Міжнародні розрахунки та їх основні форми

     3. Бенефициар (beneficiary) - це продавець  чи експортер, на коріисть якого  діє гарантія.

     4. Підтверджуючий банк (confirming bank).

     

     Підтверджуючий  банк - це банк, що по проханню чи із дозволу  банка-емітента додає своє безвідкличне зобов'язання оплатити акредитив, якщо банк-емітент не виконає свої зобов'язання. Банки підтверджують тільки безвідкличні акредитиви. Це прийняте зобов'язання є доповненням, а не заміною уже наданого банком-емітентом. Фактично, бенефициар одержує користь від двох банків-гарантів. Перше право регресу до банку-емітенту, а після цього підтверджуючому бланку у випадку невиконання зобов'язань.

      
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2. Схема акредитивної форми розрахунків.

     1. Подання заяви на відкриття  акредитива.

     2. Відкриття акредитива банком-емітентом  і напрям акредитива бенефіціару  через авізуючий банк.

     3. Сповіщення ( авізування ) бенефіціара  про відкриття акредитива на  його користь.

     4. Відвантаження товару на експорт.

     5. Оформлення і подання бенефіціаром  в банк комплекту документів  для одержання платежа по акредитиву.

     6. Пересилка авізуючим банком документів  банку-емітенту.

     7. Перевірка банком-емітентом одержаних  документів і їх оплата ( при  виконанні всіх умов акредитива ).

     8. Видавання банком-емітентом сплачених  документів Приказодателю акредитива.

     9. Зарахування авізуючим банком  експортної виручки бенефіціару.

     Схема акредитивної форми розрахунків  сводиться до слідуючого.

     Імпортер  представляє в банк заяву на відкриття  акредитива. Банк імпортера, що відкриває акредитив, направляє акредитивний лист одному із своїх кореспондентів в країні експортера, назначуючи його авізуючим банком і доручаючи йому передати акредитив бенефіціару. [13, с.215]

     Після одержання відкритого на його користь  акредитива ( як забезпечення платежа  товару ) бенефіціар виробляє відвантаження  товару, представляє документи, як правило, в авізуючий банк, що пересилає  їх для оплати банку-емітенту.

     Після перевірки правильності оформлення документів банк, що відкрив акредитив, проводіть їх оплату. Якщо документ відповідає умовам акредитива, банк перекладає гроші згідно з інструкціями авізуючого банка і видає документи імпортеру, що одержує товар.

     Виручка що надійшла зараховується на рахунок  експортера.

     Відповідно  до умов акредитива у вигляді банка, уповноваженого на оплату документів ( виконуючий банк ), може бути призначений  і авізуючим банком, що в цьому  випадку проводіть оплату документів експортерові в момент їх подання  в банк, а після цього буде вимагати відшкодування платежа у банка-емітента ( по непокритим акредитивам ). Як правило, якщо у виконуючого банка і банка-емітента немає взаємних кореспондентських рахунків, то в розрахунках приймає участь третій ( рамбурсуруючий ) банк, в якому відкриті кореспондентські рахунки зазначених банків. При відкритті акредитива банк-емітент дає інструкції ( рамбурсне повноваження ) рамбурсуруючому банку оплачувати вимоги виконуючого банка протягом терміну дії і в межах суми акредитива. 

Таблиця 1. Види акредитивів та їх класифікація.

 

     В світовій практиці використовуються такі чотири умови по акредитивам:

     1. Платіж (payment).

     Номiнований  банк оплатить бенефициару по одержанні зазначених документів і при виконанні всіх умов акредитива. Інколи банк-емітент називає сам себе у вигляді банка-платника, при цьому платіж буде зроблений по одержані правильно оформлених документів в його банку за кордоном. Умова "платіж" застосовує тільки до траттам по пред’явленні. 

     2. Негоціація (negotiation).

     Інколи  банк-емітент назначає авiзуючий банк негоцiювати  акредитив, або він може навіть зробити акредитив вільно негоцiйованим, при цьому будь-який банк є номiнованим банком. Якщо банк негоцiює акредитив, він оплатить авансом гроші  бенефициару по поданні необхідних документів і нарахує процент на платіж із дати авансового платежу до того часу, коли він одержить відшкодування від банка-емітента. Такі негоційні аванси називають авансовими платежами з правом регресу (with recourse), так що, якщо платіж в підсумку не одержаний із банка-емітента, негоциюючий банк буде мати можливість вимоги зворотнього платежу у бенефициара (авансовий платіж + відсотки). Проте негоциюючий банк тільки в тому випадку буде мати можливість одержати регресійну вимогу із бенефициара, якщо банк-емітент не в змозі зробити відшкодування через неплатоспроможність або урядові обмеження. Якщо негоциюючий банк пропустив неузгодженість (discrepancy) в документах після їх перевірки, тоді у нього немає ніякого права регресу по відношенню до бенефициару - це збитки банка! Якщо негоциюючий банк підтвердив акредитив, тоді авансовий платіж буде без права регресу, за умови, що умови акредитива були дотримані. 

