Античність у архітектурі Києва

Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука 

 

 

 

Повідомлення 
“Античні мотиви в архітектурі сучасного Києва”

Міський Будинок Учителя

 

 

 

 

 

 

Студентка І-курсу групи ХВМ-1: Шило Д.О. 
Викладач: Міщенко І.І.

 

• 1 червня 1909 р. попечитель Київського навчального округу П. Зілов звернувся до голови Київського біржового комітету Семена Могилевцева з проханням допомогти народній освіті Києва — побудувати спеціальне приміщення для Педагогічного музею. Могилевцев вніс на будівництво 500 тисяч крб.

 

• З 1910 р. в офіційних документах будинок фігурує як Педагогічний музей імені Цесаревича Олексія, бо закладення будівлі музею відбулося 30 липня 1910 р., в день народження наступника престолу цесаревича Олексія Миколайовича. Будівництво проводилося в 1910–1912 за проектом архітектора Павла Альошина по вул. Володимирській, 57.

 

• 28 серпня 1911 р. в присутності прем'єр-міністра Росії Петра Столипіна відбулося урочисте освячення будинку музею. До цієї дати відомий київський ювелір І. А. Маршак виготовив срібний макет будинку, який нині знаходиться в експозиції Державного історичного музею України. 

 

• Урочисте відкриття музею відбулось 5 жовтня 1912 р. Крім залів для експозиції, в Педагогічному музеї були педагогічна бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, довідкове бюро, велика аудиторія для проведення масових заходів. Першим директором музею став український педагог-методист Олександр Музиченко.

 

• У 1917 р. в будівлі розмістилася Центральна Рада на чолі з М. С. Грушевським.

 

• З 1921 р. тут розміщувався Пролетарський музей, з 1924 - Музей Революції, влаштовувалися художні виставки.

 

• У 1937 р. будинок передано під філіал Центрального музею В. І. Леніна. Це зажадало перебудови і розширення будівлі. Роботи були виконані під керівництвом архіт. П. Ф. Альошина. При збільшенні об'єму будівлі майже вдвічі фасад залишився колишнім. 
  
• У 1941 р. перед відступом радянських військ з Києва Музей Леніна був замінований радіокерованими мінами. Німцям вдалося швидко знешкодити вибухівку. Під час окупації в будівлі знаходився Музей найдавнішої історії, куди було перевезено археологічну колекцію з Києво-Печерської лаври.

 

• Після звільнення Києва в 1943-1982 рр.. тут знову знаходився музей В. І. Леніна, який в 1982 р. перемістився в нову будівлю на пл. Ленінського Комсомолу (нині Європейська площа). З 1982 р. в будівлі знову знаходиться міський Будинок Вчителя.

 

• Сьогодні тут знаходиться Київський міський Будинок вчителя і невеликий Педагогічний музей.

• Будівля триповерхова з цокольним півповерхом. Прямокутна в плані з внутрішнім двориком, стіни складені з цегли, облицьовані білим iнкерманським каменем. Центральне місце в композиції будівлі займає напівкруглий ризаліт по головному фасаду, перекритий куполом. У перекриттях і несучих конструкціях використаний залізобетон. Фасади вирішені в творчо перероблених формах російського класицизму першої чверті XIX в. Різьблений скульптурний фриз на тему історії розвитку освіти, що охоплює будівлю по третьому поверху, виконаний за проектом І. А. Дітріха і В. В. Козлова. Чавунна огорожа відлита по малюнку А. В. Беретті. Краща в місті будівля, виконана в архітектурно-художніх формах неокласицизму, відмінна загальною ясністю композиції, новаторським підходом у використанні історичної деталі, витонченістю її трактування.

Порівняння

 

Збіжності:

• загальне використання ордерних композицій
• для оформлення вікон було використано двоколонні портики у тосканському ордері, який, по суті, є спрощенням доричного ордеру
• скульптурний фриз, що нагадує античні фризи на храмах Древньої Греції
• та виносній плиті карнизу також можна побачити мутули, які є частиною доричного ордеру

Відмінності:

• замість традиційного вхідного портика застосовано оригінальний елемент, що швидше нагадує ганок в цивільній українській архітектурі XVII-XVIII ст.
• цоколь, облицьований сірим гранітом
• рустовка першого поверху 

• два великих тридольних вікна з напівциркульними скульптурними сандриками, розташовані на ризалітах

• використання куполу, як перекриття залу