Загальна характеристика гарячих других страв з птиці, аналіз технології та адаптація до банкету-дня народження в ресторані

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2013 в 00:27, курсовая работа

Краткое описание

торанне господарство є галуззю основу якої складають підприємства, що характеризуються єдністю форм організації виробництва і обслуговування споживачів і розрізняються за типами і спеціалізацією. Особливість функціонування сфери ресторанного господарства в економічному та соціальному прояві полягає у забезпеченні якості життя населення засобами задоволення фізіологічних потреб

Содержание работы

Вступ
1. Загальна характеристика других гарячих страв.
1.1 Значення в харчуванні других гарячих страв
1.2 Класифікація та асортимент других гарячих страв
1.3 Характеристика рецептурного складу та ТПВ котлети по-київські
1.4 Вимоги до якості страви котлети по-київські , особливість оформлення і реалізації, умови і терміни зберігання.
2. Об’єкти, матеріали та методи дослідження.
2.1 Об’єкти та матеріали дослідження
2.2 Методи дослідження
3. Адаптація технології виробництва страви у ЗРГ котлети по-київські.
3.1 Мотивація адаптації страви у ЗРГ
3.2 Моделювання технологічного процесу виробництва страви
4. Технологічне забезпечення якості страви.
4.1 Розрахунок харчової та енергетичної цінності страви
4.2 Вимоги до якості готової страви
5. Розробка технологічної документації на страви «Котлета по-київські»
Висновки
Перелік посилань
Додатки

Содержимое работы - 1 файл

тахтаулова.doc

— 201.50 Кб (Скачать файл)

М'ясо птиці поживне  і легко засвоюється, має приємний смак. Воно містить білки (15—22 %), жири (5—39 %), мінеральні солі, екстрактивні речовини, а також вітаміни A, D, РР, групи В. Жир птиці плавиться при низькій температурі, в ньому багато ненасичених кислот. В м'ясі птиці менше сполучної тканини, ніж в м'ясі великої рогатої худоби, і тому воно значно ніжніше. М'ясо пернатої дичини має темніше забарвлення, не таке ніжне, містить більше білків і менше порівняно з м'ясом сільськогосподарської птиці жиру. [4]

Сільськогосподарську  птицю використовують залежно від  виду, віку і вгодованості. З м'яса  молодих курей і курчат готують  смажені і відварні другі

страви. З м'яса старих курей і півнів виготовляють вироби і тушковані страви; з гусей і качок — смажені і тушковані страви. Дичину в основному смажать цілою.

Котлети по-київські відносяться  до підгрупи смажених страв з сільськогосподарської  птиці. Вид сировини: сільськогосподарська птиця; панірований напівфабрикат, спосіб теплової обробки у жаровій шафі та у фритюрі.[5]

    1. Характеристика технологічного процесу виробництва страви

До страви котлета  по-київськи входить куряче філе, масло вершкове, яйця, хліб пшеничний, зелень, також до цієї страви подають як гарнір горошок зелений, відварну картоплю, картоплю смажену у фритюрі, складний гарнір: боби відварні або смажену картоплю з салатом з червонокачанної капусти.

Основна сировина в котлеті по-київськи це куряче філе, а допоміжна це масло вершкове, яйця та хліб пшеничний, сіль, перець, зелень, вода, рослинна олія,

Маса смажених котлет  145г. Вихід страви з гарніром 290 г.[6]

Визначення процентів  співвідношення кожного компоненту (дані представленні в Таблиці 1) визначається за формулою ( Мн*100% )/∑Мс де:

Мн - це маса компонента (нетто)г.;

∑Мс – це сумарна маса всієї страви, г.

Процентне співвідношення курячого філе

Мн = 83 г.

∑Мс = 290 г. (вихід з гарніром)

( 83г. * 100% ) / 290г.= 31%

Процентне співвідношення вершкового масла

Мн = 30 г.

( 30г. * 100% ) / 290г. = 9%

Процентне співвідношення яєць

Мн = 15 г.

( 15г. * 100% ) / 290г. = 5%

Процентне співвідношення хлібу пшеничного

Мн = 15 г.

( 15г. * 100% ) / 290г. = 5%

Процентне співвідношення кулінарного жиру

Мн = 15г.

