Международная торговля

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»

на тему «Міжнародна торгівля в системі світового господарства»

 

студентки 1-го курсу            Керівник:

денної форми навчання           д.е.н, професор Семенов А.Г.

з нормативним терміном навчання

обліково-фінансового факультету

напряму підготовки 6.030508

спеціальності «Фінанси і  кредит»

Іванів О.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк 2012

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу

з дисципліни «Політична економія»

студентки 1-го курсу денної форми навчання

з нормативним терміном навчання

обліково-фінансового факультету, гр.0508А,

Іванів О.О.

Тема курсової роботи ______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Позитивні сторони роботи:

 

 

 

 

 

 

 

Недоліки роботи:

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендована оцінка______________

Дата______________________    Рецензент________

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 3 таблиці, 3 малюнки, 25 використаних джерел.

Об’єкт дослідження –  міжнародна торгівля, що є однією із найважливіших складових світового  господарства.

Мета роботи - дослідження проблем та виявлення перспективних напрямів України у міжнародній торгівлі товарами та послугами.

Методи дослідження –  аналіз, системний підхід, графічний, діалектичний, історичний та ін..

 

У роботі розглянута сутність міжнародної торгівлі, визначені  її основні елементи. Проведений аналіз особливостей міжнародної торгівлі в Україні, а саме експорту та імпорту  товарів та послуг. Визначені механізми  покращення міжнародного співробітництва  на світових ринках з використанням  досвіду більш розвинених країн, окреслені перспективи їх розвитку.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ, СВІТОВЕ  ГОСПОДАРСТВО, МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ  ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ, ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП    5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ    7  

1.1 Теорії обґрунтування  необхідності міжнародної торгівлі    7

1.2 Основні методи регулювання зовнішньоторговельної діяльності на державному рівні   13

РОЗДІЛ 2 РОЛЬ І МІСЦЕ МІЖНАРОДНОЇ  ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО  ГОСПОДАРСТВА   18

2.1 Світовий товарний ринок   18

2.2 Особливості міжнародної  торгівлі в Україні   20

2.3 Сучасні тенденції торговельно-економічного  співробітництва   25

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ТА В СВІТІ   31

3.1 Вдосконалення механізму експортно-імпортної діяльності   31

3.2 Пріоритетні геоекономічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі   34

ВИСНОВКИ   38

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ   40

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СОТ – Світова організація торгівлі

ЮНКТАД - Конференція ООН з торгівлі й розвитку

ЮНКТАД/СОТ (МТЦ) - Міжнародний торговельний центр

ЮНСІТРАЛ -  Комісія ООН  з питань права міжнародної торгівлі

ГАТТ – Генеральна угода  з тарифів і торгівлі

АПК – Агропромисловий комплекс

ЄС – Європейський Союз

CEFTA - Центрально-європейська асоціація вільної торгівлі

СНД - Співдружність Незалежних Держав

МПП- Міжнародний поділ  праці

 

 

ВСТУП

На основі різних форм міжнародних  економічних відносин, а також  у процесі національного та наднаціонального регулювання таких форм виникають  світогосподарські зв’язки. Останні являють собою систему економічних відносин між економічними суб’єктами різних країн, що формується у процесі міжнародного руху факторів виробництва, інтернаціоналізації продуктивних сил та національного і наднаціонального регулювання таких зв’язків. Ще одним типом таких зв’язків є становлення і розвиток інтегрованої капіталістичної власності.

За сучасних умов вирішальна роль належить такій формі світогосподарських зв’язків, як міжнародна торгівля. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб’єктів.  Розвиток спеціалізації та кооперації виробництва і проведення наукових розробок вимагатиме як розширення ринків збуту, так і вдосконалення всіх форм міжнародного співробітництва, в тому  числі міжнародних торговельних операцій, процедури яких повинні відповідати вже новим сучасним вимогам. Економіка України, що поступово все більше інтегрується у світову економіку, ті завдання та пріоритети, які стоять зараз перед українськими підприємцями щодо підвищення ефективності міжнародних торговельних та інших видів угод, які укладаються між українськими підприємствами та їх іноземними партнерами, вимагають від фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності постійного поглиблення та оновлення своїх знань у сфері міжнародної торгівлі.

