Цивільний кодекс УРСР 1922 р.: історія прийняття та загальна характеристика

     1) діти (в тому числі всиновлені), дружина, непрацездатні батьки.

     2) працездатні батьки;

     3) брати і сестри.

     Кожна попередня черга усувала від  успадкування наступну. Онуки і правнуки спадкували за правом представлення (ст.418).

     Заповіт мав бути підписаний заповідачем, а коли він був неграмотний — рукоприкладчиком. Недотримання нотаріальної форми спричиняло недійсність заповіту.

     Для прийняття спадку надавався термін у шість місяців. Якщо ж за цей  час спадщина не прийнята або всі  спадкоємці відмовилися від неї, то спадкове майно переходило у власність держави (відумерла спадщина) (ст.433). При цьому держава, як і будь-який інший спадкоємець, відповідала за боргами спадкодавця лише в межах дійсної вартості спадкового майна (ст.434).

     Звичайно, ЦК УСРР 1922 року не міг передбачити всієї сукупності цивільно-правових відносин, які виникали при впровадженні непу в життя. Ряд важливих нормативних актів були прийняті в наступні роки. Але цей кодекс став все ж таки значним досягненням тогочасного права. Слід особливо відмітити розвинутість договірного права. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок

     Наполегливі спроби більшовиків у 1918—1920 роках  побудувати безтоварну централізовану економіку закінчилися провалом. Нова економічна політика врятувала  радянську владу не тільки від економічного, а й від політичного банкрутства. Але ця політика не була послідовною. Комплекс заходів, який охоплювався поняттям "нова економічна політика", не ніс у собі механізмів, здатних поєднати економічні інтереси міста і села. НЕП міг позитивно вплинути на розвиток сільського господарства, але був нездатний забезпечити матеріальну базу для технічної реконструкції промисловості. Будучи відірваною від, ринку націоналізована промисловість не могла працювати ефективно. Господарський розрахунок не зміг конкурувати з вільним розвитком в умовах ринку. Прихід до керівництва партією і державою Сталіна привів до остаточного формування командно-адміністративної системи управління, до згортання непу і демократичних елементів у державно-правовому житті. Курс на індустріалізацію поставив сталінський режим перед вибором: або приватизувати промисловість, відмовляючись від втручання держави в економіку, або одержавити сільське господарство шляхом колективізації. Керівники більшовицької партії стояли за збереження її диктатури в економічному і політичному житті. Поступово партійна влада повністю зрощується з державною, що завжди було головним елементом тоталітарного режиму [7; C. 100].

     Надії України на певну долю державної  самостійності були повністю поховані утворенням Союзу РСР, який з "добровільного союзу республік" незабаром перетворився на жорстко централізовану державу. Через обмеження до повної ліквідації державного суверенітету — такий політичний шлях України в 20-ті роки.

     Не  менш суперечливим був і розвиток права в Україні. Більш-менш демократичні принципи кодифікації права початку 20-х років не задовольняли центристські запити командно-адміністративної системи. Законодавство України дуже швидко інтегрувалось в загальносоюзне.

     Необмежена  диктатура більшовицької партії стала нормою державно-правового розвитку України.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел

1. Бабій Б.М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921-1925 рр.) – Вид-во АК УРСР, К, 1961. – 326 с.
2. Кульчицький В С., Настюк М. І., Тищик В. Й. Історія держави і права України: - Львів: Світ, 1996. – 296с.
3. Курский Д.И. Избранные статьи и речи. М.,1958. 330 с.
4. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 441 с.
5. Онищенко Н.Н. Становление и развитие источников советского права на Украине. АН УССР. Ин-т государства и права; Отв. ред. Н.И. Козгобра. – К., Наук. думка, 1988. 112 с.
6. Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / За ред. О. М. Мироненка. — К., Либідь, 1997. — 559 с.
7. Усенко И.Б. Первая кодификация законодательства Украинской ССР // АН УССР. Ин-т государства и права. От. Ред. Б.И. Бабий. - К. Научная мысль, 1989. – 120 с.
8. Цивільний кодекс УРСР 1922 р.