Свитовый банк

     В результаті узагальнення та комплексного аналізу цих показників для оцінки загального рівня ефективності проекту в цілому визначено такі якісні критерії: досягнення цілей передбачених проектом; дотримання термінів і повноти реалізації етапів проекту (графіки витрачання коштів позики, своєчасність та повнота виконання робіт, надання послуг, поставки обладнання, їх відповідність умовам заявок тощо); окупність проекту. Співвідношення проектних і фактично досягнутих показників, що характеризують ефективність реалізації проекту насінництва.[ див. у додатки, таблиця 2.1]

     Перевіркою  встановлено, що проектом передбачалось  побудувати три насіннєві підприємства, а фактично побудовано лише два, при  чому зі значним запізненням від  запланованих строків введення. Із них завод з доробки насіння  соняшнику ЗАТ "Гібрид-С" майже два роки працював за тимчасовим дозволом у пусконалагоджувальному режимі й тільки 27 червня 2001 його здано в експлуатацію зі значним порушенням нормативів проведення пусконалагоджувальних робіт. Якщо проектна потужність заводу 4500 т обробки насіння на рік, то обсяг виробництва за два роки становив лише 529 т, або 12% річного обсягу.[12,61]

     За  час роботи заводу реалізовано тільки 430 т насіння. При цьому близько 90% обсягу реалізації насіння здійснювалося  на умовах товарного кредиту або  бартеру, на експорт продукція не поставлялася.

За даними Мінфіну України, заборгованість ЗАТ "Гібрид-С" перед бюджетом на 1 липня 2001 р. становить 1137,4 тис. дол. США, з них 884,4 тис. - відсотки за користування субкредитом та 253,0 тис. дол. США - основний борг. За утворені борги за субкредитом перед Державним бюджетом України з 23 жовтня 1998 р. все рухоме майно та майнові права ЗАТ "Гібрид-С" до 12 квітня 2004 знаходяться у податковій заставі Державної податкової інспекції (Запорізький район Запорізької області).

     У травні 2001 р. рішенням Арбітражного суду Запорізької області на майно  підприємства було накладено стягнення  за заборгованістю стосовно несвоєчасного  повернення іноземного кредиту та пені на загальну суму 284,5 тис. грн. На виконання  цього рішення кошти, отримані від примусової реалізації трактора та культиватора, на загальну суму 16,2 тис. грн., було перераховано на розрахунковий рахунок Державного казначейства України.

Неодноразово (на 9 місяців) переносився термін введення в експлуатацію потужностей для обробки насіння цукрових буряків ЗАТ "Ворскла" (м. Тростянець). Проте (на момент перевірки) завод так і не вийшов на проектну потужність - 1650 т обробки на рік насіння цукрових буряків (1,1 млн. посівних одиниць).[12,63]

     Фактичні  обсяги виробництва насіння та його реалізації у 2000 р. становили відповідно 552 та 573 т. Після завершення реконструкції підприємство зменшило у три рази обсяги виробництва та у 2,3 рази реалізацію продукції порівняно з 1998 р., до проведення реконструкції. Термін окупності капіталовкладень у реконструкцію підприємства прогнозується - 8 років, а в техніко-економічному обґрунтуванні проекту цей термін передбачався - 2 роки.

     Протягом 1999-2000 рр. підприємство працювало збитково, балансові збитки від виробничої діяльності становили 2,9 млн. та 0,9 млн. грн. відповідно. У зв'язку з цим стан погашення кредиту також незадовільний. За чотири з половиною роки ЗАТ "Ворскла" сплатило лише 269,1 тис. дол. США (1013,3 тис. грн.). За даними Мінфіну України прострочена заборгованість ЗАТ "Ворскла" перед бюджетом станом на 1 липня 2001 р. складала 1112,3 тис. дол. США, із них 841,2 тис. - відсотки за користування субкредитом та 271,1 тис. дол. США - основний борг.[15,201]

     Не  досягнуто передбачених проектом результатів  і від кредитних коштів, що використано для оснащення Інституту цукрових буряків та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук сільськогосподарською технікою, лабораторним і комп'ютерним обладнанням.

