Аудит власного капіталу

1)              забезпечується незмінність правил, якими керуються при вимірюванні, оцінці і реєстрації господарських операцій на підставі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

2)              при веденні бухгалтерського обліку і підготовці фінансової звітності дотримуватися основних принципів;

3)              забезпечується безперервність відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов'язань, капіталу доходів та витрат, застосовуючи журнально- ордерну форму і програму 1-С "бухгалтерія";

4)              організовується бухгалтерський облік основних засобів та інших необоротних активів згідно П (С)БО 7 "Основні засоби";

Для відокремлення в складі основних засобів малоцінних необоротних активів встановити вартісну межу 1000 грн.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів здійснюється в розмірі 100% при передачі в експлуатацію.

5)              організовується ведення бухгалтерського обліку запасів згідно з П(С)БО 7 "Запаси";

Придбані запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка складається з сум, що сплачуються постачальнику за договором та транспортних заготівельних витрат. Розподіл витрат здійснюється щомісячно.

Для оцінки вибуття запасів використовується метод середньозваженої собівартості.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

6)              організовується бухгалтерський облік дебіторської заборгованості згідно з П(С)БО 7 "Дебіторська заборгованість";

Під дебіторську заборгованість за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги створюється резерв сумнівних боргів за методом платоспроможності окремих дебіторів.

Нарахування резерву сумнівних боргів здійснюється на дату складання річної фінансової звітності на підставі письмово оформлених результатів аналізу дебіторської заборгованості.

Безнадійну дебіторську заборгованість, що не відносять до дебіторської заборгованості за реалізовану готову продукцію, товари, роботи, послуги списуються з балансу з відображенням по дебету рахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги".

      7)   організовується облік кредиторської заборгованості на рахунку 631, облік з іноземними постачальниками вести на рахунку 632.;

8)              для забезпечення рівномірного віднесення на витрати протягом року витрат на сплату відпусток здійснюється щомісячне нарахування забезпечення виплат відпусток на рахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток". Суму забезпечення визначається щомісячно в розмірі 15% фактично нарахованої заробітної плати;

9)              розподілені загальновиробничі витрати списуються на рахунок 23 "Виробництво"; нерозподілені - в дебет рахунку 901 "Собівартість реалізованої продукції"".

10)              рахунки 7 та 9 класів закриваються на рахунок 79 "Фінансові результати" в кінці року;

11)              для забезпечення достовірності даних про наявність матеріальних цінностей проводиться річна інвентаризація на підприємстві відповідно до інструкції по інвентаризації основних засобів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків;

1.3 Ризик і суттєвість

1.3.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових

       Аудиторський ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадеква­тну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існу­ють суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітніс­тю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

   Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів:

•         бухгалтерського обліку підприємства;

•         надійності системи контролю;

•         аудиторських процедур.

Складовими аудиторського ризику є:

-         властивий ризик;

-         ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

-         ризик невиявлення помилок та перекручень.

Властивий ризик - це здатність залишку по певному бухгалтерському рахунку або певній категорії операції до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю .

Ризик пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутріш­нього контролю - це ризик неефективності внутрішнього контролю. Він по­лягає в тому, що системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати настільки ефективно, щоб помилки, які можуть трапитися у залишку по певному бухгалтерському рахунку або у пе­вній категорії операцій, могли бути своєчасно попереджені, викриті та своє­часно виправлені персоналом.

      Ризик контролю - це ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю ор­ганізації за формуванням економічних показників.

     Ризик контролю полягає в невиявленні помилок системою внутрішнього контролю і повністю залежить від діяльності адміністрації.

   Ризик невиявлення - це суб'єктивна ймовірність того, що процедури, які застосовуються аудитором в процесі перевірки, не дозволять виявити існуючі в організації суттєві порушення.

   Ризик невиявлення - це та частка похибки у проведенні аудиторської перевірки, яку аудитор може собі дозволити при існуючих у клієнта системах об­ліку і внутрішнього контролю, при додержанні умови якості проведення робіт і відповідності їх встановлення аудиторським нормативам.

Розрахунок аудиторського ризику:

      AR= IR * СR- DR

DR=AR/(IR*CR)

де AR – аудиторський ризик, який коливається у межах від  5 до 10%;

IR – властивий ризик, який пов'язаний з функціонуванням підприємства, галузевими особливостями його господарювання;

CR – ризик контролю, складовими якого є ризики систем внутрішнього і зовнішнього контролю.

        DR - ризик не виявлення

       Чим вищий ризик невиявлення, тим вибірково аудитор буде переві­ряти область аудиту.

    Модель аудиторського ризику передбачає такі умови його оцінки:

      Аудитор не може повністю довіряти системі обліку та внутрішнього контролю підприємства.

      Завжди існує деякий ризик невиявлених помилок, оскільки аудитор може вибрати невідповідні процедури, неправильно їх виконати чи зробити неправильний висновок .

      Навіть в умовах високого властивого ризику та ризику контролю аудитор має значні шанси зробити правильний висновок.

Застосування моделі аудиторського ризику має такі недоліки:

      Оцінка аудиторського ризику, властивого ризику та ризику контролю є суб'єктивною і пише наближено відображає реальний стан підприємства.

      Модель аудиторського ризику є моделлю планування і можливість її використання при оцінці результатів аудиту є обмеженою.

                               Оцінка аудиторського висновку

Таблиця 1.1 -  Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на властивий ризик (IR)

   Вим.   Арк.      № Докум.          Підпис     Дата

Арк.

Продовження таблиці 1.1

Отже, ризик того, що фінансова звітність може містити недостовірну інформацію становить 67,56%, тобто властивий ризик становить 0,6756.

Таблиця 1.2 - Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик внутрішнього контролю (CRв)