Розробка моделей діяльності керівника промислового об'єкту при виникненні надзвичайних ситуацій

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський  Державний Університет

 

 

 

 

 

 

Обов’язкове домашнє завдання

з дисципліни: «Цивільна оборона»

на тему: «Розробка  моделей діяльності керівника промислового об'єкту при виникненні надзвичайних ситуацій»

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи EСc-22       Сіряченко В.В.

 

 

 

 

Перевірив:         Жникін А. В.

 

 

 

 

 

Суми 2012

 

Зміст

Вступ 3

1. Розробка узагальненої моделі діяльності керівника промислового об’єкту при виникненні надзвичайних ситуацій 4

2. Розробка моделі діяльності керівника промислового об’єкту при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухом 6

2.1. Задача №1 8

3. Розробка моделі діяльності керівника промислового об’єкту при зараженні території радіацією 9

3.1. Задача №2 11

Висновок 13

Списк літератури 14

 

Вступ

Соціально-економічний розвиток людства в останні роки орієнтувався в основному на прискорення темпів зростання, що в кінцевому рахунку  призвело до виникнення особливих умов життєдіяльності людини — умов, сукупність яких можна назвати техносферою, тобто штучним середовищем буття. При цьому людство зіткнулося з протиріччям між потребами, що зростають, і неможливістю довкілля задовольняти ці потреби. Це протиріччя при зростанні потужності економіки  і величезній кількості сучасних технологій стало руйнівним як для  біосфери, так і для людини, і  наблизило історію цивілізації  до того моменту, коли маса речовин  і кількість енергії, що втягується в технологічний оберт, стали  тотожними з масою біологічної  речовини планети.

Це призвело сучасний світ на поріг планетарної катастрофи, провісником якої є, перш за все, деградація земель, розширення пустель, скорочення площі лісів і біологічного розмаїття, якісні зміни водного і повітряного  басейнів, глобальне потепління на планеті, скорочення озонового прошарку, вичерпання багатьох природних ресурсів, погіршення стану здоров'я людей  і т. ін.

Таким чином, рівновага, яку  було досягнуто в процесі біологічної  еволюції протягом багатьох мільйонів  років, порушена, і біосфера вже не в змозі компенсувати порушення, викликані антропогенним тиском.

 

1. Розробка узагальненої моделі діяльності керівника промислового об’єкту при виникненні надзвичайних ситуацій

Дії і задачі керівника промислового об’єкту

При ліквідації надзвичайної ситуації управління силами розпочинається з  моменту отримання керівником органу управління (підрозділу) інформації про  її виникнення і здійснюється з урахуванням  розвитку обстановки в районі надзвичайної ситуації та включає такі заходи:

уточнення та оцінка обстановки;

визначення першочергових завдань, які необхідно провести негайно (невідкладно) для прискорення підготовки сил і засобів до виконання  завдань з ліквідації надзвичайної ситуації, та надання попередніх розпоряджень для підрозділів Оперативно-рятувальної  служби цивільного захисту;

подальший аналіз ситуації (збір даних  про характер та масштаби надзвичайних ситуацій, розрахунок сил і засобів), підготовка та прийняття рішення  і доведення завдань до підрозділів  Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

здійснення постійного моніторингу (збір даних про обстановку), оперативне інформування органів державної  влади про розвиток надзвичайної ситуації та вжиті заходи для ліквідації надзвичайної ситуації;

організація всебічного забезпечення рятувальної операції;

залучення сил і засобів цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади, міністерств, інших центральних  органів виконавчої влади відповідно до Планів реагування та взаємодії;

організація взаємодії, зв’язку та забезпечення взаємного обміну інформацією  з приданими силами;

визначення конкретних завдань  додатково залученим силам, координація  та контроль за проведенням аварійно-рятувальних  та відновних робіт;

підготовка доручень (при необхідності) щодо залучення сил і засобів  з інших регіонів;

організація повернення залучених  сил і засобів до місць постійної  дислокації після виконання завдань  з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Але спочатку завдання керування  діями на об’єкті лягає на керівника  цього об’єкту.

