Свині годівля

ТУП

 

1. Огляд літератури

 

1.1 Організаційні форми  і принципи роботи спеціалізованих  свинарських господарств та комплексів

 

1.2 Організація кормової  бази

 

1.3 Технологія відтворення  стада

 

1.4 Технологія вирощування  поросят-сисунів

 

1.5 Технологія дорощування  поросят

 

1.6 Технологія відгодівлі  свиней

 

1.7 Технологія вирощування  ремонтного молодняку

 

1.8 Ветеринарно-санітарне  забезпечення свинарських підприємств

 

2. Розрахунок показників  роботи свинарського підприємства  певної потужності

 

ВИСНОВКИ

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 ВСТУП

 

вирощування відгодівля порося свинарський

 

Свинарство - це галузь сільськогосподарського виробництва , що забезпечує населення  багатьох країн світу цінними  продуктами харчування. В загальному світовому виробництві м'яса, яке  досягає у середньому близько 150 млн. тонн ,свинина становить майже 59 млн. тонн (39 %).Останнім часом характерним  залишається переважне нарощування  м'яса за рахунок свинарства як найбільш скороспілої галузі тваринництва. Так, якщо в середньому за рік виробництво  м'яса збільшувалося на 13,5 млн. тонн, то свинина в цьому прирості становила 47,7 %.

 

Цінні господарсько корисні  ознаки свиней -висока відтворна здатність, скороспілість та оплата корму, високий  забійний вихід і енергетичність продуктів забою-гарантують їх перевагу у виробництві м'яса порівняно  з іншими видами сільськогосподарських  тварин. Свині дуже плодючі. При задовільних  умовах годівлі й утримання від  свиноматки можна одержати 2 опороси  на рік ,а в кожному опоросі  по10-12 поросят. Свині порівняно з  іншими сільськогосподарських тваринами  значно скоро спіліші. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості  свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можно мати 2-2,5 т. свинини на рік, тоді як від  приплоди однієї корови за той же період одержують лише 2,5-3,5 ц. м'яса.Зараз  в Україні створена міцна матеріально - технічна база по веденню галузі. Виробництвом товарної свинини займаються п'ять  великих промислових комплексів,650 свинарських спецгоспів ,значна кількість  ферм колективних та індивідуальних селянських господарств. Інтенсифікація свинарства полягає в ефективному  використанні основних засобів виробництва ( кнурів та свиноматок),підвищенні продуктивності, поліпшенні відгодівельних і м'ясо-сальних  якостей одержуваного приплоду, зниженні собівартості виробленої продукції.

 

1. Огляд літератури

 

1.1 Організаційні форми  і принципи роботи спеціалізованих  свинарських. господарств та комплексів

 

На спеціалізованих свинарських  підприємствах виробничий процес ґрунтується  на принципі цілорічного безперервного  виробництва, при якому за одиницю  часу, незалежно від сезону, виробляється однакова кількість продукції.Всі  процеси виробництва виконуються  на спеціалізованих виробничих ділянках ,що дозволяє забезпечити оптимальні стандартні умови утримання тварин при високому рівні механізації  трудомістких процесів.

 

У спеціалізованих свинарських  підприємствах обов'язковим є  використання виробничих приміщень  за принципом “все зайнято - все  пусто” .Використовують агрегати для  виготовлення і роздавання кормів, автоматизовані установки для створення мікроклімату в приміщеннях, напування тварин ,прибирання гною, а також станкове обладнання.

 

Збільшення обсягів виробництва  свинин вирішується за рахунок створення  необхідної кількості механізованих  виробничих будівель та споруд, що дає  можливість в оптимальному режимі використовувати  біологічні особливості свиней.

 

Головний принцип утримання  свиней - потоковий, який виражається  в періодичному переміщенні тварин по цехам виробництва ,в яких на кожному  етапі процесу забезпечується їх якісне перетворення .Для організації  потокового процесу кожну виробничу  групу тварин (при можливості і  технологічну )розміщують в ізольованому приміщенні ,суворо спеціалізованому до кліматичних умов, технологічного обладнання та інженерних комунікацій  з тим ,щоб всі необхідні операції здійснювалися в ньому з найменшими витратами матеріальних і трудових ресурсів.

