Свитовый банк

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2012 в 16:53, курсовая работа

Краткое описание

Всесвітній банк, багатобічна кредитна установа, складається з 5 тісно зв'язаних між собою інститутів, загальна мета яких – підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвитих країн:
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 р. – надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР – головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають Всесвітнім.

Содержание работы

1. Створення та структура внутрішньо-організаційного механізму СБ 3
1.1 Організаційна структура СБ 3
1.2 Історія, мета створення та діяльність СБ 7 2. Оцiнка фінансування проектів СБ 13
2.1 Проектна діяльність Світового Банка 13
2.2 Проекти Світового банку в Україні та ефективність використання позик16
3. Стратегія співробітництва України зі Світовим банком 22
у контексті оптимізації зовнішнього боргу
3.1 Стратегічні орієнтири у співпраці СБ та України 22
3.2 Перспектива співпраці України з міжнародними організаціями 35
Висновки 38
Список використаних джерел 41

Содержимое работы - 1 файл

мирошниченко1.doc

— 195.00 Кб (Скачать файл)

     Ключову роль в стратегії допомоги Світового банку відіграє “Програмна системна позика” (ПСП). Проект Програмної системної позики - найбільш комплексний проект за період співробітництва України і банку, який включив у себе заходи щодо реформування ключових секторів економіки України.

     Метою проекту є підтримка конкретних результатів, які було досягнуто  в рамках програми структурних реформ уряду України, у п’яти тематичних напрямках: посилення фінансової дисципліни, державна регуляторна політика, права  власності, підзвітність державного сектору, управління соціальними та екологічними ризиками. В 2001 році здійснено перший етап проекту “Програмна системна позика”, за яким Україна отримала позику на суму 250 млн. дол. США. [21,56]

     Нині  триває реалізація другого етапу  ПСП. На переговорах в липні 2003 року українська сторона досягла домовленості з банком щодо виділення коштів ПСП-2 позики двома траншами (перший транш - 75 мільйонів доларів США та другий транш – 175 мільйонів доларів США). В минулому році Україна виконала умови, необхідні для надання коштів першого траншу за “Програмною системною позикою –2”. 19 грудня 2003 року угода про позику набула чинності та були отримані кошти в розмірі 75 млн. доларів США. [8,

     Україна вже виконала ряд умов, необхідних для отримання коштів другого траншу: ліквідовано бюджетну заборгованість з соціальних виплат, створено правову базу для реєстрації та виконання забезпечених угод (для рухомого та нерухомого майна), створено автоматизовану систему виконання бюджету АС „Казна”, яку впроваджено в усіх обласних управліннях Держказначейства, зменшено податкові пільги та вилучення для різних галузей економіки, ухвалено Закон України „Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування”.[16,231]

     Стратегія допомоги Україні передбачає впровадження банком інвестиційних проектів. Характерною рисою стратегії допомоги Україні є її соціальна спрямованість. Увагу зміщено з питань розвитку окремих галузей економіки на вирішення соціальних проблем, що існують в Україні, зокрема, це підтримка охорони здоров’я, боротьба з епідеміями, розвиток місцевих громад, скорочення бідності, вирішення соціальних проблем, пов’язаних з реструктуризацією вугільної галузі.

      На  завершальній стадії впровадження знаходиться  проект „Розвиток системи казначейства”, (загальна сума проекту 16,4 млн. дол. США, використано станом на 01.11.2004 року 15,71 млн. дол. США). Проект, метою якого було створення розвинутої комп’ютеризованої казначейської системи як ефективного інструменту виконання державного бюджету та управління державними коштами, став найбільш успішним та результативним, який визнається Всесвітнім банком та Міжнародним валютним фондом.  

     В результаті впровадження проекту було створено трирівневу систему казначейства, що складається з центрального апарату  Державного казначейства України (ДКУ), 27 обласних управлінь Держказначейства (УДК), 633 районних відділень Держказначейства та запроваджено структуру Бюджетної класифікації у відповідності до вимог Статистики державних фінансів (GFS).[9,58]

     Система Держказначейства стала місцем зберігання інформації про всі початкові бюджетні призначення, про будь-які зміни до них, що відбувалися протягом року, та платежі за витратами.  Починаючи з 2001 фінансового року, було започатковано основи реєстрації та контролю зобов’язань.  

     Впровадження  автоматизованої системи обліку виконання бюджетів “КАЗНА”, розробка якої фінансується за рахунок коштів позики, знаходиться на завершальній стадії. Нині зазначене програмне забезпечення розгорнуте у всіх обласних управліннях, а в 24 з них і в мм. Києві та Севастополі повністю впроваджене та експлуатується.  