Основними завданнями керівника  будь-якого промислового об'єкту при  виникненні надзвичайної ситуації являються:

а) зробити швидку евакуацію  персоналу а також забезпечити їх захист від наслідків надзвичайних ситуацій;

б) простежити за тим, щоб  своєчасно оповістили населення  про загрозу життя і здоров'ю, у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуації, і про порядок дій  в обстановці, що склалася;

в) організувати і провести рятувальні і інші роботи в ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

г) простежити за підготовкою  складу штабу цивільної оборони  і організацією навчання персоналу  способам захисту і діям в надзвичайних ситуаціях;

д) брати безпосередню участь у виробленні і здійсненні заходів, спрямованих на підвищення стійкості  функціонування промислового об'єкту при надзвичайних ситуаціях.

Після того, як керівник промислового об'єкту отримає усю необхідну  інформацію про надзвичайну ситуацію від диспетчера, він зобов'язаний вжити наступні заходи:

- забезпечити рятування людських життів потерпілих і їх евакуацію із зони аварії;

- забезпечити осіб, що усувають аварію усіма необхідними засобами захисту;

- зберегти обстановку для подальшого розслідування причин аварії, якщо це не несе загрозу життя і здоров'ю працівників;

- вжити заходи по оточенню району аварії і небезпечної зони, а також обмежити допуск людей і транспортних засобів в небезпечну зону;

- забезпечити медичну допомогу потерпілим в аварії;

- організувати ліквідацію небезпеки, пов'язаної з виникненням надзвичайної ситуації ситуації(для цього підключити внутрішні і з потреби зовнішні служби);

- Якщо масштаби аварії  виходять за межі промислового  об'єкту, то керівник зобов'язаний  повідомити про надзвичайну ситуацію  місцевій владі.

Схема узагальненої моделі діяльності керівника промислового об’єкту при виникненні надзвичайних ситуацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. – Схема узагальненої моделі діяльності керівника промислового об’єкту при виникненні надзвичайних ситуацій

 

2. Розробка моделі  діяльності керівника промислового  об’єкту при виникненні надзвичайних  ситуацій, пов’язаних з вибухом

Дії керівника промислового об’єкту  при виникненні надзвичайних сиуацій, пов’язаних з вибухом

Відразу ж після того, як керівник промислового об'єкту отримує  усю інформацію про вибух від  чергового диспетчера, він повинен:

- оцінити масштаби аварії, щоб скласти план дій;

- організувати швидку евакуацію персоналу із зони аварії;

- простежити за тим, щоб усім потерпілим від вибуху працівникам промислового об'єкту була надана перша медична допомога;

- віддати наказ черговому диспетчерові зв'язатися з місцевою владою, у тому випадку, якщо масштаби надзвичайної ситуації виходять за межі промислового об'єкту;

- віддати наказ черговому диспетчерові зв'язатися з найближчою пожежною станцією, швидкою допомогою і повідомити їх про надзвичайну ситуацію, у тому випадку, якщо внутрішні служби не можуть впоратися з наслідками вибуху(сильна пожежа і так далі);

- простежити за тим, щоб робітники промислового об'єкту, які беруть участь в ліквідації небезпеки, були забезпечені усіма необхідними засобами захисту;

- віддати розпорядження на формування бригади працівників, які вживуть заходи по оточенню території вибуху, для того, щоб обмежити допуск людей і транспорту до зони небезпеки;

- простежити за тим, щоб хоч якось можна було зберегти обстановку на місці аварії(вибуху) для подальшого розслідування причин аварії;

- після ліквідації небезпеки, простежити за тим, щоб був проведений розрахунок усіх збитків, які поніс промисловий об'єкт, у зв'язку з надзвичайною ситуацією.

 

Схема моделі діяльності керівника промислового об’єкту  при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 2 – Схема діяльності керівника промислового об’єкту  при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухом.

 

2.1. Задача №1

Провести оцінку цегляної будівлі після вибуху газоповітряних сумішей. Стався вибух стислого у  балонах пропана у кількості 13 т. Будівля знаходиться на відстані 13 м. від епіцентра вибуху.

Рішення.

Руйнування і ушкодження будівель, споруд, технологічних установок на підприємствах зі вибухоо- і пожежонебезпечною технологією може привести до витікання газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів. При перемішуванні вуглеводневих продуктів з повітрям утворюються вибухо- чи пожежонебезпечні суміші.

