Ухвалення законопроекту „Про місцеві запозичення  і гарантії" покращить стан нормативно-правової бази у сфері місцевих запозичень і гарантій, створить чіткий і прозорий механізм здійснення запозичень і надання гарантій. Положення законопроекту, з одного боку, створять сприятливі умови для розвитку муніципального кредитного ринку, а з другого - запобігатимуть дестабілізації місцевих бюджетів, сприятимуть покращенню якості планування бюджетів, фінансової дисципліни, самостійності та відповідальності органів місцевого самоврядування.[15,68]

     Позика  на кредитування муніципального розвитку (2004 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 150 млн. дол. США) сприятиме підвищенню фінансової дисципліни та розвитку необхідного кадрового потенціалу на рівні міст.

     Слід  зазначити, що на цей час за погодженням із Світовим банком прийнято рішення про проведення ретельного дослідження щодо правового врегулювання ринку місцевих запозичень і гарантій з допомогою експертів. Після отримання результатів консультаційних послуг експертів буде завершено остаточну розробку законопроекту.

            Проект  «Фінансування розвитку села»

         Проект „Фінансування розвитку села” (далі – проект) є інвестиційним проектом, що передбачає надання Міжнародним банком реконструкції та розвитку довгострокової позики уряду України. 

     Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову  “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” від 15 січня №35, яка передбачає зміну  у назвах і текстах постанов Уряду  у зв’язку із зміною назви Проекту  з “Проекту фінансування розвитку села” на “Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг”. Проект постанови підготовлений Міністерством фінансів України та узгоджений з Міністерством економіки, Міністерством юстиції та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.[8,92]

     Раніше  Світовий банк в листі від 22 листопада 2004 року висловив свою позицію щодо зміни назви „Проекту фінансування розвитку села”. На думку Світового  банку, нова назва – „Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг”  – більш адекватно відображатиме структуру та цілі проекту. Йдеться про розширення доступу до кредитних ресурсів для малих та середніх підприємств, зокрема у сільській місцевості, а також покращення правових, регуляторних та інституційних основ для розвитку нових фінансових продуктів та збільшення ефективності фінансових установ в Україні. 

     На  даний момент відповідно до вимог  Листа-угоди щодо позики-авансу на підготовку проекту "Фінансування розвитку села" від 15 липня 2003 р. № P4020-UA між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку здійснюються заходи з підготовки впровадження проекту. 

     За  умови успішного завершення підготовчої  стадії Світовим Банком буде виділено уряду України позику у розмірі 250 млн. дол. США. Окрім цього, передбачається, що у фінансуванні проекту візьмуть участь фінансові установи (80 млн. дол. США), а також уряд України (5 млн. дол. США).[22,36]

     Прогнозованими  соціально-економічними результатами реалізації проекту є зростання  обсягів і видів фінансових послуг, що використовуються сільгоспвиробниками, підприємцями і підприємствами у сільській місцевості; зменшення обсягів прямої державної підтримки, перехід до ринкових методів роботи у сільськогосподарському виробництві; розбудова та зміцнення національних фінансових посередників; створення правової, нормативної та інституційної основ фінансування розвитку села; збільшення інвестицій в економіку сільської місцевості.[6,38]  

      Контекст  проекту

     В процесі реалізації проекту досягнення мети проекту забезпечуватиметься  шляхом:

а) збільшення вливань довгострокового капіталу в економіку сільського господарства;

б) підвищення зацікавленості та спроможності фінансових посередників, діяльність яких регулюється  у відповідному порядку, щодо надання  фінансових послуг сільськогосподарським  позичальникам;

в) розробки законодавчої бази, яка спрямовується на розробку та вдосконалення стратегічної, правової, нормативної та інституційної бази фінансування сільського господарства та економіки села в цілому. 

Структура проекту передбачає впровадження трьох  компонентів:

• Компонент 1: Кредитна лінія для надання позик, в тому числі довгострокових, підприємствам, які здійснюють свою діяльність у сільській місцевості, через приватні фінансові установи.

   Метою цього компоненту є: здешевлення  вартості кредитів для кінцевих позичальників, полегшення можливості їх отримання, заохочення фінансових установ до спрямовування фінансових ресурсів до сільської місцевості з метою пожвавлення економіки та піднесення добробуту населення в сільській місцевості.[5,62]

   Кошти кредитної лінії будуть спрямовані на кредитування підприємств малого та середнього бізнесу, аграрних підприємств та надавачів послуг в регіонах України і, зокрема, в сільській місцевості, що відповідають визначеним критеріям.

     Надання кредитів кінцевим позичальникам буде провадитися через відібрані комерційні банки та небанківські фінансові установи на довгостроковій основі для фінансування інвестиційних потреб та робочого капіталу підприємств, в тому числі на умовах фінансового лізингу та з залученням нових фінансових інструментів.

