Роль ЗМІ в системі національної безпеки

     Інформація, як відомо, є засобом, що забезпечує можливість адаптації людини й суспільства  до умов існування, засобом нагромадження  знань про навколишній світ, на основі яких люди й суспільство обирають лінію поведінки, задовольняють  власні потреби та реалізують інтереси. Людина господарювала й годувала себе завдяки систематизації знань  про природу та свою діяльність, розвивалася під впливом інтелектуального раціоналізму науки, створювала дедалі досконаліші технології для раціонального  використання ресурсу Землі та Сонця, а тому масиви змістовних інформаційних  ресурсів із часом стали невід'ємною  частиною багатства окремих людей, монастирів, університетів і взагалі  держав сучасного світу.

     Тобто інформація не сьогодні стала сполучним  ланцюгом у освоєнні людиною природи  й досить специфічним явищем у  житті людини й суспільства. Під  комунікацією ми маємо розуміти як систему, в якій здійснюється взаємодія, так і процес самої взаємодії, включаючи засоби спілкування, які  дають змогу створювати, передавати та приймати різноманітну інформацію. Десятки тисяч років знадобилося  нам для того, щоб послідовно перейти  від примітивних засобів комунікації  до сучасних. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Програма інтеграції України до Європейського союзу, http//www.rada.kiev.ua (10 грудня 2005 р.).
2. Расторгуев С.П. Информационная война. – М.: Радио и связь, 1998. – 415 с.
3. Стрельцов А.А. Направление совершенствования правового обеспечения информационной безопасности Российской Федерации// Информационное общество. – 1999 – № 6. – С. 15-21.
4. Шерстюк В.П. Информационная безопасность в системе обеспечения национальной безопасности России: федеральный и региональный аспекты обеспечения информационной безопасности // Информационное общество. – 1999. – № 5. – С. 3-5.
5. Беляков К.И. Управление и право в период информатизации. – К.: Изд. «КВІЦ», 2001 – 308 с.
6. Снытников А.А., Туманова Л.В. Обеспечение и защита права на информацию. – М.: Городец-издат, 2001 – 344 с.
7. Термінологічний словник з питань технічного захисту інформації /за ред. Проф. В.О. Хорошка – 3-є видання. – К.: Поліграф Колсалтинг, 2003 – 268 с.
8. Закон України “Про інформацію”, прийнятий Верховною Радою України 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48, Із змінами від 06.04.2000, Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 20.
9. Закон України “Про державну таємницю” в редакції Закону “Про внесення змін до Закону України “Про державну таємницю” від 21 вересня 1999 року, http//www.rada.kiev.ua (5 січня 2006 р.). Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – С. 34.
10. Гелей С., Рутар С. Політологія. – К.: Знання, 1999. – С.13.
11. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України» від 16 січня 1997 р. №3/97 ВР // Голос України. – 1997. – 4 лютого. – С. 5.
12. Чічановський А.А., Шкляр В.І. Світ інформації: особистість, суспільство, держава. – К.; М., 1995. – С. 12 – 13.
13. Сащук Г.М. Безпекові виміри телепростору: Монографія. – К.: Грамота, 2007. –С.16.
14. Баринов А. Информационный суверенитет или информационная безопасность? // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1. – С. 70-76.
15. Бучило И.Л. Информационное право: основы практической информации. – М., 2001 – С. 253.
16. Циганов Віктор Васильович. Політична безпека і безпечна політика: Складові, ознаки, стан, тенденції. — К. : Ніка-Центр, 2006.
17. Даник Юрій Григорович, Катков Юрій Ігорович, Пічугін Михайло Федорович. Національна безпека: запобігання критичним ситуаціям / Національна академія оборони України. Житомирський військовий ін-т радіоелектроніки ім. С.П.Корольова. — Житомир : Рута, 2006.