Аналіз готової продукції та її реалізації

 

       У залік виконання плану виробництва кожного виробу (таблиця 4, гр. 7) береться менша величина показника порівняння граф 6 і 4, отриманий результат (гр. 7) ділимо на величину фактичного випуску  товарної продукції. Коефіцієнт додержання планової структури (Кстр) становить:

Кстр = 2171,4 : 2513,4=0,864.

       Таким чином, систематизувавши дані аналітичної роботи щодо надходження продукції з виробництва можна зробити висновок, що як і в 1 кварталі 2009 року план з виробництва продукції невиконаний, так і в підсумку 2009 року обсяг виробництва продукції в порівнянні з 2008 роком зменшився на 2781,6 тис. грн.

       Незважаючи  на те, що підприємство практично не може впливати на так звані державні фактори, проте може виявляти в процесі аналізу внутрішні фактори (що впливають на одержання прибутку), такі як:

       дослідження випуску продукції в асортиментно-структурному розрізі:

       - постійно оновлювати асортимент та додержувати планову структуру випуску;

       - добиватись рівномірного виконання плану;

       - дотримуватись у фактичному обсязі випуску продукції запланованих співвідношень між окремими її видами;

       вживати конкретних заходів щодо розвитку спеціалізації  та кооперації між окремими підрозділами підприємства і т.ін.

       При налагодженні роботи підприємства та покращенні економічної ситуації в  країні у досліджуваного підприємства є додаткова можливість отримання прибутку від реалізації готової продукції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Методика аналізу реалізації готової продукції

       Реалізація  продукції – важлива заключна стадія кругообороту коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить безперервність виробничого процессу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабильності.[11]

       Згідно  зі статтею 22 Закону України «Про підприємства в Україні»[1] підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на підставі прямих угод (контрактів) державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств.

       Державні  замовлення в поставках продукції  спрямовані для замовлення суспільних потреб з метою прискорення науково-технічного прогрессу. Обсяг і склад державних замовлень визначають відповідні міністерства і відомства, вони ж несуть відповідальність за поставку підприємствам важливих матеріально-технічних ресурсів, вирішують питання збуту виготовленої на держзамовлення продукції.

       Прямі угоди поставки – найпродуктивніша форма поставки продукції споживачам підприємствами-виробниками. До них  належать договори між виробничими  об’єднаннями, підприємствами, організаціями-виробниками та споживачами.[11]

       Реалізованою  вважається продукція, за яку надійшли кошти від покупця на рахунок  підприємства-виробника. В умовах проведення передоплати продукція вважається реалізованою в міру її відвантаження  покупцям, а при бартерному обміні – по надходженні товарів обміну на відповідну вартість відпущеної продукції, на яку належним чином оформлено документи.

       Аналіз  реалізації продукції проводиться  в кілька етапів.

       Спочатку  дають оцінку виконання планових завдань з реалізації продукції. Для цього фактичні показники чистого доходу від реалізації продукції порівнюють із плановим завданням, визначають абсолютне відхилення та відсоток виконання плану.

       Наступний етап аналізу передбачає вивчення динаміки реалізації продукції. Фактичні показники чистого доходу від реалізації продукції звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками відповідних попередніх періодів. Визначають темп росту, темп приросту, абсолютний приріст обсягу реалізації.

       Для оцінки напруженості плану потрібно порівняти фактичні темпи росту обсягу реалізації з плановими (показниками в гр. 9 і 5 таблиці 5.1). Як показує аналіз заплановано темп приросту обсягу реалізації -11,95 % до минулого року, що становить -354,5 тис. грн. Фактичний темп приросту - -15,26 %, або -452,7 тис. грн. Це свідчить про напруженість плану з реалізації. Планове завдання з обсягу реалізації виконано на 96,24 %, понад завдання реалізовано продукції на -98,2 тис. грн. Значне перевищення фактичного темпу над плановим дає підстави вважати, що в плані не повністю були враховані можливості і резерви збільшення обсягу виробництва.

       На  відхилення за обсягом реалізації продукції  впливає низка факторів, а саме:

       - маркетингова політика підприємства, її гнучкість, активність;

       - рівень виконання завдань з  випуску продукції за обсягом, асортиментом та якістю;

       - зміна залишків готової продукції  на складі на початок і кінець  звітного періоду;

       - зміна залишків товарів відвантажених  на початок та кінець звітного  періоду;

- ритмічність  виробництва;

- забезпеченість  підприємства тарою, транспортними засобами;

       - чітка система організації збуту  продукції, контролю за ходом  випуску, відвантаження продукції,  оформлення розрахунків і надходження  платежів від покупців;

- витрати  на доставку продукції;

       - збутові знижки за прямими зв’язками тощо.