( 15г. * 100% ) / 290г.= 5%

Процентне співвідношення гарніру

Мн = 145г.

( 145г. * 100% ) / 290г. = 50%

Таблиця 1 – Аналіз рецептурного складу страви «Котлета по-київськи»

Найменування сировини

Кількість на 1 порцію, г.

% співвідношення сировини

брутто

нетто

основна

допоміжна

Куряче філе

95

83

30

-

Вершкове масло

33

30

-

9

Яйце

17

15

-

4


                                                                                            Продовження Таблиці 1

Хліб пшеничний

28

25

-

8

Кулінарний жир

15

15

-

5

Гарнір

-

150

-

50

Вихід

 

290

   

М'ясо птиці - це туша або  частина туші, отримана після забою та первинної обробки птиці і представляє собою сукупність різних тканин - м'язової, сполучної, жирової, кісткової і іншого.

Птах відрізняється  високою скоростиглістю, досягаючи  забійної маси в 2-3 місячному віці, а  також з високим виходом їстівної частини (55-65%). Забійний вихід обпатраних тушок м'яса птиці досягає 57-60%,

напівпатрані -77-80%. 55% їстівної частини складає м'язова тканина; 10% - їстівні тельбухи. На неїстівні  частини припадає до 35-40%, у тому числі: перо і кров -22%, 14-18% - кістки.

Містяться в м'ясі жири зумовлюють високу енергетичну цінність м'ясних продуктів, беруть участь в  утворенні аромату і смаку  продуктів і містять в достатній  для людини кількості жирні поліненасичені кислоти. У м'язової тканини м'яса  містяться екстрактивні речовини, що беруть участь в утворенні смаку м'ясних продуктів і пов'язані з енергійним збудників секреції шлункових залоз. М'ясо і особливо окремі внутрішні органи тварин містять вітаміни. Людина отримує з м'ясом і м'ясними продуктами всі необхідні йому мінеральні речовини. Особливо багато в м'ясній їжі фосфору, заліза, натрію, калію. Крім того, в м'ясі міститься ряд мікроелементів.

Харчова цінність м'яса  птиці характеризується кількістю  і співвідношенням білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин  і ступенем їх засвоєння організмом людини; вона зумовлена ​​також енергетичним змістом і смаковими властивостями м'яса. Краще засвоюється і володіє хорошими смаковими властивостями м'ясо з рівним вмістом білків і жирів.

 

Найбільшою харчовою цінністю володіє  м'язова тканина, так як вона містить переважно повноцінні білки з найбільш сприятливими для організму людини незамінних амінокислот.[7]

Характеристика хлібу  пшеничного. У  харчовій промисловості хлібопечення є основною галуззю. Основний об'єм виробництва складає хліб з житньої муки змішаного валяння — 60%, з сортової пшеничної муки — 24, булочні, і здобні вироби — 13, бубличні і сухарні — 3%. Основна сировина для хлібопечення — борошно (мука хлібопекарська), вода, дріжджі і сіль; додаткове — цукор, молоко, яйце, жири, прянощі. Для приготування хліба сировину дозують по масі (мука, солод) або об'єму водних розчинів. Розчини обов'язково фільтрують. Укладають хліб після випічки на чистих, сухих, без стороннього запаху лотки в один ряд, на нижню або бічну сторону, прагнучи його не зім'яти. Кількість виробів на лотку залежить від їх маси і форми, але повинно бути визначеним для кожного сорту. Лотки поміщають в контейнери або вагонетки для доставки споживачам. Укладають хліб після випічки на чистих, сухих, без стороннього запаху лотки в один ряд, на нижню або бічну сторону, прагнучи його не зім'яти. Кількість виробів на лотку залежить від їх маси і форми, але повинно бути визначеним для кожного сорту. Лотки поміщають в контейнери або вагонетки для доставки споживачам.[8]

Характеристика курячих  яєць. Яйце – в основному білковий продукт, дуже високої харчової і біологічної цінності, оскільки у ньому містяться всі поживні речовини, які потрібні для життєдіяльності людини. До складу курячого яйця входять білки (12, 7 %), жири (11,5 %), вуглеводи (0,6-0,7 %), мінеральні речовини (1,0 %), вода (74 %), вітаміни D, Е, каротин, В1, В2 В6, РР, холін. Енергетична цінність 100 г курячих яєць – 157 ккал., або 657 кДж. За поживністю яйце можна прирівняти до 40 г м'яса або 200 г молока.