      Нині  в центрі уваги — питання зменшення  великої заборгованості між підприємствами в енергетичному секторі та зупинення  зростання податкової недоплати. Світовий банк планує надавати підтримку подальшим  заходам у податковій сфері за допомогою інвестиційного проекту — Проекту модернізації Державної податкової служби (сума позики 40,0 млн. дол. США), який зараз на стадії реалізації.. Угоду про нього було підписано 4 вересня 2003 року, а 20 листопада її ратифіковано Верховною Радою України. Метою проекту є підвищення ефективності роботи Державної податкової служби України зі справляння податків, у тому числі, в умовах кризового стану економіки та жорсткого обмеження фінансових і трудових ресурсів.[15,26]

         Основними завданнями впровадження зазначеного проекту є:

  • забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;
  • забезпечення повного і своєчасного надходження податків і зборів до бюджету;
  • підвищення довіри суспільства України шляхом забезпечення прозорості, компетентності та об’єктивності податкової служби;
  • повна комп’ютеризація та автоматизація всіх процесів адміністрування податків.

     Соціально-економічний ефект, який очікується від впровадження проекту „Модернізація податкової служби”:

  •              збільшення надходжень до бюджету внаслідок підвищення рівня добровільної сплати податків та стабільного розвитку підприємництва;
  • послідовне розширення бази оподаткування через удосконалення законодавства та процесів адміністрування податків;
  • „клієнтоорієнтована податкова служба”;
  • скорочення витрат на адміністрування податків;
  • покращення інвестиційного клімату через поліпшення умов податкового обслуговування;
  • приведення діяльності Державної податкової служби України у відповідність з кращими світовими стандартами і підготовка до інтеграції України з Європейським союзом.[2,58]

      Головними очікуваними результатами проекту  є створення ефективної, високопрофесійної  та підзвітної суспільству Державної  податкової служби, яка чітко реалізовуватиме державну податкову політику та програму уряду України.

     Тоді  результати матимуть суттєвий вплив  на економічний стан України.

     У соціальному секторі України реалізуються важливі для України інституціональні проекти, серед яких :

  • проект “Фонд соціальних інвестицій”, сума позики 50,21 млн. дол. США;
  • проект “Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні”,сума позики 60,0 млн. дол. США;

     Найбільшими за обсягом інвестиційними проектами, які впроваджуються на території України, є:

  • проект “Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання м. Києва”, сума позики 200,0 млн. дол. США.
  • проект“Енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва”, сума позики 18,29 млн. дол. США
  • проект “Водопостачання та каналізація м. Львів”, сума позики 24,25 млн. дол. США.
  • проект  “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”, сума позики 195,13 млн. дол. США.
 

  Наприкінці реалізації минулої Стратегії допомоги Україні  окремі проекти перебували на різних етапах підготовки. Розв'язання питання більшості кредитів було завершено з майже однорічним запізненням. Кілька проектів не було реалізовано. Проект реабілітації та розширення теплопостачання міста Севастополя анульовано після схвалення Радою директорів Світового банку внаслідок відмови від його ратифікації місцевою радою. Проекти реформи державного управління та Фонду передекспортних гарантій були анульовані, коли з'ясували, що немає можливостей досягнення успіху. Підготовку системної позики для соціального сектору, передбачуваної на 2003 фінансовий рік, не розпочинали, бо дійшли висновку, що немає потреби у додатковій системній операції в соціальній сфері у разі впровадження операцій Програмної системної позики. Підготовку Проекту структурної перебудови вугільної промисловості (2001 фінансовий рік) було анульовано внаслідок зміни пріоритетів уряду. Світовий банк започаткував Дослідження вугільної промисловості, яке здійснюється з метою досягнення загальнонаціональної згоди щодо напрямів реформування вугільного сектору. Робота над Проектом боротьби із забрудненням довкілля, запланована на 2003 фінансовий рік, не розпочалася через брак прогресу у розвитку потенціалу установ, які працюють над питаннями охорони довкілля.

В рамках співробітництва нашої країни та МБРР за період з 1993 по 2004 роки Україна і банк уклали угоди про надання позик для впровадження 28 системних та інвестиційних проектів банку на загальну суму 3 521,38 млн. дол. США і 7,67 млн. євро.[24,81]

     Успішність  кожного з проектів неоднакова. Втім, немає жодного, який би на 100% був оцінений як задовільний. Власне, так сталося через те, що в Україні досягнуто значно менших, ніж очікувалося, успіхів у реформуванні ділового середовища й зміцненні ринкових інституцій. Водночас переважна більшість проектів сприяла внесенню важливих позитивних змін у законодавство, розширенню можливостей формування та реалізації економічної політики, впровадженню нових структур власності й установ, 
формуванню менталітету населення.

