Закон про прокуратуру України. Основні положення

Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів в України. Нагляд за додержанням законів – це нагляд прокуратури за точністю та єдинообразністю виконанням законів усіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами, військовими частинами, політичним партіями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами і громадянами (ст. 121).[1]

Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів органами, здійснюючими оперативно-розшуковою діяльністю, дізнанням та досудовим слідством, наглядом за додержанням законів при виконанні судових рішень по кримінальним справам та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також нагляду за додержанням прав и свобод людини та громадянина, додержанням законів по конкретним питанням органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.[3]  

Предметом нагляду  за додержанням і застосуванням законів є:

1. відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2. додержання законів при недоторканість особи, соціально-економічні,політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3. додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться  за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству (ст.19). [2]

Визначаючи направлення  у здійсненні прокурорами загального нагляду, на перший план необхідно висунути наступне:

• охорона трудових, комунальних, майнових, соціальних прав та інших справ і законних інтересів громадян, додержання вимог законів про порядок розгляду скарг, звернень та пропозицій громадян;
• нагляд за виконанням закону про охорону усіх форм власності від злочинних посягань; послідовне застосування правових засобів для охорони усіх форм власності та повне відшкодування заподіяної шкоди;
• виконання усіма громадянами конституційних обов’язків перед громадянськістю та державою;
• застосування передбачених законом вимог за охороною природи і раціональному використанню її ресурсів, використання заходів правового характеру у відношенні посадових осіб і громадян, припускаючи значні порушення природоохоронних норм;
• забезпечення законності в соціальній сфері (охорона здоров’я соціальним забезпечення, у сфері обслуговування).

При здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів прокурорам слід правильно визначати межу щодо виконання своїх повноважень, щоб, з однієї сторони, не залишити без реагування визначені порушення закону, а з другої – не «торкатися» оперативно-господарської діяльності підприємства та не замінювати контролюючі органи, господарських керівників та посадових осіб органів державного управління.

При визначенні прокурором фактів, які свідчать про відсутність від встановленого порядку, він не може залишатися поза участю. В цьому випадку він направляє свою інформацію до відповідних контролюючих або державних органів з тим, щоб ті, використовуючи свої повноваження, ліквідували ці порушення.

В предмет прокурорського нагляду слід включити:

1. Законність та обґрунтованість  правових актів, виданих усіма  органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими  особами їх відповідними виданими  актами Конституції України та  законами України. До числа правових актів, які можуть бути опротестовані прокурором, відносяться: накази, інструкції, рішення, розпорядження та інші акти. Вони можуть мати, як загальний так і індивідуальний характер.

2. Чітке та однотипне  виконання законів посадовими особами. Йдеться насамперед про охорону недоторканості особи, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, захисту їх честі та достойності.

3. Прокурори виконують нагляд за додержанням і застосуванням законів, що стосуються економічних та міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища та зовнішньоекономічної діяльності.

Основою перевірки  у виконанні законів є:

1. заява та звернення громадян про порушення законів;
2. підстави, які надають право прокуророві за власною ініціативою провести перевірку. Наприклад, такою підставою може бути інформація про порушення закону, отриманих із засобів масової інформації і т.д.(ст. 20 -коментована). [2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Функції і задачі  прокуратури 

2.1. Функції прокуратури

 

Поняття "функція" має декілька значень. У словнику російської мови         С. І. Ожегова воно тлумачиться так: "робота, яку виконує орган, обов'язки, коло діяльності, призначення, роль".[3]

Поняття "функція прокуратури" розуміється як прокурорська діяльність, вид прокурорської діяльності. У  літературі часто вживається як рівнозначне  терміну "функції прокуратури" поняття "напрямок прокурорської  діяльності". Однак із теоретичних  позицій таке ототожнення не завжди буде виправданим. Проте в деяких державах (Казахстані, Латвії, Узбекистані, Литві та інших) термін "напрямки діяльності" використовується в законодавчих актах. У Російській Федерації застосовуються терміни "функції" і "напрямки" діяльності прокуратури.

В Україні  теоретики та практики стверджують, що функції прокуратури - це вид діяльності її органів, який зумовлюється соціальним призначенням прокуратури й характеризується визначеним предметом провадження  та спрямуванням на вирішення відповідних завдань.

Функції прокуратури можна поділити на наглядові  та ненаглядові, а враховуючи їх законодавче  закріплення - на:

   а) функції, які передбачені в Законі України "Про прокуратуру";

   б) функції, передбачені Конституцією України. Згідно зі ст. 121 Конституції на прокуратуру покладаються такі функції:

   а) підтримання державного обвинувачення в суді;

   б) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

   в) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

   г) нагляд   за     додержанням     законів     при     виконанні    судових    рішень у             

справах, а також при застосуванні інших заходів примусового  характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Ці  функції закріплені і в ст. 5 Закону "Про прокуратуру". Крім цього, у Законі передбачені також і  інші функції:

    1) координація діяльності по боротьбі зі злочинністю (ст. 10);

    2) нагляд за додержанням і застосуванням законів (ст.1,19);

    3) функція розслідування злочинів (ст. 17).

Згідно  з п. 9 р. 15 Перехідних положень Конституції  прокуратура виконує функції  нагляду за додержанням і застосуванням  законів і досудового слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів і до сформування системи досудового слідства і введення в дію цих законів, що регулюють її функціонування.

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 5) визначає, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. У той же час слід відмітити, що в органах прокуратури, як і в інших державних структурах, діє внутрішня функція - функція управління. Термін "управління" означає керування, діяльність щодо здійснення допомоги в будь-чому. Суть управління в системі органів прокуратури треба розуміти як вплив вищих прокурорів на підлеглих, керівництво і контроль за їх діяльністю з метою забезпечення результативного виконання ними покладених на них завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Мета і завдання прокурорського нагляду

Мета і завдання прокурорського нагляду тісно взаємопов'язані.

Під метою прокурорського нагляду слід розуміти ті результати, на досягнення яких спрямована вся  діяльність прокуратури в цілому, і зокрема її прокурорського нагляду. Мета прокурорського нагляду визначається статусом прокуратури, її місцем і роллю в державі. У кінцевому рахунку вона визначається Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" та іншими законодавчими актами, які регламентують діяльність органів прокуратури.

Найбільш конкретно  мета прокурорського нагляду визначена  в Законі "Про прокуратуру". Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону метою  прокуратури є:

   а) всемірне утвердження верховенства закону;

   б) зміцнення правопорядку;

   в) забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина;

   г) забезпечення захисту охоронюваних законом інтересів суспільства і держави.

На досягнення цієї мети спрямована вся діяльність прокуратури. Конкретні види діяльності прокуратури закріплено в Законі" Про прокуратуру":

   1) прокурорський нагляд;

   2) кримінальне переслідування;

   3) координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю;

   4) участь у розгляді кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ;

   5) участь у правотворчій діяльності.

Основним засобом  досягнення вказаної в Законі "Про  прокуратуру" мети є прокурорський  нагляд. Завдання прокурорського нагляду  в порівнянні з метою більш  конкретні, їх вирішення забезпечує досягнення мети прокурорського нагляду. Вони відрізняються за рівнем, змістом, способом їх вирішення, компетенцією органів прокуратури.

Завдання прокурорського нагляду можуть бути поділені на три  види: загальні, спеціальні й окремі.

Загальні завдання прокурорського нагляду визначаються Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", КПК, ЦПК, ГПК та інших законодавчих актів. Так, ст. 4 Закону України "Про прокуратуру" визначає завдання як захист від неправомірних посягань:

   • закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;

   • гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

   • основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Загальні завдання вирішуються кожним прокурором, який виконує наглядові функції прокуратури. Прокурорський нагляд має декілька галузей (напрямків), які відрізняються змістом законодавства, на виконання якого здійснюється нагляд. Тому загальні завдання, які стоять перед прокурорським наглядом в цілому, є одночасно і завданнями кожної з цих галузей (напрямків).

Спеціальні завдання - це завдання, які стоять перед конкретною галуззю (напрямком) прокурорського нагляду, їх сутність випливає із загальних  завдань і визначається компетенцією прокурора в кожній галузі прокурорського нагляду.

До спеціальних  завдань можна віднести:

    а) своєчасне виявлення всіх незаконних актів, що видаються на об'єктах, де здійснюється нагляд;

   б) виявлення осіб, що порушують закони на тих же об'єктах нагляду й ін.

Тому одним  із спеціальних завдань прокурорського нагляду в кожному напрямку є своєчасність перевірки законності актів, що видаються, і виявлення фактів порушення виконання законів на під наглядових об'єктах.

Вирішення загальних  і спеціальних завдань прокурорського нагляду здійснюється шляхом застосування прокурором правових засобів нагляду, під час яких прокурор визначає окремі (конкретні) завдання і вирішує їх.

Окремі завдання прокурорського нагляду значно більш  різноманітні та чисельні, ніж загальні та спеціальні. Перерахувати всі окремі завдання прокурорського нагляду складно, оскільки вони не є постійними і виникають при здійсненні конкретних дій прокуратури. Наприклад, витребування прокурором правових актів для перевірки, своєчасне внесення подання на незаконний вирок та ін. Окремі (конкретні) завдання допомагають прокуророві вирішувати загальні та спеціальні завдання прокурорського нагляду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Принципи  організації діяльності прокуратури

Організація діяльності прокуратури України ґрунтується  на принципах, які визначені Законом України "Про прокуратуру". Принципи організації діяльності прокуратури - це керівні положення, які визначають найбільш істотні риси й ознаки діяльності органів прокуратури й основні вимоги, що ставляться до неї.

Основні принципи організації діяльності прокуратури закріплено в ст. 6 Закону "Про прокуратуру": а) принципи єдності та централізації прокурорської системи з підпорядкуванням нижчих прокурорів вищим; б) законності;                  в) незалежності органів прокуратури; г) рівності у захисті прав та інтересів усіх суб'єктів; ґ) обов'язкового реагування на будь-які порушення закону, поновлення порушених прав; д) принцип гласності та деполітизації.