     Із  передбачених відповідними проектами  обсягів кредитів 1270,0 тис. і 730,0 тис. дол. США фактично використано відповідно лише 632,3 тис. (50%) і 543,1 тис. дол. США (74,4%). Закуплена техніка поставлена з порушенням графіків поставки, не в повному комплекті і не відповідала заявленим Інститутом цукрових буряків техніко-економічним параметрам. Оснащення цих державних установ передбачалося спочатку за рахунок державного бюджету, а потім вже в ході реалізації Проекту це джерело замінено на їх власні кошти, що спричинило проблеми із поверненням використаних коштів.

     Прострочена заборгованість Інституту цукрових буряків та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук за користування субкредитом становила відповідно 115,4 тис. і 80,8 тис. дол. США.

     Не  в повному обсязі та неефективно  використала отриманий кредит на оснащення сучасним лабораторним обладнанням та високотехнологічною комп'ютерною технікою Головна державна інспекція по карантину рослин Міністерства аграрної політики України. Із передбачених проектом 336,7 тис. дол. США фактично використано лише 230,6 тис. дол. США (68%).

     Частина закупленого обладнання (на суму близько 10,0 тис. дол. США) на момент перевірки  знаходилась на складі й більш  як два роки не експлуатувалась, оскільки не проведено реконструкції приміщення під лабораторну кімнату спеціалізованих експертиз.[23,46]

     Всього  за час впровадження Проекту з  Державного бюджету України здійснено  платежів з обслуговування і погашення  цієї позики МБРР на загальну суму 3,8 млн. дол. США, у тому числі відсотки за користування позикою - 1,8 млн. дол. США; комісії за зобов'язаннями за позикою - 0,3 млн. дол. США; погашення основного боргу за позикою - 1,7 млн. дол. США.

     На  момент перевірки, організації та підприємства-позичальники відшкодували 0,675 млн. дол. США, що становить  лише 18% запозичених коштів. Ці кошти сплачено, в основному, в рахунок обслуговування позики. Таким чином, незаплановані втрати Державного бюджету України від платежів з обслуговування і погашення позики, які мали бути відшкодовані підприємствами-позичальниками, становили 3,2 млн. дол. США.

     За  розрахунками, здійсненими за період з 1997 по 1 липня 2001 р., два підприємства та чотири установи мали сплатити, але  не сплатили, до Державного бюджету  України маржу за надану державну гарантію, розрахунково, на загальну суму 1,1 млн. дол. США. Це означає, що Державний бюджет України не отримав за названий період належних йому доходів у сумі 5,9 млн. грн.[17,172]

   Як  бачимо, кошти позики МБРР у сумі 13,1 млн. дол. США використано неефективно, оскільки основних цілей проекту  не досягнуто, зокрема:

• не забезпечені проектні строки будівництва та технічного переоснащення насіннєвих заводів та виведення їх на проектну потужність;
• діяльність насіннєвих підприємств після технічного переоснащення не є прибутковою;
• не здійснюється експорт насіння, у тому числі в країни СНД;
• несвоєчасно та не в повному обсязі поставлено обладнання для нормативно-регуляторних та науково-дослідних організацій системи насінництва;
• не внесено необхідних змін та доповнень до Законів України "Про насінництво", "Про захист прав на сорти рослин", які мали сприяти розвитку ринкових відносин у галузі насінництва та забезпечити захист вітчизняного ринку насінництва;
• не проведено необхідного навчання працівників насіннєвих підприємств та нормативно-регуляторних і науково-дослідних організацій. Із передбачених проектом на навчання та консультації коштів у сумі 1,69 млн. дол. США використано лише 34 тис. дол. США, або 2%. [12,153]

      Загальні фінансові втрати та збитки Державного бюджету України від неналежної реалізації Проекту становили на 1 липня 2001 р. 4,7 млн. дол. США, або понад 25,0 млн. грн.

Причини неефективного використання кредитів Банку. Незважаючи на тривалий час підготовки проекту (1993-1995 рр.), якість його залишилася невисокою, оскільки в ході реалізації значна кількість розрахунків не виправдалася з таких причин.