 

Кожен технологічний процес у свинарстві керується основним принципом-кожний технологічний процес повинен бути економічним і технологічно дотриманим оптимальних режимів  роботи відповідних засобів виробництва .[ 11 ]

 

1.2 Організація кормової  бази

 

Інтенсифікація свинарства залежить в першу чергу від  стабільної кормової бази ферм. Для  свиней необхідно складати раціони,які  повністю збалансовані за деталізованими нормами годівлі. Недостатність  поживних речовин має негативну  дію на їх продуктивність. Недостатня кількість поживних речовин впливає  на процес розвитку клітин, які відповідають за імунні реакції. Особливо негативно  впливає на продуктивність і відтворні  функції свиней дефіцит в раціонах протеїну,амінокислот,вітамінів і  мінеральних речовин. Поживна цінність протеїну визначається кількістю і  доступністю незамінної амінокислоти. Наприклад,якщо в раціоні тільки 50 % необхідної кількості лізину,це приведе до 50% зниження використання білку раціону. [ 3 ]

 

Збалансувати раціон можливо  двома шляхами: економічно доцільним  комбінуванням кормів з використанням  джерел тваринного білку або зерно - бобових (соя,шрот,люпин,боби),або додатковим введенням в кормо суміші безпосередньо  амінокислот. Для забезпечення зверх  синтезу лізину необхідно вітаміни (біотин та тіамін),вуглеводи,органічний та мінеральний азот.

 

В даний час в раціони  свиней вводять різні види преміксів, які мають в своєму складі різні  біологічні активні речовини що стимулюють швидкий розвиток тканин,а також  підвищують резистентність організму  тварин,збільшують репродуктивну якість свиноматки, якість сперми хряків, дають  можливість збільшити середньодобові прирости, знизити затрати на корми, значно покращити поживність комбікормів приготовлених з використанням місцевої сировини,без використання дорогих білкових кормів. [ 9 ]

 

1.3 Технологія відтворення  стада

 

До Буферної групи входять - поголівя холостих, ремонтних свинок після вирощування ,яке має бути постійним на підприємстві.Годівля  холостих свиноматок.Утримання холостих і умовно поросних свиноматок може бути індивідуальним і груповим (10-12 гол. у клітці).Індивідуальний метод  утримання дозволяє запобігати конкурентній боротьбі тварин за корм та їх травмування. Площа станка клітки для утримання  свиноматки повинно бути не менш 1,9 мІ .Залежно від конструктивних рішень приміщень для утримання холостих свиноматок використовують дво або  чотирирядне розміщення кліток. Клітку для утримання свиноматки розділяють на зону відпочинку і зону дефекації . Клітки обладнують різними типами годівниць та напувалок. Підлога  має нахил 4-5%.Висота загорожі 100 см. Перегородка між клітками глуха, а збоку проходу-решітка . Фронт  годівлі 45см. Для холостих і поросних маток з боків біля свинарників  обладнують вигули з розрахунку 5 м2 на гол.

 

Оптимальні параметри  мікроклімату в приміщеннях для  холостих і поросних маток- температура 10-16 °С, відносна вологість 70- 75 %, вміст  аміаку не більше 0.026 %, вуглекислого газу 0.3% ,швидкість руху повітря не повинна  перевищувати 0.2-0.3 м/с.Для створення  оптимального мікроклімату використовують різні типи електрокалориферів ,тепло  генераторів, припливно-витяжну вентиляцію,установки  системи “Клімат”. Штучне освітлення 7 Вт/м2 або до 100Лк.Позитивно впливає  на відтворну здатність інтенсивне освітлення протягом 17-17 год. на добу. Природна освітленість відношення площі вікон  до підлоги повинна складати 1:10-12. [ 10 ]

 

Особливості годівлі холостих свиноматок

 