Проблеми міжнародної  торгівлі  дослідженні в наукових роботах таких вчених-економістів як Давід Рікардо, Джон Стюарт Мілль, Е.Хекшер, Б.Олін та С. Ліндер. Адам Сміт ще у 1976 році ввів концепцію, що отримала назву – Теорія абсолютних переваг.

Метою цієї роботи є визначення перспективних напрямів України у міжнародній торгівлі товарами та послугами на сучасному етапі.

Поставлена мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:

• розкриття сутності та теоретичні засади міжнародної торгівлі;
• визначення ролі та місця міжнародної торгівлі в системі світового господарства;
• аналізування проблем й перспектив розвитку міжнародної торгівлі в Україні та в світі.

Об’єкт дослідження –  соціально-економічні відносини, що складаються  між суб’єктами в процесі міжнародної  торгівлі товарами та послугами.

Предмет дослідження –  міжнародна торгівля України на сучасному  етапі розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи виступають положення  класиків економічної теорії і роботи закордонних і вітчизняних учених-економістів. У ході дослідження були використані  загальнонаукові методи пізнання: аналіз, порівняння, історичний метод, системний  підхід, метод наукової абстракції. 

Інформаційною базою дослідження  виступають монографії вітчизняних  і закордонних економістів, наукові  статті, матеріали конференцій, статистичні  дані, а також електронні ресурси.

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Теорії обґрунтування  необхідності міжнародної торгівлі.

 

Міжнародна торгівля —  це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть бути фізичні  та юридичні особи, фірми, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці  між сторонами торговельної угоди. Оскільки такий обмін добровільний, то обидві сторони угоди повинні  бути впевненими, що одержать вигоду від  цього обміну, інакше угода не буде укладена [9, c. 6].

Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних  відносин є світова торгівля. Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, іншими словами  — це форма міжнародних економічних  відносин, яка передбачає переміщення  товарів і послуг за межі, що позначені  державними кордонами.

Міжнародна торгівля посідає  особливе місце в складній системі  світогосподарських зв’язків. І хоча в сучасних умовах як головну форму міжнародних економічних відносин її відтиснуло міжнародне інвестування, все-таки міжнародна торгівля за своїми масштабами і функціями зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансферт технологій і т. п. Також вона є важливим стимулом розвитку та підвищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумовлюється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.

Міжнародна торгівля є  одним з найдавніших міжнародних  економічних відносин, вона була предметом  дослідження економістів-теоретиків протягом тривалого часу. Всі теорії міжнародної торгівлі можна поділити на три великі групи:

- перша група – це теорія меркантилістів, які розглядали міжнародну торгівлю як джерело надходжень золота і грошей у країну, тобто вважали саме міжнародну торгівлю одним з найважливіших джерел добробуту в країні;

- друга група об’єднує класичні теорії міжнародної торгівлі, представники яких, на противагу меркантилістам, вважали, що лише вільна міжнародна торгівля може сприяти підвищенню ефективності використання наявних ресурсів у країні , а отже і підвищувати загальний добробут;

- третя група теорій об’єднує дуже широке коло моделей і концепцій, що отримали назву альтернативних теорій, які розглядають інші джерела виникнення міжнародної торгівлі, ніж традиційні порівняльні й абсолютні переваги [11, c.32-33].

Проте, незважаючи на істотні розбіжності, які існують між представниками цих теорій, переважна більшість з них додержується погляду, що вільна торгівля та зняття перешкод на шляху міжнародного руху товарів найкращою зовнішньоторговельною політикою. На сьогодні основне завдання, яке постає перед розробниками теорій міжнародної торгівлі, переміщується з площини пояснення поточної або колишньої ситуації у бік перспективності такої концепції щодо можливостей прогнозування. На цей час усі теоретичні концепції міжнародної торгівлі створюють додаткові труднощі щодо їх застосування для розробки економічної політики.

