Констуювання

 

ЗМІСТ

   Вступ …………………………………………………………………………

1. Розробка вихідних даних для проектування нової моделі одягу…...............

1.1. Асортиментна та морфологічна  характеристика групи споживачів………

1.2. Обґрунтування  вибору теми сезону з перспективного  напрямку моди…...

1.3. Формування  вимог до проектування одягу…………………………………

1.4. Добір основних  матеріалів для виготовлення  виробу……………………...

    Висновки………………………………………………………………………...

2. Розробка технічної пропозиції проектованого виробу………………………

2.1. Формування технічного завдання…………………………………………....

2.2. Підбір та  аналіз моделей-аналогів…………………………………………...

2.3. Пропонування  ескізів моделей-ідей та моделі-пропозиції………………....

2.4. Технічний  опис моделі………………………………………………………..

    Висновки…………………………………………………………………………

3. Розробка конструкції моделі-пропозиції……………………………………..

3.1. Характеристика методики конструювання………………………………….

3.2. Розрахунок  та побудова базової конструкції……………………………….

3.3. Технічне моделювання……………………………………………………….

    Висновки…………………………………………………………………………

4. Розробка робочої документації………………………………………………..

4.1. Розробка креслень основних  та допоміжних лекал моделі, що  проектується. Розробка повного комплекту лекал-еталонів на модель, що проектується….……………………………………………………………………

4.2. Градація лекал…………………………………………………………………

4.3. Виготовлення  макету нової моделі…………………………………………..

    Висновки…………………………………………………………………………

    Висновки  та рекомендації………………………………………………………

    Список  використаної літератури……………………………………………….

      Додатки…………………………………………………………………………...

 

 

                                                         Вступ

Перед легкою промисловістю поставлено важливі завдання - формувати і  розміщувати державні замовлення і державні контракти і координувати діяльність підприємств, пов'язану з виконанням цього завдання, а також виробляти цільові програми перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей [1].

Українська легка промисловість  сьогодні є потужним багатогалузевим  комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів.

У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості – близько 2,5 тис., з виробництва готового одягу і хутра – близько 6 тис., шкіри і шкіряного взуття – близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.

Галузь складається з 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний виробляти широкий спектр товарів широкого вживання і промислового призначення. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни [2].

Незважаючи на те, що впродовж 2008 р. легка промисловiсть зберiгае позитивну динамiку розвитку, темпи нарощування обсягiв виробництвауповiльнились. Так, за даними Держкомстату України, iндекс обсягiв виробництва промислової продукцiї легкої промисловостi за сiчень — вересень 2008 р. до вiдповiдного перiоду минулого року становыв 100,7%, в тому числi: у текстильнiй промисловостi — 105,5%, виробництвi готового одягу та хутра — 93%, у виробництвi шкiри та взуття — 112,5%. У розрiзi пiдгалузей легкої промисловостi протягом сiчня-вересня 2008 р. з позитивними темпами до вiдповiдного перiоду 2007 р., працювала текстильна промисловiсть. Iндекс обсягiв текстильного виробництва становив 105,5%, при чому зросло виробництво майже за всiма видами економiчної дiяльностi даної групи, а саме: ткацьке виробництво — на 4,4%, виробництво готових виробiв з текстилю, крiм одягу — 1,4%, виробництво нетканих матерiалiв та килимiв — 12,2%, виробництво тарикотажних виробiв — 35,3%[5].

Текстильна промисловість України  почала розвиватись ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств  були невеликими. Деяке пожвавлення  її розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові у Киві, Полтаві, Одесі, Житомирі, а згодом великі бавовняні комбінати у Херсоні і Тернополі, камвольно-сумвольний - у Чернігові, Дарницький ( Київ ) шовковий комбінат, Житомирський і Рівненський льонокомбінати, бавовнопрядильні фабрики у Києві та Львові. Реконструйовано і збільшено потужності чернігівського текстильного комбінату, Донецької ( Хмельницька обл. ) і Богуславської ( Київська обл. ) сукнових фабрик [1].

І хоча в 2000 році найбільший ріст було зафіксовано саме в легкій промисловості - 39%, що в 6 разів вище ніж рівень 1999 року, а виробництво суконь підвищилось на 42% ( Цей приріст було досягнено за рахунок збільшнення в-ва тканин на 33,7%, трикотажних виробів - на 86%, костюмів - на 28,6%, пальто на - 25,5%, брюк - на 62%, суконь - на 42%. Експорт збільшився на 50% від 1999 року і нараховував близько 55 млн. доларів) [6].