• Компонент 2: Інституційний розвиток фінансового сектору.

     В рамках цього компоненту планується надання кредитів банкам та іншим посередникам (кредитним спілкам, лізинговим компаніям тощо) з метою:

а) розробки та розвитку необхідних технологій (комп’ютеризованих управлінських інформаційних систем, технологій кредитування сільського господарства тощо), що забезпечуватимуть надання фінансових послуг підприємствам та підприємцям галузі сільського господарства,

б) створення  та функціонування мереж банківських філій та відділень,

в) надання  спеціалізованої технічної допомоги та навчання персоналу фінансових посередників;

г) надання  консультаційних послуг, в тому числі  навчання, кінцевим позичальникам з  метою забезпечення підтримки у  розробці бізнес-планів та ефективної фінансової стратегії, підготовці фінансової звітності тощо.[5,46]

• Компонент 3: Розвиток фінансової політики та нормативної бази.

   Компонент 3 передбачає фінансування заходів  з розвитку та вдосконалення правової, регуляторної та інституціональної структури, що обслуговує аграрний сектор, включаючи можливість розробки та розвитку:

a) законодавства  та реєстру забезпечених угод (реєстру обтяжень рухомого майна),

б) загальної  системи іпотечного фінансування,

в) кредитного бюро,

г) комерційного (господарського) реєстру,

д) системи  кредитних рейтингів,

е) органу, що здійснює нагляд за ринком небанківських  фінансових послуг (Державна комісія  з регулювання ринків фінансових послуг України),

є) розвиток фінансового лізингу  (в тому числі  питання оподаткування),

ж) системи  кооперативного кредитування,

з) системи  мінімізації ризиків в аграрному  секторі. 

      Проект  фінансування та довгострокового кредитування розвитку села (2004 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 250 млн. дол. США), що ґрунтується на недавно прийнятих українських законах про посилення прав кредиторів, має на меті забезпечити стрімкий розвиток довгострокового кредитування шляхом створення орієнтованих на вторинний ринок приватних посередників. Основна увага цього проекту приділятиметься довгостроковому кредитуванню села, але він має й ширше значення, сприяючи наданню довгострокових кредитів в усіх галузях економіки.[19,82] 

3.2  Перспектива співпраці України з міжнародними організаціями 

      Що до співробітництва з міжнародними організаціями Міністерство економіки України планує наступні заходи:

Співробітництво з СОТ:

·                   забезпечення реалізації потенціалу членства України в СОТ, у тому числі шляхом участі у багатосторонніх переговорах, зокрема Доського раунду розвитку СОТ, приєднання до робочих груп із вступу нових членів до СОТ;

·                   застосування інструментів захисту внутрішнього ринку, які не суперечить нормам СОТ;

·                   забезпечення підготовки до започаткування переговорів стосовно приєднання до Угоди про державні закупівлі.

         Розширення співробітництва з Європейським Союзом:

·                   продовження переговорного процесу щодо укладення нової угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи створення поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі – МЗС;

·                   розвиток інструментів співпраці між Україною та Європейським Союзом, зокрема шляхом укладання угод про фінансування щодо надання Україні допомоги Європейським;

·                   проведення переговорів з Європейською Комісією про укладання Рамкової угоди між Україною та ЄС про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства;

·                   забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

·                   забезпечення виконання Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та Угоди між Україною та Європейським Союзом про реадмісію осіб;

·                   проведення діалогу між Україною та Європейським Союзом щодо визначення умов для запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до держав-членів Європейського Союзу;

·                   створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.[5,86]

       Співробітництво з Міжнародними фінансовими організаціями:

• прискорення інституційних та економічних реформ – розроблення та моніторинг наступного системного проекту за підтримки Світового банку;
• забезпечення інтеграції України у європейську та світову економічні системи – проведення переговорного процесу та укладення угод з МФО про одержання позик для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів соціального та економічного розвитку України у секторах транспортної та муніципальної інфраструктури, енергетики та енергозбереження;

участь  у формуванні завдань і нових  напрямів діяльності МФО:

-                    участь у щорічних і щопіврічних зборах МФО та в роботі цільових місій Світового банку, МВФ, ЄБРР;

-                    проведення щорічних консультацій з питань макроекономічної політики згідно із статтею IV Статей Угоди Міжнародного валютного фонду;

-                    покращення взаємодії з МФО щодо формування та моніторингу проектного портфелю;

покращення  бюджетного планування державних запозичень від МФО – розроблення законопроекту про державний борг. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

 

Світовий  банк являє собою групу споріднених  організацій, тому досить часто говорять про групу Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком), Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Офіційні  цілі членів Групи Світового банку - зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються.