має практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані  для комплектації посібників-рекомендацій стосовно роботи в автоматизованому режимі документообігу, а також як практичні рекомендації при безпосередній  роботі з електронними документами.

 

 

ІІ. АСПЕКТИ  ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ДОКУМЕНТООБІГУ

 

1. Особливості електронного документообігу

Електронний документообіг (обіг електронних документів) – сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів [10, 18].

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого  самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності  згідно з законодавством.

 Відносини,  пов'язані з електронним документообігом  та використанням електронних  документів, регулюються Конституцією  України ( 254к/96-ВР ), Цивільним кодексом  України, законами України "Про  інформацію", "Про захист інформації  в автоматизованих системах" ( 80/94-ВР ), "Про державну таємницю", "Про зв'язок" (160/95-ВР), "Про обов'язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", а також іншими нормативно-правовими актами.

Державне регулювання  електронного документообігу Кабінет  Міністрів України та інші органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику електронного документообігу.

Державне регулювання у сфері  електронного документообігу спрямовано на:

• реалізацію єдиної державної політики електронного документообігу;
• забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів електронного документообігу;
• нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів [1,77].

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Саме тут слід ураховувати класифікацію та кодування уніфікованих форм документів.

Склад та порядок розміщення обов'язкових  реквізитів електронних документів визначається законодавством. Обов’язкові  реквізити документів визначаються відповідно до Уніфікованої системи  організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003) у відповідності до національного  стандарту України.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною  формою подання електронного документа  є відображення даних, які він  містить, електронними засобами або  на папері у формі, придатній для  приймання його змісту людиною.

Суб'єкти електронного документообігу повинні  зберігати електронні документи  на електронних носіях інформації у  формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних  носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого  законодавством для відповідних  документів на папері.

У разі неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб'єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних  носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (уразі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов'язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов'язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних  документах, повинна бути доступною  для її подальшого використання;

2) має  бути забезпечена можливість  відновлення електронного документа  у тому форматі, в якому він  був створений, відправлений або  одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання [14,61].

Суб'єкти електронного документообігу можуть забезпечувати  дотримання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством (див. Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів від 20.070.1998р.).

 

2. Запровадження єдиної системи стандартизації документів

 

Щоб система  документації була стрункою, слід, перш за все, чітко визначитися із системою класифікації документації та її кодування.