Лекция по "Административному праву"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 21:33, лекция

Краткое описание

Работа содержит лекцию по дисциплине "Гражданское право"

Содержимое работы - 1 файл

Право.docx

— 54.96 Кб (Скачать файл)

X'



Лекція 1

ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

Мета: розкрити поняття держави, її ознаки, елементи механізму держави, ознайомиш з теоріями походження держави, дати характеристику функцій держави, проаналізувати поняття правової держави.

Основна проблема: засвоєння основних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування держави і права.

Провідна ідея: світогляд людини не може бути повним, досконалим, якщо в ньому відсутні знання щодо сутності держави і права.

Обрані методи: лекція-бесіда.

Основні поняття теми:

Держава — це особлива політико-територіальна  організація, яка виступає від імені  всього суспільства, володіє суверенітетом  і спеціальним апаратом управління й примусу, у зв'язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Патріархальна теорія походження держави— її сутність полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а тому абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади.

Теорія суспільного договору — пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а виконувати їх управлінські рішення.

Функції держави — це основні напрями діяльності держави, що розкривають її соціальну сутність і призначення в суспільстві.

Основні функції держави — такі напрями діяльності держави, без здійснення яких вона не може нормально функціонувати і розвиватися. Вони характеризують призначення держави, найбільш важливі напрями її діяльності на певному етапі розвитку.

Неосновні функції держави — є складовими елементами основних функцій, але окремо не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити низку її неосновних функцій: зміцнення збройних сил. розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням та 1н.

Внутрішні функції держави — здійснюються в межах даної держави, в яких виражається її внутрішня політика (регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона й раціональне використання природних ресурсів).

Зовнішні функції держави — забезпечують здійснення зовнішньої політики держави (оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва).

Механізм держави — цілісна  ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.

Орган держави — частина державного апарату— група осіб або одна особа, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави.

Теорія поділу влад — традиційно її пов'язують з ім'ям Ш. Монтеск'є (1689— 1755), який виробив схему, відповідно до якої влада в державі повинна бути поділена між законодавчими, виконавчими та судовими органами. Кожна з влад стосовно іншої є самостійна і незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь

однією особою чи окремим органом держави.

Державний апарат — система органів держави, що наділені правом застосування засобів державного примусу і які контролюють та координують діяльність державних підприємств і державних установ.

Правова держава — це така держава, в якій лише юридичними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист та поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави та особи, контроль й нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів. Відсутня жорстка регламентація з боку держави щодо забезпечення гласності, свободи слова, критики, існує право вільного в'їзду та виїзду, обміну інформацією, науковими та освітянськими технологіями з іншими державами.

ПЛАН

  1. Поняття держави та її ознаки.
  2. Теорії походження держави.
  3. Характеристика функцій держави.
  4. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави.
  5. Поняття та ознаки правової держави.

1. Поняття держави та її ознаки

Сутність держави полягає у  тому, що вона є організатором і  гарантом певних •успільних відносин, конкретний зміст яких залежить від певного етапу розвитку успільства.

Головним призначенням класово  визначених держав (рабовласницьких, >еодальних) було забезпечення інтересів і потреб пануючих класів за рахунок лтересів і потреб гноблених класів.

Сучасна демократична держава покликана  гармонійно поєднувати задоволення  отреб та інтересів як суспільства  в цілому, так і кожного його члена шляхом дійснення державної  влади, яку вона одержує від народу і здійснює від його імені, оціальний  інтерес набуває спеціальної  форми вираження у вигляді  законів, що риймаються правотворчим органом  держави. Правотворчість властива лише ержаві. Правотворчий орган встановлює, змінює чи скасовує загальнообов'язкові ля всього населення правила поведінки у вигляді нормативних правових актів.

Таким чином, незалежно від того, є держава класовою чи ні, основне її призначення злягає в організації і забезпеченні здійснення у суспільній практиці певних відносин.

Із виникненням держави виникають  і розвиваються різноманітні теорії про державу, еобхідність виникнення держави здебільшого пов'язується з виникненням у спільстві нерівності серед його членів, його розшарування на певні соціальні верстви ласи), зміною форми й характеру між ними та суспільством, якісними змінами в спільному виробництві, свідомості людей тощо. Майже кожна з наведених причин є садою певного підходу до визначення шляхів виникнення держави— класового, ологічного, патріархального, договірного, психологічного, насильницького.

 

Держава — це особлива політико-територіальна  організація, яка виступає від імені  всього суспільства, володіє суверенітетом  і спеціальним апаратом управління і" примусу, у зв'язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Ознаки держави:

  • виступає від імені всього суспільства — об'єднує в єдине ціле усіх членів суспільства, відображає та забезпечує як загальносуспільні інтереси та потреби, так і інтереси та потреби його членів (усі інші соціальні організації— політичні партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємств тощо — охоплюють лише окремі верстви населення);
  • має територію— об'єднує членів суспільства (своїх громадян) за _>| територіальною ознакою, територія визначає просторові межі поширення її компетенції;
  • представляє суспільство, виступає від його імені як усередині | держави, так і за її межами;
  • організовує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їхнього життя (наприклад збір податків), а також життя суспільства в цілому;
  • має суверенітет — є вищою за значенням і силою складовою суспільства, у сфері загальносуспільних інтересів усі інші соціальні організації їй підпорядковуються;
  • внутрішня побудова держави здійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованістю нижчих організаційних структур (місцевих органів державної влади і управління, державних підприємств і

і установ) вищим і загальнодержавним  структурам (парламенту,

І президенту, уряду);

- держава володіє спеціальним апаратом управління і примусу, повноваження якого поширюються на все суспільство;

 

- здатна надавати своїм велінням  загальнообов'язкового характеру,  і що забезпечується можливістю  застосування державного примусу.