       Проект «Фонд муніципального розвитку України»

(Програма  розвитку муніципального кредитного  ринку)

     З початку 90-х років спроможність муніципалітетів  надавати ефективні та якісні послуги, а також здійснювати інвестиції в основні виробничі фонди  знижувалася швидкими темпами. Відсутність інвестицій у нагально необхідні інфраструктурі та муніципальні послуги обмежувала економічне зростання і призводила до зниження життєвого рівня та погіршення соціальних умов населення. Важливо було надати підтримку на місцевому рівні для відновлення інфраструктури та послуг. [12,38]

     Для розв’язання зазначених проблем  уряд України прийняв рішення  спільно із Міжнародним банком реконструкції  та розвитку розпочати підготовку проекту  „Фонд муніципального розвитку України" (Програма розвитку муніципального кредитного ринку (далі  --проект). 

     Впровадження  проекту дозволить надати органам  місцевого самоврядування можливість реалізувати суспільно необхідні  проекти, які потребують значного фінансування, доступ до якого сьогодні обмежений  для багатьох міст. Такі інвестиції сприятимуть удосконаленню місцевої інфраструктури, поліпшенню якості і розширенню асортименту послуг, що надаються населенню  , і в кінцевому рахунку - економічному зростанню на місцевому рівні. До того ж передбачена проектом система фінансування дозволить органам місцевого самоврядування відповідної територіальної громади швидко й ефективно визначати пріоритетні інвестиційні проекти та джерела і умови їх фінансування. Проект підтримуватиме відповідальне і раціональне витрачання кредитних коштів, отриманих під реалізацію кожного муніципального проекту, спрямованого на підвищення добробуту всієї громади. Підвищення ефективності управління міжбюджетними відносинами також піде на користь всій державі, оскільки економічне зростання й макроекономічна стабільність визначаються якістю фіскального управління. Ще одна важлива мета проекту - продемонструвати фінансовим установам життєздатність комерційного кредитування органів місцевого самоврядування і сприяти розвиткові ринку місцевих запозичень. [11,84]

     В рамках підготовки проекту "Фонд муніципального розвитку України" постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1101 створено Фонд розвитку міст України. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1101 "Про створення Фонду розвитку міст України" визначено, що Міністерство фінансів є відповідальним за підготовку та реалізацію проекту „Фонд муніципального розвитку України".

     Вищим органом управління Фонду є наглядова  рада, склад якої затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2003 року „Про затвердження складу наглядової ради Фонду розвитку міст України" №780-р. Наглядову раду очолює Міністр фінансів України, до її складу входять представники Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, а також народний депутат України та три представники організацій, що представляють спільні інтереси органів місцевого самоврядування у містах. [13,64]

     З метою завершення фінансування заходів  з підготовки проекту 27 травня 2004 Першим віце-прем'єр-міністром України, Міністром  фінансів України М.Я. Азаровим підписано  Лист-угоду між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку про надання авансу позики для завершення підготовки проекту „Фонд муніципального розвитку України" в сумі 1 485,00 тис. дол. СІЛА і цією ж датою Лист-угода набув чинності. 

     Кабінетом Міністрів України 25 серпня 2004 р. схвалено постанову № 1077 "Про закупівлю товарів і послуг в рамках авансу позики для підготовки проекту "Фонд муніципального розвитку України" (Програма розвитку муніципального кредитного ринку), яка була розроблена Мінфіном. 

     На  сьогодні завершена державна реєстрації .Фонду як юридичної особи та укомплектовано його штат на конкурсній основі висококваліфікованими спеціалістами. 

     Найближчим  часом планується розробити зразки заявок для участі міст України у  проекті та надіслати їх містам для  розгляду та заповнення, а також підготувати для розгляду критерії відбору комерційних банків-учасників. [22,92]

     В рамках проекту Мінфіном здійснюється розробка проекту Закону України  „Про місцеві запозичення і місцеві  гарантії”. Останню редакцію вказаного  законопроекту нещодавно було  подано на розгляд відповідних центральних органів виконавчої влади і членів Міжвідомчої робочої групи з питань фінансування проектів місцевого розвитку без надання державної гарантії. 

Информация о работе Свитовый банк