  Розглядання теорій торгівлі починається з ХVІІ сторіччя не лише з цікавості «історії економічної думки, але тому, що рух від аналізу простих концепцій до складніших є зручним.

   Задовго до оприлюднення праці Адама Сміта « Про причини багатства народів» дослідження міжнародної торгівлі проводилися в таких країнах, як Англія, Іспанія, Франція, Португалія та Нідерланди, у зв’язку з розвитком цих держав. У ті часи заможними прошарками суспільства були купці, банкіри, урядовці, вчення яких і заклали основу меркантилізму. Меркантилісти дотримувалися такої думки, що нація стає заможною та могутнішою, коли експортує більше, аніж  імпортує, тобто виграш від торгівлі однієї країни завжди отримується за рахунок іншої. Оскільки основною формою багатства представники меркантилізму вважали золото, срібло та дорогоцінні метали, що й становило надлишок зовнішньої торгівлі. Уряд у той час повинен вживати усі заходи щодо стимулювання експорту та обмеження імпорту, насамперед, обмеження імпорту товарів розкоші. На відміну від меркантилістів сучасні вчені-економісти визначають багатство країни через наявні людські ресурси, а також штучні та природні для виробництва товарів та послуг. Сьогодні спостерігається відродження поглядів неомеркантилістів стосовно обмеження імпорту при намаганні зменшити безробіття в країні та стимулювати національне виробництво.

   Системного дослідження міжнародна торгівля набула у роботі А.Сміта, який вважав, що торгівля між двома країнами ґрунтується на абсолютних перевагах. Відповідно до цієї теорії країні вигідно імпортувати ті товари, по яких у неї витрати виробництва вищі ніж у зарубіжних країн, а експортувати ті товари, по яких у неї витрати нижчі ніж за кордоном, тобто є абсолютні переваги. На відміну від меркантилістів, А. Сміт дотримувався думки, що всі країни матимуть виграш від торгівлі, а не лише одна країна може виграти за рахунок іншої. Головним регулятором економічного життя країни виступатиме, за визначенням Адама Сміта не держава, а вільна торгівля, що буде сприяти найбільш ефективному використанню ресурсів і максимізації добробуту у світовому масштабі. Сьогодні ж більшість країн вживають багато обмежень щодо вільної міжнародної  торгівлі з метою захисту тих галузей, що зазнають конкуренції від імпортерів і, отже, надають переваги обмеженому колу галузей за рахунок більшості.

У 1887 році Д. Рікардо опублікував  свою працю «Принципи політичної економії та оподаткування», в якій обґрунтував теорію порівняльних переваг. Згідно з цим принципом, чи законом, навіть якщо економіка першої країни менш ефективна за економіку іншої країни у виробництві обох товарів, то все ж таки існує основа для взаємовигідної торгівлі. Перша країна повинна спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, виробництво яких є менш ефективним, тобто таких, які мають порівняльні переваги, та імпортувати ті товари, виробництво яких є абсолютно неефективним.

У своїй моделі Д. Рікардо  робить такі основні припущення:

1. розглядаються лише дві країни та два товари;
2. витрати виробництва є незмінними;
3. транспортних витрат немає;
4. існує вільна торгівля;
5. вільне переливання трудових ресурсів є між галузями в межах країни та не відбувається між економіками двох країн;
6. технологія є незмінною;
7. концепція порівняльних переваг пояснюється з позиції трудової теорії вартості.

  Поступово до цієї концепції були введені поняття ціни факторів виробництва та валютний курс, які передбачають, що країна, в якій відносно низька ціна на товар, повинна спеціалізуватися саме на його виробництві. Але в процесі зростання спеціалізації виробництва альтернативні витрати також будуть зростати. Спеціалізація виробництва буде продовжуватися доти, доки відносні ціни на товари не вирівнюються в двох країнах. В такому випадку рівень споживання в обох країнах буде вищим, ніж у разі відсутності торгівлі.