Адміністративній процес та адміністративне провадження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2011 в 10:18, реферат

Краткое описание

Адміністративні провадження у наш час є найбіль поширеними. Вони охоплюють майже всі сфери нашого житя, діяльності установ, підприємств, організацій та насамперед держави. Але всеж таки, незважаючи на таке розповсюдження адміністративні провадження, а також адміністративний процес достатнь не розглянуті й понині. Велика кількість адміністративно-правового матеріалу та його досить складна систематизація створюють ще більшу складність у його вивченні.

Содержимое работы - 1 файл

жарикова.doc

— 162.50 Кб (Скачать файл)

       Якщо  була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, то вона оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або відсилається особі у відношенні якої воно винесено. Копія постанови в той же термін вручуєтся або відсилається потерпілому за його проханням. У тому випадку, якщо воно відсилається поштою про це робиться відмітка в справі.

       Оголошенням постанови в справі про адміністративний правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.

       Постанова про накладення адміністративного стягнення в ряді випадків передбачених ст. 286 КпАП України, обов'язково доводиться до відома громадськості.

      Оскарження  постанови

       Наступною стадією, що виникає не в кожному  провадженні в справах про  адміністративні правопорушення є стадія оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне правопорушення. Наявність цієї стадії є однією з найважливіших гарантії дотримання законності у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою у відношенні якої воно винесено, а також потерпілим. Існує визначений порядок оскарження постанов про адміністративні правопорушення.

       За  загальним правилом скарга подається  в орган (посадовій особі), що виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, а той протягом трьох діб відправляє її разом зі справою в орган (посадовій особі), уповноваженому її розглядати.

       Подання у встановлений термін скарги і винесення  прокурором протесту зупиняють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги або протесту. Виняток складають випадки коли виносяться постанови про застосування мір стягнення у виді попередження або адміністративного арешту, а також у випадках накладення штрафу , стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

       Орган (посадова особа), що одержав скаргу або протест на постанову в  справі про адміністративне правопорушення, перевіряє законність і обгрунтованість  винесеної постанови, тобто встановлює чи дійсно в діях особи притягнутої до адміністративної відповідальності є склад правопорушення, чи правильно оформлені документи в справі, чи не перевищив орган (посадова особа), що розглядав справу, свої повноваження й інше. Після цього орган (посадова особа), що роздивилася скаргу (або протест), може прийняти одне з таких рішень: лишити постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення; скасувати постанову і направити справу на новий розгляд; скасувати постанову і припинити справу; змінити міру стягнення в межах передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з тим, щоб стягнення не було збільшеним. Якщо з'ясується, що постанова винесено органом (посадовою особою), неправомочним розглядати цю справу, то така постанова скасовується і справа направляється компетентному органу (посадовій особі). Прокурор, що виявив, що рішення в справі або протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення незаконні, може опротестувати їх.

       Скасування постанови з одночасним припиненням справи про адміністративні правопорушення тягнуть за собою повернення особі, що притягається до адміністративної відповідальності стягнених грошових сум, вилучених або конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень пов'язаних із цією постановою. Якщо не можливо повернути предмет, то повертається його вартість.

      Виконання постанови

       Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень – завершальна стадія провадження  у справах про адміністративну  правопорушення. Її суть полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, що призначено правопорушнику постановою.

       У процесі виконання постанови  особи, винні у вчиненні адміністративного  проступку несуть відповідні позбавлення  й обмеження особистого, морального або матеріального характеру. Від того як послідовно реалізована постанова про адміністративне стягнення, наскільки справа доведена до кінця в більшості залежить рівень ефективності боротьби з адміністративними правопорушеннями, їх попередженням, результативність виховання громадян у дусі точного і неухильного дотримання законів.

       Порядок виконання постанов про адміністративні  стягнення врегульовані у КпАП України, митному кодексі України й  інших законодавчих актах України.

       Необхідною  умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є вступ її в законну силу. Це означає, що постанова набула юридичного значення й обов'язкова до виконання.

       Відповідно  до ст. 289 КпАП України постанова  про накладення адміністративного  стягнення обов'язкове для виконання державними і суспільними органами, підприємствами, об’єднаннями, організаціями, посадовими особами і громадянами.

       Постанова охоплює не тільки діяльність уповноважених  державних органів (посадових осіб), а і поведінку самого порушника. Наприклад, особа, притягнута до адміністративної відповідальності зобов'язана виконувати ті або інші обов'язки накладені на нього постановою. Відхилення від добровільного виконання цієї постанови закликає до необхідності застосування до правопорушника примусових заходів впливу.

       Орган, уповноважений приймати постанови  до виконання зобов'язаний своєчасно  і точно здійснювати цілий  ряд дій, встановлених КпАП України  й іншими нормативними актами, оформити необхідні документи, направити  їх за належністю.

       Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміністрація підприємств, об’єднань, організацій, банківських заснувань, торгового підприємства й ін.), зобов'язані сприяти органам виконуючи постанову її реалізації. Орган (посадова особа), що виніс постанову про адміністративне стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і своєчасною реалізацією цього акту, вирішувати питання пов'язані з його виконанням. У відповідності зі ст. 299 КпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту його винесення, якщо інше не призначено чинним кодексом або іншими законодавчими актами України.

       Постанова про накладення стягнення є актом  органів управління і набирає  силу з моменту його прийняття. Це один з конкретних проявів оперативного характеру адміністративної відповідальності.

       Якщо  постанову про накладення адміністративного  стягнення опротестовано прокурором або оскаржено особою відносно якої вона винесена, або потерпілим, вона виконується після залишення протесту або скарги без задоволення. Винятки складають постанови про застосування заходів стягнень у виді попередження, адміністративного арешту, а також коли штраф накладається на місці вчинення адміністративного проступку. Постанова виконують різні державні органи. При цьому вони здійснюють двояку за своїм характером діяльність: направлення постанов до виконання і безпосереднього їхнього виконання. І та й інша діяльність складає єдину стадію виконання постанов, але є її різними етапами. Перший етап - направлення постанов до виконання, що здійснюють юрисдикційні органи (ті, що вирішують питання про відповідальність винних і виносять постанови про накладення адміністративних стягнень). Відповідальний орган у першу чергу повинний своєчасно направити винесену постанову органу-виконавцю.

      У сферу діяльності юрисдикційного органу входить також здійснення контролю за своєчасним і точним виконанням постанов і рішень усіх пов'язаних із ним питань (відстрочка, призупинення виконання постанови й ін.).

       Другий  етап - безпосереднє виконання постанови  про накладення адміністративного  стягнення; воно покладено на уповноважений  на це органи (органи внутрішніх справ, судових виконавців, митні органи й ін.).

      При веденні справ щодо деяких правопорушень юрисдикційний орган, що виніс постанову, уповноважений сам його виконати. Наприклад, за керування транспортним засобом у стані сп'яніння посадові особи державної автомобільної інспекції можуть накласти на водія адміністративне стягнення у виді позбавлення прав управління транспортним засобом на певний строк. Вони ж виконують винесену постанову шляхом вилучення посвідчення на право управління транспортними засобами. Як відзначалося вище, за загальним правилом постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту винесення. Якщо негайне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних робіт або штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) є неможливим, орган (посадова особа), що винесла постанову, може відкласти виконання постановленого на термін до одного місяця (ст. 301 КпАП України). На практиці виникають такі обставини, за яких провадження у справах про адміністративні правопорушення не повинне здійснюватися, а якщо постанову про накладення адміністративного.

Информация о работе Адміністративній процес та адміністративне провадження