Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2012 в 22:17, курсовая работа
Мета курсової роботи. Висвітлення поняття митної політики, дослідити історію її становлення та розвиток, розглянути принципи організації митної справи України, дати характеристику сучасного стану бюджетної системи. Проаналізувавши митну політику визначити перспективи розвитку та напрями реформування бюджетної системи України.
Вступ…………………………………………………………………………….2
1.Характеристика митної політики держави…………………………………4
2.Аналіз сучасного стану митної політики України…………………………13
3.Напрямки удосконалення митної політики України: досвід зарубіжних
країн і оптимізація митно – тарифного регулювання………………………20
Висновки………………………………………………………………………..24
Список використаної літератури……………………………………………..26
Додатки………………………………………………………………………….28
Особливий захист, окрім молодих та важливих для забезпечення національної безпеки галузей, як засвідчує світова практика, слід надавати сільському господарству. Так, в Японії середньоарифметична ставка мита на сільськогосподарські товари складає 7,3%; Китаї - 16,2%; ЄС - 5,9% і, як правило, є значно вищою за загальну середньоарифметичну ставку.
Як засвідчує практика країн-членів Європейського Союзу, за допомогою лише тарифного регулювання не можливо забезпечити захист національного товаровиробника, ефективним є його поєднання з антидемпінговими розслідуваннями, нетарифними методами регулювання та субсидіями національним товаровиробникам.
Слід зауважити, що багато країн у світі мають значно вищий рівень митного оподаткування. Так, в Аргентині середньозважена ставка мита складає 30,9%; в Бразилії - 27%; в Індії - 32,4%, в Мексиці - 33,7%; в Таїланді - 28%, в Туреччині - 22,3%, проте політика жорсткого протекціонізму, як засвідчує світова практика, не є ефективною і майже завжди призводить до зростання контрабанди. [5,c. 11]
Одним
із напрямів розвитку митно-тарифних методів
регулювання
Всебічний аналіз наслідків участі країни в митному союзі охоплює не тільки сферу виробництва, але й усю сукупність економічних взаємовідносин, тобто виробництво, обмін та споживання.
З
метою дослідження всієї
Аналіз процесу реформування імпортних тарифних ставок засвідчив, що імпортні тарифи, які вводяться з метою протекціонізму, як правило, зумовлюють виникнення ряду небажаних наслідків. По-перше, тарифи на товари, в яких зацікавлені національні виробники, зумовлюють надто високий рівень протекціонізму, внаслідок чого стрімко зростає ціна для споживача, що призводить до розширення контрабанди і корупції. По-друге, тарифи на товари, в яких зацікавлені певні впливові угруповання споживачів або потужні підприємства, низькі, що не сприяє розвитку вітчизняних галузей з виробництва даного виду продукції.
Як правило, тарифні ставки на імпортні товари зростають у міру збільшення ступеня обробки товару, що значно підвищує рівень протекціонізму на готову продукцію і одночасно знижує його рівень на первинних стадіях виробничого циклу. Значні розбіжності між тарифними ставками на товари-замінники штучно заохочують споживання товарів, стосовно яких використовуються нижчі тарифи. Крім цього, структура тарифів часто дуже ускладнюється внаслідок застосування спеціальних положень, які вводяться у відповідь на лобістський тиск. На жаль, в Україні вплив тарифної структури визначається нерідко звільненнями від сплати мита, а не нормативно закріпленими ставками.
Збільшення митних платежів можливе не тільки за рахунок підвищення ставки мита, але й завдяки вдосконаленню способів нарахування мита. Це і вибір джерела та об’єкта оподаткування, і розширення кола операцій, які підпадають під митне оподаткування, і зміна методів нарахування та ін.
Основними
факторами, що впливають на формування
митно-тарифної політики України на
сучасному етапі розвитку є: наявність
значної кількості соціальних груп,
що мають свої політичні й економічні
інтереси, які часом можуть йти врозріз
з державною політикою, її інтересами;
складність і громіздкість організації
управління у зв’язку з виникненням нових
понять й інститутів митної системи, митних
територій, митних союзів, вільних економічних
і митних зон; митних режимів; розвиток
системи підприємницької діяльності у
сфері митно-тарифних відносин; необхідність
гармонізації законодавчо-правової бази,
товарної номенклатури, принципів і заходів
митної політики, уніфікації митного інструментарію
відповідно до вимог, що висуваються процесами
інтегрування України до світової економіки,
глобалізацією економічних процесів.[6,
c.312 ]
Висновки
Дослідивши в даній роботі особливості митної політики держави можна зробити наступні висновки та узагальнення.
Отже, митна політика являє собою певний комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування митних кордонів та забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки держави у зовнішньоекономічній сфері.
Засоби державного впливу на зовнішньоекономічні відносини застосовуються щодо правових відносин, що виникають при переміщенні товарів, інших предметів та транспортних засобів через митний кордон України. Такий спосіб реалізації митної політики засновано на критерії територіальної юрисдикції, до складу якої входять права держави обкладати податками будь-яку особу чи підприємство, що знаходяться на його території та вимагати від них виконання вимог правових норм цієї держави (правомірної поведінки).
Митна політика визначає роль митних органів конкретної держави в міжнародному співробітництві щодо вирішення деяких глобальних завдань, які постають перед світовим співтовариством. Серед таких проблем треба відзначити підтримання міжнародної безпеки, а саме контроль та боротьбу з незаконним переміщенням зброї, радіоактивних та токсичних речовин та так званих "критичних технологій", підтримання міжнародних економічних санкцій, підтримання екологічної безпеки та боротьбу з міжнародною злочинністю, в першу чергу з контрабандою наркотичних засобів У формуванні митної політики виражаються інтереси держави та суспільства в цілому (національні інтереси) та інтереси окремих фізичних та юридичних осіб.
Зважаючи на відзначені тенденції та умови функціонування митної політики в Україні, пріоритетами підвищення дієздатності політики держави у цій сфері мають стати:
-
підвищення рівня захисту
- спрощення митних процедур за рахунок покращення системи управління ризиками, що дозволить зосередитися на ідентифікації та інспектуванні високоризикованих вантажів;
-
створення максимально
-
підвищення ефективності
Реалізація цих пріоритетів вимагатиме здійснення у найближчій перспективі низки заходів, які дозволять посилити рівень захисту національних інтересів держави, створити сприятливі умови для збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, позитивно вплинути на соціальний та економічний розвиток України.
На мою думку, на сучасному етапі найбільш прийнятним для України є використання досвіду країн центральної та східної Європи, які нещодавно приєдналися до ЄС. Він передбачає дотримання низьких тарифних ставок на переважну більшість товарних позицій, особливо на товари з низьким ступенем обробки. Особливий захист потрібно приділяти продукції сільського господарства та окремим галузям машинобудування. Паралельно слід впроваджувати ефективну систему аналізу ризиків для запобігання митним правопорушенням. Корисним також стало б скорочення товарної номенклатури за прикладом Японії, Китаю чи США, що зробило б її більш прозорою і, як наслідок, зменшило зловживання з декларування товарів не за своїм кодом.
Додатки