Регіональний експорт суконь, які  було зроблено в Україні залишається  майже незмінним. В 1999 і 2000 Німеччина є основним торгівельним партнером України. Її частка в українському експорті продукції з текстилю становить 50% [3,4].

 Отже темою курсової роботи є: "Розробка нової моделi жiночої сукнi в англiйсько-романтичному стилi".

 

 

 

 

 

1. Розробка вихідних  даних для проектування 

                                        нової моделі одягу

Для розробки вихідних данних для  проектування нової моделі одягу  необхідно виконати опис групи споживачів, проаналiзувати напрямок моди та обгрунтувати вимоги до виробничого виду одягу,  вибрати основнi матеріали для виготовлення виробу.

 

                    1.1.Асортиментна та морфологічна  характеристика 

                                                групи споживачів

Розмірна характеристика групи  споживачів відповідає розмірним стандартам типових фігур. Ознаки тілобудови, як сукупність антропоморфологічних ознак, обумовлює форму та розміри тіла людини і впливають на композиційне-конструктивне рішення форми одягу.

Емоційно-психологічні ознаки споживачів формують певний стереотип мислення, поведінки, впливають на відношення до моди та сприйняття різних елементів моди, смаку, вибору стилю в одязі та інші.

Соціальні риси людини впливають на їх інтереси, бажання, які формуються під впливом соціального статусу, етнічних та демографічних ознак, матеріального  стану. Одяг для масового виробництва виготовляється на наступні вікові групи:        

– молодша вікова група від 18 до 29 років;

– середня вікова група від 30 до 44 років;

– старша вікова група від 45 до 60 років.

Для проектування молодіжного одягу  використовують типові розмірні ознаки згідно ГОСТ 17-326-81 «Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.», а саме розмір 158-84-96.

На сьогоднішній день населення  характеризується різними темпераментами, які впливають на їх поведінку, психологічний  та емоційний стан. Основними темпераментами є змішаний темперамент, який охоплює декілька типів темпераментів. Виділяють чотири типи темпераментів [7]:

   1. Холеричний темперамент. Холерик нетерплячий, і коли захоплюється, то його важко зупинити. Чекання здатне вивести його із себе. Він виявляє поривчастість, різкість рухів і неприборканість. Сила нервової системи дозволяє холерику в критичні моменти працювати довго і невпинно. У цей час його здатність до концентрації сил є дуже високою. Однак незрівноваженість нервових процесів холерика визначає циклічність у зміні його активності і бадьорості.

  2. Сангвінічний темперамент. Він має високу швидкість реакції, його вчинки обмірковані. Жвавість нервової системи обумовлює мінливість його почуттів, прихильностей, інтересів, поглядів, високу пристосовуваність до змін умов життя. Це товариська людина, що легко вступає в контакт із новими людьми, і тому в неї широке коло знайомств, хоча вона і не відрізняється сталістю в спілкуванні і прихильностях. Сангвінік - продуктивний діяч, але лише тоді, коли в нього є цікава йому справа, тобто при постійному збудженні. У протилежному випадку він стає нудним, млявим, відволікається.

  3. Меланхолійний темперамент. Він часто буває подавленим, невпевненим у собі, тривожним; у нього можуть виникнути невротичні розлади. У звичних обставинах меланхолік може бути контактним, успішно виконувати доручену справу, але він замкнений при зустрічі з новими людьми, нерішучий у нових ситуаціях. Володіючи високою чутливістю нервової системи, меланхоліки нерідко мають яскраво виражені художні й інтелектуальні здібності.

  4. Флегматичний темперамент. Емоційно зрівноважений, його важко розсердити, розвеселити. Настрій стабільний, рівний. Навіть при серйозних неприємностях флегматик залишається зовні спокійним. Флегматик має високу працездатність, добре опирається сильним і тривалим подразникам, але не здатний швидко реагувати в несподіваних важких ситуаціях.

Для характеристики основних споживачів при проектуванні одягу необхідно  охарактеризувати його антропоморфологічні ознаки. Розробкою типових фігур для проектування одягу займались такі вчені, як: В.В. Бунак, Б. Шкерлі, І. Б. Галант, В.Г. Штефко та Е. Б. Коблякова.