Яйце куряче складається  із шкаралупи (12 %), білка ( 56 %) і жовтка (32 %). Залежно від якості та терміну  зберігання до дня реалізації (від  виробника до споживача) яйця підрозділяють  на класи:

- дієтичні;

- столові;

- охолоджені;

- для промислового  переробляння;

 Залежно від маси харчові яйця підрозділяють на категорії:

- відбірні;

- вищої категорії;

- першої категорії;

- другої категорії;

- дрібні.

Яйця курячі харчові  залежно від терміну зберігання, якості і маси поділяються на дієтичні, які надходять і реалізуються до 7 діб після знесення (масою не менше 44 г), і столові, що надходять через 7 діб після знесення (масою 44 г і більше). До свіжих належать яйця, які зберігалися при температурі від 1 до 2 °С не більше 30 діб після знесення; холодильникові – це яйця, які зберігалися при температурі від 1 до -2 °С понад 30 діб; вапновані – це ті, що зберігалися у розчині вапна, незалежно від терміну зберігання.[9]

Характеристика масла  вершкового. Масло-це продукт виготовлене лише з коров'ячого молока та продуктів його перероблення. Зараз масло виробляють тільки з вершків або продуктів перероблення коров'ячого молока, яке має притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури 12±2°С, з вмістом молочного жирку не меншим ніж 51,5%, що становить однорідну емульсію типу "вода в жирі".

Залежно від технологічних  особливостей та органолептичних показників вершкове масло поділяється на такі види:

- солодковершкове та  солоне солодковершкове,

- кисловершкове та  солоне кисловершкове. 

Класифікація масла залежно від масової частки жиру:

Вершкове масло "екстра" 80,0–85,0% жиру

Вершкове масло "селянське"  72,5–79,9% жиру

Вершкове масло бутербродне  61,5–72,4% жиру

Топлене масло (молочний жир) Не менше 99% (99,8%)

Солодковершкове масло  виробляють з натуральних пастеризованих вершків, а кисловершкове — з пастеризованих вершків, сквашених чистими культурами молочнокислих бактерій. Солоне масло виробляють з додаванням кухонної солі.[10]

Таблиця 2 – Характеристика сировини

Найменування сировини

Нормативна документація

Показник якості

 Тушка птиці

ДСТУ 3143:95

Тушки домашньої птиці, що випускаються в реалізацію, повинні  бути свіжими, по вгодованості і якості обробки не нижче II категорії, правильно  оправленими, з маркуванням, відповідної  категорії вгодованості. У свіжих тушок дзьоб глянсовий і сухий, слизова оболонка ротової порожнини блискуча, блідо-рожевого кольору, без стороннього запаху, очне яблуко заповнює всю орбіту, колір шкіри білувато-жовтуватий, поверхня тушки суха; консистенція пружна, жир білий або жовтуватий, запах специфічний, відповідний виглядом птиці, без стороннього.

Вершкове масло

ДСТУ 4399:2005

Смак і запах повинні  бути чистими, характерним для даного виду, без сторонніх прикусів і  запахів. Консистенція (при 10 - 12 ° С) вершкового масла повинна бути щільною, однорідною, поверхня на розрізі слабо блискуча і суха на вигляд, з наявністю одиночних найдрібніших крапель вологи; консистенція масла з наповнювачами повинна бути більш м'якою, без видимих ​​крапельок вологи на розрізі. У розтопленому вигляді топлене масло повинне бути прозорим і без осаду. Колір масла - від білого до світло-жовтого, однорідний по всій масі.


Яйця

ДСТУ 

5028: 2008

Шкаралупа яєць, що надходять  у реалізацію, повинна бути чистою і непошкодженою, без слідів крові, калу, забруднень. Консистенція білок повинен бути щільний або недостатньо щільний, світлий, прозорий; жовток міцний, малопомітний. Колір яйця від білого до світло-коричневого.