 

 

2. Теорії походження держави.

Теологічна теорія — автор Фома Аквінський. Вчення побудовано на ієрархії форм: від Бога — чистого розуму — до духовного і матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найреакційніші держави, вказує на те, що будь- яке посягання на державу приречене на поразку, оскільки владу вкладено в руки правителя Богом і вона покликана захищати благо всіх. Теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською владою, церкви над державою. Кожній людині належить змиритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, що санкціонована церквою.

Для сучасної світської трактовки походження держави раціональним зерном можна вважати ідею про затвердження порядку як загального блага в державі. Правда, такий порядок, згідно з цією теорією, створюється за допомогою божественної сили, що виключає активність особистості.

Патріархальна теорія — її сутність полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а тому абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади.

Платон і Аристотель пояснюють  виникнення і суть держави природою людини, яка відчуває потребу у  спілкуванні, а тому прагне жити в  суспільстві. Держава є природним  результатом змін у сфері людських співтовариств, вона виникає у процесі  історичного розвитку сім'ї. Тому держава  є засобом вирішення спільних прав, забезпечує політичне життя  самого народу і людини, її мета —  досягнення блага людей. Громадянин цілком належить державі, саме держава визначає все його життя і діяльність.

Основними представниками є Арістотель, Р. Фільмер, М. Михайловський, М. Покровський. Р. Фільмер у праці «Патріархія чи природна влада короля» стверджував, що абсолютна влада монарха бере початок безпосередньо від Адама: держава виростає з сім'ї, а влада монарха через Адама дана Богом і непідвладна жодним людським законам.

У наш час ця теорія не може бути сприйнята, проте деякі її елементи, передусім роль сім'ї у становленні державності, повинні враховуватися.

Теорія насильства — держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. У результаті розшарування общини одна з них стає переможцем, і, відповідно, пануючим класом. Примусовий аппарат, який створюється переможцем для управління переможеними, перетворюється на державу. Держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Насилля і покарання володарюючими підвладних стає основою виникнення економічного панування. Представники теорії: Л. Гумплович, К. Каутський. Е. Дюринг.

Ряд ідей теорії насильства заслуговує на увагу. Історичний досвід свідчить, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом певного часу (наприклад Золота Орда). Елементи насильства супроводжують утворення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі). Насильство — боротьба між Північчю і рабовласницьким Півднем — відіграло певну роль в утворенні США.

Теорія суспільного договору — пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, -а інші виконувати їх управлінські рішення. Представиш и теорії: Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо (праця «Про суспільний договір»), О. Ра-дищев, Кант.

В основі теорії лежить теза про те, що державі передує природний стан людей. Це уявлялося авторам теорії неоднозначно. , Гоббс вважав, що, в природному стані відбувається «війна всіх проти всіх». Руссо, навпаки, змальовував яскраву картину свободи й рівності. Проте усі вони розглядали державу як продукт людської діяльності і намагання людей вижити. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину своїх природжених прав, щоб потім отримати їх з його рук (один варіант трактовки походження держави), або домовляються про збереження своїх природних прав (другий варіант). У будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод особистості в межах держави.

Об'єктивні причини виникнення держави не можна пояснити лише договором. їх значно більше. Разом з тим договір відіграє значну роль у створенні ряду держав, у практиці їх державного будівництва. Так, Конституцією США закріплений договір між народами, що перебувають у складі держави, і визначені його цілі: утвердження правосуддя, охорона внутрішнього спокою, організація спільної оборони, сприяння загальному благополуччю.

Психологічна теорія — держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці, начебто, притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення, залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л.Петражицький.

Соціально-економічна (класова) теорія — держава розглядається як знаряддя класової боротьби, як машина для гноблення одного класу іншим, для підтримання панування одного класу над іншим. Суть держави полягає в диктатурі класу, що панує економічно й політично. Диктатура класу визначає основні цілі, завдання і функції держави.

Згідно з марксизмом виникнення держави пов'язується з розшаруванням суспільства на класи. Суспільна організація стає державою, коли її зміст і функції зводяться до захисту інтересів групи, що володіє основними засобами виробництва. Держава як частина надбудови визначається ознаками виробничих відносин, насамперед відносинами

власності на основні засоби виробництва.

Великий акцент на ролі класів і класової боротьби у виникненні держави привів прибічників цієї теорії до ряду міфічних висновків. Держава оголошувалася  тимчасовим явищем, що виникає разом  з виникненням класів. Вважалося, що держава відмирає разом з відмиранням  класів і встановлюється суспільство  комуністичного самоуправління.

Космічна теорія — виникнення держави пов'язане із завезенням на Землю політичної організації суспільства з Космосу іншими цивілізаціями.

Сучасні уявлення про загальні закономірності виникнення держави і права ґрунтуються  на тому, що держава виникає внаслідок  розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й  визначає соціальні зміни в суспільстві. ( Загальні причини виникнення держави і права:

Информация о работе Лекция по "Административному праву"