• Виникли додаткові труднощі, пов'язані з одержанням кредитів на прийнятих фінансових умовах від українських комерційних банків для поповнення обігових коштів насіннєвих підприємств.
• Невдача із залученням зарубіжних інвесторів до реалізації виробництва насіння кукурудзи призвела до повного провалу цього компонента проекту.
• Підвищення цін на високоякісне насіння на внутрішньому ринку. (Хоча ціни на насіння у національній валюті зросли, у доларовому еквіваленті їх рівень постійно знижувався.)
• Недоліки в організації управління проектом. Міністерство фінансів України, яке визначено міжнародною Угодою представником позичальника (України), переклало відповідальність за реалізацію Проекту на одного з позичальників коштів - Українську академію аграрних наук, яка не є органом виконавчої влади і не мала необхідних повноважень.

3. Стратегія  співробітництва України зі Світовим  банком

у контексті  оптимізації зовнішнього боргу

3.1 Стратегічні  орієнтири у співпраці СБ та  України  

  Щодо співробітництва України із СБ, то наша країна співробітничає як член банку з усіма його складовими — Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), що є головною частиною групи СБ, Міжнародною асоціацією розвитку (МАР), Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Багатостороннім агентством гарантій інвестицій (БАГІ), Міжнародним судом (МС). Кожна із цих установ банку виконує свої певні функції у процесі співробітництва з країнами-членами.[3,56]

       Завданням Стратегії допомоги Україні на 2001—2003 фінансові роки, підго товленої Світовим банком разом з урядом України і затвердженої Радою директорів Банку, було надання уряду й громадянському суспільству України допомоги у впровадженні широкомасштабної стратегії подолання бідності та в досягненні сталого економічного зростання, яке супроводжується створенням нових робочих місць.[див. додаток 2]

     Мета  Стратегії допомоги Україні полягала в наданні уряду України підтримки (за допомогою впровадження Програмної системної позики (ПСП) і обговорення відповідних питань) у поліпшенні фінансової дисципліни в усіх секторах економіки, внаслідок чого:

• припинено практику бюджетних взаємозаліків;
• сплата податків здійснюється у грошовій формі;
• ліквідовано заборгованість із виплати пенсій і заробітної плати;
• усі інші прострочені заборгованості зменшено щонайменше на 50% порівняно із станом на 1 січня 2000 року;
• рівень оплати у грошовій формі за електроенергію збільшено упродовж двох років з 10 до понад 80%;
• зменшено взаємні заборгованості між підприємствами;
• скорочено обсяг бартерних операцій до менш як 5% обсягу

офіційної  економічної діяльності.[1,51]

     На  сьогодні співробітництво України  зі Світовим банком здійснюється в  рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії в питаннях допомоги Україні на період 2004-2012 роки.

     Нова  стратегія Світового банку допомоги Україні базується на пріоритетах  України, зокрема, щодо забезпечення стійкого економічного зростання, подолання  бідності та становлення середнього класу, сприяння людському розвитку, захист навколишнього середовища, поступова інтеграція у світову економічну та фінансову системи, зменшення регіональних дисбалансів, подальший прогрес на шляху прозорості, підзвітності та відповідальності уряду.

     Стратегія допомоги Світового банку Україні  на період 2004—2012 років ґрунтується на досвіді останніх років та на аналізі різних варіантів подальшого поступу у реформуванні в Україні.[4,35]

      Стратегія передбачає широку програму кредитної та дослідницької діяльності. Протягом реалізації нової стратегії загальний обсяг запозичень від Світового банку в рамках, передбачених базовим сценарієм кредитування, складатиме від 1,8 до 2,4 млрд. дол. США.

     Мета  пропонованої стратегії — підтримати європейський вибір України, забезпечуючи інституційний розвиток, що стимулюватиме створення сприятливого для підприємницької діяльності середовища та ширшого залучення громадськості до роботи органів влади, а також дбайливішого реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії, як і в попередніх, наголошується на потребі формування європейських принципів як згори — за допомогою реформування інституцій і політики, так і знизу — шляхом зміцнення фундаменту громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів. Пропонована стратегія орієнтована на результати: вона спрямована на підтримку довгострокових цілей програми уряду і встановлює чіткі й водночас зручні для моніторингу проміжні результати та пов'язані із зазначеними цілями кількісні показники. Обсяг фінансової допомоги та конкретний зміст кредитних і некредитних програм будуть жорстко прив'язані до спроможності уряду України виконувати відповідні орієнтовні показники.[5,93]