Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

1. Склад та класифікація витрат на виробництво за П(С)БО 16 «Витрати». Відображення витрат в системі бухгалтерського обліку. Методи калькулювання.
2. Законодавча база та облік утримань із заробітної плати.
3. Класифікація виробничих запасів, їх оцінка. Документальне оформлення. Облік наявності та руху виробничих запасів за П(С)БО 9 «Запаси».
4. Нематеріальні активи, їх оцінка, документування та відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік нематеріальних активів. Амортизація нематеріальних активів за  П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».
5. Методи нарахування амортизації згідно П(С)БО 7 «Основні засоби». Облік амортизації основних засобів.
6. Економічна сутність, класифікація, оцінка основних засобів, їх документування та відображення в системі рахунків. 
7. Елементи методу бухгалтерського обліку, їх характеристика.
8. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і будовою.
9. Інвентаризація, її сутність, порядок проведення.
10. Документи, їх значення в бухгалтерському обліку. Вимоги до документів. Порядок обробки документів. Документооборот.
11. Бухгалтерський баланс, його будова і зміст. Зміни у балансі, зумовлені господарськими операціями.
12. Характеристика системи обліку і калькулювання за змінними витратами «директ-кост».
13. Облік розрахунків з підзвітними особами.
14. Облік розрахунків за загальнообов’язковим соціальним страхуванням.
15. Облік розрахунків з бюджетом по податках, зборах і платежах.
16. Облік розрахунків з покупцями та замовниками і за отриманими авансами. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Формування та використання резерву сумнівних боргів.
17. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками: документальне оформлення, відображення на бухгалтерських рахунках та в облікових реєстрах.
18. Нормативна база, документальне оформлення руху  коштів на рахунках в банку, їх відображення в системі рахунків бухгалтерському обліку.
19. Облік готівкових коштів: порядок ведення касових операцій в національній валюті, документальне оформлення, відображення в системі рахунків.
20. Облік реалізації готової продукції та визначення фінансового результату від реалізації. П(С)БО 15 «Дохід».
21. Готова продукція, її оцінка, методика розрахунку фактичної собівартості готової продукції. Облік наявності готової продукції.
22. Документальне оформлення та облік загальновиробничих, адміністративних та збутових витрат. Методика списання.
23. Які методи використовуються під час проведення аналізу «витрати – обсяг - прибуток»
24. Характеристика системи обліку і калькулювання собівартості продукції за повними витратами. Попередільний метод.
25. Методологія обліку валютних коштів. Відображення курсових різниць.
26. Фінансові інвестиції, їх види, оцінка за П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Облік фінансових інвестицій в системі рахунків.
27. Документальне оформлення розрахунків з працівниками по оплаті праці. Облік оплати праці.
28. Облік формування фінансових результатів та використання прибутку. Звітність про фінансові результати.
29. Оцінка та методи вивчення поведінки витрат.
30. Документальне оформлення та облік кредитів і позикових коштів.

 

1. Склад та класифікація  витрат на виробництво П(С)БО  №16 „Витрати”. Відображення витрат  в системі бухгалтерського обліку. Методи калькулювання.

Облік витрат на виробництво  продукції здійснюється на підставі: Типового положення з планування обліку і калькулювання собівартості продукції №473 від 26.04.96р; ЗУ "Про  бухгалтерський облік і фінансову  звітність" №996 від 16.07.99р; П(С)БО №16.

Витрати виробництва – це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю з відповідними на неї нарахуваннями.

Витрати  виробництва  продукції групуються:

1. За місцем виникнення витрат на вир-во прод-ї: за цехами; за дільницями; за службами і іншими підрозділами.
2. За видами продукції: витрати на вироби; групи однорідних виробів; типові зразки виробів; валову, товарну, реалізовану продукцію.
3. За способом перенесення вартості на продукцію: прямі (пов‘язані з виробництвом окремих видів продукції); непрямі (пов‘язані з виробництвом декількох видів продукції).
4. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат: умовно-постійні – розмір яких із збільшенням випуску продукції істотно не змінюється; умовно-перемінні – розмір яких збільшується із збільшенням обсягу випуску продукції.
5. За календарним періодом: поточні ; одноразові – не здійснюються періодично.
6. За видами витрат: витрати за економічними елементами; витрати за статтями калькуляції.