Годівля холостих свиноматок як правило дворазова, фронт годівлі  на одну голову повинен бути 40-45 см. Для напування краще використовувати  напувалки ПАС-2 (Б) соскові. У комбікорми для холостих свиноматок вводять  зерно злаків, соєвий ,соняшниковий та лляний шроти, рибне, м'ясо-кісткове борошно, кормові дріжджі і вітамінно-мінеральний  премікс. Як основний компонент для  регулювання рівня клітковини використовують трав'яне борошно ,яке додають  до комбікорму в кількості 6-7% . Холостим свиноматкам живою масою 120-240 кг.потрібно передбачити в раціонах 2,6-3,4 к.о. і 28-39 МДж обмінної енергії. На 100 кг. живої маси свиноматкам необхідно  згодовувати 170 г. ПП, або 100-105 г на одну к.о. Суха речовина в своєму складі повинна  містити 0.6% лізину та метіоніну +цисті  ну 0.42 % .Норма Кальцію в розрахунку на 100 кг. живої маси складає 14 г, фосфору 11-12 г. В розрахунку на 100кг. живої  маси холості свиноматки повинні  отримувати 1,8-2,4 кг.(старше 2 років -1,2-1,6 кг) сухої речовини при концентрації в ньому 1,05 к.о. Маток після відлучення і до настання охоти годують обильно. За дві годівлі на добу матці дають  по3,4 кг комбікорму. Перші 84 дні поросності годують по збільшеним нормам. Особливо беруть до уваги збалансованість раціону по ПП, Са та каротину. При живій масі свиноматки до 150 кг. в зимовий раціон рекомендують включати 2,5-3 кг. суміші концентратів, до 1 кг. трав'яного борошна, 3-4 коренебульбоплодів і не менше 1л обрату, пахти .Літом в якості підкорми дають по 1,5-2 кг концентратів, 4-6 кг зеленої маси і невелику кількість обрату ,пахти та інших кормів тваринного походження. Для маток з низькою або високою вгодованістю норми коректують із розрахунку на кожні 100 г середньодобового приросту 0,34 к.о . В період підготовки свинок до запліднення раціони повинні забезпечувати прирости 550-600 г на добу.На 1 ц живої маси необхідно згодовувати 2,8ц к.о.( біля 30 МДж ОЕ), приблизно 2,4 кг СР,430 г сирого і 310 г перетравного протеїну,18 г лізину ,біля 250 г сирої клітковини, 28 г Са, 19 г Фосфору та 83 мг каротину. В період осіменіння свинок які утримуються у клітках не годують. [2 ]

 

Особливості годівлі поросних свиноматок

 

Для поросних свиноматок важливе  значення має рівень енергетичної годівлі. На кожні 100 кг живої маси необхідно  згодовувати в перші 84 дні по1,2 і в останні 30 днів по1,5-1,7 к.о. Суха речовина раціону повинна містити  біля 12% клітковини. На кожні 100 кг. живої  маси необхідно згодовувати Перетравного протеїну в перші 84 дні поросності 130 г, а в останні 30 днів 170 г. Суха речовина повинна складати 0,6% лізину та метіоніну +`рапецев 0,42%. Норма Са в розрахунку на 100 кг живої маси складає в середньому для маток  в 84 дні поросності 10-12 г, а в останні 30 дн.-13-14 г. Норма Фосфору відповідно 8-10 г в 84 дн, а в 30 дн.-10-12 г

 

Сіль в раціоні становить  в 0,58% сухої речовини. Бажано щоб  раціони поросних свиноматок складалися з 2-3 кг суміші концентратів ( в т.ч.0,5-0,8 кг бобові),3-6 кг коренебульбоплодів,3-4 кг картоплі,1,5-2 кг комбінованого силосу,1-2 кг трав'яного борошна, 4-7 кг зеленої  маси ,0,2-0,4 жмих ,0,3-0,2-дріжджів кормових. Годують поросних свиноматок 2 рази на добу- вранці і ввечері .Годівлю  поросних свиноматок необхідно проводити  лише свіжими кормами щоб уникнути абортів, для цього необхідно  виключати з раціону запліснявілі ,гнилі, мерзлі корми.

 

Стимуляція статевої охоти  у холостих свиноматок на нашій дільниці буде проводитися методом кнура-пробника. Синхронізація статевої охоти буде проводитися шляхом одночасного  відлучення поросят від свиноматок .Для встановлення охоти у свиноматок використовуємо кнура-пробника .Свиноматок в охоті виявляємо два рази на добу -вранці до годівлі й перед  вечірньою годівлею. [ 7,1 ]

 

Штучне осіменіння проводять  через 12 годин після встановлення охоти і повторно проводять через 12 год після першого осіменіння. Осіменіння проводять розрідженою  спермою за допомогою поліетиленового  приладу ПОС-5.Поросних маток на нашій  дільниці діагностують на поросність ректальним способом, його ми використовуємо не раніше через 6 тижнів осіменіння. Поросних свиноматок переводять в свинарник -маточник за 3-7 доби до очікуваного  опоросу. Поросних маток перед переводом  до свинарника-маточника купають  та обробляють дезрозчинами. Приміщення для опоросів відповідно підгодовують: чистять і миють обладнання, проводять дезинфекцію. Поросних свиноматок утримують в індивідуальних станках. [ 4 ]

 

1.4 Технологія вирощування  поросят - сисунів

 

Перед переведенням тварин до свинарників маточників приміщення ретельно готують. Підлогу, стелю, а  також інше обладнання зволожують холодною водою і 2-4 % розчином каустичної соди. Після 1,5-2 год. витримки миють водою  під тиском на протягом 2-3 год. На ніч  підлогу знову зволожують водою. Вранці приміщення обробляють 70% розчином формаліну. Після цієї обробки приміщення сушать ,включаючи вентиляційну систему  літом, а взимку обігрівальну систему. Таку підготовку поводять на протязі 2-3 діб.