Сіль

ДСТУ 3583-97

Смак та запах відповідний, колір чисто білий, консистенція білі гранули без зайвих домішок

Чорний перець

ДСТУ 959-1:2008

Смак гострий, запах  відповідний меленому перцю, колір  чорний, консистенція відповідна перемеленому перцю 

Олія рослинна

ДСТУ 4492:2005

Смак знеособлений, без  запаху , колір прозорий,  консистенція без осаду

Панірувальні сухарі

ДСТУ 7041:2009

Запах і смак повинні  бути властивими даному виду сухарів, без стороннього запаху і ознак  гіркоти. Колір сухарів від світло-коричневого до коричневого, не надто блідий і не підгорілий. Не допускаються  панірувальні сухарі з сторонніми включеннями, ознаками цвілі, не властивим смаком і запахом.


Характеристика технологічного процесу страви «Котлети по-київські»

Перш за все філе птиці  зачищають, для того щоб котлета була м’якша, розривають сполучу тканину філе. Для цього відділяють внутрішній мускул (мале філе) від зовнішнього (великого філе). З малого філе видаляють сухожилля , а з великого – залишки ключиці, щоб видалити кістки, які можуть потрапити в кінцеву страву. Зачищення великого філе змочують холодною водою, кладуть на дошку і гострим вологим ножем зрізають з нього плівку, для більш м’якого смаку страви. Велике філе надрізають з внутрішньої сторони в поздовжньому напрямі, злегка розгортають, перерізають в двух-трьох місцях сухожилля і вкладають в надріз підготовлене вершкове масло (масло зачищене від жиру, бо жир може скиснути і діти гіркий присмак, та перемішане з зеленню) мале філе, яке покривають розгорнутою частиною великого філе. Змочують в яйцях (попередньо збитих для кращого з’єднання), яйця з паніровкою після смаження у фритюрі утворять скоринку. Підготовлений напівфабрикат жарять у фритюрі у розігрітому маслі  5-7 хвилин до утворення  підсмаженої скоринки. Доводять до готовності  в духовці. При відпуску котлети гарнірують і поливають вершковим маслом для смаку. Як гарнів використовують горошок зелений, відварну картоплю, картоплю смажену у фритюрі, складний гарнір: боби відварні або смажену картоплю з салатом з червонокачанної капусти.

Технологічний процес виробництва  страви-аналогу представлений у  вигляді схеми у додатку А.

Таблиця 3 – Характеристика технологічного процесу виробництва продукту-аналога

Назва етапу технологічного процесу

Назва технологічної операції

Параметри

Фізико-хімічні зміни, що відбуваються з речовинами основних рецептурних  компонентів

Мета, яка досягається

МКО

Видалення шкарлупи у яєць

Товщина

1-2 мм

 

Отримання єдиної структури і

видалення домішок.


МКО

Зачищення від жиру вершкового масла

Зачищення товщиною 2-3 см.

Щоб жир не полімеризувався(окислився) та не дав гіркий смак

Очищення масла

Утворення котлети

Панірування

Котлета довжиною 9см, шириною 6 см

Процес клейстеризації

Отримання гарно запанірованої  котлети, з рівномірним шаром  паніровки

Виготовлення котлети

Смаження у фритюрі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Смаження у духовій шафі

Ŧ= 5-7хв t= 120-130°C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ŧ= 5-7хв t= 190-200°C

Під час нагрівання льє зон, до складу якого входить білок, денатурується, а потім зсідає. Теж саме відбувається із білками м’яса. Під час смаження у фритюрі жир стає темним і гірким, відбуваються процеси окислення (гліцерин розкладається до акролеїну-сльозоточивої речовини).В процесі смаження колагенові волокна в м’ясі скорочуються майже на половину в результаті чого воно деформується.

Нерозчинений колаген перетворюється в глютин. Утворюється хрустка скоринка.

 

Підчас смаження у духовій шафі відбувається до готування страви. Відбувається плавлення масла в  середині котлети.

Отримання хрусткої скоринки у страві котлета по київськи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення страви до готовності

Підготовка до реалізації

Порціювання

 

Додавання гарніру

Випуск готової страви до споживача

Информация о работе Загальна характеристика гарячих других страв з птиці, аналіз технології та адаптація до банкету-дня народження в ресторані