       Таблиця 5.1

       Аналіз  виконання планових завдань з  реалізації продукції та динаміки обсягу реалізації

       Для вивчення впливу окремих факторів на відхилення за обсягом реалізації продукції  необхідно насамперед розглянути співвідношення обсягу реалізованої та виготовленої продукції за планом та звітом і  зіставити заплановану й фактичну зміну за звітний період залишків нереалізованої продукції таблиця 5.2. Зміна залишків нереалізованої продукції визначається як різниця в обсягах випуску і реалізації продукції.

       Таблиця 5.2

       Співвідношення  обсягу реалізованої та виготовленої продукції

 

       Перевиконання плану з реалізації продукції  на суму -98,2 тис. грн. досягнуто цілковито  шляхом збільшення випуску продукції  порівняно з плановим завданням. Підприємство має можливість збільшити  обсяг реалізації на суму 241,4 тис. грн. за рахунок зниження залишків готової продукції на складах і відвантажених товарів, зростання яких становить 11729,9 тис. грн. при плані – 11488,5 тис. грн.

       У ході аналізу доцільно вивчити обґрунтованість  плану реалізації, його взаємозв’язок з планами виробництва, собівартістю продукції, відвантаженням та залишками нереалізованої продукції. Оцінку цих показників проводять за допомогою балансу товарної продукції.

       Підприємства  здійснюють реалізацію продукції зазвичай відповідно до укладених договорів поставок. Якщо план з договорів поставок не виконується, це негативно впливає на дохід (виручку) від реалізації, а також на собівартість, прибуток і фінансовий стан. Саме тому оцінка виконання договірних зобов’язань із поставок продукції є важливим об’єктом аналізу діяльності підприємств.[11]

       У ході аналізу вивчається виконання  плану поставок продукції за місяць із наростаючим підсумком за період з початку року.

       Таблиця 5.3

       Аналіз  виконання договірних зобов’язань

       Можемо  зробити висновок про те, що підприємство протягом трьох кварталів виконувало договірні зобов’язання із поставок, не допускало недопоставок продукції. У четвертому кварталі зобов’язання із поставок недовиконане на 12,83 тис. грн., що становить 1,19 % від суми укладених договорів. Спостерігається нерівномірність завантаження підприємства договорами, що могло бути однією з причин невиконання плану зобов’язань у четвертому кварталі.

       Процент виконання договірних зобов’язань  обчислюється за формулою:

       Кп = 12,83 : 1077,96 * 100 = 1,19

       При аналізі реалізації продукції вивчається обґрунтованість та напруженість договорів поставок. Насамперед дають оцінку відповідності суми, на яку укладено договори поставок, виробничій потужності підприємства. Обчислюють коефіцієнт напруженості як відношення обсягу необхідних поставок продукції укладеними договорами (фактично поставленої) до виробничої потужності підприємства. Цей коефіцієнт порівнюють з фактични виконанням договірних зобов’язань.

       Кнап = 1065,13 : 1077,96 = 0,99

       Розрахунки  показують, що сума, на яку укладено договори поставок продукції (портфель замовлень), не була узгоджена з виробничими можливостями підприємства. Це і сало причиною недовиконання зобов’язань із поставок продукції за договорами на 1,19 %.

       Фактичні  поставки були нижчі від наявних  можливостей поставок продукції за договорами на 0,01 пункта.

       Оскільки  договір вважається виконаним тільки тоді, коли виконуються усі умови  поставки, то аналіз передбачає оцінку рівня виконання зобов’язань  із поставок відповідно до передбачених асортименту, якості і строків. Аналітичному дослідженню підлягає вивчення динаміки та оцінка змін у структурі поставок продукції на експорт. Експортну продукцію оцінюють за конкретними цінами звітного року, переведеними в національну валюту за курсом Національного банку України на дату виписування розрахункових документів.

       Фактичний обсяг поставленої продукції  за звітний період у розрізі держав-імпортерів порівнюють з аналогічним показником за попередні періоди, визначають динаміку поставок експортної продукції. У ході аналізу досліджується раціональність кооперованих поставок, можливість усунення зустрічних перевезень.

       Одним із завдань аналізу є вивчення причин недопоставки продукції. Такими причинами можуть бути: