Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства

Тоді  загальний виграш ринку після  введення потоварного податку складе суму виграшу продавця і покупця: 111,82+11,088=122,908.

Знайдемо  значення втрат суспільства після  введення потоварного податку:

де втрати споживача складають:

а втрати виробника становлять:

 Ці  втрати перш за все викликані скороченням об’єму виробництва даного товару та пере розподіленням ресурсів,що звільнилися, в інші галузі, де вони використовуються з меншим ефектом.

Тобто процес виникнення безповоротних втрат  суспільства призводить до зниження ступеня задоволення потреб, а також до зниження рівня прибутку продавців.

Можна зробити висновок, що введення потоварного податку було ефективним, бо розмір податкових надходжень до державного бюджету більше ніж втрати суспільства(4,7>0,161). Але потрібно зауважити, що втрати суспільства виникають через короткий проміжок часу після введення податку, а надходження до державного бюджету можуть перетвориться у додатковий попит держави, підприємств або суспільства.

Складемо  рівняння нової функції пропозиції, яка виникла після введення потоварного податку:

11,55 = A+6*4,32738

A= - 14,41428

Отже, функція пропозиції після введення потоварного податку буде мати такий вигляд: S= - 14,41428+6*P.

Отже, помітно, що при введенні податку в першу чергу збільшується ціна товару. Це відіб’ється як на положенні виробника, так і на положенні споживача на даному ринку. Тобто введення податку неминуче веде до витрат суспільства. Проте, в свою чергу,  введення податку  збільшує прибутки державного бюджету, що допомагає вирішувати ряд наявних проблем в державі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3 Визначення стану та ринкових перспектив підприємства

Використовуючи  функцію індивідуальної пропозиції виробника, визначимо та охарактеризуємо  становище виробника до та після  введення податку. 

Рисунок 3.1. Співвідношення параметрів функціонування підприємства у разі отримання нормального прибутку

Розрахуємо  мінімальну ринкову ціну, що забезпечить  виробникові нормальний прибуток, за умов існування якого підприємець зможе втриматись у даному бізнесі. Мінімальна ринкова ціна дорівнює мінімальним середнім витратам (вони, в свою чергу, при мінімальних значеннях дорівнюють граничним витратам).

Функцію середніх витрат (АТС) визначимо за допомогою функції валових витрат (ТС), за умови, що :

ATC=

Обсяг виробництва  , що мінімізує середні витрати, відшукаємо як звичайний екстремум функції АТС, тобто визначимо першу похідну цієї функції.

6Q - 2=0

Q=

- обсяг виробництва, який мінімізує середні витрати.

Значення  обсягу виробництва підставимо у  функцію середніх витрат й отримаємо:

- мінімальний рівень ринкової ціни, яка забезпечує нормальний прибуток.

В даній ситуації можна зробити такий висновок, що до введення податку виробник не отримував нормального прибутку, бо . Після введення потоварного податку на даному ринку встановилася нова рівноважна ціна , а виробник після введення цього податку свій прибуток вже розраховує за формулою , значення якого також менше ніж значення . Очевидно, що після введення податку виробник також не отримує нормального прибутку, а лише несе збитки. Оскільки виникла така ситуація, то цьому підприємцю немає сенсу розширювати виробництво, і, найвірогідніше, слід закрити свою справу.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

В цій курсовій роботі було проаналізовано стан споживача та виробника на даному ринку, стан самого ринку, аналізувалась його стійкість в короткому та довгому часових інтервалах. Також визначалалось положення ринку після введення  потоварного податку та й взагалі його доцільність. І на завершення було проаналізовано становище та перспективи даного підприємства. Із всього вище зробленого можна зробити такий підсумок:

Товари А, В, С нейтральні;

Попит товару A нееластичний;

Пропозиція товару A є еластичною;

По методу Вальраса ринкова рівновага є стійкою;

По методу Маршала  ринкова рівновага є стійкою;

 Процес виникнення безповоротних втрат суспільства призводить до зниження ступеня задоволення потреб, а також до зниження рівня прибутку продавців.

Введення  потоварного податку було ефективним, оскільки розмір податкових надходжень до державного бюджету більше ніж втрати суспільства(4,9>0,0615).Але потрібно зауважити, що втрати суспільства виникають через короткий проміжок часу після введення податку, а надходження до державного бюджету можуть перетвориться у додатковий попит держави, підприємств або суспільства.

При введенні податку в першу чергу збільшується ціна товару. Це відіб’ється як на положенні виробника, так і на положенні споживача на даному ринку. Тобто введення податку неминуче веде до витрат суспільства. Проте, в свою чергу,  введення податку  збільшує прибутки державного бюджету, що допомагає вирішувати ряд наявних проблем в державі.

В даній  ситуації можна зробити такий  висновок, що до введення податку виробник не отримував нормального прибутку, бо . Після введення потоварного податку на даному ринку встановилася нова рівноважна ціна , а виробник після введення цього податку свій прибуток вже розраховує за формулою , значення якого також менше ніж значення . Очевидно, що після введення податку виробник також не отримує нормального прибутку, а лише несе збитки. Оскільки виникла така ситуація, то цьому підприємцю немає сенсу розширювати виробництво, і, найвірогідніше, слід закрити свою справу.  

Перелік джерел інформації

1. О. Ястремський, О. Гриценко. Основи мікроекономіки. – Київ.: “Знання”. 1998
2. В.Н. Лисовицкий «Микроэкономика», Харьков, 1993
3. А.С.Селищев. Микроекономика. – «Питер», 2002
4. Долан Э. Дж., Линдсей Д., «Микроэкономика», М., 1994
5. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. «Экономикс». - М., 2003
6. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. – М.:НОРМА.2001
7. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Мікроекономіка”.