 

Поросних свиноматок перед  переводом до свинарника-маточника  обмивають теплою водою з милом  із додаванням 1-2 % препарату СК-9 або 0,5 % розчину хлорофосу. Після цього  шкіряний покрив підсушують, вим'я дезінфікують водними розчинами Калію перманганату (1:10000). В цей період необхідно  уникати травм тварин. За 1-2 дні  до опоросу підлогу лігва для  поросят після миття та дезинфекції  обігрівають інфрачервоними лампами.

 

При проявленні перших ознак  пологів у маток задню частину  тулуба, зовнішні статеві органи ,вим'я  та хвіст обмивають теплою водою  з милом та окропляють слабким  розчином дезинфікуючих засобів.(Фурациліну, калію перманганату, лізолу та ін.). За 2 дні до опоросу при кожній годівлі свиноматці дають по 2,5 кг. комбікорму тобто зменшують вдвоє  добову даванку, а в день опоросу-тільки воду.Підлогу станка безпосередньо  перед опросом покривають шаром  опилок і включають інфрачервону лампу, що попереджує захворюванню новонароджених. Перед опоросом свиноматці зовнішні статеві органи та статеву щілину обмивають теплою водою з милом  і розчином перманганатом калію 1:1000. Після витягання першого  плоду спостерігають за опоросом .Кожного народженого порося витирають  рушником ,місце надриву пуповини дезинфікують настойкою йоду та гліцерину (1:1),довжина пуповини повинна бути приблизно 9-12 см, так як при меншій довжині може виникнути кровотеча, яка приведе до анемії. По закінченні опоросу оператор притупляє зуби новонароджених спеціальними щипцями, ампутує їм хвости і вводить з  профілактичною ціллю відповідні препарати. Із станку видаляють плодні оболонки, не допускаючи поїдання їх свиноматками. [ 8]

 

Формування гнізд зазвичай проводять в перші 2-4 доби після  народження поросят, тобто в молозивний період .Головна задача цієї операції - групування однорідних гнізд з  урахуванням маси та кількості поросят. Маленьких поросят групують з  маленькими, середніх з середніми  і т.п. Під кожною свиноматкою  повинно бути не менше 10 поросят .При  цьому враховують індивідуальні  особливості, вік і молочну продуктивність матері. Спочатку серед всіх народжених вибраковують поросят середньої  маси менше 750 г, оскільки вони будуть відставати у рості на протязі всього періоду  вирощування. Слабкі гнізда при вирощуванні  підлягають розформуванню. Відстаючих у рості поросят підсаджують до молочних свиноматок Важлива умова правильного формування гнізд- відділяти відстаючих у рості поросят на протязі всього періоду перебування їх під свиноматкою.

 

Особливості годівлі поросних свиноматок. При нормальному опоросі  свиноматці дають через 10-12 год дають  рідку бовтушку із пшеничних .З другого  дня дають зволожений корм, кількість  якого послідовно збільшують до 10 дня  лактації і доводять до норми .Основу раціонів складають суміш концентрованих кормів, які складаються з дерті, зернових злакових, отрубів пшеничних ,жмихів ,дерті зерно-бобової зі включенням невеликої кількості кормів тваринного походження. На кожні 100 кг живої маси підсисної свиноматки необхідно  згодовувати 1,5 к.о. і додатково - по 0,33-0,38 к.о. В розрахунку на 100 кг живої  маси лактуючої свиноматки з 10 поросятами згодовують 2,8 кг сухої речовини зі складом 1,3 к.о. в 1 кг. або 14,4 МДж обмінної енергії. Для підтримки життя  і синтезу молочного білку  необхідно забезпечити в раціонах достатню кількість протеїну і незамінних амінокислот. На 100 кг живої свиноматки необхідно забезпечити 400 г перетравного протеїну ,або у розрахунку на 1 к.о. по 110-112 г. [ 5 ]