При вибуху газо-повітряної суміші утворюється вогнище вибуху з ударною хвилею, що викликає руйнування будівель, споруд, технологічного устаткування аналогічно тому, як це походить від ударної хвилі ядерного вибуху.

У вогнищі вибуху газо-повітряної суміші прийнято виділяти три кругові зони:

І - зона детонаційної хвилі;

ІІ - зона дії продуктів  вибуху;

ІІІ - зона повітряної ударної  хвилі.

Зона детонаційної хвилі(зона І) знаходиться в межах хмари  вибуху. Радіус цієї зони приблизно  визначається по формулі:

Але спочатку треба перевести  дану в умові масу пропана в об'єм. Для цього поділимо масу пропана на його щільність(p=1,52 кг/м3) :

Тепер можна розрахувати  радіус зони детонації :

Зона дії продуктів  вибуху(зона ІІ) охоплює усю площу  розльоту продуктів газо-воздушной суміші в результаті її детонації. Радіус цій зоні визначається по формулі:

Порівнюючи радіус другої зони з відстанями від центру вибуху до будівлі, визначаємо, в якій зоні вибуху знаходиться об'єкт. В даному випадку будівля, знаходиться в  першій зоні: Rз = 13 м.

Оскільки будівля знаходиться  в першій зоні, тобто в зоні детонаційної хвилі, то не варто розраховувати  надмірний тиск в третій зоні. Враховуючи, що будівля цегляна, з перекриттями - бетонними плитами, можна зробити  висновок, що міра руйнування в даному випадку - повне руйнування.

3. Розробка моделі  діяльності керівника промислового  об’єкту при зараженні території  радіацією

 Дії керівника  промислового об’єкту при зараженні  території радіацією.

Як тільки керівник промислового об'єкту отримує інформацію про аварію на його об'єкті, яка привела до зараження  території радіацією, він повинен:

- оцінити масштаби аварії, щоб скласти план дій;

- віддати наказ черговому диспетчерові зв'язатися з місцевою владою, у тому випадку, якщо масштаби надзвичайної ситуації виходять за межі промислового об'єкту;

- віддати наказ черговому диспетчерові зв'язатися з найближчою пожежною станцією, швидкою допомогою і повідомити їх про надзвичайну ситуацію, у тому випадку, якщо внутрішні служби не можуть впоратися з наслідками аварії;

- організувати швидку евакуацію персоналу;

- організувати укриття персоналу в спеціальних захисних спорудах, оскільки - це основний і найбільш надійний спосіб захисту від усіх вражаючих чинників;

- простежити за тим, щоб усі працівники промислового об'єкту були забезпечені засобами індивідуального захисту і медичними засобами захисту(респіраторами, ватно-марлевими пов'язками і так далі);

- простежити за тим, щоб усім постраждалим працівникам була надана перша медична допомога;

- віддати розпорядження на формування бригади працівників, які вживуть заходи по оточенню території аварії, для того, щоб обмежити допуск людей і транспорту до зони зараження.

Схема моделі діяльності керівника промислового об’єкту при зараженні території  радіацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 3 – Схема моделі діяльності керівника промислового об’єкту  при зараженні території радіацією.

 

3.1. Задача №2

Визначити стійкість і  режим роботи підприємства в умовах радіоактивного зараження місцевості викликаного аварією на АЕС.

Рішення.

Встановлюємо тривалість роботи 1-ої зміни. Виходячи зі встановленої мінімально допустимій тривалості роботи зміни, приймаємо tpl= tрmin= 2 ч. і час початку роботи 1-ої зміни : tн1 = 13,4ч.

 

Час початку роботи 2-ої зміни :

 

Час початку роботи 3-ої зміни :

 

t_p3= 10 ч.

Час початку роботи 4-ої зміни :

При значенні tн4 = 18,4 ч тривалість роботи 4-ої зміни перевищує tpmax тому приймаємо tp4 = tpmax= 12 ч.

Розрахунки припиняємо на 4-ій зміні, оскільки тривалість її роботи складає більше 12 годин. Порівнюючи число розрахункових змін N = 4 з  числом скорочених змін, які можна  створити із складу повної зміни, n = 3 знаходимо, що вони не рівні. Тому для режиму роботи беремо дані трьох останніх розрахункових  змін :

t_н1 = 13,4 ч    t_p1 = 4 ч