Згідно з П(С)БО №16 витрати  відображаються в обліку одночасно  із зменшенням активів або збільшенням  зобов‘язань.

Перелік і склад калькулювання  виробничої собівартості продукції  встановлюється підприємством. До виробничої собівартості продукції включаються: прямі матеріальні витрати; прямі  витрати на оплату праці; інші прямі  витрати; загальновиробничі витрати.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне повне  і достовірне визначення фактичних  витрат, пов‘язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням  матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.

Метод калькулювання –  це сукупність прийомів розподілу витрат підприємства за калькуляційними статтями та віднесення їх до об’єкту калькулювання.

Методи калькулювання:

- за періодичністю калькулювання:

• позамовний ;
• попроцесний.

- за повнотою включення  витрат:

• повної собівартості;
• обмеженої собівартості.

          Облік витрат на вир-во –  на рах.23 По Дт групуються всі  витрати, що складають собівартість  осн.прод-ї; по Кт відображ.собівартість  готової прод-ї, вартість повернених  на склад матер.цінностей, відходів  і побічної прод-ї.

Аналіт.облік за рах.23 ведеться за видами вир-ва у розрізі цехів, дільниць, а також за статтями витрат, видами та групами прод-ї.

Перв.док: лімітно-збірні картки, накладна вимога, накладна, рахунки, розрахункова відомість, розрахунок амортизації  ОЗ. Дані з первинних документів групуються в док. „Калькуляція”.

 

2. Законодавча база та облік утримань із заробітної плати.

 

З нового 2011 року розрахунок відрахувань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці дуже і дуже спростився. Адже замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один – єдиний соціальний внесок.

Роботодавець, з нового 2011 року, повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010) та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги (п.164.6 Податкового кодексу).

В той же час роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які складають суму від 36,76% до 49,7%, в залежності від класу  професійного ризику виробництва (п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010).

До основних чинних законодавчих і  нормативних актів з питань оплати праці України, зокрема, належать:

- Конституція України; 

- Кодекс законів про працю України;

- Закон України “Про оплату  праці”;

- Закон України “Про колективні  договори і угоди”;

- Закон України “Про підприємства України”;

- Закон України “Про господарські  товариства”; 

- Закон України “Про кооперацію”; 

- Закон України “Про зайнятість  населення”;

- Закон України “Про відпустки”;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Класифікація виробничих  запасів, їх оцінка. Документальне  оформлення.

Облік наявності та руху виробничих запасів за П(с)БО №9 "Запаси".

При організації БО виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими актами: Закон України "Про БО та фін. звітність", П(с)БО №9, № 10.

Запаси - це активи , які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господ. діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством та ін.

Одиницею БО  запасів  є їх найменування або однорідна  група. Згідно П(с)БО 9 до запасів належать:  сировина, матеріали; незавершене виробництво, готова продукція, товари, МШП, молодняк тварин.

Класифікація запасів: 1) за призначанням : сировина і матеріали; паливо; тара; будматеріали; з/ч для  проведення ремонтів; тварини на вирощ. та відгодівлі; мат-ли с/г призначення; МШП.

Необхідними умовами правильної організації обліку запасів є правильна організація складського гос-тва, наявність інструкції з обліку запасів;  правильне групування запасів; розробка номенклатури запасів; розробка норм запасів і норм витрат запасів; оцінка запасів.

Документ. оформлення  руху запасів: 1) надходження та відпуск  запасів на сторону: довіреність, прибутковий  ордер; тов-тр. накладна; акт про приймання  матеріалів; Р/Ф; накладна на відпуск  тов-мат. цін-тей.