Для проектування одягу виділяють  наступні типи пропорцій: доліхоморфним, що характеризується відносно довгими кінцівками та вузьким коротким тулубом; мезоморфний – середній тип, який займає проміжне положення між доліхоморфним та брахіморфним типами;  брахіморфний з відносно короткими кінцівками та довгим широким тулубом.

Різниця у зрості між  людьми головним чином залежить від довжини ніг. Тому доліхоморфним тип більш характерний для людей високого зросту, а брахіморфний – низького.

Форма ніг залежить від  взаємного розташування лінії стегон та гомілок та положенні голівки стегнової кістки в тазостегновому суглобі: прямі, О-подібні, Х-подібні та циркулеподібні.Форма живота залежить від статі, віку та кількості жировідкладень: запалий, прямий, опуклий.

Характеристика типу споживачів одягу представлена в таблиці 1, додаток А.

Отже, основним споживачем для проектування жіночої сукнi є дівчина молодшої вікової групи 18 – 29 років, зі зростом 158 см, ІІ-ої повнотної групи, з обхватом грудей – 84 см. З нормальною поставою та мезоморфним типом пропорції. Фізіологічні та психологічні ознаки споживача мають нормальні показники. Основний споживач слідкує за напрямком моди. Проживає у місті. Сімейний стан – незаміжня. Матеріальний рівень достатку – середній.

 

       1.2. Обґрунтування  виробу теми сезону з перспективного 

                                              напрямку моди

На основі аналізу журналів моделей  одягу, статей з періодичних видань, виставок мод, охарактеризовано напрямок моди відносно вибраного виду одягу за наступними ознаки: матеріал, об’ємність форми, силуетна довжина, покрій, лінії членування основних деталей, конструктивно-декоративних елементів.

Мода – це специфічна і динамічна форма стандартизованої масової поведінки, яка виникає  переважно стихійно під впливом  домінуючого в суспільстві настрою  і швидко мінливих смаків і захоплень.

Моду можна розглядати також, як своєрідний соціально-психологічний механізм людського спілкування, який надає йому рухливості [8].

Повільно, але впевнено змінюються силуети. Поступово відходячи від  тенденцій "підліткової фігури", модельєри наближаються до теми більш жіночного образу. Причому активно вступає в права образ "післявоєнної" жінки (зрозуміло, не нашої жінки - у наших у післявоєнні роки багатство вимірювалося зовсім не дизайнерськими штучками, - а тамошеней, закордонної). Строгі спідниці-олівці, модні сукні 2010-11, чіткі, і в той же час плавні і жіночні лінії, жакети, капелюшки - ось ідеал, який створили самі вишукані Будинку Моди [9].

Простота крою і вишуканість  завжди були в моді. У цьому сезоні особливо актуальні сукні простого крою, монотонних кольорів і з мінімалізмом в аксесуарах. Саме легкі і не перевантажені декором сукні 2010 є показниками причетності до світу високої моди.Наряди без бретелей завжди вважалися жіночними. Вони притягують чоловічий погляд і створюють неповторний, романтичний і трохи кокетливий образ. Дизайнери знають, що в сучасному світі жінки багато працюють, і часом їм абсолютно не вистачає часу для тривалого шопінгу і проведення часу в салонах. Керуючись цим міркуванням, дизайнери вирішили зробити сукні 2010 без бретелей, створивши колекції максимально жіночних суконь [10].

На сьогоднiшнiй день українськi дизайнери все частiше надають перевагу ахроматичнiй гаммi кольрiв при створеннi нових колекцiй одягу. А також використовують чiткi лiнiї разом з асиметрiею в деталях, таким чином нiби граючись з фiгурою людини, таким чином, змiнюючя  ритм нашого звичного  життя.

У сезоні весна – літо 2010-11 основними  тенденціяїми є комфорт, практичність та водночас елегантність і легкість.Для  покрою характерні основні ознаки: чітка конструкція, точні лінії, відсутність перенасиченості деталей та мала об’ємність форм.Використовуються декоративні елементи у формі: складок, зборок, бантів,  оздоблюючих строчок. Це все створює анонс у загальній композиції людей. Гармонічне поєднання зборок та складок довершує заданий образ.