     3. Акцепт (acceptance).

     Умова "акцепт" може застосовуватися  тільки, якщо акредитив вимагає термінову  тратту, тобто переводі векселя, сплачувані в обумовлений час після акцепту  трассатом. Акцептний акредитив  називають також терміновим акредитивом (term credit або usance credit), що означає, що продавець  виписує тратту на номiнований банк, що вимагає платіж на деяку певну  дату в майбутньому, наприклад на 30-й день після пред'явлення замість  по пред’явленні як вказано в зразку акредитива. На практиці це означає, що замість одержання негайного  платежа по поданню документів (по пред’явленні), тратта продавця вертається до нього, iндосованою на лицевої стороні акцептом номiнованого банка. Цей акцепт представляє прийняте банком зобов'язання зробити оплату тратти на належну дату. 

     4. Акредитиви з відстроченим платежем (deferred payment credits). Звичайно умови документарного акредитива включають інструкції бенефициару по випуску переводного векселя і банк-емітент гарантує, що такі тратти будуть оплачені, за умови, що всі інші умови акредитива виконані. Проте, при акредитивах з платежем в розстрочку, немає потреби для експортера випускати  переводной вексель. Банк-емітент просто гарантує, що платежа буде зроблений на фіксовану і певну дату в прийдешнім, за умови, що інші умови виконані. Незважаючи на те, що експортер не виставляє тратту, в усіх інших відносинах ці акредитиви схожі з іншими документарними акредитивами. Незважаючи на те, що переводной вексель не виставляє, на практиці деякі банки негоциюють документи, за умови, що вони повністю задовольняють інструкціям банка-емітента. Одна перевага акредитивів з відстроченим платежем полягає в тому, що вони дозволяють уникнути необхідність сплати гербового збирання (stamp duty) по переводному векселю. В деяких країнах гербовий збір встановлений по низький ставці чи взагалі відсутній, тоді як в інших країнах гербові збори можуть бути набагато вищими. [9, с.190] 

2.3 Відкритий рахунок. 

     Така  форма міжнародних розрахунків  пов'язана з кредитом по відкритому рахунку. Сутність цієї форми розрахунків  складається в періодичних платежах імпортера експортерові після одержання  товару. Інколи використовують такі умови, як чистий наявний розрахунок по одержанні товару. При платежу по відкритому рахунку експортер губить повний контроль над товаром в момент, коли він його відвантажує, вважаючи, що імпортер проведе платіж. Порядок розрахунків по погашенню заборгованості по відкритому рахунку визначається угодою між контрагентами. Звичайно передбачаються періодичні платежі в встановлені терміни (після завершення постачань чи перепродажа товару імпортером в середині чи кінцю місяця). Після перевірки розрахунків остаточне погашення заборгованості по відкритому рахунку проводиться через банки, як правило з використанням банківського перекладу чи чеку.

     Відкритий рахунок використовується при розрахунках  між:

• фірмами, зв'язаними традиційними торговельними відносинами;
• транс-національними корпораціями і її закордонними філіями по експортним поставам;
• змішаними фірмами з участю експортера;
• за товари, що відправляються на консигнацию для продажу зі складу.

     Найчастіше  розрахунки по відкритому рахунку застосовуються при регулярних поставках, коли довіра підкріплюється тривалими діловими відносинами, а покупець - солідна  фірма.

     Особливістю даної форми є те, що поставки товару випереджають оплату. Розрахунки при цій формі відірвані від  товарних поставок і пов'язані з  комерційним кредитом - експортер  кредитує імпортера. Коли мова йдеться  про взаємні поставки, то відбувається двобічне кредитування і залік взаємних зобов’язань. [1, с.180] 
 

2.4 Банківський переказ.

     Банківський переказ – це основна форма  міжнародних розрахунків у сучасній практиці. Крім того, банківський переказ  є елементом всіх інших форм міжнародних  розрахунків (акредитиви, інкасо, чеки, векселі). Банківський переказ належить до платних комісійних операцій банку. Усі банки, які беруть участь у  здійсненні банківського переказу, беруть комісію за проведення операції. (Графік 1)

     Оплата  переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження  товару, після відвантаження товару, через певний період. Оплата до відвантаження  означає аванс. У цьому випадку  імпортер у встановлені контрактом строки або після повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження  дає доручення банку здійснити  переказ валюти на користь експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер відвантажує товар. Боржник передає своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках і в такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну суму грошей. Порядок виконання банківського переказу такий:

1. переказ відбувається відповідно до умов укладення контракту проти повідомлення продавця про відвантаження;
2. експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;
3. експортер відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;
4. імпортер подає заявку на переказ;
5. імпортер отримує товари;
6. банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка-кореспондента;
7. банк експортера:

• перевіряє одержані документи;

• списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;
• передає документи про отримання ним грошей і виписує з рахунку клієнта.