2)складський облік і  внутрішнє переміщення запасів:  картка склад. обліку мат-лів;  матер. ярлик;  лімітно-забірна  картка; акт-вимога на замііну  матеріалів; накладна-вимога на відпуск  мат-лів.

Відображ. в обл. регістрах: ж/л 5; ж/л 5А та відомість 5.1.

П(С)БО 9 «Запаси» передбачає вільний вибір методики оцінки матеріальних цінностей. Використовують такі методи оцінки:

1. при надходженні запасів: - первісна вартість (грошовий вираз ціни придбання  конкретного предмета); - відновл. вар-ть (сума коштів, яку потрібно було б виплачувати на даний момент за необхідності  її продукту ін таким самим); - чиста вартість реалізації (ціна продажу-торг. витрати); приведена вартість (дисконтована величина майбутніх надходжень коштів, які як передбачається, може принести реалізація даного продукту у процесі звичайної комерц. операції);
2. при вибутті запасів: - метод середньозваженої с/в (с/в кожної одиниці визначається  по середньозваж. Вартості подібних одиниць запасів на поч. періоду і вартості подібних одиниць, придбаних або вигот. протягом звіт.періоду); - ідентифікованої с/в (передбачає особливе маркування кожн. одиниці  запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість  витрачання кожної одиниці запасу певного виду); - нормативних витрат (полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлює підприємство з урахуванням нормальних рівнів використання ресурсів); - ціни продажу (базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі сер. % торг. націнки); - ФІФО (перші прийшли-перші пішли); - ЛІФО (ост. прийшли-перші пішли).

        Облік  запасів в БО ведуть в натуральному  вимірнику (на кожний вид запасів  відкривають аналітичні рахунки). Згідно з П(С)БО 9 запаси слід  обліковувати за найменшим з  двох показників: собівартістю, чистою  вартістю реалізації. С/в запасів  має включати усі витрати на  придбання, витрати на переробку,  ін. витрати.

У БО інформація про наявність  і рух виробничих запасів що належать підп-ву відображається на рах. 20 «Виробничі запаси». По Дт 20 рах відображається надходження виробничих запасів  їх дооцінка, по Кт 20 витрати на Виробництво Суб. рах.: 201 «Сировина та матеріали». 202 «Куповані напівфабрикати та комплектуючі”, 203 « Паливо». 204 «Тара і тарні матеріали», 205»Будівельні матеріали». 207 «Запасні частини», 208 «Матеріали с/г призначення, 209 «Інші матеріали».

20 / 63            Надійшли запаси від постачальника

20 / 63, 66      Відображені  витрати з доставки та розвантаження  запасів

20 / 372          Придбані запаси підзвітною особою

20 / 23           Оприбутковано запаси власного  вир-ва

15 / 20            Відпущені запаси на кап. буд.

24 / 20           Відпущені запаси на виправлення  браку

20 / 46           Внесені  запаси засновниками  до статут. капіталу

20 / 719         Оприбутковані безоплатно одержані  запаси

947 / 20         Списана нестача запасів

943 / 20         Списується вартість запасів  на реалізацію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Нематеріальні активи. БО нематеріальних активів. Знос  нематеріальних активів. П(с)БО  №8

 

Нематеріальні активи – немонетарний  актив, який не має матеріальної форми,  може бути ідентифікований та утримуватися підп-м з метою використання протягом періоду більше 1 року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду.

Облік ведеться на рах. 12 «Нематеріальні активи», структура якого визначає види нематеріальних активів. Субрах. 121 «Права користування природними ресурсами». 122 «Права користування майном». 123 «Права на знаки для торгівлі і послуг». 124 «Права на об’єкт промислової власності». 125 «Авторські і суміжні з ними права». 127 «Інші нематеріальні активи».

НА придбаний відображається в балансі, якщо існує ймовірність  того, що підп-во отримає в майбутньому  економічні вигоди.; можна достовірно визначити його вартість. Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям, то витрати з їх придбанням відносяться  на витрати звітного періоду. Придбані НА зараховуються на баланс за первісною  вартістю яка складається з: ціни придбання, мита, непрямих податків, ін витрат.